UGRAЇNA.org
 
Новини
Статтi
Монографії
Енциклопедія
Уґраїна
 
Енциклопедія

08.07.2011
КРЕЙСІРААДІО
«Кре́йзіра́діо» (ест. «Kreisiraadio», англ. «Crazy Radio», укр. «Божевільне радіо») — естонський комедійний гурт, у склад якого входять: Ганнес Вирно (Hannes Võrno), Петер Ойя (Peeter Oja) і Тармо Лейнатамм (Tarmo Leinatamm). Ще...
Детальніше...

Новини
Уґраїна
Архів
 

Енциклопедія
ВЕПСЛЯНДІЯ
Фіно-угорська країна. Розташована у т.зв. Міжозер'ї - трикутнику між Онезьким, Ладозьким та Білим озером. Населення - вепси, чудь, карели, великоруси, українці, цигани. Територія поділена адміністративними кордонами 5 суб'єктів Російської Федерації - Вологодської, Тверської, Архангельської, Ленінградської областей та Республіки Карелія.
Детальніше...

Статтi


Тато Шульц і комі сироти

Уродженець Комі, німецький письменник Райнгольд Шульц, вирішив допомагати видаватися на Заході своїм колегам із фіно-угорського Приуралля. Оскільки він відомий під псевдонімом Тато Шульц, то саме під цим іменем він презентував на літературній сторінці німецької газети «Кругозір» оповідання «Червоний кисет». Його автор - комі белетрист Алєксей Попов. На жаль, сама Російська Федерація не популяризує літератури своїх народів у Німеччині. Виняток - для Пушкіна, Толстого, Гоголя та інших "брил", за якими не видно десятки інших національних літератур РФ.

Райнгольд Шульц. Фото Євгеній Габовой, FINUGOR.RUЯк розповів Фіно-угорському порталу Алєксей Попов, це його перша публікація в Німеччині. У грудні, коли тато Шульц відвідав Сиктивкар, автор передав йому кілька оповідань. Одне із них і побачило світ у далекій країні.

«Я хочу познайомити європейських читачів з комі авторами, з літературою і культурою північного народу, – розповів Фіно-угорському порталу тато Шульц. – Першою ластівкою стало оповідання Алєксея Попова. Всі його оповідання, котрі я отримав, будуть надруковані в газеті «Кругозір». Також ми опублікуємо їх в газеті «Акцент» в Гамбурзі, і за океаном – в Сан-Франциско, в газеті «Діяспора».

Завдяки татові Шульцу, п’єсу А. Попова «Сімейна таємниця» отримали багато культурних об’єднань Німеччини. Зараз, коли хтось із режисерів зацікавиться творчістю комі драматурга, то зможе самостійно зв’язатися з автором.

Райнгольд Шульц шкодує, що не всі письменники із Комі надіслали свої твори для публікації в Німеччині. «Я неодноразово запитував їх електронною поштою і кілька разів дзвонив до Сиктивкару, – дивується німець. – Вочевидь, не бажають публікуватися в Німеччині».

Райнгольд Шульц – не лише продюсер комі письменників і художників. Так, оповідання А. Попова проілюстрована картиною художниці із Іжми Татьяни Попової. «Її картини по можливості буду передавати на зустрічах читачів і зацікавлених людей», – пообіцяв татусь. Татьяна Попова повідомила порталу, що передала німцеві диск зі своїми роботами в Сиктивкарі, на зустрічі в «Ізьва керке».

*Папа Шульц народився і виріс в Сиктивкарі. Працював в управлінні громадянської авіяції, а 1990 року з родиною переїхав до ФРН. Зараз мешкає в Гессені і працює на військовій базі НАТО.

В еміграції почав займатися літературою. Зараз один із відомих письменників цієї країни. Публікується в Німеччині, США, Фінляндії, Україні. Пише вірші, байки, історичну прозу, гумористичні оповідання, анекдоти, християнські і житейські історії, репортажі, казки і верлібри.

Рейнгольд Шульц – член земляцтва «Німці з Великоросії»

Артур Артеєв

Finougor.ru

Дата: 14.04.2010 00:06

Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів

Монографії
Думка

Сучасні великоруси охоче "грають" у фіно-угрів
14.09.2011 / 00:37

Игра - это способ избежать серьезного переосмысления своих истоков, это страх осознать, что русские не славяне, а сложный этнический конгломерат, это страх потерять привычные ориентиры, мифы, идеологические штампы. В то время как для финно-угров это реальность, а значит мы честнее и трезвее вглядываемся в свое прошлое. Разве это плохо? Maxim Ryabchikov

Всі думки

Відгуки

Наталя (Київ)
2012.02.06 / 01:29

Цікаво. І з вашої тематики :
http://secret-r.net/publish.php?p=227

Всі відгуки

Наша кнопка
 
Copyright © 2004–2012 UGRAЇNA.org
Використання матеріалів з цього сайту дозволено
лише при гіпертекстовому посиланні на www.ugraina.org
Пишіть: