Статтi

Рюрик був карелом?

Сенсаційну версію виникнення російської державності пропонують дослідники з Карелії. Нещодавно в Петрозаводську вийшла книга Алєксєя Попова «Давні таємниці Карелії», один з розділів якої присвячено вивченню питання про можливе походження Рюрика. Ця тема тісно пов’язується з походженням самого етноніма – «Русь».

Давня суперечка

Згідно шкільних підручників історії, становлення держави на Русі почалося після приходу варягів. Рюрик з дружиною спочатку прийшов за запрошенням новгородців та союзних фіно-угорських племен на північ Русі, а пізніше захопив Київ та заснував правлячу династію. Дотепер не припиняються суперечки про те, ким само, за національністю, були ті варяги. Так звані «норманісти» наполягають на скандинавському походженні Рюрика, посилаючись на багаточисельні свідоцтва літописів та археологічні розкопки. Неподалік Стокгольму навіть встановлено пам’ятник Рюрикові.

З іншого боку, національно орієнтовані вчені, навпаки, всіляко наполягають на тому, що Рюрик був слов’янином, вихідцем із острова Рюген, що у Прибалтиці, який в той час було заселено західними слов’янськими племенами. В основі цієї суперечки лежить не тільки любов до наукової істини, але й ідеологія – чи вважати засновника російської держави «чужаком», чи розглядати його як одного зі «своїх»? І раптом, здається, карельські дослідники пропонують версію, яка має помирити опонентів – з одного боку, підкреслити неслов’янське походження Рюрика, з іншого - продемонструвати його початкову спорідненість із Руссю. З цією метою вони пропонують розглянути версію про… карельське походження легендарного князя.

Руський - це ruskej

Нещодавно в Петрозаводську вийшла книга Алєксєя Попова «Давні таємниці Карелії», один з розділів якої присвячено вивченню питання про можливе походження Рюрика. Ця тема тісно пов’язується з походженням самого етноніма – «Русь». Як відомо, із-за моря кликали варягів, які «прозивалися руссю». За версією норманістів, така назва одного з скандинавських племен – невипадкова. Фіни й досі називають шведів «ruotsi». «Антинорманісти» наполягають на тому, що цей етнонім походить або від річки Рось, або від раніше згаданого острова Рюген, який був населений слов’янами. Однак Алєксєй Попов, посилаючись на пітерського вченого й географа Віктора Параніна, пропонує звернути увагу на прибалто-фінські мови, а саме - на карельську.

Виявляється, що «ruskej» карельською - «червоний», а, для прикладу, «rusko» - це «зоря». Червоний колір у ранньому Середньовіччі вважався саме князівським кольором, кольором династії Рюриковичів. Карели, в ті давні часи, були однією з важливіших складових населення півночі Русі. Так, серед новгородських берестяних грамот трапляються й записи давньокарельською мовою. Про карелів згадують і арабські історики, й європейські хроністи. Серед племен, що покликали Рюрика на князівство, були й споріднені карелам «вєсь» (вєпси) та «чудь». Цілком логічно, що фіно-угорські племена могли довіритися спорідненим за кров’ю та культурі князям, а новгородські слов’яни, здавна мали тісні ділові й родинні зв’язки з фіно-уграми, також охоче пішли б під крило карельської дружини.

Гроза вікінгів

Але яким чином ця версія узгоджується з тим, що в історії Росії, карели, на перший погляд, не являли собою войовничого народу, князів якого було б доречним запрошувати в якості захисників? Справа в тому, що це – в історії Росії. А в історії скандинавських країн містяться зовсім інші відомості про карелів. У давньонорвезьких сагах зустрічаються спогади про «лихих карелів», котрі нападали на північнонорвезькі території. Шведи, що мешкали на півдні, одного разу отримали від карелів нищівну поразку. Новгородці спільно з карелами винищили давню шведську столицю Сігтуну – саме після того розгрому й було засновано Стокгольм. Адже тогочасні скандинави мало нагадували теперішніх толерантних та спокійних шведів і норвежців. То були войовничі вікінги, які лякали всю Західну Європу. Таким чином, князів народу, що зумів залякати навіть тих разбійників, мало сенс запрошувати до себе. Тим паче, що народ той був зовсім не чужий…
До речі, така версія пояснює й свідчення про «острів русів», який згадують арабські хроністи. Згідно археологічних свідчень, місцем формування карельської народності був Карельський перешийок. Вузька смуга землі між Ладозьким озером та Балтійським морем, дійсно нагадує острів, що його оточено морем та озерами. Отже, можливо, Рюрик і насправді був карелом…

Джерело: http://mariuver.wordpress.com/2009/02/16/rjurik-karel/

ЯМ