UGRAЇNA.org
 
Новини
Статтi
Монографії
Енциклопедія
Уґраїна
 
Енциклопедія

08.07.2011
КРЕЙСІРААДІО
«Кре́йзіра́діо» (ест. «Kreisiraadio», англ. «Crazy Radio», укр. «Божевільне радіо») — естонський комедійний гурт, у склад якого входять: Ганнес Вирно (Hannes Võrno), Петер Ойя (Peeter Oja) і Тармо Лейнатамм (Tarmo Leinatamm). Ще...
Детальніше...

Новини
Уґраїна
Архів
 

Енциклопедія
ВЕПСЛЯНДІЯ
Фіно-угорська країна. Розташована у т.зв. Міжозер'ї - трикутнику між Онезьким, Ладозьким та Білим озером. Населення - вепси, чудь, карели, великоруси, українці, цигани. Територія поділена адміністративними кордонами 5 суб'єктів Російської Федерації - Вологодської, Тверської, Архангельської, Ленінградської областей та Республіки Карелія.
Детальніше...

Статтi


Історія ножа «фінки»

Світ побачила ґрунтовна робота, яка давно має попит у колах зброярів. Це перша оригінальна історія "ножа–фінки", добре відомого і в Україні. Щоправда, в роботі небагато говориться про ніж як про зброю. Адже протягом віків "фінка" служила передусім знаряддям праці, за допомогою якої фіни поралися коло повсякденних справ. Детальніше про це дослідження автор книги - Ансі Русовуорі. Його інтерв'ю підготувала державна телерадіокомпанія Фінляндії ЮЛЕ.

Робота з історії фінки об’ємна і написала її людина, яка тямить не тільки в історії ножа, але й в секретах його виробництва. Це архітектор Ансі Русовуорі - чемпіон Фінляндії з виготовлення фінки 2002 року.

Ансі: Цікавлячись дизайном, я почав придумувати різновиди ножів. Чесно кажучи, це були жахливі вироби, химерні. Пізніше я почав шукати форми, вже спираючись на історичні традиції, в які я додавав лише деякі елементи. А два роки тому я нарешті отримав атестат у ковальській справі – з кування леза. Та все ж таки вважаю себе у цій царині майстром-любителем.

Кор.: Скажіть Ансі, так коли ж у Фінляндії почали кувати фінки?

Ансі: Найперші знахідки відносяться до «залізного періоду». Судячи з усього, кувати ножі із озерної руди навчилися в ІV-V столітті до нашої ери, і це були, швидше за все, саме короткі фінки. Десь від VIII століття нашої ери у Фінляндії вже повсюдно кували холодні види зброї, а також ріжучі знаряддя праці - такі, як фінка. Фінка була найпоширенішим інструментом з коротким лезом, зручним для повсякденних робіт.

Кор.: Відомо, що фінка є аксесуаром багатьох фінських жіночих національних костюмів, але ж чи використовували жінки «фінку» за її призначенням, а не як прикрасу?

Ансі: Так, жінки постійно використовували фінку і носили її з собою, це доведено. Ніж був засобом праці, невеличким, але зручним. Наприклад, для чищення риби - фінка була незамінним інструментом у цій справі. Цікаво, що піхви від жіночих фінок «залізного періоду» набагато краще збереглися, ніж чоловічі. Тому що вони не були вкриті різними бронзовими декоративними пластинами. Чоловічі ж фінки в основному мали шкіряні піхви, які не дуже прикрашали. Лише в ХVIII-XIX століттях в провінції Остерботнія почали виробляти перші фінські декоративні ножі, якими прикрашали костюми і саме там з'явилась, так звана «фінка-вевері», що отримала свою назву за місцем походження від невеличкого селища Вевері.

Фінки з Вевері стали першими абсолютно оригінальними видами ножів, які високо цінуються серед колекціонерів. В основному їх можна знайти в музеях.

Цікавою особливістю цієї фінки є симетричні, добре оброблені піхви, хоча траплялись також і не симетричні види, особливо верхня, середня і нижня частини піхов, які прикрашались металевою оправою.

Нижня частина піхов, куди вкладалося вістря, було дещо роздутим і зазвичай прикрашалось візерунком, що нагадував роги.

Наступний етап у розвитку фінки пов'язаний з містечком Куагава. Саме там виробництво фінок набуло професіональної форми. З'явились відомі майстри, такі як: Йіко Ламмі та Ісакі Ярвенпяа. Останній у 1888 році виготовив подарунковий ніж для тодішнього спадкоємця російського імператорського престолу Ніколая ІІ.

З часом у Фінляндії почали з'являтися великі цехи і фабрики, що виробляють ножі. Масове, більш дешеве, виробництво знищило багато дрібних виробників, які не витримали цінової конкуренції.

Кор.: А як сьогодні стан справ із виробництвом ножів-фінок у Фінляндії?

Ансі: Єдина фірма із Куагава, яка все ще виробляє ножі, це, звісно, фірма «Ісакі Ярвенпяа». У них широке виробництво. І слід відзначити, що у виробництві ножа на фабриці, як і раніше, застосовується ручна праця. Адже фінку неможливо зробити повністю автоматизовано. Гадаю, що боротьба за виживання цього ремесла триває.

Другий великий виробник - це «Мартііні», але вони більше користуються суміжниками. Наприклад із Франції привозять болванки для лез і вже тут шліфують. У них є декілька непоганих моделей.

А загалом сумно, що такі потужні виробники як «Фіскарс» і «Гакман» відмовились від виробництва фінок. Там був потенціял для розвитку і виготовлення сучасних ножів і фінок, але вони надають перевагу звичайним ножам - замість фінок.

ЮЛЕ-радіо, Фінляндія

Дата: 02.02.2010 18:02

Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів

Монографії
Думка

Сучасні великоруси охоче "грають" у фіно-угрів
14.09.2011 / 00:37

Игра - это способ избежать серьезного переосмысления своих истоков, это страх осознать, что русские не славяне, а сложный этнический конгломерат, это страх потерять привычные ориентиры, мифы, идеологические штампы. В то время как для финно-угров это реальность, а значит мы честнее и трезвее вглядываемся в свое прошлое. Разве это плохо? Maxim Ryabchikov

Всі думки

Відгуки

Олександр (Сиктивкар)
2011.11.05 / 13:12

Про Семена Верниченко:
Свiтлоi памятi, Семен Васильович Верниченко, правнук козацького сотника Верниченка, вже не спiва пiсень нiяких. Помер. В липнi 2011р. зупинилося серце украiнського соловя на Далекiй Пiвночi Росii в м.Сиктивкарi. Похований там же на лiсовому кладовиську селища рiчникiв Красний затон. Нi кого з родичiв не було, нi з Украiни, нi з iнших мiсць. Найближчими стали хористи сиктивкарського народного хору "Украiна" та хористи-пiвчi сиктивкарськоi православноi церкви. Семен, останнiм часом, почав спiвати там на хорах. Службу провiв Отець Олександр (украiнець за походженням). За могилою зараз наглядають двi жiнки з украiнськоi громади м.Сиктивкара.

Всі відгуки

Наша кнопка
 
Copyright © 2004–2012 UGRAЇNA.org
Використання матеріалів з цього сайту дозволено
лише при гіпертекстовому посиланні на www.ugraina.org
Пишіть: