Статтi

МЗС України готує аналітичну довідку з ерзянського питання

Міністерство закордонних справ України готує до публікації аналітичну довідку з фіно-угорського питання в сучасній Європі. Вона буде оприлюднена в черговому випуску журналу "Зовнішні справи" - офіційному виданні відомства. Особливу увагу буде приділено політичним рухам народів Російської Федерації. Також і тим, які не мають жодного адміністративно-териториального статусу. Насамперед, це ерзяни - найпівденніший фіно-угорський народ світу, який переживає драматичну епоху жорсткої, цілеспрямованої асимляції в "русскіх".

Автор довідки (20.000 знаків) - член Громадської ради Міністерства закордонних справ Дмитро Левусь. Нещодавно він очолив Центр громадських досліджень "Український меридіян", що також відомий широкими контактами з ПМР - невизнаною Придністровською Молдовською Республікою. Цей досвід пана Левуся цінують у Києві.

До того ж Дмитро Левусь - сам ерзя за національністю (по лінії матері). Три роки тому він активно долучився до роботи Київського товариства культури народів фіно-пермської групи, зарекомендувававши себе яскравим оратором та різнобічно освіченою людиною. Нині всю його родину можна сміливо зарахувати до ерзянських, бо в ній поважають національні традиції, сина - навчають мові, кінець-кінцем живуть турботами "непредставленої" країни - Ерзянь Мастор.

Публікація статті "Як Україна має враховувати та використовувати фіно-угорський вимір у політиці своїх сусідів?" стане прецедентом для зовнішньополітичного відомства цієї країни. До сьогодні в українському МЗС, наголошують експерти, панував спрощений погляд на національну природу Російської Федерації. Так, відповідний Департамент не мав відділу з роботи із фіно-угорськими Республіками РФ.

Дмитро Левусь вперше розповість їм про багатовічну історію українсько-фіно-угорських зв'язків. Родзинкою буде саме "ерзянський розділ", де згадані імена Ореста Ткаченка та Марізь Кємаль, Патріярха Нікона й деяких українських ченців, що мешкали по монастирях у кордонах сучасної Республіки Мордовія.

- Сама ідея церковної реформи, що була запроваджена Патріярхом Ніконом, зародилася не в Москві, а в ерзянському середовищі 17 століття, - запевняє пан Левусь. - Сучасні мордовські історики ігнорують факт "колонізації" мешканців ерзянського Поволжа й Посур'я монахами-українцями із Слобідської України, Бєлгородської єпархії. Вони всі були "троєперсниками" й мали навички справжньої проповіді, яка не супроводжувалася державним насильством, й, вочевидь, посіяли зерна "малоросійського благочестя" в серці ерзянського народу. Аж до нижегородських лісів включно. Реформа прийшла до РПЦ не тільки з Заходу, з України, але й з Півдня, з Ерзянської землі.

В цілому, пан Левусь вважає зразком використання фіно-угорського чинника в зовнішній політиці Естонію. З тим застереженням, що слід уникати прямолінійних дій, які є неприпустимими в умовах внутрішньої політичної ситуації в РФ.

Джерело: http://kominarod.ru/gazeta/news_slav/2009/02/07/russiannews_8675.html

ЯМ