Статтi

Українці Карелії - не герої

"Жовтень 2009 року - це 60 років Віталію Фартушному. Дата, яку точно ніхто не помітить в Україні Ющенка і Тимошенко", - написала редакція сайту Ugraina 18 жовтня. І не помилилася. Нинішню владу не цікавлять лідери українського руху ні в далекій Карелії, ні у сонячній Молдові. Українці в країнах колишнього СССР самі собі дають раду, бережуть свою національну честь. І не вважають це заслугою, тим більше - геройством. Серед них професор Петрозаводської консерваторії Фартушний, Віталій. Він залишив свій запис у розділі "Відгуки" Ugraina.org

Віталій Фартушний, професор Петр.консерваторії (Петрозаводськ): "Шановні добродії! Дякую Вам за публікацію,я випадково дізнався про неї від своїх друзів.

Спіткнулись Ви ось на чому. Я є професорем по класу гобоя, і ніякого відношення до "виснажливої боротьби за існування угро-фінської Академії" не маю,хоча і підтримую стосунки з кафедрою угро-фінського етномузикознання в нашій консерваторії (зав. кафедрою - професор В.Л.Калаберда).

А вже щодо"апостольства" для карелів та вепсів, чи якогось такого "геройства П,ємонтського" - того за собою не пам,ятаю.
У карелів тут вистачає своїх ватажків та "апостолів".

Скажіть мені, звідки у Вас така безглузда інформація, бо мене тут на сміх беруть?
Напишіть мені, будь ласка,ім,я автора - посміємось разом.

Ваш - професор Фартушний.

P.S.:Я є засновником Товариства української культури в Петрозаводську(1993 р.), і тут багато чого доброго зроблено (зокрема і мною), аби українці в Карелії та в Петрозаводську підтримували свою ідентичність.Але це вже окрема тема".

Шановний пане Віталію! Вибачте, у нас не працює "Форум". Тому відповідь від редакції на Ваші слова наступна.

Звісно, ми й не думали робити з Вас карельського "апостола" і громадянина "П'ємонту". Просто написали передмову і післямову до теплого привітання у зв'язку з Вашим ювілеєм. Це - кілька речень. Ось одне з тих, що, імовірно, викликало "сміх":

"(Фартушний) своїм життям довів - у путінській Росії можна зберегти українську честь і не замаратися пасивною участю в гнобленні "російських туземців" - фіно-угрів".

І що? Ми справді вважаємо:

а) українську національну честь в путінській Росії зберегти важко - Ви це зробили (читайте Вашу біографію);
б) емігранти-укрАинцы дуже часто забувають у Росії не тільки про про українську честь, а й людську. Тому маємо дуже багато прикладів, коли -енки- та -юки- беруть, як мінімум, "пасивну участь" у відтворенні ганебної системи національного рабства карелів, ерзян, марійців чи своїх же співплемінників на Кубані чи Вороніжчині. Ви в такому участі - не берете. Хоча це - нелегко.

Так, можна сперечатися про терміни. Наприклад, "національне рабство"... Що це таке? У РФ всі національності рівні! Можна не мати жодної кареломовної школи у Петрозаводську (до речі, Петроскої) - столиці Карелії, чи марійськомовної - у Йошкар-Олі. І при цьому не почуватися рабом. Але існує політика - політика насадження національного нігілізму, "добровільної асиміляції, відчуження від національних громад під претекстом "долучення до великої культури" і т.п. Плоди такої політики - німотний Петрозаводськ (Петроскої) - столиця Карелії, де навіть перекупки не говорять карельською. Уви і Ах!

Крім того, Віталій Фартушний брав участь - по силах своїх - у розвитку фіно-угорської культури. Про це сам підтвердив у своєму листі. "Участь по силах своїх" у добрих фіно-угорських справах, а тим більше в такій каліченій країні як Республіка Карелія - за визначенням є апостольською. Бо, зрештою, можна було цей час приділити чомусь іншому: випити з друзями оковитої або написати книжку про "Історію фінського шпіонажу в картинках". (Про значення Академії для фіно-угрів РФ можна говорити окремо).

Розуміємо, як і в часи Ґрібоєдова, у нинішній Росії сама ЧЕСТЬ уже є предметом кпинів. І тому в сучасній Росії ПОРІВНЯНО ЛЕГКО стати героєм. Але Ви їм стали, для нас. Для тих, хто вірить у рівноправні взаємини фіно-угрів і федеральної Москви. Вірить у вищу освіту лівві-карельською мовою. Вірить в ерзянського Юрія Гагаріна, який передасть на Байконур слова: "Шумбрат чи!". Вірить в Добро Росії, якій не буде Добра без фіно-угрів. І без українців. Тому дякуємо прийдешньому громадянину Такої Фіно-Угрії - Віталію Фартушному.

Ugraina