Статтi
Чому Куопіо?
Людмила Гінзбург - українська піяністка й педагог. Слава її ще в середині ХХ століття вийшла за межі Одеси, України. Наприкінці творчого шляху піяністки нею захоплювались меломани Фінляндії. Директор філярмонії Куопіо Пекка Вапаавуорі - тепер він працює в Гельсінкі - подбав про видання CD-диску клавесинного концерту Гінзбург. Першого і єдиного в її кар'єрі. Про це з болем пише Ігор Потоцький.
Людмила Гінзбург (на світлині- посередині) часто розповідала, які у неї були чудові батьки. Вони ніколи не переконували її з сестрою, що вони мають бути якимись особливими, відомими людьми, проте, намагалися дати своїм дочкам чудову освіту.
Музиці в дитинстві пані Людмила вчилась приватно, вільно володіла французькою мовою. У консерваторії їй поталанило зі вчителем - це була Марія Митрофанівна Старкова. Пані Людмила розповідала, що вона була талановитим педагогом, чарівною жінкою, знала, як захопити, й вона із задоволенням у неї навчалася.
Людмилі Гінзбург пощастило: якось до Одеси приїхав професор Гєнріх Нейгауз. Він не лише грав концерти у
філармонії, але й дав відкритий урок у консерваторії. Старкова запропонувала Гінзбург зіграти під час цього уроку.
Урок тривав чотири години. Та й який урок! Саме тоді пані Людмила вирішила навчатися у Нейгауза в аспірантурі - й досягла цього. Вона не стала народною артисткою України, про неї нічого не написано у Музичній енциклопедії. Та й музикознавчі журнали у Москві та Києві не балували її а ні творчими портретами, а ні рецензіями на сольні концерти. Одеса нічого не зробила, щоб виконавський талант прогремів у Києві, Москві, Санкт-Петербурзі.
Її єдиний компакт-диск видано не в Україні, а у Фінляндії. Запис всього лише одного концерту, а вона ж їх мала десятки. Та й яких концертів!.. Вона натхненно грала не лише Шопена, Ліста, Бетховена, Прокофьєва, але й одеських композиторів.
Одним з найулюбленіших її композиторів був Прокофьєв, музику якого багато музикознавців називають сонячною.
Але й у самої Гінзбург світосприйняття було чисто прокофьєвьским - нескінченна життєлюбність і чисте, гармонійне сприйняття світу. Саме до альбому Прокофьєва Маяковскій записав уривок із своєї відомої поеми "Облако в штанах".
Після поїздки до Франції пані Людмила сказала коротко: "Усе пройшло вдало". Нам, кілька років потому,
розповідав у Парижі один з викладачів консерваторії імені Рахманінова, що коли Л. Гінзбург підійшла до рояля
важкуватою втомленою ходою, ніхто не очікував почути того, що сталося за кілька хвилин. Вона чудово зіграла сонати Ліста, Шопена й Прокофьєва. Французи її гру сприйняли як диво, й не розуміли, чому вони раніше не були знайомі з творчістю такого прекрасного музиканта.
Таку саму реакцію слухачів я пам`ятаю на її клавірабенді у Фінляндії - у Великій залі філармонії міста Куопіо. У її виконанні того вечора (початок жовтня 1994 року) чудово пролунали сонати Скарлатті, Скрябіна, Ліста, прелюдії Рахманінова.
Пригадую, що її гра вражала не лише відшліфованістю техніки, але й неординарністю трактування кожного твору, що слухачі сприйняли з захопленням.
Пізніше, ректор Куопінській консерваторії (зараз він очолює Гельсінську національну музичну академію), відомий клавесиніст Пекка Вапаавуорі сказав, що у них часто виступають відомі піяністи зі всього світу, проте такого чудового концерту він не пам`ятає.
Із захопленням про гру пані Людмили згадували й наші фінські друзі: співачка Тайна Пііра, піяністка Саарі Кастарінен, диригент Анті Меурман.
Після концерту за компакт-дисками Гінзбург вишукувалась велика черга, а вона квапилася з автографами, адже зовсім скоро мав відбутися бенкет, де перший захоплений тост Пекка Вапаавуорі, звісно, проголосив на її честь: "Цей неймовірний концерт на довгі роки залишиться у нашій пам`яті!"
Кілька місяців протягом декількох років пані Людмила була консультуючим професором у Куопінській консерваторії, з нею прагнули підписати контракт на два роки, проте вона не погодилась.
Під час однієї зі своїх поїздок вона чудово виступила у Гельсінкі. Про це нам розповідала її перекладач - Анна Хофрен. Знаменною подією для численних слухачів став її сольний концерт у Німеччині - у Фрайбурзі.
Ігор Потоцький
http://www.palariev.sitecity.ru/
ltext_0703163441.phtml?p_ident=ltext_0703163
441.p_0911232822
Дата: 18.04.2007 23:38
|
|
 |
Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів
 |
Монографії |
 |
 |
Думка |
 |
Іван Заєць 26.12.2007 / 00:08
На жаль, в теперішній українській політиці присутні три політичні традиції або культури: азійсько-ординська, яка робить ставку на силу та примус, візантійська, заснована на інтригах, і європейська, базована на традиційних цінностях, ідеології та правилах. Переважно в реальній політиці в Україні тепер, на жаль, конкурують ординська та візантійська політичні культури.
Всі думки
|
 |
Відгуки |
 |
ІРИНА (запоріжжя) 2008.06.21 / 08:57
а ви відгуги дивитись? якщо так, чому ви не відповідаєте?дуже цікаво!!!!!
Всі відгуки
|
 |
Наша кнопка |
 |
|