Енциклопедія

ААЛТО Алвар Гуґо Генрік

Фінський архітектор та дизайнер. Нар. 03.02.1898, Куортане (Фінляндія). - Пом. 11.05.1976, Гельсінкі. Засновник фінської дизайнерської школи. Модернізував фінську сакральну архітектуру. Улюблені праці - проектування бібліотек (Війпурі, Карелія). Президент Союзу фінських архітекторів (1943-1958). Президент Академії Фінляндії (1963-1968). Ще...

Народився у родині інженера-геодезиста та поштарки. Ріс у с.Алаярві.

Освіта - Політехнічний ін-т Гельсінкі. Із студентської лави пішов на війну за незалежність країни (1918). Взяв активну участь в боях у складі Фінської національної армії.

1921 - диплом архітектора. Організував проектне бюро в м. Ювяскюля і м. Турку. Переїхав 1933 до м. Гельсінкі.

1924 - одружився з колежанкою із власної фірми Айно Марсіо. (Постійний співавтор А., померла 1949).

1934-1935 - бере участь у проектуванні залізничного вокзалу Таллінна та посольства Фінляндії у м. Москва (РФ).

Як архітектор починав у дусі "скандинавського романтизму".
Елегантна чистота функціоналістської манери А. чітко позначилася на будинках редакції газети "Турун Саномат" (Турку, 1927-1929), туберкульозного санаторія (Пайміо, 1928-1933) і міської бібліотеки у Війпурі (нині Вибарґ, зона окупації РФ; 1930-1935). Зазнала бомбордувань авіацією СССР. Роботи А. для бібліотек є "вельми важливими об'єктами всесвітньої архітектурної історії".

А. запровадив у Фінляндії авангардний стиль архітектури, який зміг прижитися під тиском модерну і клясицизму, що панували в країні (навіть А. віддав данину клясицизму в ранніх творах). Строгість ліній і просторових композицій з'єдналася у трьох етапних будівлях з поетичною дотепністю ключових конструкцій і образів. Вони тонко враховують специфіку місцевого ландшафту. Одним з таких образних акцентів стала хвилеподібна дерев'яна стеля війпурської (виборзької) бібліотеки; хвиляста курватура, єднальні стіни та інші елементи будинку стануть згодом брендовими для А.Інші прикмети: свобода внутрішніх просторів, що розгортаються переважно в горизонтальній площині, і постійне сполучення залізобетону і скла з більш традиційними матеріялами на кшталт дерева, каменю і цегли.

Завдяки цим рисам архітектура А. стала в повній мірі органічною, де-хто вважає її європейським аналогом творчости Ф.Л.Райта.

Знаменно, що і первісні задуми майстра, просякнуті внутрішнім романтизмом, народжувалися не на креслярській дошці, а з вільних ескізів.

Зміцнив репутацію архітектора світового масштабу, спроектувавши фінські павільйони для всесвітніх виставок у Парижі (1937) і Нью-Йорку (1939-1940). Отримавши звання професора Массачусетського технологічного інституту (Кембридж, США), 1940-1947 працював переважно в США. Спроектував ансамбль монастиря Маунт-Енджел в Орегоні.

Плідно працював після Другої Світової війни: Громадський центр у Сяюнатсало (1950-1952), Педагогічний інститут у Ювяскюля (1952-1957), комплекс Політехнічного інституту в Отаніемі (1954-1969), палац "Фінляндія" у Гельсінкі (1967-1971).

Будував також у США, ФРН, Франції, Італії, Ірані. Зарекомендував себе і як чудовий, "екологічно чуйний" містобудівник (зведення целюлозного комбінату в Сунілі і прилеглого робітничого селища (1936-1939; 2-я черга 1951-1954).

Радикально модернізував сакральну архітектуру, розкривши її для природи (наприклад, церква у Вуоксенніске, 1956-1958).

Архетипними для скандинавського способу життя стали спроектовані А. заміські вілли (вілла "Майреа" у Нормарку, 1938-1939, тощо).

А., починаючи з робіт з меблювання санаторію в Пайміо, стояв у джерел сучасного фінського дизайну. "Ваза Аалто" - шедевр світового дизайну ХХ століття. "Aalto vase" стала одним із найвідоміших скляних предметів у всьому світі, що асоціюється з поняттям "фінське скло". Ваза в колекціях багатьох музеїв дизайну по всьому світу, в тому числі в Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку.

1970-ті - проект забудови центру Гельсінкі. Остання праця - палац "Фінляндія" (1975 тут підписано заключний акт Наради з Безпеки і Співробітництву в Європі.

Помер А. в Гельсінкі, 11 травня 1976. Спроектований А. Художній музей у Ювяскюля (збудований 1973) пізніше присвячений пам'яти самого зодчого.

Музей імени А. створено в Ювяскюля (фінська Карелія).