 |
 |
| Новини |  |
Статтi | |
Монографії | |
Енциклопедія | |
Уґраїна |
 |
Енциклопедія |  |
|
06.05.2008 |
|
Новини | |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Уґраїна | |
|
Архів | |
|
|
|
|
|
|
Copyright © 2004–2008 UGRAЇNA.org Використання матеріалів з цього сайту дозволено лише при гіпертекстовому посиланні на www.ugraina.org Пишіть: |
Розробка сайту — Студія дизайну «Айкен» |
Культурний центр України в Москві, у присутності посла Олега Дьоміна, презентував перший том “Библиотеки украинской мысли” великоруською мовою. Це – вибрані твори українського історика Івана Лисяка-Рудницького, яким дали заголовок “Между историей и политикой”. Ця збірка побачила світ в Інгерманландії, у петербурзькому видавництві “Летний сад”. Редакційну колегію видання очолив депутат Державної Думи РФ Алєксандр Лебедєв.![Фінські еліти - Суомі Оу (АТ "Фінляндія")](/application/pub/3/1907/announce.jpg "Фінські еліти - Суомі Оу (АТ "Фінляндія")")
Коли фіни думають або говорять про елітарність і еліти, то це стосується инших країн, а не їхньої власної, а самі ці поняття мають для них радше негативний характер і відтінок. Упродовж останніх п’ятнадцяти-двадцяти років нічого серйозного на тему еліт у Фінляндії не було написано. Це могло б свідчити про те, що еліт у цій країні взагалі нема, або навіть сама тема еліт для Фінляндії чужа, чи є навіть певним табу. Існує думка, що еліти у Фінляндії є і роблять те ж, що еліти роблять всюди, але з якихось причин про це незручно, або не слід писати, пише польський дослідник Стефан Відомскі. 
Членство Російської Федерації в Євросоюзі - не утопія. Принаймні, її окремих, фіно-угорських частин. Дослідниця Соломія Лотоцька вказує на оригінальні ідеї Фінляндії з інтеграції федеральної російської Півночі - у межах Баренц-Регіону. Крім фіно-угорських Карелії, Інгерманландії, Вепсляндії та Комі до цього "арктичного ГУАМ" включено Калінінградську область - східну Прусію. Чи відповідають такі північні ініціятиви інтересам України? 
У суботу, у Республіці Мордовія, на кілька годин без пред'явлення звинувачень органи МВС РФ затримали естонську знімальну групу. Керівник групи Індрек Сярг повідомив BNS, що троє естонських кіноматографістів в Естонії проводили зйомки національного ерзянського свята - Раськень Озкс. Після чого вони мали намір поїхати на фіно-угорський фестиваль, до Саранська.
Перший міжнародний кінофестиваль імени Андрєя Тарковского “Дзеркало” відбувається в Івановській області, східна Мерянія. Це - маленька фіно-угорська батьківщина режисера. Фестиваль присвячений його 75-річчю. Участь у ньому беруть понад 300 акторів і кінематографістів із 23 країн, повідомляє NEWSru.com. Щоправда, організаторам так і не вдалося створити необхідну атмосферу. 
У світі нараховується до 400 пам'ятників поету Тарасу Шевченку. Три - у фіно-угорських країнах: Мерянії (Москва), Інгерманландії (Санкт-Петербург), Хантії (Сургут). Четвертий відкрив особисто Президент України в Угорщині, місті Будапешті. Цій події окремий репортаж присвятив Перший національний канал України, не забувши при цьому того, хто профінансував створення монументу - мільярдера Сергія Таруту. 
В Ужгороді відбулося підсумкове засідання експертної ради з розробки прапору Закарпатської області - з огляду на угорські інсинуації питання явно політичне. На засідання групи з’явилося вісім чоловік. П’ятеро проголосувало за один із трьох варіянтів, поданих творчою групою з Закарпатського художнього інституту. Двоє – за т.зв. "русинський триколор". 
Річ маловідома: з XVII ст. провідну роль у колонізації неозорих сибірських просторів відігравали військові полонені, що потрапили до Московії під час перманентних воєн. Це піддані польського короля - білоруси, литовці, поляки, українці. Вони, за участь у фенно-сибірських експедиціях, повертали собі шляхетські титули, облаштоувавли життя у Фіно-угорській імперії Москви.
Віктор Ющенко розсекретив інформацію про угорців, загиблих в Україні під час Другої світової, повідомляє Перший український телеканал. У відповідь отримав від угорського президента список солдатів-сталіністів, які загинули в Угорщині. Глави двох держав зустрічались у Будапешті 10 липня. 
Свої вихідні Перший Національний телеканал провів на київському Співочому полі, працюючи на фестивалі Олега Скрипки «Країна Мрій». Цьогоріч було багато нових сюрпризів – Купальська хода та виступ провідного фінського етно-гурту Varttina. Під страшенним дощем. Щоправда, після самого концерту до нових кумирів пробився лише один "фанат". Інші розібглися по домівках - у реальність вільного спілкування поза лаштунками ніхто не вірив. 
Візити перших осіб держави до Угорщини завжди викликають своєрідний інтерес в Україні. Справа в тому, що ця сусідня держава десять років є найбільшим споживачем української електроенергії, купуючи її за цінами, дуже низькими для європейського ринку. На тлі постійного енергетичного шантажу з боку РФ - підвищення цін на природний газ, паливо для АЕС, питання, за скільки і кому Україна продає струм на Захід, стає актуальним.
Інгерманландія та її найбільше місто - Санкт- Петербург - збагатилися першою cумлінною "петлюріяною". Дослідник Віктор Савченко розшукав та оприлюднив у монографії "Симон Петлюра" конкретні адреси, вулиці та будинки Петербурга, пов'язані з ім'ям головного Отмана Армії УНР. Розповідається також про коло людей, з якими майбутній лідер Української Держави товаришував у Інгерманландії. А восени 1905 року саме в Петербурзі він видавав щомісячник "Вільна Україна" - часопис було розраховано на українських студентів, котрі навчалися в столиці імперії. "Основна робота над часописом з лютого 1906 року лягла на Петлюру, тому що Порш виїхав до Стокгольму...", - пише автор. 
На початку червня з’явились тривожні публікації про загрозу демонтажу першого пам’ятника Тарасу Шевченку у Західному Сибіру - місті Сургут, що в югорському Ханти-Мансійському автономному окрузі. Монумент було споруджено і відкрито 10 вересня 2005 року коштом українського мецената Володимира Самборського, генерального директора Сургутського торговельно-промислового дому. Вочевидь, це не сподобалося шанувальникам інших, імперських літературних імен. Глухе незадоволення активністю української громади Югри переросло в систематичну чиновницьку роботу проти головного символу - монумента українському поету. 
Вепський письменник Рюрік Лонін, 77 років, уже кілька тижнів носить гіпс. Він поламав руку у власному будинку, у селі Шоутарвь (Шелтозєра, Республіка Карелія), упавши на крутих сходах з першого на другий поверх. Але травма не примусила Лоніна відмовитися як від хатніх справ (а їх на селі багато!), так і від літературних. 
Події з переносом «Бронзового солдата» в Таллінні яскраво висвітлили основу настільки різного ставлення людей до Другої світової війни загалом і цього факту зокрема: розбіжність історичної пам’яті. Можна навіть стверджувати, що конфлікт історичних пам’ятей є глибинною причиною усіх політичних, соціальних, культурних конфліктів в нових державах, які виникли на руїнах колишнього СССР, і поміж цими державами.
