|
 |
Енциклопедія |
 |
25.07.2010
КЬОРНЕР Ґабор
Угорський перекладач української та польської літератури. Нар.1969, Будапешт (Угорщина). Закінчив Будапештський ун-т ім. Етвеша, польський та український ф-т. З укр. перекладав Ю. Андруховича ("Рекреації" (1999), "Моя Європа" (2004), "Shevchenko is OK" (2004) - угорська назва "Дезорієнтації на місцевосці", "Московіаду" (2007), О.Забужко "Польові дослідження з українського сексу" (1999), С.Жадана "Депеш мод" (2010). Мешкає у Будапешті.
Детальніше...
|
|
Новини |
|
|
Уґраїна |
|
|
Архів |
|
|
Актуально |
|
Енциклопедія
ЛІВОНІЯ (Лівімаа)
 Фіно-угорська країна на узбережжі Ризької затоки Балтицького моря. Населення - ліви та латвійці. До ХІІ ст. моноетнічна країна лівів, розташована на північний схід від гирла Даугави та у північній частині курземського узбережжя...
Детальніше...
|
Монографії
ІРА: В БОРОТЬБІ ЗА СВОБОДУ
 Цей острів (70 тис.кв.км.), який ще називають Зеленим і який кельти, предки теперішніх ірландців, заселили ще в 4ст. до нашої ери, має нещастя бути сусідом Великобританії...
Детальніше...
|
|
|
|
Статтi
|
|
|
|
|
19.03.2010
Душа абсурду
 Великоруси вірять, що паскудство життя — це те випробування, яке вони мають пройти, це щось кармінне, а тому природне. Карма — це не індійське, а питомо великоруське філософське поняття. І, йдучи по гвіздках, як індійські йоги, цей народ здобуває себе. «І думаєш серед усієї цієї пишноти: Спасибі, Боже, за науку, спасибі за випробування» (С.8). Зрештою, «у великоруса щодня апокаліпсис. Він до цього звик» (С. 49). Такі цитати приходять на пам'ять Дмитру Дроздовському, який міркував над перекладом книжки Віктора Єрофєєва "Енциклопедія російської (великоруської) душі". Автор перекладу - В. Шкляр.
|
|
|
|
Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів
|
Монографії |
|
|
Думка |
 |
Александр Шаронов, автор епосу "Масторава"
06.07.2010 / 13:18
Сознательное исключение русской историографией Эрзи, Мери, Муромы, Мещёры и других финнов из русской истории не только является её фальсификацией, но и величайшей исторической ошибкой, ибо заставляет русских мыслить себя не теми, кем они являются.
Всі думки
|
|
Відгуки |
|
Бляєнь Сиресь (Київ)
2010.09.06 / 10:41
Василь Стус
Не любити тебе —не можна.
Володіти тобою — жаль.
І хвилина діяння кожна
Випромінює нам печаль.
Бути разом... в однім цілунку.
Злить уста і серця свої.
Тільки в хвилі нема порятунку...
Плачуть вночі лишень солов'ї...
Ти в хвилину чуттєвої бурі
Не віддайся мені, дивись,
Бачиш вечора крила похмурі?
То над нами вони зійшлись.
Хай нам кажуть: любити можна
Тільки раз. Того разу й жаль,
І щаслива хвилина кожна
Випромінює нам печаль.
Не ховайся в зволоженім зорі,
Бо розгойдані береги
Поглинаючих фантасмагорій
Будуть завжди нам дорогі.
Ні! Знайти і в чуттєвих бурях
Не перейдену нами грань,
Щоб не відати днів похмурих,
Щоб не знати про гнів прощань.
Не любити тебе — не можна,
та й любитись з тобою — жаль,
бо хвилина кохання кожна
випромінює нам печаль.
Вечкемс - а мери вечкемась!
Кирдемс, -а муеви питне!
Шкань вишкапельксэзэ эрьвась,
Минек ризнэматнень витни.
Кавонек -ве паламосо
Човор - турвасо, седейсэ.
Арась идемась комболкссо,
Цёковтнэ авардить лейсэ.
Ёжов жорномасонть велязь
Олят монень иляк максо,
Чокшненть сёлмонзо менелесь
Эндинзе латопрянь ладсо…
Вечкемась се - кона вейкесь
Секс сон питнедеяк питней
Утяскав шкань вишкапельксэсь
Минек ризнэматнень витни.
А ваят летьке ваномас,
Содак, лымбакстнезь чиретнень
Фантасмагориянь коряс
Ванстасызь читне ды ветне.
Мусынек даволга ношкстазь
Утяскань кекшезь томбаленть!
Ризнэмась певери порксазь,
Вечкемась пурнасы аленть.
Вечкемс а мери вечкемась!
Ёминек, - човорявсть китне,
Шкань вишкапельксэзэ эрьвась,
Минек ризнэматнень витни.
Василь Стус
Ютавтызе эрзянь кельс Боляень Сыресь
Всі відгуки
|
|
Наша кнопка |
|
|
|
13 березня минуло 70 років від дня завершення совєцько-фінської війни 1939—1940 років. Ця війна тривала 105 днів.
Мого батька, сільського трудівника з Великих Лісівців Попільнянського району Житомирської області Михайла Григоровича Полякова (на знімку), забрали на ту війну зі жнивного поля, і в холодних снігах Фінляндії пішов він у небуття, - пише у парляментській газеті Йосип ПОЛЯКОВ, член Товариства «Україна—Фінляндія». Це чи не єдина публікація, яка нагадала українцям про їх провину - вони масово брали участь у Фінській війні, на боці карного злочинця Йосипа Сталіна. 
П’ять років тому, в Міжнародний день лялькаря, відбулися збори молоді Петрозаводського державного університету. Здавалося б, безнадійно помосковщені студенти раптом проявили характер: вимагали використання рідної карельської мови у творчому житті. Влада не чинила опору. Навпаки, змикитувала: невинний, аполітичний ляльковий театр «Čičiliušku» («Ящірка») можна буде показати заїжджим фінам чи бюрократам з ЄС – ось, маєте кареломовне життя у Карелії! 
На численних ерзянських форумах рунету, на блогах ерзян матеріалів на тематику етноциду не бракує. Крик душі європейського народу, що гине за повного потурання "демократичного" і "цивілізованого" світу, лунає крізь тенета світового павутиння. Однак його не чують ні в Брюсселі, ні у Страсбурзі, ні у Вашингтоні. Як у 1940-х не почули Україну.
Найбільша фінська газета «Helsingin Sanomat» оприлюднила вигаданий сценарій війни між Москвою і Фінляндією в 2010 році, – повідомляє «Великоруська газета». Як стверджує видання, сценарій підготовлено військовими експертами. Вони в деталях розписали подробиці можливих військових дій на території сучасної Суомі. До речі, одне з найвірогідніших припущень: під час конфлікту мобільний зв’язок не буде працювати на всій території країни.
Ерзянський народ продовжує боротьбу за виживання в умовах тотальної "росіянизації" та "мордвинізації" свого етносу, вказує газета "Ерзянь Мастор". Практично позбавлені власних ЗМІ, без можливости навчати дітей рідною мовою, ерзяни ведуть боротьбу із мордовським диктатом практично підпільними методами – газети з рук в руки, ідею з вуст у вуста. Це дає результа. Син українця та ерзянки повернув собі національне обличчя. 
"Однією з улюблених «казкових книжок» мого дитинства була «Адальмінина перлина» – збірка казок фінського письменника Захаріуса Топеліуса, переказаних (як з’ясувала вже дорослою) українською мовою зі шведської Ольгою Сенюк. Цю книжку з чудовими малюнками Софії Карасси-Корбут видала «Веселка» ще у далекому 1966 році", - пише Юлія Джугастрянська на сайті Літакцент. І от тепер - нове видання легендарного Топеліуса, у Львові. 
У Львові презентували український переклад книжки “Історія Фінляндії” професора Гельсинського університету Ґенріка Мейнандера, який написав її шведською мовою. Автор прекрасного перекладу - Наталія Іваничук, яка вже брала участь у подібній презентації у Києві. Однак не тільки за це видання наш читач має бути вдячним перекладачці, а й за знайомство з іншими цікавими іменами скандинавської літератури, вказує Львівська газета в інтерв'ю з пані Іваничук. 
Колишній в’язень ГУЛАГу, краєзнавець Анатолій Смілінгіс продовжує пошуки поховань загиблих у сталінських концтаборах на території Республіки Комі. Протягом кількох десятиліть він подорожує місцями «лагпунктів». За ці роки ним та його дружиною Людмилою Корольовою виявлені десятки місць масових поховань розстріляних і померлих від хвороб в’язнів. Але найцікавіша знахідка - таборовий аеропорт. Для союзних Сталіну нацистських "спеців". 
Комі вчена, кандидат філологічних наук Валентина Лімерова зробила офіційну заяву на засіданні руху «Комі войтир»: одна з державних мов Республіки Комі перебуває на межі катастрофи. В умовах, коли офіційна влада фактично сприяє витісненню комі мови на маргінеси життя, Лімерова пропонує апелювати безпосередньо до людей - «не танцювати під дудку» тих батьків, які відмовляються від вивчення дітьми комі мови - на користь інших дисциплін середньої школи РФ. Аналітики скептичні: це не змінить ситуацію на краще. 
У Фінляндії перевидана унікальна праця етнографа Самулі Паулахар’ю «На кольських землях» («Kolttain mailta. Kansatieteellisiä kuvauksia Kuolan Lapista»), яка побачила світ ще 1921 року. Вона вважається фундаментальним етнографічним дослідженням про культуру Кольської Саамії – так званої Мурманської області Російської Федерації. Книжка була перевидана «Союзом фінської літератури» - через 88 років від дня її першого видання. Життя і творчість Паулагар’ю досліджує доктор наук Пекка Лааксонен. 
Метод «мовного занурення» - це звичайна для Європи форма навчання мови національних меншин у дитячих садках, школах. Наприклад, у Фінляндії вона застосовується на саамських територіях, де дорослі будь-що хочуть передати дітям рідну мову. Тепер метод «мовного занурення» пішов у Республіку Карелія, що в Російській Федерації. Мета схожа – зберегти рідну мову спілкування у колонізованому середовищі. І не просто зберегти, а передати навички вільного мовлення та етнічного комфорту. Річ вельми актуальна не лише для фінів у Карелії, але й українців у Криму чи Донбасі. 
Старі слова і вислови карельської мови, які поширені у Російській Федерації, можна тепер шукати у мережі. В Інтернеті працює відповідний словник, до якого включені базові діялекти карельської мови, що мають літературну норму. Це лівві, люді та північно-карельський діялекти. Велетенську й скрупульозну роботу здійснила фінський фахівець Марья Туурікка. У Фінляндії вбачають у карельському словниковому матеріялі прекрасний ресурс для розвитку фінської літературної мови. 
Візит Московського патріарха Кирила в Україну на інавгурацію нового президента Януковича, відомого свого показною набожністю, не обійшовся без політичної пропаганди. Зводилася до уже чергової спроби "примазатися" до українського історичного спадку, вказує політолог Олександр Палій. Ключ до такої поведінки - фіно-угорське питання, і навіть глибше - мерянське. Саме мерянський народ свідчить: Київ - слов'янський, Москва - фіно-угорська.
Цієї неділі, 21 лютого, в світі відзначатимуть Міжнародний день рідної мови, мета якого - підтримувати мовне і культурне різноманіття. Така потреба стає дедалі гострішою, адже з 6,5 тисяч мов, які існують у світі, половина може зникнути до кінця цього століття, передає "Німецька хвиля". 