|
 |
Енциклопедія |
 |
08.07.2011
КРЕЙСІРААДІО
«Кре́йзіра́діо» (ест. «Kreisiraadio», англ. «Crazy Radio», укр. «Божевільне радіо») — естонський комедійний гурт, у склад якого входять: Ганнес Вирно (Hannes Võrno), Петер Ойя (Peeter Oja) і Тармо Лейнатамм (Tarmo Leinatamm). Ще...
Детальніше...
|
|
Новини |
|
|
Уґраїна |
|
|
Архів |
|
Енциклопедія
ВЕПСЛЯНДІЯ
 Фіно-угорська країна. Розташована у т.зв. Міжозер'ї - трикутнику між Онезьким, Ладозьким та Білим озером. Населення - вепси, чудь, карели, великоруси, українці, цигани. Територія поділена адміністративними кордонами 5 суб'єктів Російської Федерації - Вологодської, Тверської, Архангельської, Ленінградської областей та Республіки Карелія.
Детальніше...
|
|
|
|
Статтi
|
|
|
|
|
06.11.2009
Фіно-угри та великоруси РФ: кому асимілюватися?
 Зона нового пасіонарного поштовху формується по лінії від Балтійського моря, Гельсінкі, Таллінна і Санкт-Петербурга, через карело-тверські Удомлю і Максатиху, до Іжевська і Йошкар-Оли, вважають лідери Російського Міжнародного Національно-Демократичного Руху. У нову геополітичну реальність втягуються, здавалося б, питомо великоруські міста: Великий Новгород, Псков, Рибінськ, Вологда, Ярославль... Саме тут "спостерігається нечувана досі активність угро-фінських народів", відмічають великоруські націоналісти. І пропонують домовлятися - із "внутрішніми фіно-уграми". По-хорошому.
|
|
|
|
Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів
|
Монографії |
|
|
Думка |
 |
Сучасні великоруси охоче "грають" у фіно-угрів
14.09.2011 / 00:37
Игра - это способ избежать серьезного переосмысления своих истоков, это страх осознать, что русские не славяне, а сложный этнический конгломерат, это страх потерять привычные ориентиры, мифы, идеологические штампы. В то время как для финно-угров это реальность, а значит мы честнее и трезвее вглядываемся в свое прошлое. Разве это плохо? Maxim Ryabchikov
Всі думки
|
|
Відгуки |
|
Олександр (Сиктивкар)
2011.11.05 / 13:12
Про Семена Верниченко:
Свiтлоi памятi, Семен Васильович Верниченко, правнук козацького сотника Верниченка, вже не спiва пiсень нiяких. Помер. В липнi 2011р. зупинилося серце украiнського соловя на Далекiй Пiвночi Росii в м.Сиктивкарi. Похований там же на лiсовому кладовиську селища рiчникiв Красний затон. Нi кого з родичiв не було, нi з Украiни, нi з iнших мiсць. Найближчими стали хористи сиктивкарського народного хору "Украiна" та хористи-пiвчi сиктивкарськоi православноi церкви. Семен, останнiм часом, почав спiвати там на хорах. Службу провiв Отець Олександр (украiнець за походженням). За могилою зараз наглядають двi жiнки з украiнськоi громади м.Сиктивкара.
Всі відгуки
|
|
Наша кнопка |
|
|
|
Політика "закручування гайок" Владіміра Путіна регулярно дає збої. Через теракт на залізниці у Тверській Карелії ніхто не помітив маленької, але, можливо, вирішальної деталі для долі Російської Федерації - змін технології заповнення анкет на черговому Всеросійському переписі населення-2010. 
Санкт-Петербург згадав найвідомішого ерзянина світу – Стьопана Ерьзю – уродженого Стьопана Дмітрієвича Нєфьодова.
Масова асиміляція ерзянської нації - одна з найганебніших сторінок сучасної Мордовії та Європи, вважають етнологи. "Це ерзянський Голодомор і Голокост, який тільки набирає розмаху", - додають активісти національного руху, апелюючи до своєрідної сліпоти країн ЄС. Вони добре знають ціну Голокосту - про це подбали єврейські організації, визнають геноцидом Голодомор в Україні - на це працює Президент України Ющенко, але "не помічають" насильницького позбавлення ідентичности сотень тисяч ерзян. Глава Мордовії - Нікул Меркушкін - трагедії в тому не бачить. Він - не Ющенко. 
Цієї осені в Петербурзі та Карелії - прем'єрні покази кінострічки «Діялоги Платона». На думку критиків, у ній примхливо сплелися античність і колоніяльна карельська буденність. Режисер стрічки - письменник Андрєй Галицький (у киносвіті - Адре Галичанин). Редактор сайту «Иначе» Вадим Штепа поговорив з ним про концепцію кінофільму і нові творчі проекти.
«Якщо все знову завалиться, як то було 1917 року, прихильники Путіна, що вціліють, за якісь десять років будуть пропагувати таку інформацію: святу й з усіх боків досконалу Путінську Русь, із чудовими спецслужбами й непереможною армією, знищили іноземці та їх наймити». Такий футурологічний анекдот розповів автор гучного роману-антиутопії «Після Росії» Фьодор Крашенінніков. Його роздуми про природу московського большевизму вмістив патріотичний портал марійського народу Mariuver. Адже необольшевизм - це лише "інший Путін", який не вирішить проблем східних фіно-угорських націй. 
У Львові презентували поетичні твори екс-міністра культури Угорщини Арона Ґаала. Переклади зробила письменниця Любов Долик, яка знає автора особисто. Передмову написала Ярослава Павличко. Ну, а плутаний медія-звіт про подію належить перу Марії Якубовської, голові Львівського осередку Спілки письменників України.
"Фіни і великоруси фактично є однією величезною нацією. Це дивно, наскільки схожі фіни і великоруси! Коли я був у Москві у 2007 році, в мене був шанс побачити російські національно-романтичні картини (йдеться про картини Константіна Васильєва). І дійсно, вражало усвідомлення того, що всі ці картини могли б бути фінськими національно-романтичними картинами. ...Я думаю, що визнання наших спільних коренів було б стрибком вперед у процесі створення більш прогресивного націоналізму і у Великоросії, і в Фінляндії", - вважає фінський публіцист Кай Муррей.
Російський ревізіонізм – це перегляд подій, усталених доктрин та світоглядних концепцій минулого задля їхнього "вибілювання" та формування нового суспільного міфу. Завдання "російського ревізіонізму" – це не пошук істини, історичної правди чи справедливості – це виправлення та підсилення слабких місць у подіях минулого, зі зміною їхньої подальшої інтерпретації, вважає молодий кремлезнавець Олександр Саліженко. Він розмістив свої безапеляційні міркування на блозі популярного сайту Українська правда. 
Валеріан Соколов – боксер, перший олімпійський чемпіон з Чувашії, який завоював олімпійську нагороду в 22 роки. 
Жовтень 2009 року - це 60 років Віталію Фартушному. Дата, яку точно ніхто не помітить в Україні Ющенка і Тимошенко. Бо нинішній Україні - не до Карелії. І тим більше не до уродженця Вінничини, який своїм життям довів - у путінській Росії можна зберегти українську честь і не замаратися пасивною участю в гнобленні "російських туземців" - фіно-угрів. Вітального листа музикознавцю і професору Карельської державної консерваторії написала голова карельського товариства "Калина" Лариса Скрипникова. Його розмістив "малотиражний" сайт, прописаний у Самарі - "Українці Росії". Цікаво знати "про своїх", які стали апостолами "для чужих" - карелів та вепсів. Чи не так? 
Естонія опинилася у фокусі центральних українських ЗМІ. Найвпливовіший інтернет-ресурс "Українська правда" оприлюднив матеріал відомого політолога Костянтина Матвієнка "Церковне єднання", де автор наводить приклад відновлення Естонської Автономної Православної Церкви у складі Константинопольського Патріархату як можливий шлях об’єднання українського православ’я.
За вепську тематику несподівано взялися визнані майстри російського кінематографу. В Ленінградській області вже презентували документальну стрічку - «Вепський заповіт». Продюсер та режисер - Алєксандр Тютрюмов. Він відомий актор, знявся у 40 фільмах, серіялах «Цвіт ногітків», «Вулиці розбитих ліхтарів», «Бандитський Петербург», «Золоте теля», «Майстер та Маргарита». Тютрюмов, як і багато інших "русскіх", несподівано відкрив: він - вепс.
Ерзянська "Вікіпедія" стала новим проривом у розвитку ерзянської мови. Про це пише петербурзький журналіст Петрянь Андю на сторінках газети "Ерзянь Мастор".
Московський націоналіст Алєксєй Широпаєв нетривіяльно розмірковує про природу великоруської нації. Доходить висновку: Росія зобов’язана померти, звільнивши місце для самобутніх російських націй. "Саме поняття російської етнічності Імперія вихолостила в синонім підданства і лояльності, мало не в партійну приналежність". 