Статтi

Імперії потрібні раби

Будь-яка імперія будується на кістках і їй не потрібні особистості, які чітко усвідомлюють свою національну приналежність і знають історію свого народу. Навіщо комусь знати, що впродовж 500-700 років його народ проходив криваву селекцію, коли кращих, сильніших духом і непокірних вбивали, а залишалися жити слабкі і не здатні, з різних причин, чинити опір. Цей «неприродний» відбір триває і зараз.

Державі, побудованій на імперських принципах, на завоюваннях, потрібні раби, легко керовані "маси", які лише робитимуть свою роботу. Їй заважають волелюбні громадяни. Нації, для яких рабство ніколи не було прийнятне, їм не потрібні.

За століття такого "відбору", гордий, самодостатній народ Ерзя перетворився на популяцію людисьок, які квапляться забути своє коріння і соромляться його. Кваплячись називати себе великоросами, остаточно принижують себе.

Звичайно, імперії заважають люди, які можуть підняти в душах ерзян відгомін подвигів великих предків, що віддали життя за майбутнє свого народу. Адже на генетичному рівні так чи так у кожному ерзянині живе відома всім впертість, волелюбність, шана предків і багато інших позитивних рис. Варто лише створити умови, як в душі ерзянського народу може з’явитися відчуття непримирення за знищену культуру, за сотні тисяч убитих предків, найкращих і сильніших з нас....

Нам говорять, що все це у минулому, що зараз інші часи, демократія... Тоді чому влада так боїться відродження Ерзянської культури, свідомості, самобутності? Чому замість цього нам намагаються "подарувати" таку культуру, такі моральні "цінності", які суперечать нашому корінню? Чому ми повинні вірити брехливій історії, яку вони для нас написали?

Це крик душі і усвідомлення того, що гине народ, який виростив мене. З такою політикою нам і нашим нащадкам ще довго доведеться жити у закритій поліцейській державі. І ця політика неминуче призведе до розвалу імперії, адже держава, побудована на пригнобленні культур інших народів, рано чи пізно розпадається. Суд історії неминучий. Вона не знає інших результатів в подібних ситуаціях.

Раб той, хто не відчуває гніту свого рабства. Людина, яка не прагне скинути своє рабство, заслуговує на подвійне рабство. Пам’ятайте про це, ерзяни!

Ерзянь Мастор