|
 |
Енциклопедія |
 |
08.07.2011 КРЕЙСІРААДІО «Кре́йзіра́діо» (ест. «Kreisiraadio», англ. «Crazy Radio», укр. «Божевільне радіо») — естонський комедійний гурт, у склад якого входять: Ганнес Вирно (Hannes Võrno), Петер Ойя (Peeter Oja) і Тармо Лейнатамм (Tarmo Leinatamm). Ще... Детальніше...
|
 |
Новини |
 |
 |
Уґраїна |
 |
 |
Архів |
 |
Енциклопедія ВЕПСЛЯНДІЯ
Фіно-угорська країна. Розташована у т.зв. Міжозер'ї - трикутнику між Онезьким, Ладозьким та Білим озером. Населення - вепси, чудь, карели, великоруси, українці, цигани. Територія поділена адміністративними кордонами 5 суб'єктів Російської Федерації - Вологодської, Тверської, Архангельської, Ленінградської областей та Республіки Карелія. Детальніше...
|
|
|
 |
Енциклопедія
ВОДЬСЬКА БІБЛІОГРАФІЯ
Перелік водьознавчої літ-ри. Включає статті П.Арісте, Х.Хейнсоо, Л.Кеттунена, Т.-Р.Війтсо, А.Лаанеста, Е.Адлера, Ю.Пеегеля, Л.Сабо, Д.Цвєткова, В.Алава, Р.Агєєвої, Й.Мягісте, І.Шошіташвілі. Укладено японським вченим Казуто Мацумура. Також існують водьознавчі праці М.Муслімова. Ще...
TEACHING MATERIALS
None.
BASIC DESCRIPTIVE STUDIES
Description of the language system
Ariste P. A grammar of the Votic language. Indiana University Publications. Uralic and Altaic Series. Vol. 68. Bloomington Ind., 1968.
Heinsoo H. Vatjan kielen tutkimisesta ja nykytilanteesta. Virittäjä, 1991.
Kettunen L. Vatjan kielen äännehistoria. Helsinki, 1930.
Viitso T-R. Vadja keele Luutsa-Liivtsülä murraku fonollogia. // Emakeele Seltsi aastaraamat. VII. Tallinn, 1961.
Адлер Э. Водский язык. // Языки народов СССР. Т. III.
(Adler Ye. The Votian language. The languages of the peoples of USSR. Vol. III)
Финно-угорские и самодийские языки. М., 1966.
(Adler E. The Votian language. // Languages of peoples of the USSR Vol 3. Finno-Ugric and Samoyed languages. Moscow, 1966)
Лаанест А. Водский язык. // Языки мира. Уральские языки. М., 1993.
(Laanest A. The Votian language. // Languages of the World. Uralic languages. Moscow, 1993)
Пеэгель Ю. О некоторых поэтических синонимах в эстонских, водских и ижорских народных песнях. // Всесоюзное совещание по вопросам финно-угорской филологии. Петрозаводск, 1961.
(Peegel Yu. On some poetic synonyms in Estonian, Votian and Izhorian folk songs. // All-Union conference on Finno-Ugric Philology. Petrozavodsk, 1961)
Сабо Л. Очерки по синтаксису водского языка. АКД. Ленинград, 1963.
(Sabo L. Essay on Votian syntax. Author's abstract of Ph.D. Dissertation. Leningrad, 1963)
Сабо Л. Порядок слов в определительных конструкциях в водском языке. // Прибалтийско-финское языкознание. Ленинград, 1967.
(Sabo L. The word order in Votian attributive constructions. // Baltic-Finnish linguistics. Leningrad, 1967)
Хейнсоо Х. Взаимоотношение сказуемого и подлежащего в водском языке. АКД. Тарту, 1987.
(Heinsoo H. Interrelation of the predicate and the subject in the Votian language. Abstract of PhD. Dissertation. Tartu, 1987)
Dictionaries
Kettunen L. Vatjan kielen Mahun murteen sanasto. Toim. Jarmo Elomaa, Eino Koponen ja Leena Silferberg. Castrenianumin toimitteita 27. Helsinki, 1986.
Posti L., Suhonen S. Vatjan kielen Kukkosin murteen sanakirja. Helsinki, 1980.
Tsvetkov D. Vatjan kielen Joenperän murteen sanasto. Helsinki, 1995.
Vadja keele sõnaraamat I. Toim. Adler E. ja Leppik M. Eesti TA KK. AE Signalet. Tallinn, 1990.
Vadja keele sõnaraamat II. Toim. Adler E. ja Leppik M. Eesti TA KK. AE Signalet. Tallinn, 1995.
Vatjan käänteissanasto. Toim. Laakso J. Kotimaisten kielten tutkimuskeskuksen julkaisuja 49. Helsinki, 1989.
Texts
Alava V. Vatjalaisia häätapoja, häälauluja ja -itkuja. Helsinki, 1908.
Ariste P. Wotische Sprachproben. Õpetatud Eesti Seltsi Aastaraamat. 1933. Tartu, 1935.
Ariste P. Vadja Keelenaiteid. Tartu, 1941.
Ariste P. Vadja muinasjutte. // Emakeele Seltsi Toimetised. Nr.4. Tallinn, 1962.
Ariste P. Vadjalaste laule. Tallinn, 1960.
Kettunen L. ja Posti L. Näytteitä vatjan kielestä. // MSFOu LXIII. Helsinki, 1932.
Mägiste J. Woten Erzählen. Wotische Sprachproben. // MSFOu 118. Helsinki, 1959.
BASIC SOCIOLINGUISTIC STUDIES
Öpik E. Vadjalastest ja isurites VXIII sajandi lopul. Ethnograafilisi ja lingvistilisi materjale Fjodor Tumanski Peterburi kubermangu kirjelduses. Toimetanud. A. Viires. Tallinn, 1970.
Tsvetkov D. Vadjalased. // Eesti keel IV, 1925.
Агеева Р.А. Водский язык. // Красная книга языков народов России. Энциклопедический словарь-справочник. М., 1994.
(Ageeva R. A. The Votian language. // Red book of the languages of Russia. The Encyclopaedia. Moscow, 1994)
Агранат Т., Шошиташвили И. Водский язык: в конце пути. // Малые языки Евразии: социо-лингвистический аспект. М., 1997.
(Agranat T., Shoshitaishvili I. The Votian language: in the end of the road. // Minor languages of Europe and Asia: Sociolinguistic aspect. Moscow, 1997)
Аристэ П. Пути отмирания двух прибалтийско-финских языков. // Проблемы языкознания. Доклады и сообщения советских учёных на X Международном конгрессе лингвистов. М., 1967.
(Ariste P. The way to extinction of two Baltic-Finnish languages. // Problems of linguistics. Papers presented by Soviet scholars at the X International linguistic congress. Moscow, 1967)
Хейнсоо Х. Водь и её этно-культурное состояние. // Прибалтийско-финские народы. История и судьба родственных народов. Ювяскюля, 1995.
(Heinsoo H. Votians and their ethnic culture. // Baltic-Finnish peoples. History and destiny of related peoples. 1995)http://www.tooyoo.l.u-tokyo.ac.jp/Russia/bibl/Votian.html
Дата: 02.02.2006 03:11
|
|
 |
Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів
 |
Статті |
 |
19.01.2012
Микола Сірук: Фіни демонструють характер "Цьогорічні вибори Президента Фінляндії по-новому показали фінів. Вони не хочуть розплачуватися за чужі прорахунки країн єврозони. Саме цим, за словами найімовірнішого переможця президентських виборів у Фінляндії Саулі Нійністо, пояснюється успіх партії «Справжні фінни» на парляментських виборах у квітні 2011 року. Пан Нійністо проходить у другий тур голосування за кандидатуру на посаду Президента Фінляндії", - пише Микола Сірук в газеті "День". Нагадаємо, президентські вибори відбудуться у Фінляндії у цю неділю, 22 січня. |
 |
17.01.2012
Усталився західний кордон Мерянії Перше товариство реетнізаторов, які стверджують, що білоруси мають балтське кривицьке походження, з'явилося 10 років тому. Тепер їхні однодумці є і в Російській Федерації. Вони твердять: балто-кривицькі території сягають Тверської та Московської областей. А там вже фіно-угорські кордони літописної Мері, яка також має власні активні групи "реетнізаторів" із десятирічною біографією. Важливо, що кривичі й меряни віднайшли спільний кордон. Поки що він умовний і не позначений на місцевости жодним чином. Але це й не потрібно Кривії та Мерянії. Своїм існуванням вони заперечують легітимність офіційної влади, яка привласнила право керувати "вигаданими слов'янськими спільнотами" - русскіми та беларусами. |
 |
14.01.2012
Метушня довкола совєцького Достоєвського Викладачі Женевського університету Жан-Поль Бронкар і Крістіан Бота опублікували сенсаційний матеріал «Викритий Бахтін. Історія брехуна, шахрайства та колективного марення» про спадщину совєцького вченого-лінгвіста Міхаїла Бахтіна (1895-1975). На переконання швейцарських дослідників, Бахтін присвоїв собі чужі роботи, написані про великоруського письменника-шовініста Достоєвського. Їх авторами насправді були вчені Павєл Медвєдєв і Валєнтін Волошинов. Перший, як відомо, був убитий 1938 року бандою НКВД - після інсценування "народного суду", а другого закатували сухотами. |
 |
09.01.2012
Тарас Шевченко у фінських перекладах Виявляється, першим перекладачем Шевченка фінською мовою був Вейкко Ервасті, поет із "лівацьким минулим". "Він народився в Фінляндії, але у 17-річному віці еміґрував до СССР. Це було 1931 року, під час активізації ультраправого «Лапуаського руху», адже сам Ервасті мав виразно ліві погляди. Йому вдалося уникнути долі багатьох інших «червоних» фінів, репресованих сталінським режимом. Ба більше, 1944 року він навіть став членом Спілки письменників СССР", - пише у своїх традиційних, дещо іронічних "нотатках інженера-філолога" Юрій Зуб. Із Гельсинкі він у добрий спосіб привітав зі святами - підготував перший в нашому літературознавстві нарис про фінські переклади поета Шевченка. |
 |
05.01.2012
Богдан Червак намацав будапештські "вузли" Київський публіцист Богдан Червак - із правовірного націоналістичного табору. Не так давно він побував на семінарі в Угорщині, результатом чого став шкіц про "будапештський вузол українських проблем". Написаний шкіц не за бандерівським, а за традиційним "рухівським" каноном. Червак бідкається і про вічно "молоду українську державу", і про саботаж україномовних служб в греко-католицьких парафіях Угорщини... Так, зараз годі шукати глибших чи просто політичніших роздумів про українсько-угорські взаємини. Тому U пропонує цю статтю до прочитання. Її оприлюднено на популярному сайті "Українська правда". |
|
 |
Думка |
 |
Сучасні великоруси охоче "грають" у фіно-угрів 14.09.2011 / 00:37
Игра - это способ избежать серьезного переосмысления своих истоков, это страх осознать, что русские не славяне, а сложный этнический конгломерат, это страх потерять привычные ориентиры, мифы, идеологические штампы. В то время как для финно-угров это реальность, а значит мы честнее и трезвее вглядываемся в свое прошлое. Разве это плохо? Maxim Ryabchikov
Всі думки
|
 |
Відгуки |
 |
Наталя (Київ) 2012.02.06 / 01:29
Цікаво. І з вашої тематики :
http://secret-r.net/publish.php?p=227
Всі відгуки
|
 |
Наша кнопка |
 |
|
|