 |
 |
| Новини |  |
Статтi | |
Монографії | |
Енциклопедія | |
Уґраїна |
 |
Енциклопедія |  |
|
28.06.2008 |
|
Новини | |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Уґраїна | |
|
Архів | |
|
|
|
|
|
|
Copyright © 2004–2008 UGRAЇNA.org Використання матеріалів з цього сайту дозволено лише при гіпертекстовому посиланні на www.ugraina.org Пишіть: |
Розробка сайту — Студія дизайну «Айкен» |
Фіни свідомо протегують північні народи. Роблять це на правах далеких родичів і в Російській Федерації. Для пропаганди ненецького світу, який нині ховається у трьох суб'єктах путінської РФ - Ненецькому, Ямало-Ненецькому та Долгано-Ненецькому автономних округах - вони віддали "смачну частину пирога" фестивалю фінського кіно в Україні. Він триватиме до 2 жовтня. 
Арештований син марійського духовного лідера, а побитому представнику фіно-угорської молодіжної асоціації, що знаходиться зараз у лікарні висунуто звинувачення. За інформацією, що прийшла з Марій Ел, 2 вересня був арештований син головного карта (карт – старійшина моління) общини марійської традиційної релігії Йошкар-Оли Віталія Танакова.
На початку 90-х років Конгрес Естонії розробив постанову про реабілітацію ветеранів національно-визвольного руху в 1940-50-х роках. Цього вимагали більшість патріотичних партій і організацій, широкі кола громадськості та історична справедливість. В ЗМІ Естонії розповідають про подвиги естонців, які в ті лихі часи захищали свою землю від більшовицьких окупантів-поневолювачів, їх вшановують як Героїв. Зазирнемо в історію естонського збройно-націоналістичного протистояння ворогові, яка дуже схожа на українську.
Збулась мрія багатьох українців світу – 5 серпня в карельському урочищі Сандармох відбулося офіційне відкриття пам’ятника "Козацький Хрест “Убієнним синам України”. За цією простою фразою - велика і безкорисна праця, натхнення багатьох людей у Карелії і Києві, Америці і Канаді аби День пам'яти жертв сталінського терору в Сандармосі зустріти достойним монументом.
Ленінградська область Російської Федерації відома тепер не лише тим, що її столицею є Санкт-Петербург. До області перенесли і "столицю Руси". Відбулось це згідно з побажанням Президента Росії Владіміра Путіна, який і призначив "столицею Руси" справді древнє село, про яке одна із українських енциклопедій пише: "Стара Ладоґа, місцевість у Росії над річкою Волхов побл. оз. Ладоґа. Комплекс поселень (городище, відкрите поселення), заснованих у VIII - IX ст.; виразні скандинавські впливи; до XIII ст. функціонувала скандинавська церква св. Миколая".
...Ока тут робить різкий поворот на північ, а з півдня до неї вливається повноводний приток з лагідним ім’ям Проня. Внизу лежить невеличке містечко Спасск-Рязанський, навпроти нього – залишки села Старайа Рязань. Село виникло під схилом городища літописної Рязані, знищеної Батиєвою навалою. Про драматичну долю одного з давніх фіно-руських центрів знає багато хто, а про загадковий народ, який майже тисячу років жив на цих землях до їх загарбання українцями, відомо одиницям.
Знайти нову комп'ютерну іграшку "Операция Галичина" на київській Петрівці неважко: ледь не на кожній розкладці вона - серед новинок-бестселерів. Цей продукт дає цілковите враження про федерало-російське розуміння української «реальности-2008». В команді гравця – шість спецназівців, поміж прізвищ яких зустрічаються й вельми колоритні: рядовий Рогозін, сержант Московцев, єфрейтор Хрєнов, сержант Косигін. На олтар перемоги можна класти скільки завгодно "великоруської солдатні": вбили одного, перемикаєшся на іншого.
14 липня в Угорщині був Міністр закордонних справ України Борис Тарасюк. Він зустрівся з членами української громади. Високого українського гостя привітала Голова ДОСУУ і ТУКУ Ярослава Хартяні. Вона представила пана міністра присутнім як давнього знайомого, котрий дізнався про Товариство ще на початку 1990-х років. Саме тоді, на першому Шевченківському вечорі, за словами пані Голови, Борис Тарасюк був свідком того, як через українських недоброзичливців мало не зірвався захід. "Але упродовж 13 років ми завжди крокували прямо, не зважали на наші негаразди і, зрештою, досягли певних результатів, за які нам не соромно перед громадою і нашими угорськими друзями", − сказала Ярослава Хартяні, подякувавши гостю за те, що завітав до Центру Української Культури й Освіти в Будапешті. Відтак надала слово Борису Тарасюку.
Традиційне свято вепської культури, що відбулося 3 липня, було одночасно і радісним і сумним. Стільці з старенького Дому культури винесли і поставили прямо напроти його дверей на пильну дорогу. Народ зібрався з усіх навколишніх сіл – бабусі в хустиночках, нарядні молодки, мужички майже тверезі, галаслива дітлашня. Чи жарт сказати – свято! Коли ще таке відбудеться в їх глушині. І ось нарешті околиці оголосив багаторазово посилений динаміками крик півня. З навколишніх дахів перелякано позлітали ластівки. Ворухнулась кобила, що мирно паслася на сусідньому лужку. А з дверей ДК вийшли дві жінки в кокошниках і різнокольорових сарафанах, підійшли до мікрофонів. Одна з них жваво затараторила вепською. Друга відразу ж стала перекладати на русскій. Свято почалося.
Цілий розділ у книзі "Світло людей", яку написав політв'язень-"рецидивіст" Василь Овсієнко, має назву "Мордовія". Це спогади про перебування автора у концтаборі "Дубравлаг", який розташований на території мокшанської частини Республіки Мордовія, неподалік від залізничної станції Потьма. Пан Овсієнко детально розповідає про побут українських зеків у "Ментовській АССР" (як іронічно називали цю фіно-угорську республіку політв'язні), а відтак лишив цікаві документальні дані до історії видатних українців на тюремній землі Мокшень Мастор.
У заповітний час 17 червня ц.р. відкрився черговий XXVII Московський міжнародний кінофестиваль. Своєрідною суто національною версією євроскептицизму побачився фільм «Вічна мерзлота» відомого фінського режисера Аку Лоухімієса. Це розлого-неспішна та жорстко реалістична сага про людське життя-буття у сучасному Гельсінкі.
У ресторанчику на околиці Кярдли — головного міста естонського острова Хійюмаа — випадково зустрів Едгара Савісаара — одного з фундаторів Народного фронту і прем’єр-міністра часів відновлення незалежності. Савісаар, тепер міністр і партійний політик, швидше за все, приплив на острів напередодні майбутніх місцевих виборів поговорити з активістами своєї партії. Для естонців він і досі якась особлива постать: кельнер у готелі наступного ранку скаже мені як про видатну подію: «А ви знаєте, у нас ночував сам міністр Савісаар!».
Можливо, тільки в Таллінні я усвідомив, яких успіхів досягла російська пропагандистська машина у створенні віртуального образу того, що відбувається в країні й експорті цього образу за кордон. Можливо, для Заходу цей образ не спрацьовує — саме тому і вирішено створити вже англомовний канал московської інформації на чолі з колишньою кореспонденткою путінського пулу.
25 червня на сцені Маріїнського театру звучала фінська і естонська в Ярві-гала у виконанні Симфонічного оркестру Маріїнського театру під управлінням диригентів знаменитої династії Ярві: Нєеме, Пааво і Крістіана. Широко відомі музикально-театральні династії композиторів Бахів і Штраусів, скрипкових майстрів Гварнері і Страдиварі, танцівників Петіпа і Кшесинських. У XX столітті до цієї плеяди додались диригентська династія Ярві. Завдяки активній творчій діяльності її представників прізвище Ярві стало, напевно, найвідомішим естонським прізвищем у світі.
Із кінця XVIII до приблизно 30-х рр. ХХ ст. імпульс відродження охопив – неодночасно й із різним ступенем інтенсивності – десятки малих і недержавних етносів на теренах від Ісландії до Палестини. В одних випадках національна ідея зрештою перемогла інерцію денаціоналізації (Чехія, Фінляндія, країни Балтії тощо), в інших – радше зазнала поразки (Ірландія, Прованс, кашуби, ліви та ін.), а деінде, зокрема й в Україні, національне відродження, зазнавши химерних злетів та падінь, триває дотепер.
