|
 |
Енциклопедія |
 |
25.07.2010 КЬОРНЕР Ґабор Угорський перекладач української та польської літератури. Нар.1969, Будапешт (Угорщина). Закінчив Будапештський ун-т ім. Етвеша, польський та український ф-т. З укр. перекладав Ю. Андруховича ("Рекреації" (1999), "Моя Європа" (2004), "Shevchenko is OK" (2004) - угорська назва "Дезорієнтації на місцевосці", "Московіаду" (2007), О.Забужко "Польові дослідження з українського сексу" (1999), С.Жадана "Депеш мод" (2010). Мешкає у Будапешті. Детальніше...
|
 |
Новини |
 |
 |
Уґраїна |
 |
 |
Архів |
 |
 |
Актуально |
 |
Енциклопедія ЛІВОНІЯ (Лівімаа)
Фіно-угорська країна на узбережжі Ризької затоки Балтицького моря. Населення - ліви та латвійці. До ХІІ ст. моноетнічна країна лівів, розташована на північний схід від гирла Даугави та у північній частині курземського узбережжя... Детальніше...
|
Монографії ІРА: В БОРОТЬБІ ЗА СВОБОДУ
Цей острів (70 тис.кв.км.), який ще називають Зеленим і який кельти, предки теперішніх ірландців, заселили ще в 4ст. до нашої ери, має нещастя бути сусідом Великобританії... Детальніше...
|
|
|
 |
Енциклопедія
АБРАМОВ Кузьма
Ерзянський поет, письменник та лінгвист. Нар. 12.11.1914 у с.Стариє Наймани Большеберезніковського району Республіки Мордовія (Ерзянь Мастор). Учасник Другої Світової війни (поранений під м.Глухів, Україна). Військовополонений німецького табору "Ляндвассер" (1942-1945, м.Нюрнберг). Автор історичних романів, трилогії "Найман" (1957-1964) та "Степан Ерзя" (1980), драматичних творів. Перекладав Тараса Шевченка - твори "Заповіт", "Чого мені тяжко, чого мені нудно", "Ой чого ти почорніло", тощо. Стаття про Абрамова в УЛЕ. Під редакцію А. вийшов грунтовний тлумачний словник ерзянської мови "Валонь ёвтнема валкс". Національність - ерзя. Ще...
Народний письменник Мордовії (1985), лауреат Державної премії МАРСР (1977).
Закінчив середню школу м. Ічалкі (Іцял, 1933), вступив до Мордовського педагогічного інституту. Після першого року залишив навчання. 1935 А. працює вчителем Косогорської семирічної школи Большеберезніковського району, де й починає літературну діяльність.
1938-39 – редактор Мордовського книжкового видавництва. 1939 – забрали до сталінської до армії, курсант Тамбовського військово-пехотного вчилища. Згодом - учасник Другої світової війни. В офіційних біографіях не згалується, що А. провів у німецькому полоні майже три роки, а поранення отримав в Сумській обл., Україна.
1954 – заочно закінчив Мордовський педінститут.
== Творчість ===
Перша збірка віршів «Стихть» (Поезії) вийшла 1940. Перед цим А. пробував себе і як перекладач (автор перекладів творів Т. Шевченка, 1939). Однак насправді літературний хист К. Абрамова розкрився у післявоєнні роки.
1951 – на сцені Мордовського державного театру поставлено п’єсу «Од вий» («Нова сила»). 1952 – надруковано повість «Випускниця» («Надя») у альманасі «Літературна Мордовія». Важливим етапом творчості письменника були його оповідання, надруковані 1959-60 - у періодиці Мордовії. Вони видані згодом окремими книжками («Рассказы», 1959; «Русые косы», 1961; «Ратор лейга» («По Алатырю»), 1962; «Комолявка» («Хмелинка»), 1962. У них розповідається про внутрішній світ сучасника, про життя працівників села.
Вагомий внесок К. Абрамова у розвиток національної драматургії. 1998 - п’єсою «Эрьванть эсензэ ормазо» Мордовський національний театр відкрив сезон. Морально-етичним проблемам присвячено п’єси «Од вий» («Нова сила», 1951), «Сырнень зорюват» («Золоті зорниці», 1961), «Эрьванть эсензэ ормазо» («У кожного своя хвороба», 1968), тощо.
Естетичне осягнення дійсности в жанрах оповідання, повісті, драми підготувало А. грунт для написання роману-трилогії «Найман» (1957), «Ломантне теевсть малацекс» («Люди стали близькі», 1961), «Кача монь пачк» («Дим над землею», 1964). Це – перша прозова трилогія в ерзянській літературі. Вона присвячена найголовнішим етапам історії ерзянського народу. Майстерність зображення дійсностт та розкриття внутрішнього стану персонажів дає змогу говорити про великий внесок письменника до ерзянської літератури.
Пізніше створив трилогію «Эрзянь цера» («Син ерзянський», 1971, 1973, 1974) – про всесвітньовідомого скульптора С. Ерзю. Відзначений Державною премією МаССР (1977).
Великий читацький резонанс викликали романи «Эсеть канстось а маряви» («Своя ноша неважка», 1967), «Велень тейтерть» («Дівчина з села», 1980).
Наприкінці 80-х рр. ХХ ст. А. з успіхом підкорював і новий жанр прози – епосний роман. Так, про життя ерзянської нації кінця 12 – початку 13 ст. розповідає в романі «Пургаз» (1988). Автор змальовує ерзянського князя Пургаза та близьких до нього людей у різних часових ракурсах, створює картини життя стародавніх ерзян, які були політично подрібнені на велику кількість окремих родів, що часто ворогували між собою та вже не мали змоги захистити себе від руйнівної навали.
Письменник через весь твір проводить ідею: тільки єднання могло врятувати народ від фізичного винищення та зберегти духовні цінности.
Другий епосний роман «Олячинть кисэ» («За волю», 1989) змальовує боротьбу країн Поволжя проти московської навали 1670-72, а також розповідає про очільників ерзянського руху опору - Акая Баляя та Альону Арзамаську.
До 85-тиріччя письменника Мордовське книжкове видавництво надрукувало зібрання творів ерзянського клясика в 7 томах (чомусь великоруською мовою).
Творчий шлях А. свідчить про наполегливі пошуки письменника, про творчу сміливість у вирішенні складних ідейно-художніх задач. Його творчість відрізняється справжнім новаторством, яке відбивається не тільки в реялістичному зображенні життя, в створенні глибоких національних характерів, так і в яскравости, оригінальности художніх форм та засобів.
Твори:
Избранные произведения в трех томах. – Саранск, 2004.
Біографія великоруською:
http://www.library.by/
shpargalka/belarus/006/525.htm
Дата: 08.10.2005 01:06
|
|
 |
Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів
 |
Статті |
 |
08.09.2010
Олексій Федорченко: русскіє - це меря Мешканець уральського Єкатеринбурга Олексій Федорченко прорвався на європейський ринок фестивального кіна п'ять років тому, коли його ігрова картина «Перші на Місяці» була визнана «кращою документальною» на конкурсі у Венеції. Журі просто не зрозуміло, що спритний свердловський хлопець їх дурить, переконуючи, що москалі ще при Сталіні побували на Місяці. Тепер черга прийшла до нового одкровення: русскіє - це нащадки язицького фіно-угорського народу меря. А може бути - просто меря, яку через непорозуміння називають слов'янами.
|
 |
02.09.2010
Президенти Марій Ел та Удмуртії мають зникнути Ґосдума Російської Федерації затіяла комічну кампанію з ліквідації поста Президента у тих суб'єктах Федерації, де вони є або носять такий титул. Аби не виставляти комплекси замовника-Медвєдєва на посміховсько, створили ініціятивну групу з керівників підвладних кавказьких країн, які нібито хочуть добровільно перейменуватися у когось іншого - тільки б не бути "Президентами". Якщо чергова холуйська інтрига вдасться, то з політичної історії зникнуть одразу два Президенти фіно-угорських країн - Президент Республіки Марій Ел та Президент Удмуртської Республіки. Чи будуть при цьому ліквідовувати ще й посади президентів фірм та компаній різних форм власностей, Госдума не каже. Нижче подаємо "нередагований" темник Кремля, який некритично оприлюднили і українські ЗМІ. |
 |
21.08.2010
Спікер Володимир Литвин як фінознавець Фінський напрямок політики офіційного Києва - це суміш книжкової романтики та непоборного суму. Про це свідчить і офіційний візит до Фінляндії спікера Верховної Ради Володимира Литвина у далекий квітень 2004 року. Тоді вся Європа відчувала наближення того, що пізніше назвуть Помаранчевою революцією. А сам Литвин - відповідно до тодішнього мейнстриму - підігрував очікуванням Європи, прочитавши довжелезну лекцію фінські еліті про тисячелітні українсько-фінські зв'язки. Він навіть цитував фінські народні приказки. Винятковий документ! |
 |
17.08.2010
Хто помер: Шулдир Васлі чи Васілій Крилофф? В Йошкар-Олі помер марійський поет Шулдир Васлі, голова Спілки письменників Республіки Марій Ел. Теперішня влада називає його талановитим прозаїком, драматургом та журналістом. Насправді, поет мучився своєрідним духовним полоном, в який потрапляв кожен, хто присвячував себе роботі на літературній марійській ниві. Навіть після смерти офіціна влада уникала називати його справжнім іменем - Шулдир Васлі. Вживала більш "пристойне" і цілком паспортне - Васілій Крилофф. |
 |
14.08.2010
Карельські гробки-2010 З 2 по 11 серпня представники неофіційної України традиційно їздили по ГУЛАГівських місцях Російської Федерації. Люди відбули дні пам'яти жертв сталінського терору в Сандармосі, на каторзі "Беломорканал", Кемі та установах СЛОН-СТОН на Соловецьких островах. Очолював делегацію народний депутат України Ярослав Кендзьор. Голова Спілки Української Молоді Олександр Задорожний написав звіт про цю прощу, в якому зроблено наголос на "карельській" долі перших лідерів СУМ - Павлушкова та Матушевського.
|
|
 |
Думка |
 |
Александр Шаронов, автор епосу "Масторава" 06.07.2010 / 13:18
Сознательное исключение русской историографией Эрзи, Мери, Муромы, Мещёры и других финнов из русской истории не только является её фальсификацией, но и величайшей исторической ошибкой, ибо заставляет русских мыслить себя не теми, кем они являются.
Всі думки
|
 |
Відгуки |
 |
Бляєнь Сиресь (Київ) 2010.09.06 / 10:41
Василь Стус
Не любити тебе —не можна.
Володіти тобою — жаль.
І хвилина діяння кожна
Випромінює нам печаль.
Бути разом... в однім цілунку.
Злить уста і серця свої.
Тільки в хвилі нема порятунку...
Плачуть вночі лишень солов'ї...
Ти в хвилину чуттєвої бурі
Не віддайся мені, дивись,
Бачиш вечора крила похмурі?
То над нами вони зійшлись.
Хай нам кажуть: любити можна
Тільки раз. Того разу й жаль,
І щаслива хвилина кожна
Випромінює нам печаль.
Не ховайся в зволоженім зорі,
Бо розгойдані береги
Поглинаючих фантасмагорій
Будуть завжди нам дорогі.
Ні! Знайти і в чуттєвих бурях
Не перейдену нами грань,
Щоб не відати днів похмурих,
Щоб не знати про гнів прощань.
Не любити тебе — не можна,
та й любитись з тобою — жаль,
бо хвилина кохання кожна
випромінює нам печаль.
Вечкемс - а мери вечкемась!
Кирдемс, -а муеви питне!
Шкань вишкапельксэзэ эрьвась,
Минек ризнэматнень витни.
Кавонек -ве паламосо
Човор - турвасо, седейсэ.
Арась идемась комболкссо,
Цёковтнэ авардить лейсэ.
Ёжов жорномасонть велязь
Олят монень иляк максо,
Чокшненть сёлмонзо менелесь
Эндинзе латопрянь ладсо…
Вечкемась се - кона вейкесь
Секс сон питнедеяк питней
Утяскав шкань вишкапельксэсь
Минек ризнэматнень витни.
А ваят летьке ваномас,
Содак, лымбакстнезь чиретнень
Фантасмагориянь коряс
Ванстасызь читне ды ветне.
Мусынек даволга ношкстазь
Утяскань кекшезь томбаленть!
Ризнэмась певери порксазь,
Вечкемась пурнасы аленть.
Вечкемс а мери вечкемась!
Ёминек, - човорявсть китне,
Шкань вишкапельксэзэ эрьвась,
Минек ризнэматнень витни.
Василь Стус
Ютавтызе эрзянь кельс Боляень Сыресь
Всі відгуки
|
 |
Наша кнопка |
 |
|
|