UGRAЇNA.org
 
Новини
Статтi
Монографії
Енциклопедія
Уґраїна
 
Енциклопедія

25.07.2010
КЬОРНЕР Ґабор
Угорський перекладач української та польської літератури. Нар.1969, Будапешт (Угорщина). Закінчив Будапештський ун-т ім. Етвеша, польський та український ф-т. З укр. перекладав Ю. Андруховича ("Рекреації" (1999), "Моя Європа" (2004), "Shevchenko is OK" (2004) - угорська назва "Дезорієнтації на місцевосці", "Московіаду" (2007), О.Забужко "Польові дослідження з українського сексу" (1999), С.Жадана "Депеш мод" (2010). Мешкає у Будапешті.
Детальніше...

Новини
Уґраїна
Архів
 

Актуально

Статті
Генетики довели: великоруси – це українізовані фіно-угри
Учені - антропологи з лябораторії генетики популяції людини Медико-генетичного центру Російської академії медичних наук минулого року вперше в історії РФ оприлюднили сенсаційні факти...
Детальніше...

Енциклопедія
ЛІВОНІЯ (Лівімаа)
Фіно-угорська країна на узбережжі Ризької затоки Балтицького моря. Населення - ліви та латвійці. До ХІІ ст. моноетнічна країна лівів, розташована на північний схід від гирла Даугави та у північній частині курземського узбережжя...
Детальніше...

Монографії
ІРА: В БОРОТЬБІ ЗА СВОБОДУ
Цей острів (70 тис.кв.км.), який ще називають Зеленим і який кельти, предки теперішніх ірландців, заселили ще в 4ст. до нашої ери, має нещастя бути сусідом Великобританії...
Детальніше...

Енциклопедія



АВАКУМ Петров протопоп

Протоієрей РПЦ. Нар. 1620. Діяч ерзянського релігійного руху. Один з засновників фіно-руського старообрядництва, письменник. Національність - ерзя.

Авакум Петрович. Нар.1620 або 1621, с. Григорово Нижегородського повіту Нижегородської губернії, Ерзянь Мастор – 1.4.1682, м. Пустозьорськ, Ненія. За даними Л.Толстого і Д.Лихачова національність А. - ерзя (мордвин -заст.)

А. один із засновників фіно-руського старообрядництва, один з перших великоруських письменників. Народився в родині священика. Рано лишився без батька. Дитинство провів у важкій праці.

Паломництва у Макар’єв Желтоводський монастир. Бібліотека монастиря стала основою освіти А. Служив дяком у сусідньому селі Лопатиці, де був рукопокладений у священики.

В 1646-47 вступив до гуртка “ревнителів благочестя” (Москва, Мерянія), в якому звернув на себе увагу діячів церкви Івана Неронова і Стефана Воніфатьєва (Вніфатьєва) високою моральністю, безкомпромісністю у слідуванні церковним правилам навіть у побуті.

Певний час служив протоієреєм в місті Юр’євєц. З 1657 року в Москві повів боротьбу за збереження “істинно великоруської віри” проти реформ Патріярха Нікона (теж - ерзя за національністю).

Віровчення А. не отримало закінченого канонічного оформлення. Зародившись на політичному грунті боротьби за церковну владу між патріярхом та “ревнителями благочестя”, воно торкалося головним чином обрядової сторони Православної Церкви. А. виступав проти триперстя, багатоголосного церковного співу, виправлення книг за новогрецькими та українськими зразками, тощо.

У вересні 1653 року засланий із сім’єю до Тобольська, де продовжив боротьбу проти “ніконіянських затєєк”. За новим доносом засланий до м.Якутськ (Саха), але просто з маршруту направлений до експедиції, що йшла на Забайкалля. Дійшов до річок Шилка та Амур. Брав участь у заснуванні міста Нерчинська. Весною 1664 повернувся до Москви на виклик московського князя Алєксєя Романова. Мета -"заспокоєння розкольників" та примирення з реформованою РПЦ.

Авакуму обіцяли високі церковні посади та багатство, але він продовжив боротьбу. Як вправний оратор і вмілий проповідник, він залучив до старообрядництва тисячі нових прибічників, зокрема представників низки боярських родів.

У серпні 1664 засланий до с.Мезень Ненецької землі. Служив там у церкві. В березні 1666 знову доставлений до Москви для примирення і вкотре відмовився від нього. Свої погляди обстоював у прямих дискусіях з Родіоном Стрешньовим та білоруським філософом Симеоном Полоцьким.

У травні 1666 року розстрижений і приданий анафемі. У серпні 1667 засланий до Пустозьорська (в низов’ях ненецької Печори). Звинувачувався в причетности до Соловецького та Рачинського повстань. Після їх кривавого придушення закликав своїх послідовників царську гробницю “дьогтем мазати”. З кінця 1670 тримався на хлібі та воді у перекритій земляній ямі (площа біля 4м).

Канонізований РПЦС.

Оригінальну ікону на шкірі прот.Авакума зробив русинський художник із Ужгорода Артур Тиводар.http://www.tivodart.narod.ru/ukrstor.html

Дата: 09.02.2005 04:54

Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів

Статті
08.09.2010
Олексій Федорченко: русскіє - це меря
Мешканець уральського Єкатеринбурга Олексій Федорченко прорвався на європейський ринок фестивального кіна п'ять років тому, коли його ігрова картина «Перші на Місяці» була визнана «кращою документальною» на конкурсі у Венеції. Журі просто не зрозуміло, що спритний свердловський хлопець їх дурить, переконуючи, що москалі ще при Сталіні побували на Місяці. Тепер черга прийшла до нового одкровення: русскіє - це нащадки язицького фіно-угорського народу меря. А може бути - просто меря, яку через непорозуміння називають слов'янами.
02.09.2010
Президенти Марій Ел та Удмуртії мають зникнути
Ґосдума Російської Федерації затіяла комічну кампанію з ліквідації поста Президента у тих суб'єктах Федерації, де вони є або носять такий титул. Аби не виставляти комплекси замовника-Медвєдєва на посміховсько, створили ініціятивну групу з керівників підвладних кавказьких країн, які нібито хочуть добровільно перейменуватися у когось іншого - тільки б не бути "Президентами". Якщо чергова холуйська інтрига вдасться, то з політичної історії зникнуть одразу два Президенти фіно-угорських країн - Президент Республіки Марій Ел та Президент Удмуртської Республіки. Чи будуть при цьому ліквідовувати ще й посади президентів фірм та компаній різних форм власностей, Госдума не каже. Нижче подаємо "нередагований" темник Кремля, який некритично оприлюднили і українські ЗМІ.
21.08.2010
Спікер Володимир Литвин як фінознавець
Фінський напрямок політики офіційного Києва - це суміш книжкової романтики та непоборного суму. Про це свідчить і офіційний візит до Фінляндії спікера Верховної Ради Володимира Литвина у далекий квітень 2004 року. Тоді вся Європа відчувала наближення того, що пізніше назвуть Помаранчевою революцією. А сам Литвин - відповідно до тодішнього мейнстриму - підігрував очікуванням Європи, прочитавши довжелезну лекцію фінські еліті про тисячелітні українсько-фінські зв'язки. Він навіть цитував фінські народні приказки. Винятковий документ!
17.08.2010
Хто помер: Шулдир Васлі чи Васілій Крилофф?
В Йошкар-Олі помер марійський поет Шулдир Васлі, голова Спілки письменників Республіки Марій Ел. Теперішня влада називає його талановитим прозаїком, драматургом та журналістом. Насправді, поет мучився своєрідним духовним полоном, в який потрапляв кожен, хто присвячував себе роботі на літературній марійській ниві. Навіть після смерти офіціна влада уникала називати його справжнім іменем - Шулдир Васлі. Вживала більш "пристойне" і цілком паспортне - Васілій Крилофф.
14.08.2010
Карельські гробки-2010
З 2 по 11 серпня представники неофіційної України традиційно їздили по ГУЛАГівських місцях Російської Федерації. Люди відбули дні пам'яти жертв сталінського терору в Сандармосі, на каторзі "Беломорканал", Кемі та установах СЛОН-СТОН на Соловецьких островах. Очолював делегацію народний депутат України Ярослав Кендзьор. Голова Спілки Української Молоді Олександр Задорожний написав звіт про цю прощу, в якому зроблено наголос на "карельській" долі перших лідерів СУМ - Павлушкова та Матушевського.
Думка

Александр Шаронов, автор епосу "Масторава"
06.07.2010 / 13:18

Сознательное исключение русской историографией Эрзи, Мери, Муромы, Мещёры и других финнов из русской истории не только является её фальсификацией, но и величайшей исторической ошибкой, ибо заставляет русских мыслить себя не теми, кем они являются.

Всі думки

Відгуки

Бляєнь Сиресь (Київ)
2010.09.06 / 10:41

Василь Стус

Не любити тебе —не можна.
Володіти тобою — жаль.
І хвилина діяння кожна
Випромінює нам печаль.

Бути разом... в однім цілунку.
Злить уста і серця свої.
Тільки в хвилі нема порятунку...
Плачуть вночі лишень солов'ї...

Ти в хвилину чуттєвої бурі
Не віддайся мені, дивись,
Бачиш вечора крила похмурі?
То над нами вони зійшлись.

Хай нам кажуть: любити можна
Тільки раз. Того разу й жаль,
І щаслива хвилина кожна
Випромінює нам печаль.

Не ховайся в зволоженім зорі,
Бо розгойдані береги
Поглинаючих фантасмагорій
Будуть завжди нам дорогі.

Ні! Знайти і в чуттєвих бурях
Не перейдену нами грань,
Щоб не відати днів похмурих,
Щоб не знати про гнів прощань.

Не любити тебе — не можна,
та й любитись з тобою — жаль,
бо хвилина кохання кожна
випромінює нам печаль.


Вечкемс - а мери вечкемась!
Кирдемс, -а муеви питне!
Шкань вишкапельксэзэ эрьвась,
Минек ризнэматнень витни.

Кавонек -ве паламосо
Човор - турвасо, седейсэ.
Арась идемась комболкссо,
Цёковтнэ авардить лейсэ.

Ёжов жорномасонть велязь
Олят монень иляк максо,
Чокшненть сёлмонзо менелесь
Эндинзе латопрянь ладсо…

Вечкемась се - кона вейкесь
Секс сон питнедеяк питней
Утяскав шкань вишкапельксэсь
Минек ризнэматнень витни.

А ваят летьке ваномас,
Содак, лымбакстнезь чиретнень
Фантасмагориянь коряс
Ванстасызь читне ды ветне.

Мусынек даволга ношкстазь
Утяскань кекшезь томбаленть!
Ризнэмась певери порксазь,
Вечкемась пурнасы аленть.

Вечкемс а мери вечкемась!
Ёминек, - човорявсть китне,
Шкань вишкапельксэзэ эрьвась,
Минек ризнэматнень витни.


Василь Стус
Ютавтызе эрзянь кельс Боляень Сыресь

Всі відгуки

Наша кнопка
 
Copyright © 2004–2010 UGRAЇNA.org
Використання матеріалів з цього сайту дозволено
лише при гіпертекстовому посиланні на www.ugraina.org
Пишіть: