|
 |
Енциклопедія |
 |
06.05.2008
ҐРОЗА Петру Румунський політик, який анексував Північну Трансильванію (Угорщина). Нар. 07.12.1884, Угорська Трансильванія. - Пом. 07.01.1958, Румунія. Випускник Будапештського ун-ту (Угорщина). Перший Прем'єр-Міністр прокомуністичного уряду Румунії після Сталінської окупації (1945-52). Виступав за державну автономію Угорської Трансильванії у складі Румунії. Володів угорською мовою. Національність - трансильванський румун. Православний. Ще... Детальніше...
|
 |
Новини |
 |
 |
Уґраїна |
 |
 |
Архів |
 |
|
 |
Енциклопедія
ЖАКОВ Калістрат
Комі філософ, письменник, фольклорист, політик. Нар. 30.10.1866 у с. Давпон, Республіка Комі. - Пом. 20.01.1926, м.Рига (Латвія), перепохований у Сиктивкарі (1990). Комі ім'я - Палалей Кальб (Гара-морт). Автор епічної поеми "Біармія". Глибокі твори з комі побуту («У пошуках за Памом Бурмортом», «Під шум північного вітру», «У хвойних лісах», тощо). Писав великоруською мовою. Найпомітніша праця "Лімітизм. Єдність наук, філософій та релігії" (1929, Рига). Засновник комі-латвійських культурних та політичних зв'язків (зокрема, розкрив злочинний намір Петербурзької імперії депортувати латвійців на землі Комі за участь в Революції-1905). Навчався у Київському університеті (1896-1901(?), Україна). Ще...
|
|
|
 |
Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів
 |
Статті |
 |
19.03.2008
Підсумок правління Путіна - відродження ҐУЛАҐу Підсумки діяльності вепса, який зрікся своєї національності, вражають. Владімір Путін на посту президента московської імперії відродив систему катівних колоній, знищену в 1990-і роки в рамках політики декомунізації країни. Це Росія не Алєксандра Солженіцина, а Владіміра Путіна. |
18.03.2008
КПРФ і фіно-угри Перечитуючи матеріяли, опубліковані в січневому номері газети «Правда», можна подумати: Ґеннадій Зюґанов і КПРФ прямо-таки горою стоять за майбутнє корінних народів. Адже комуністи волають про апартеїд в межах Російської Федерації! Але з'ясовується: Зюґанова не цікавлять тюрки і фіно-угри. Він бідкається винятково про один народ - великорусів. |
18.03.2008
Марійська "Троя" Марійці Пермської і Свердловської областей Російської Федерації - це унікальний фіно-угорський анклав на південному Уралі. Вони формують найсхіднішу ареальну групу марійської діяспори. Про існування їх поселень свідчать джерела, які відносяться до початку ХVII ст. Автор: Адмін сайту MariUver, випукник школи Васькіно
|
17.03.2008
Битва за перевал Уґраїна вже повідомляла про гострий конфлікт, який розгоряється між українською та угорською громадськістю через будівництво на українській території угорського пам'яника. Великою проблемою у досягненні порозуміння є відмовчування українських та угорських урядових кіл. Автор: Богдан ЧЕРВАК
|
14.03.2008
Фіно-угри: у пошуках могутнього союзника Фіно-угри РФ мають мислити категоріями пошуку МОГУТНЬОГО СОЮЗНИКА. Марійцям буде цікавий міцний Казахстан, у віддаленій перспективі - Китай або група китайських держав. Удмуртам і комі потрібно сподіватися на народження північновеликоруської політичної ідентичності (Інгерманландії) - це довго. Ерзяни з мокшанами мають єдиного справжнього союзника поза Московською Ордою - Україну, Київську Русь. Білорусь - союзник Карелії і Вепсанма (звісно, не лукашенківська). |
|
 |
Думка |
 |
Іван Заєць 26.12.2007 / 00:08
На жаль, в теперішній українській політиці присутні три політичні традиції або культури: азійсько-ординська, яка робить ставку на силу та примус, візантійська, заснована на інтригах, і європейська, базована на традиційних цінностях, ідеології та правилах. Переважно в реальній політиці в Україні тепер, на жаль, конкурують ординська та візантійська політичні культури.
Всі думки
|
 |
Відгуки |
 |
ирина (запоріжжя) 2008.05.07 / 11:29
Привіт!
На вашому сайті ви опублікували матеріали "Мордва юго-восточного Башкортостана",це дослідницький матеріал Маннапова Марселя Муритовича без ссилок на нього, але з ссилками на Центральноазіатський історичний сервер.
urgaza.ru - це історико-краізнавчий сайт Маннапова Марселя, так само там ви з ним можете зв'язатися.
Тако ж в zilair.ru , baimak.ru публікувалися ті ж матеріали.
Будь Ласка викладете ссилкі на його книгу з цих сайтів.
С повагою Гунчекно Ирина Вікторівна.
Всі відгуки
|
 |
Наша кнопка |
 |
|
|