UGRAЇNA.org
 
Новини
Статтi
Монографії
Енциклопедія
Уґраїна
 
Енциклопедія

10.03.2012
ЯНИШ ЯЛКАЙН
Марійський письменник та поет. Нар. 25 жовтня 1906, с. Чураєво, Східна Марій Ел (нині Мішкінський район Республіки Башкортостан). — Убитий 17 вересня 1938, тюрма НКВД, Москва. Також професійний бібліограф, фольклорист та етнограф. Жертва сталінського терору. Ще...
Детальніше...

Новини
Уґраїна
Архів
 

Енциклопедія
ВЕПСЛЯНДІЯ
Фіно-угорська країна. Розташована у т.зв. Міжозер'ї - трикутнику між Онезьким, Ладозьким та Білим озером. Населення - вепси, чудь, карели, великоруси, українці, цигани. Територія поділена адміністративними кордонами 5 суб'єктів Російської Федерації - Вологодської, Тверської, Архангельської, Ленінградської областей та Республіки Карелія.
Детальніше...

Енциклопедія



ДМИТРЕНКО Юрій

Український архітектор, одесит. Нар.11.03.1858. - Пом.05.07.1918. Випускник Одеської гімназії та Петербурзької Академії мистецтв (Іжорія). 1909р. отримав 1-у премію за проект пам'ятника-каплиці у Гельсінкі (Фінляндія). Для церковних споруд використовував форми неовеликоруського стилю, для цивільних - неоренесансу і необароко, а в деяких випадках - неоготики і неоампіру.

Ще під час навчання 1880 р. Д. почав працювати в Одесі помічником О. Бернардацці, а з 1883 р. викладачем Одеської рисувальної школи. 1917 р. включений до складу комісії з питань реформи Одеського художнього училища.

Обіймав посади єпархіяльного архітектора і архітектора Інституту шляхетних дівчат (з 1886 р.), понадштатного техніка міської управи (з 1893 р.), а наприкінці життя - архітектора при Міському театрі, викладача архітектури в Одеському художньому училищі.

Чимало споруд в Одесі збудовано за проектами Д., які перемогли на архітектурних конкурсах. Приймав участь у міжнародних і всеросійських конкурсах, де здобутки архітектора виглядають таким чином:

1892 р. отримав 3-ю премію за проект будинку Нової біржі в Одесі,

1909 р. отримав 1-у премію за проект пам'ятника-каплиці у Гельсінфорсі (Фінляндія).

За проектами і під керівництвом Д. збудовані громадські споруди:

Андріївське подвір'я Афонського монастиря і церква Сергія Радонезького (1886 р.),

Каплиця на Новому кладовищі (1887 р., не збереглась),

Церква св. Дмитра і головні ворота Нового кладовища на Люстдорфській дорозі (1888 р.),

Нічліжний будинок, дешева їдальня і притулок для дітей на Новощепному ряді № 23 - 25 (1888 р.),

Музикальний павільйон на Приморському бульварі (1888 р., не зберігся),

Народне училище на Ближніх Млинах (1889 р., вул. Ш. Руставелі № 7),

Безкоштовна народна читальня і училище на Книжному провулку № 1-а (1890 - 1891 рр.),

Трибуни іподрому (1890 р.),

Інвалідний будинок міщанської управи на розі вулиць Старопортофранківській № 34 і Петропавловської /тепер Ленінградської (1890 р.),

Комплекс споруд психіатричної лікарні на Слобідці-Романівкі (1890 - 1891 рр.),

Міська аудиторія для народних читань на вул. Старопортофранківській (1893 р., збереглась частково),

Міський притулок для підкидьків на вул. Старопортофранківській № 24 (1893 р.),

Лікувальний заклад притулку для підкидьків на вул. Старопортофранківській № 46 (1893 р.),

Приймальна палата ім. Н. Зеленої (1894 р., не збереглась),

Церква Вшестя Господня в кінці вул. Тираспольської (1889 - 1894 рр., не збереглась),

Ювілейна їдальня при дитячому притулку на Старопортофранківській вул. (1894 р.),

Міська бактеріологічна станція на вул. Херсонській № 2 (1895 р.),

Денний дитячий притулок ім. Н. Зеленої (1895 р., не зберігся),

Корпус Інституту шляхетних дівчат (1896 р., первісно див. Ф. Боффо, О. Шашін),

Пам'ятник Катерині II на Катерининській площі (переміг на архітектурному конкурсі 1892 р., 1894 - 1900 рр., співавтори скульптори М. Попов, Б. Едуардс, Л. Менціоне; пам'ятник не зберігся),

Комплекс будівель народного училища на вул. Старопортофранківській № 2 - 4 (90-і роки),

Учбова споруда на вул. Старопортофранківській № 32-а (кін. XIX ст.),

Церква св. Миколи і Аріадни в районі Отради (1902 р.),

Будинок швидкої допомоги на провулку Валіховському № 10 (1903 - 1903 рр., автор Ф. Нестурх),

Обліковий банк на розі вулиць Пушкінській № 12 і Грецької № 13 (1904 - 1906 рр.),

Павільйон на Всеросійській виставці в Одесі (1910 р., не зберігся),

Залізобетонні купальні на Ланжероні (1910 - 1912 рр., співавтор інж. С. Чехович),

Театр-вар'єте (1912 р.), фешенебельний кафе-шантан з'єднаний галереєю з готелем на вул. Театральній № 12 (1913 р.),

Амбулаторія Бродської на 16-й станції Великого Фонтану (1913 р.),

Земельний (Селянський) банк на вул. Маразліївській № 34-а ( 1908 - 1914 рр., помічник Ф. Троупянський).

Д. активно займався приватною практикою, спроектувавши:

Житловий будинок банківських службовців на вул. Пушкінській № 12 (90-і роки),

Прибутковий будинок Озмідова на вул. Маразліївській № 4 (1898 - 1899 рр., за участю Ф. Троупянського),

Готель "Лондонський" на Приморському бульварі № 11 (1899 р., помічник Ф. Троупянський),

Прибутковий будинок М. Маврокордато на розі вулиць Рішельєвської № 12 і Грецької № 21 (1900 р.),

Прибутковий будинок Баржанського на вул. Рішельєвській № 12 (1898 - 1900 рр., помічник Ф. Троупянський),

Прибутковий будинок Сандино на вул. Маразліївській № 32 (кін. XIX ст.),

Прибутковий будинок на вул. Катерининській № 18 - ймовірно (поч. XX ст.),

Житловий будинок Б. Анатра на розі вулиць Єврейської № 2 і Карантинної (1901 - 1902 рр.),

Прибутковий будинок М. Маврокордато на розі Грецької № 25 і Катерининської (1905 р.),

Особняк Запорожченків на вул. Затишній № 7 (1909 р.),

Житловий будинок А. Анатра на вул. Успенській № 25 (1911 - 1912 рр.),

Житловий флігель на вул. Катерининській № 6 (1912 р.),

Прибутковий будинок С. Григор'євої з влаштуванням кафе Фанконі на розі Ланжеронівської № 15 і Катерининської № 15 (1912 - 1913 рр., співавтор Х. Скведер),

Дачі В. Анатра на Французькому бульварі № 28 -30 (1913 р.),

Споруди і брама колишньої дачі Г. Фредерікса-Маразлі на Французькому бульварі № 85 (1915 р.),

Житловий будинок Файнштейна на пр. Олександрівському № 18 (1916 р.).

Працював і за межами Одеси, зокрема:

Лікарня для божевільних в Херсоні (1895 р., співавтор Є. Лєгович),

Маючи досвід створення лікувальних закладів, брав участь у будівництві комплексу лікарні для божевільних у с. Степанівка (1886 - 1889 рр., співавтор Є. Легович).

Дата: 03.07.2005 01:58

Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів

Статті
17.05.2012
Карельський скандал докотився до України
Київський блогер Олег Медведєв оприлюднив "псхіятричний" скандал із далекої Карелії на одному з найвідвідуваніших сайтів "Українська Правда". Щоправда, традиційно для українців спотворив назву столиці Карелії - міста Петроскої, подавши її у великоруській транскрипції: "Блогер з Петрозаводська Максим Єфимов висловив думку, що РПЦ є такою ж партією влади як і "Єдина Росія", дурить, мовляв, народ байками й загрібає під себе гроші. Проти Єфимова порушили кримінальну справу, провели обшук у помешканні, "окреслили" покарання – штраф до 13 тисяч доларів".
12.05.2012
Фіно-укри "в законі"
Міністерство юстиції РФ через півтора роки після скандальної ліквідації федеральної Організації Українців Росії (ОУР) зареєструвала нову, лояльну владі установу - Федеральну національно-культурну автономію українців. Це найбільша організація у світі, яка претендує на репрезентацію українців, що проживають у всіх фіно-угорських країнах Сходу Європи - від Сетумаа до Хантії, від Саамських Земель до Ерзянь Мастор. Щоправда, путінському режиму вдалося приборкати там українські осередки, які орієнтувалися на європейську ідентичність, і замістити їх або відвертими малоросами, або "гнучкими людьми"-заручниками, що мають бізнес або працюють на бюджетні гроші. Решта українців Фіно-Угрії пішла у внутрішню еміграцію. Про формальний бік події - Андрій Бондаренко.
02.05.2012
Президентом Угорщини став багатодітний батько Янош Адер
Новим Президентом Угорщини став Янош Адер - креатура промосковського прем'єр-міністра Віктора Орбана. Дане рішення вже підтверджено парляментом Модьорорсоґ. Кандидатура Адера затверджена конституційною більшістю на таємному голосуванні, передає державний телеканал MTV. На посаді перебуватиме до 2017 року. Якщо, звісно, його не зловлять на незаконних оборудках, здійснених зараз або й у минулому.
30.04.2012
Гранд-концерт Арво Пярта. Рік по тому
Наш сучасник естонець Арво Пярт, будучи гордістю своєї нації, став людиною світу. Його музика звучить на всіх континентах. Знають його творчість в Україні. Це підтвердив авторський концерт, який відбувся минулого року в Національній філармонії й був присвячений 75-річчю від дня народження композитора. У другому відділенні прозвучали невелика п’єса для струнного оркестру і ударних інструментів «Силует» і «Плач Адама» для змішаного хору і струнного оркестру. У ньому озвучений великоруський текст преподобного Силуана Афонського, який особисто близький "практикуючому православному" - Арво Пярту.
29.04.2012
У столиці Комі Гітлер бореться з «Єдіною Росією»?
Вже неодноразово «КоміОнлайн» писала про виникнення в столиці Комі на стінах будинків символіки «СС» і «мертвої голови», свастичних символів, а ще подекуди з’являється напис «Adolf Hitler lebt». Після публікації новини в «КоміОнлайн», прокурор республіки Серґєй Бажутов доручив відомству провести перевірку. Чиновники з’ясували: «Напис перекладається як «Адольф Гітлер живий» і є однією із форм пропаганди нацизму та расової нетерпимости, оскільки «Гітлер» є символом нацизму».
Думка

Сучасні великоруси охоче "грають" у фіно-угрів
14.09.2011 / 00:37

Игра - это способ избежать серьезного переосмысления своих истоков, это страх осознать, что русские не славяне, а сложный этнический конгломерат, это страх потерять привычные ориентиры, мифы, идеологические штампы. В то время как для финно-угров это реальность, а значит мы честнее и трезвее вглядываемся в свое прошлое. Разве это плохо? Maxim Ryabchikov

Всі думки

Відгуки

Андрей (samara)
2012.05.12 / 16:42

Про ФНКА «Українці Росії»
Міністерством юстиції РФ через півтора роки після ліквідації старої офіційно зареєстрована нова Федеральна національно-культурна автономія українців

Чотирнадцять років тому Міністерством юстиції Російської Федерації 15 травня 1998 року за обліковим номером 3517 була зареєстрована Федеральна національно-культурна автономія "Українці Росії". Вона була створена на установчому з'їзді 27 березня 1998 року рішенням делегатів чотирьох регіональних національно-культурних автономій: Української національно-культурної автономії Пензенської області, Національно-культурної автономії українців Камчатки, Української національно-культурної автономії Ханти-Мансійського автономного округу та Національно-культурної автономії українців Республіки Карелія. За позовом Міністерства юстиції РФ рішенням Верховного суду Росії Федеральна національно-культурна автономія українців Росії 24 листопада 2010 року ліквідована.
Установчий з’їзд по створенню нової Федеральної національно-культурної автономії українців Росії був проведений 2 березня 2012 за адресою: 109012, Москва, Старопанський провулок, 5, будівля 1.
9 квітня 2012 року Міністерством юстиції Російської Федерації зареєстровано загальноросійську громадську організацію "Федеральна національно-культурна автономія "Українці Росії". Як повідомляється на офіційному сайті Мінюсту РФ, адреса нової ФНКА УР: 121062, місто Москва, Трубніковський провулок, будинок 30А, корпус 2, кв. 7, обліковий номер 0012100020 (дивіться http://unro.minjust.ru/NKAs.aspx).
Згідно інформації Міністерства юстиції РФ, засновниками Федеральної національно-культурної автономії "Українці Росії" стали п’ять регіональних українських національно-культурних автономій (це більше, ніж 50 відсотків від кількості зареєстрованих в органах юстиції регіональних НКАУ):
1. Регіональна українська національно-культурна автономія «Колима-Славутич» Магаданської області (голова - Терешко Віктор Вікторович, директор ТОВ «Готельний комплекс «Океан», член Громадсько-консультативної ради при відділі Федеральної міграційної служби по Магаданській області, заступник голови Громадської ради при Управлінні Міністерства внутрішніх справ Росії по Магаданській області),
2. Національно-культурна автономія українців Мурманської області (голова - Лаврів Богдан Олексійович, голова профспілкового комітету федерального державного унітарного підприємства «Арктікморнафтогазрозвідка»),
3. Регіональна національно-культурна автономія українців Новосибірської області (голова - Шерсткіна Валентина Феодосіївна, директор Новосибірського обласного українського культурного центру (з 1991 р.), кавалер ордену Княгині Ольги),
4. Татарстанська об'єднана регіональна українська національно-культурна автономія (голова - Любченко Володимир Миколайович, пенсіонер Міністерства оборони РФ),
5. Регіональна українська національно-культурна автономія міста Москви (голова - Люлька Олександр В’ячеславович, генеральний директор видавництва «Повітряний транспорт», ТОВ «Альтервина», голова Таврійського товариства, координатор руху «Народний Собор», викладач Православного Свято-Тихонівського богословського університету).
Згідно інформації Мінюсту РФ, громадська організація "Регіональна українська національно-культурна автономія міста Москви" була офіційно зареєстрована в органах юстиції 8 листопада 2011 року за адресою: 119019, Москва, вул. Новий Арбат, д. 10, кв. 28, обліковий номер 7712100101.
Всі співзасновники Федеральної національно-культурної автономії «Українці Росії» стали членами правління нової громадської організації. Головою правління обраний Безпалько Богдан Анатолійович, заступник директора Центру україністики і білорусистики історичного факультету Московського державного університету ім. М.В.Ломоносова. Пана Олександра Люльку обрано головою виконкому ФНКА «Українці Росії», його заступником - пана Володимира Любченка.
Андрій БОНДАРЕНКО,
заслужений журналіст України.
Slobo51@yandex.ru

Всі відгуки

Наша кнопка
 
Copyright © 2004–2012 UGRAЇNA.org
Використання матеріалів з цього сайту дозволено
лише при гіпертекстовому посиланні на www.ugraina.org
Пишіть: