Енциклопедія

ЗАВГОРОДНІЙ Олесь

Український поет і перекладач з естонської та фінської літератур. Народився 25 січня 1940 р. у Дніпродзержинську Дніпропетровської області в родині журналістів.

Середню школу закінчив 1957 року в Дніпрпетровську, 1960-1965 рр. навчався на філфаці Дніпропетровського держуніверситету, який і закінчив (українська філологія).

1957-1960 рр. - працював різноробом, токарем на Дніпропетровському трубопрокатному заводі, після закінчення університету був журналістом у районній та багатотиражних газетах.

1968 - професійний письменник, член Спілки письменників України з 1979 року. Перші публікації у місцевій пресі припадають на 1957-1958 рр.

Опублікував свої збірки поезій, видані у київських видавництвах «Радію людям» (1968), «Перевесло» (1986) і «Із подиву і подиху» (1989). Поезія З. самобутня, філософська, публіцистично-емоційна.

1968-1972 - з переравми живе в Естонії, вивчає естонську мову. Опублікував цикл «Монологи Юхана Лійва» за мотивами класика естонської поезії. Став найбільшим перекладачем естонської літератури українською мовою. У київських

видавництвах «Веселка», «Дніпро», «Молодь» побачили світ українськи перклади: Юхан Саар «Вечірні казки» (1971), «Естонські приказки та прислів'я» (1973), Пауль Куусберг «Одна ніч» (1975), прозовий виклад для дітей), А. Х. Таммсааре «Новий Нечистий із Самого Пекла» (1978), Я. Кросс «Мартів хліб» (1978) і «Імператорський божевілець» (1988), М. Траат «Інгер» (1979), Е. Рауд «Вогонь у затемненому місті» (1972) і «Муфтик, Півчеревичок і Мохобородько» (1979), і «Знову ці Муфтик, Півчеревичок і Мохобородько» (1988),

Е. Ветемаа «Маленькі романи» (1984), Е. Нійт «Пілле-Рійн» (1984); опублікував чимало перекладів поезій у періодиці.

Його перекладам притаманна самобутність, жанрова різноманітність, близькість до оригіналу, стилістична гнучкість. За переклад роману П. Куусберга «Одна ніч», «Естонських народних казок» і «Калевіпоег» 1976 р. отримав премію ім. Юхана Смуула, 1989 року за переклад роману Я. Кросса «Імператорський божевілець» і Е. Рауда «Знову ці...» став удруге лауреатом цієї премії.

З. опублікував «Фінськи народні прислів'я та приказки» (1981), з фінської переклав Катрі Вала «Лірика» (1990), Алексиса Ківі "Семеро братів", Т. Сумманен.

Також перекладав з іспанської (М. Ернандес, Ф. Гарсія Лорка), французької (П. Елюар, Р. Деснос), польської (К. Галчинський, В. Броневський).

Поезії З. виходили в перекладах естонською, азербайджанською, литовською, киргизькою, польскою, великоруською, фінською та угорською мовами.

З. упорядковував анталогію «Українське радянське оповідання» (1982), вибране Лесі Українки «Досвітні вогні» (1971, написав післямову), опублікував в Україні чимало статей про українсько-естонські культурні зв'язки.