Статтi

Україна Молода: 90 тисяч примірників - про ерзян

Понад 90 тисяч примірників - наклад загальноукраїнської газети "Україна Молода". У суботньому номері, від 17 квітня, тут з'явилася стаття про День ерзянської мови в Києві. Відзначено: свято вперше проведено за участю двох українських міністерств та Державного комітету у справах національностей та релігії. Автор замітки, якій дали досить дивну назву ("З пішаків - в ерзі"), людина з екзотичним ім'ям та прізвищем - Ожомасонь Кірдя. Як з'ясувалося - традиційно ерзянським. Зрештою, редакція газети запевнила організаторів Дня рідної мови: готові надавати цілі шпальти для дискусій про фіно-угорську Росію. Тема має попит на українському медія-ринку, є підготовлений читач. Далі подаємо оригінал повідомлення.

В Україні є десятки тисяч громадян ерзянського походження, батьківщина яких — Мордовія. Росіяни називають цей угро–фінський народ мордвою, але самі ерзяни цієї назви не вживають. День рідної мови ерзя відзначають 16 квітня — у всьому світі. У Києві ця подія пройшла не вперше, але цьогоріч — за участю столичного товариства «Ерзянь вал» та представників Міністерств закордонних справ, культури й туризму і Держкомітету в справах національностей. «Для нас сюрпризом є й ерзянська мова, й ерзянська громада в Україні», — в один голос зізналися чиновники.

Окрім того, гостей вражали професійною фотовиставкою «Ерзянські люди», презентацією електронного ерзянсько–російського словника (в роботі — українсько–ерзянський), телефільмом і навіть дегустацією ерзянського меду — особливо цінного через виняткові смакові якості.

На свято завітали гості з Росії — редактор телепрограм ерзянською мовою Тетяна Ларіна та поет із Оренбурга Дмитро Таганов. Їхні відгуки невтішні: ерзянську мову поступово витісняють із більшості сфер громадського життя Російської Федерації. Аналітичний центр «Український меридіан» більш категоричний: з 1989 по 2002 роки в Росії «зникли» понад 200 тисяч ерзян. Причина — відсутність якісної освіти рідною мовою, кажуть там. Офіційна Москва не зацікавлена у повноцінному розвитку фіно–угорських мов корінних народів.

Ожомасонь Кірдя