Андрей (samara)
2012.05.12 / 16:42
Про ФНКА «Українці Росії»
Міністерством юстиції РФ через півтора роки після ліквідації старої офіційно зареєстрована нова Федеральна національно-культурна автономія українців
Чотирнадцять років тому Міністерством юстиції Російської Федерації 15 травня 1998 року за обліковим номером 3517 була зареєстрована Федеральна національно-культурна автономія "Українці Росії". Вона була створена на установчому з'їзді 27 березня 1998 року рішенням делегатів чотирьох регіональних національно-культурних автономій: Української національно-культурної автономії Пензенської області, Національно-культурної автономії українців Камчатки, Української національно-культурної автономії Ханти-Мансійського автономного округу та Національно-культурної автономії українців Республіки Карелія. За позовом Міністерства юстиції РФ рішенням Верховного суду Росії Федеральна національно-культурна автономія українців Росії 24 листопада 2010 року ліквідована.
Установчий з’їзд по створенню нової Федеральної національно-культурної автономії українців Росії був проведений 2 березня 2012 за адресою: 109012, Москва, Старопанський провулок, 5, будівля 1.
9 квітня 2012 року Міністерством юстиції Російської Федерації зареєстровано загальноросійську громадську організацію "Федеральна національно-культурна автономія "Українці Росії". Як повідомляється на офіційному сайті Мінюсту РФ, адреса нової ФНКА УР: 121062, місто Москва, Трубніковський провулок, будинок 30А, корпус 2, кв. 7, обліковий номер 0012100020 (дивіться http://unro.minjust.ru/NKAs.aspx).
Згідно інформації Міністерства юстиції РФ, засновниками Федеральної національно-культурної автономії "Українці Росії" стали п’ять регіональних українських національно-культурних автономій (це більше, ніж 50 відсотків від кількості зареєстрованих в органах юстиції регіональних НКАУ):
1. Регіональна українська національно-культурна автономія «Колима-Славутич» Магаданської області (голова - Терешко Віктор Вікторович, директор ТОВ «Готельний комплекс «Океан», член Громадсько-консультативної ради при відділі Федеральної міграційної служби по Магаданській області, заступник голови Громадської ради при Управлінні Міністерства внутрішніх справ Росії по Магаданській області),
2. Національно-культурна автономія українців Мурманської області (голова - Лаврів Богдан Олексійович, голова профспілкового комітету федерального державного унітарного підприємства «Арктікморнафтогазрозвідка»),
3. Регіональна національно-культурна автономія українців Новосибірської області (голова - Шерсткіна Валентина Феодосіївна, директор Новосибірського обласного українського культурного центру (з 1991 р.), кавалер ордену Княгині Ольги),
4. Татарстанська об'єднана регіональна українська національно-культурна автономія (голова - Любченко Володимир Миколайович, пенсіонер Міністерства оборони РФ),
5. Регіональна українська національно-культурна автономія міста Москви (голова - Люлька Олександр В’ячеславович, генеральний директор видавництва «Повітряний транспорт», ТОВ «Альтервина», голова Таврійського товариства, координатор руху «Народний Собор», викладач Православного Свято-Тихонівського богословського університету).
Згідно інформації Мінюсту РФ, громадська організація "Регіональна українська національно-культурна автономія міста Москви" була офіційно зареєстрована в органах юстиції 8 листопада 2011 року за адресою: 119019, Москва, вул. Новий Арбат, д. 10, кв. 28, обліковий номер 7712100101.
Всі співзасновники Федеральної національно-культурної автономії «Українці Росії» стали членами правління нової громадської організації. Головою правління обраний Безпалько Богдан Анатолійович, заступник директора Центру україністики і білорусистики історичного факультету Московського державного університету ім. М.В.Ломоносова. Пана Олександра Люльку обрано головою виконкому ФНКА «Українці Росії», його заступником - пана Володимира Любченка.
Андрій БОНДАРЕНКО,
заслужений журналіст України.
Slobo51@yandex.ru
Всі відгуки
![Поет Завгородній почув "естонський" заклик Павла Тичини](/application/pub/3/1979/announce.jpg "Поет Завгородній почув "естонський" заклик Павла Тичини")
25 книг «на рахунку» Олександра Завгороднього: три власні поетичні збірки, все інше - переклади з естонської та фінської. Донедавна він був чи не єдиним в Україні перекладачем з балто-фінських мов, двічі (1975 та 1989) нагороджений естонською премією імені Югана Смуула, 1996 - премією ім. Максима Рильського. Тепер мало хто згадує, що появі першого українсько-естонського тлумача завдячуємо дніпропетровським компартійним невігласам, які примусили молодого поета тікати на творче заслання до Таллінна. Там він не гаяв часу. 
Таїнство хрещення цілих народів була відкрита апостолам Христовим у день зішестя на них Святого Духа. Відтоді кожен з них отримав покликання проповідувати Слово Боже у різних кінцях світу, а апостол Фома дійшов навіть до Індії. Проте чудо хрещення „язиков” відбувалося і зовсім недавно, у 17-18 столітті, в центрі Європи. Саме тоді, наприклад, членами Православної Церкви стали фіно-угорські народи Поволжа. Діаспори православних ерзян живуть і в Україні. Нещодавно вони на весь голос спитали: "Косо тынь чачиде?" - Звідки ти родом?![Посол Естонії Яан Хейн продавав светри. "За ідею"](/application/pub/3/1977/announce.jpg "Посол Естонії Яан Хейн продавав светри. "За ідею"")
На ці вихідні кияни мали можливість особисто познайомитися з багатьма послами дипломатичних місій. Керівники 38 посольств з’їхалися до Торгово-промислової палати України (вул. Велика Житомирська, 33, Львівська площа) на щорічну благодійну різдвяну виставку-ярмарок. Біля входу — ялинка, навколо неї співали колядки англійською. Якщо вслухатися, поміж столами можна було почути фінську та естонську. І дізнатися про ставлення самих естонців до дітей, до родини. 
Угорщина, перша з країн безпосередніх сусідів України, які наступного року приєднаються до Шенгенської зони, вже зробила кроки назустріч українцям в питаннях лібералізації візового режиму. 18 вересня в Ужгороді було підписано Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Угорської Республіки про правила місцевого прикордонного руху. Цими днями її парафовано угорським парляментом. Про те, як легко буде частині українців перетинати "шенгенський кордон" розповідає посол Угорщини в Україні Україні Андраш Баршонь. 
100 років виповнилося з дня народження Степана Фодора - доктора біологічних наук, професора кафедри ботаніки Ужгородського національного універститету. Цю ювілейну дату відзначили і в Угорщині, Словаччині, Польщі — всьому Карпатському регіоні. Вчений розділив химерну долю мешканців українського Закарпаття: він встиг послужити в армії Адмірала Горті та відчути важке "дихання" управління КҐБ СССР. Національність "угорець" в сталінсько-хрущовській країні не викликала особливої довіри. Навіть якщо цей угорець за покликанням - флорист. 
Президент України Віктор Ющенко у розпал парляментських інтриг зустрівся з мером Будапешта. Угорський політик Ґабор Демскі приїхав до Києва аж п'ятиденним візитом і свої політичні рандеву розпочав із компліментів на адресу Ющенка. 
1 березня 1956 року в головній будівлі КДБ на Луб’янці панували неприховані радощі — на посаду президента Фінляндії вступив Урго-Калева Кекконен. «Під час холодної війни, як, утім, і до, і після неї, — стверджує генерал КДБ Олег Гордієвський, який «перебіг» на Захід і розкрив там чимало секретів свого колишнього відомства, — КДБ вважав своїм найвисокопоставленішим агентом (у світі. — Авт.) політичного діяча від Аграрного союзу Фінляндії Урго-Калеву Кекконена», - пише у газеті "Дзеркало тижня" Олекса Підлуцький. 
Невігластво гірше за зраду. Цю істину підтверджує виданий в Пермі альманах, який має по-совітськи плякатну назву - «Народи Пермського краю». На думку видавців (а за одно вони колективні агітатори й пропагандисти) це "ще один внесок у розвиток й гармонізацію національних відносин в Прикам’ї". Як би ж то! 
Республіка Башкортостан залишається найяскравішим союзником фіно-угорських рухів у Російській Федерації. Принаймні, режим Муртази Рахімова виявляє особливу увагу до фіно-угорських діяспор всередині РБ. Про це свідчить і конференція "Культура і національний розвиток фіно-угорських народів Башкортостану", яка відбулася у Стерлітамаку.
Михайлівський майдан у Києві в день пам'яти жертв геноциду 1932-33 років неофіційно відвідали кілька громадян Фінляндії. Серед них - аташе з питань культури фінського посольства Ганні Гювярінен. Вона була вражена музикою реквієма Євгена Станковича, який традиційно виконується 24 листопада на монастирській площі. 
22 листопада 2007 року в приміщенні київського офісу „Росзарубіжцентру” відкрито фотовиставку „Рідні краї”, присвячену Комі-Перм’яцькому автономному округу (від 2005 – у складі Пермського краю, Російська Федерація). Її організовано Київським товариством культури народів фіно-пермського угруповання. Роботи належать Кіріллу Сєвєрцеву, учню київської гімназії „Консул” (школа №86), нащадку давнього комі роду Чугаєвих. 
Народна творчість в епоху глобалізації - один з шляхів збереження нашої ідентичності в трясовині американських штампів і поп-культури. Але яке місце Петербурга у вітчизняній фолк-музиці? На думку фахівців, Північній Пальмірі уготована роль центру фольклорної культури РФ. Цю тезу втілюють в життя багато музик Північної Пальміри; одна з яскравих зірок музичного небосхилу - фолк-гурт "Бестіарій" - на ділі відроджує традиції стародавніх народів.
Короткою виявилась ера нової демократії в Російській Федерації. Так і не діставшись світлого майбутнього, народи Федерації одразу ж "занурились у багнюку великоруської псевдодемократії", - пише ерзянський публіцист Дріґань Толай на сторінках газети "Ерзянь Мастор". Та й саме слово «демократія» майже втратило свій первісний зміст, кажуть діячі національних рухів у РФ.
Кузьма Абрамов - ерзянський поет, письменник та лінгвіст. Днями він відсвяткував поважний вік - 93 роки! Він народився ще в часи правління св. царя Ніколая, побував на Другій Світовій війні, де його поранили під Глуховом, в Україні. Потім - майже три роки німецького табору "Ляндвассер" у Нюрнберзі. Сталін не міг посадити всіх до концтаборів, тому Абрамова лишили на волі - творити нову ерзянську літературу. Він "не підкачав". Трилогії "Найман" (1957-1964) та "Степан Ерзя" (1980), драматичні твори помістили ерзян в пантеон великих європейських літератур. 
1940 року сталінський СССР - союзник Адольфа Гітлера - брутально окупував Естонію, втомившись загравати із деморалізованою владою Таллінна. Окупаційна адміністрація не вагалася - заарештувала і депортувала з країни Президента Естонії Константіна Пятса. Його регалії були викрадені сталіністами і 1963 року передані до Збройової палати СССР. Не зважаючи на те, що дипломатичні відносини між Москвою і Таллінном відновлені вже 17 років, Москва відмовляється повертати державні реліквії Естонії, які "поцупив" Кремль ще в часи союзництва з Гітлером. 
