Статтi

Закарпатська преса опановує фіно-волзьку тему

"Сьогодні фіно-угорські народи живуть у різних державах, але більше половини з них - в Росії, - каже угорський художник Шандор Зіхерман. - Всіх їх разом ще не вдавалося зібрати ніколи". Не дивно, що вибрали місце зустрічі - Саранськ, Мордовія. Навіть назва цього міста багатьом зрозуміла без перекладу - бо має спільний для фіно-угорських мов корінь “сар”, що значить "багниста місцина". А "Шумбрат" ерзянською - здрастуйте, пише закарпатська газета «Старий Замок Паланок».

Фіно-угорець Шандор Зіхерман - за «ШУМБРАТ»ство між народами

Художник і скульптор Шандор Зіхерман весь час подорожує. І це не дивлячись на свій поважний вік. Його сиву бороду можна побачити усюди - і в Європі, і в Росії. Переважно їздить з власними виставками. Але обов’язково на шляху давніх угорців - з Уралу до Будапешту заглядає у рідний серцю Берегсас. І хоча народився він в Ужгороді, але дитинство своє провів саме тут - у маленькому провінційному містечку, де від батька-маляра отримав перші уроки малювання. Було це ще перед війною. Щоправда, зараз і сам вже не знає до якого країни належить. Адже навчався у Ленінграді, а потім довгий час жив у Самарі, тепер має майстерню в Будапешті. На батьківщині Рєпіна Зіхермана прозвали поетично - "Угорська башта на російській рівнині". Художник таким визнанням дуже пишається і вже декілька років планує познайомити зі своєю творчістю закарпатців.А нещодавно Шандор повернувся з першого міжнародного фестивалю національних меншин "Шумбрат, Фіно-Угрія", який проходив у столиці Мордовії - російському Саранську. Взяв участь у художній виставці і представляв там Угорщину. Виявляється, що в РФ мешкає майже три мільйони фіно-угрів, хоча представники цієї етнічної і мовної групи розкидані нині по Європі від Дунаю до Полярного кола. До фіно-угрів належать угорці, фіни, естонці, мордва, карели, комі та багато інших народностей. Вважається, що жили вони колись за Південним Уралом, а у 1 тисячолітті до н.е. розселилися вони по лісовій зоні східної Європи аж до Скандинавії. І тільки угорці переселилися значно пізніше.

"Сьогодні фіно-угорські народи живуть у різних державах, але більше половини з них - в Росії, - каже Шандор Зіхерман. - Всіх їх разом ще не вдавалося зібрати ніколи". Не дивно, що вибрали і місто зустрічі - Саранськ. Адже навіть назва цієї мордовської столиці багатьом була зрозуміла без перекладу - вона має спільний для фіно-угорських мов корінь “сар”, що значить "болотиста місцевість". А "Шумбрат" мордовською - здраствуйте.Під час фестивалю збиралися обговорити питання збереження самобутньої культури малих народів. Для цього на свято прибув Володимир Путін, а також президент Фінляндії Тарья Халонен і прем’єр-міністр Угорщини Ференц Дюрчань. Лідери держав відкрили новий льодовий палац, відвідали "Місто майстрів", пили з ковшу національний мордовський паній - позу (брагу), спробували ватрушку кургоня. І навіть танцювали разом з угорськими гайдуками. Саме угорська делегація на фестивалі була найчисельнішою. У її складі приїхав у Саранськ легендарний танцювальний колектив «Хойду» із Дебрецена.



З фестивалю Шандор Зіхерман привіз не тільки купу вражень, а також торбу, з якою тепер не розлучається. В ній носить свої каталоги, а ще книжки свого сина Іштвана. (Зіхерман-молодший видав у Будапешті вже з десяток історичних монографій, переважна більшість з яких стосується періоду ІІ світової війни і містить архівні відомості, що раніше вважалися секретними. З ними тепер можна познайомитись у музеї Берегівщини).

Ще художник домовився, аби у Саранську ще цього року відбулася його персональна виставка. До речі, у Росії його прозвали "любимий художник злодіїв". Шандор пояснює це так: “Мені "щастить" на крадіїв. Їх до мене як магнітом тягне”.Якось для міста Тольятті він зробив скульптуру з рожевого мармуру – двометрового чоловіка з флейтою. Потім на декілька місяців поїхав до Угорщини, повернувся – а скульптури нема! А коштувала вона шалені гроші - $50 000. Минулого року вкрали ще одну роботу майстра – бронзову меморіальну дошку самарського артиста Георгія Шебуєва. Сам художник не надто переймається з цього приводу: “Якщо крадуть, значить мої роботи цього варті”.Не дивлячись на те, що в Росії виставки нашого земляка відбуваються з постійним успіхом, на Закарпатті його робіт ще ніхто не бачив. “Мене сюди ніхто не запрошує, - каже Шандор Зіхерман. – Бо привезти роботи з Будапешту непросто, для цього потрібно і гроші, і потрібні папери. У Росії мені всі витрати оплачують. Можливо повертаючись з Саранську взимку все-таки зроблю свою виставку у Берегові – без запрошення. Бо це моє рідне місто, значить маю на це право...”





P.S. А нещодавно він знову всіх здивував – привіз на одну з виставок свої малюнки, що зроблені на сторінках старовинного словника. – Якось гуляв по Пітерським вуличкам і мало не наступив на книжку, - розповідає «КП» Шандор. – Виявилось, це словник Брокгауза. Тепер я малюю на його сторінках замість блокнота. Вже є близько 400 таких малюнків. Серія називається «Піктура Текстуралис» і один малюнок коштує близько 300 евро.

Надруковано у газеті «Старий Замок Паланок»http://h.ua/story/58499/
Посилання надав Олег Супруненко