|
 |
Енциклопедія |
 |
25.07.2010
КЬОРНЕР Ґабор
Угорський перекладач української та польської літератури. Нар.1969, Будапешт (Угорщина). Закінчив Будапештський ун-т ім. Етвеша, польський та український ф-т. З укр. перекладав Ю. Андруховича ("Рекреації" (1999), "Моя Європа" (2004), "Shevchenko is OK" (2004) - угорська назва "Дезорієнтації на місцевосці", "Московіаду" (2007), О.Забужко "Польові дослідження з українського сексу" (1999), С.Жадана "Депеш мод" (2010). Мешкає у Будапешті.
Детальніше...
|
|
Новини |
|
|
Уґраїна |
|
|
Архів |
|
|
Актуально |
|
Енциклопедія
ЛІВОНІЯ (Лівімаа)
 Фіно-угорська країна на узбережжі Ризької затоки Балтицького моря. Населення - ліви та латвійці. До ХІІ ст. моноетнічна країна лівів, розташована на північний схід від гирла Даугави та у північній частині курземського узбережжя...
Детальніше...
|
Монографії
ІРА: В БОРОТЬБІ ЗА СВОБОДУ
 Цей острів (70 тис.кв.км.), який ще називають Зеленим і який кельти, предки теперішніх ірландців, заселили ще в 4ст. до нашої ери, має нещастя бути сусідом Великобританії...
Детальніше...
|
|
|
|
|
|
|
Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів
|
Монографії |
|
|
Думка |
 |
Александр Шаронов, автор епосу "Масторава"
06.07.2010 / 13:18
Сознательное исключение русской историографией Эрзи, Мери, Муромы, Мещёры и других финнов из русской истории не только является её фальсификацией, но и величайшей исторической ошибкой, ибо заставляет русских мыслить себя не теми, кем они являются.
Всі думки
|
|
Відгуки |
|
Весна (Київ)
2010.09.08 / 23:53
Боялєнь Сиресь, я не знаю ерзянської, я не можу оцінити художньої вартості перекладу Стусового вірша, проте відчуваю, що вклали Ви в нього частинку свого сєдєйсе. Дякую!
Всі відгуки
|
|
Наша кнопка |
|
|
|
"Мыйым "тётя" огеш йöрате…" або як себе почувають марійські діти в дитячих садах муніципальних столиці Республіки Марій Ел – так починає свою статтю про стан національної дошкільної освіти у Марій Ел автор статті "В детских садах Йошкар-Олы детей мари превращают в изгоев" Геннадій Вєдєнькін. 
Великоруські ЗМІ згадали про ваддя – древній народ європейської півночі сучасної РФ. Телеканал "Культура" підготував сюжет про вимираючий фіно-угорський народ, який міг зникнути від одного розчерку пера. Бо на місці усамітнених у прибалтійських лісах останніх двох сіл ваддя федеральна влада будує новий порт.
27 квітня на загальнонаціональному радіоканалі «Культура» поновлено випуск півгодинної передачі «Етнофорум» з ведучою Катериною Божко. Тема випуску – життя ерзянської громади України. Збережено формат передачі – вона виходить у прямому ефірі. 
"Мордвинізатори" ерзянського народу мають нести відповідальність згідно зі статтею 282 Кримінального кодексу РФ "Розпалювання ненависті або ворожнечі, а рівно приниження людської гідності". 
"Врятувавши в 1918–1919 роках свою землю від окупації і більшовиками, і німцями, естонці здобули цінний квиток у власне державницьке майбутнє", - пише Кирило Галушко в журналі "Український Тиждень". Один з останніх номерів цього україномовного "глянцу" особливу увагу приділив естонській історії, естонській армії. Причина - Україна як ніколи потребує позитивних прикладів десовєтизації державного життя, яке супроводжувалося б економічним поступом та зміною свідомости людей. Зараз, коли у Києві при владі українофоби, має бути час почитати і про таке. 
Історія системного реформування Естонії доводить, що постколоніяльні травми і дисбаланси можуть бути цілковито подолані, вважає редакція журналу "Український Тиждень". Це доводить кореспондент Володимир Геник, який нещодавно відвідав естонські касарні. Він підготував аналітичний матеріял про молоду НАТОвську країну, яка не так давно гарувала "в обіймах визволителів..."
Понад 90 тисяч примірників - наклад загальноукраїнської газети "Україна Молода". У суботньому номері, від 17 квітня, тут з'явилася стаття про День ерзянської мови в Києві. Відзначено: свято вперше проведено за участю двох українських міністерств та Державного комітету у справах національностей та релігії. Автор замітки, якій дали досить дивну назву ("З пішаків - в ерзі"), людина з екзотичним ім'ям та прізвищем - Ожомасонь Кірдя. Як з'ясувалося - традиційно ерзянським. Зрештою, редакція газети запевнила організаторів Дня рідної мови: готові надавати цілі шпальти для дискусій про фіно-угорську Росію. Тема має попит на українському медія-ринку, є підготовлений читач. Далі подаємо оригінал повідомлення. 
Уродженець Комі, німецький письменник Райнгольд Шульц, вирішив допомагати видаватися на Заході своїм колегам із фіно-угорського Приуралля. Оскільки він відомий під псевдонімом Тато Шульц, то саме під цим іменем він презентував на літературній сторінці німецької газети «Кругозір» оповідання «Червоний кисет». Його автор - комі белетрист Алєксей Попов. На жаль, сама Російська Федерація не популяризує літератури своїх народів у Німеччині. Виняток - для Пушкіна, Толстого, Гоголя та інших "брил", за якими не видно десятки інших національних літератур РФ. 
Естонія виконує всі необхідні критерії для переходу на нову валюту - євро. Тому готова вступити до єврозони 2011 року заявив прем`єр-міністр Андрус Ансіп. Він перебував із офіційним візитом у Фінляндії, де його зустрів фінський колега Матті Ванганен. Фіни вже встигли забути, як виглядала їхня національна валюта - маркка. Тепер черга "убити крону" підійшла до Естонії. Національна валюта в цій країні функціонуватиме всього 20 років: з 1991 по 2011 рік. 
Ліберальна преса Європи заворушилася: на парляментських виборах в Угорщині вперше може здобути мандати "неформатна опозиція" - мадярські націоналісти. Найгірші передчуття "общечеловеков" здійснилася: не набагато відставши від соціялістів, які довго тримали в руках угорську владу, до Парляменту пройшла націоналістична сила Йоббік. Зразок шельмування націоналістичного руху в межах країн Євросоюзу дає державна радіокомпанія "Дойче Велле". 
Забудьте про лицарів з Калевали й оповідки про підкорювачів півночі. Забудьте про Nokia та інноваційні технології. Приготуйтесь побачити Фінляндію без Санта Клаусів та глянцевих буклетів. Режисер Юкка Кярккяйнен (Kärkkäinen) закликає побачити споднє життя шести фінських "віталень"-притуліків - у різних куточках країни. Повсякдення людей-аутсайдерів об’єднане у вразливій сюрреялістичній історії «Вітальня нації» (Kansakunnan olohuone), пише Наталя Петях у репортажі про київський фестиваль документального кіна "Docudays UA".
«Наша планета рухається у кепському напрямку. Багаті країни утискають бідні, великі нації утискають малі. Запам’ятайте останнє зображення у фільмі: гола земля, на якій не лишилося нічого живого. Навіть хижого вовка, який блукав на початку”. Так 31 квітня в Будинку Кіно говорив угорський режисер Ференц Молдованій. У Києві відбулася прем’єра його стрічки „Інша планета” („Másik Bolygó”). Її вважають однією з найкращих документальних робіт минулого року, пише Наталя Петях.