UGRAЇNA.org
 
Новини
Статтi
Монографії
Енциклопедія
Уґраїна
 
Енциклопедія

28.06.2008
СЕЛЯНІН Алєксандр
Міністр освіти Республіки Карелія (2006-2008). Сприяє політиці "дефінізації" населення РК. Автор ідеї запровадження інституту уповноваженого з прав дитини в Міносвіти. У парляменті РК висунув законопроект на підтримку Сєрґєя Катанандова для його переобрання на третій термін Глави Республіки. До 2006 - голова Державного комітету спорту та у справах молоді. Член партії "Единая Россия". Національність - імовірно великорус.
Детальніше...

Новини
Уґраїна
Архів
 

Енциклопедія


КОЛОМАСОВ Васілій
КОЛОМАСОВ ВасілійЕрзянський прозаїк та драматург. Нар.14.08.1909, с. Ст.Наймани Большеберезніковського р-ну Республіки Мордовія (Ерзянь Мастор). - Пом.06.03.1987, сел.Молнія, там же. Працював на шахтах України. П'єса "Норовава". Перекладав ерз.мовою з укр.літ-ри ("Ревізор", М. Гоголь) та болгарської ("По дорозі додому", А.Ценев). Ще...
КОЛУМБ Валентін
КОЛУМБ ВалентінМарійський поет, класик. Нар.1935. - Пом.03.05.1974. Перекладач. Реформував марійську поезію, звільнивши від фальшивої совітської патетики. Оприлюднив нові ідеї, збагатив лексику, форму, жанрову стилістику марійської поезії. На думку критиків, підняв марійську літ-ру на світовий рівень. На батьківщині зазнав переслідувань. Ще...
КОЛЯДЬОНКОВ Міхаіл
КОЛЯДЬОНКОВ  МіхаілЕрзянський просвітитель, педагог, мовознавець, діяч ерзянського відродження в Чувашії. Доктор філологічних наук. Нар.21.05.1896, м.Ічалкі (Ерзянь Мастор). - Пом.05.08.1967, м.Саран Ош (Мордовська АССР). Герой ерзянської освіти. Під редакцією К. вийшло 4 томи "Нарисів мордовських діялектів". Національність - ерзя. Ще...
КОЛЯОЗ
Комі поет. Нар. 1976. П'ять віршів перекладено естонською мовою (автор А. Валтон), вміщено в Антології фіно-угорської поезії "Тепла ніч" (Таллінн, 2006). Псевдонім поета від комі слова "чоловічій цвіт хвойних дерев".
КОМАР Микола
КОМАР МиколаНародний депутат України від 25.05.2006. Нар. 18.12.1945. Член групи з міжпарляментських зв'язків з Фінляндською Республікою. Член фракції Партії регіонів.
КОМІ ДИТЯЧІ ІГРИ
КОМІ ДИТЯЧІ ІГРИСезонний та хатній комплекс розваг молодшої та підліткової вікової групи комі народу (койташ, шег, зимові біти, комі хокей "казан", мачен кругьон ворсан, горд гача, сюн). Частині з них притаманні риси дохристиянського релігійного культу. К.Д.І. системно досліджували Г.Старцев, Д.Несанеліс. Ще...
КОМІ МУ
Фіно-угорська країна. Територія входить до складу суб'єктів Російської Федерації - Республіка Комі, Пермський край (колишній Комі-Перм'яцький автономний округ), частково - Архангельської та Кіровської області. Ще...
КОМІ МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ
Комплекс струнних та духових інструментів, які складають самостійну музичну традицію комі народа. Поширені - буксан, чіпсан, брунган, сігудьок, тощо. Культивує мистецтво гри на К.М.І. Міхаіл Бурдін, керівник фольклорного колективу "Зарні Ань".
КОМІ Республіка
КОМІ РеспублікаФіно-угорська держава у складі Російської Федерації. Територія - 415,9 тис. кв. км. Населення (на 1 січня 2002 р.) - 1117,2 тис. осіб Відстань від Сиктивкара до Москви - 1515 км. Державна мова - комі та великоруська. Стаття 3 Конституції РК: "Утворення Республіки Комі та її назва пов'язані з ісконним проживанням на її території комі народу".
КОМІ ЦЕРКОВНА АРХІТЕКТУРА
Частина сакральної архітектури комі народу. До 1917 нараховувалося 417 православних храмів та дзвіниць, на поч. 2000-их - біля 150. 31 об'єкт К.Ц.А. зарахований до пам'яток історії та культури. Перебувають на обліку Дирекції з охорони пам'яток історії та культури Республіки Комі.
КОМІ-ПАРМА
Комі-Парма - фіно-угорська країна на південному Уралі. Корінне населення - комі.
КОМІ-ПЕРМ'ЯЦЬКИЙ Автономний Округ
Фіно-угорська держава у складі Російської Федерації. Утворений 26 лютого 1925 р. Територія - 32,9 тис. км. Населення (на 1 січня 2002 р.) - 147,8 тис. осіб
КОМІ-ПЕРМ'ЯЦЬКА ЛІТЕРАТУРА
Література комі-перм'яцького народу фіно-угорської групи народів. Розвивається на території Комі-Перм'яцького автономного округу (КПАО). Збережено частини національного епосу, багатий усний фольклор, корпус казок та народних оповідань. У 20-ті роки ХХ століття - перші друковані твори. Класики - М.Ліхачов (1901—45), В.Дєрябін (1894— 1968), А.Зубов (1899—1945), Ф.Тараканов (р. 1900). Друкуються у збірках «Лунка куля» (1923), «Комі письменники» (1926), в газеті «Пахарь» та журналі «Тропинка».
КОМІ-ПЕРМ'ЯЦЬКА МОВА
Належить до фіно-угорської групи фіно-пермської підгрупи мов. К-П мовою говорять біля 200 тисяч комі-перм'яків та великорусів. Існує література К-П мовою. Класики - М.Ліхачов, В.Дєрябін, А.Зубов, С.Караваєв, Ф.Тараканов.
КОНЄВ Іван
КОНЄВ ІванВійськовий діяч СССР, сталінський генерал. Нар. 28.12.1897, с. Родєйно, Кіровська обл., РФ. - Пом. 21.05.1973, м. Москва (РФ). Підтримав союз СССР із Третім Райхом А. Гітлера (1939). Під час союзу з нацистами отримав звання генерал-лейтенанта (1940). Керував військовими операціями Сталінської армії в Україні (1943-44), зокрема з форсування Дніпра в районі Корсуня. Національність - імовірно комі. Ще...
Стор.:  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   »»  

Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів

Статті
03.07.2008
За чотири роки фіно-угри зберуться в Угорщині. Ті, що виживуть За чотири роки фіно-угри зберуться в Угорщині. Ті, що виживуть
Шостий конгрес фіно-угорських народів відбудеться в Угорщині – таке рішення ухвалили в Західному Сибіру. Перший такий конгрес відбувся у столиці Комі - Сиктивкарі 1992 року, і наробив багато шуму. Другий – в Угорщині, мав здебільшого науковий характер. Третій – у Фінляндії, четвертий - в Естонії, копіювали попередні. Останній, скандальний, відбувся в столиці Ханти-Мансійського округу Югра. Здається, саме 2008 рік стане межею, коли федерало-російська балаканина про права фіно-угрів втратить будь-який сенс, а до керма нових громадських організацій стануть молоді фіно-угри. Нехай без знання рідних мов і зв'язків у моноетнічних селах. Це будуть менеджери нової, фіно-угорської Росії.
Автор: Антон Вишневський
01.07.2008
Кремль претендує на пів Європи Кремль претендує на пів Європи
Зустріч президентів Російської Федерації Дмітрія Мєдвєдєва та Естонії Тоомаса Хендріка Ільвеса в Ханти-Мансійську рясніє підтекстами.
Автор: Ахто Лобьякас
25.05.2008
Дунайський кулак: «Вишеградська четвірка + 1» Дунайський кулак: «Вишеградська четвірка + 1»
Міністр оборони Юрій Єхануров та його угорський колега Імре Секереш перетнули "заповітну" межу - підписали «Програму розвитку співробітництва між Міноборони України та Міноборони Угорської Республіки на 2008-2010 роки». Тепер, в рамках парамілітарного союзу «Вишеградська четвірка+1», українські вояки поїдуть вчитися просто до касарень НАТО і де-факто рахуватимуться "своїми" в штабах чотирьох країн - Угорщини, Чехії, Словаччини та Польщі.
22.05.2008
Кузнецовськ чи Вараж? Угорські етноніми на українському Поліссі Кузнецовськ чи Вараж? Угорські етноніми на українському Поліссі
Міста - не гриби і не ростуть на пустому місці за одну ніч. Кожне місто колись було селом, а кожне село починалося з 2-3 хат. Що ж до назви, то іноді назва зрозуміла і говорить сама про себе, а іноді значення її залишається таємницею, допускаючи різні припущення. Люди ж, які живуть у населеному пункті, часто особливо не вникають, що саме означає назва, головне, що це твоя мала Батьківщина, і чим глибше у часі сягає її коріння, тим більше є підстави пишатися її давньою історією.
19.03.2008
Підсумок правління Путіна - відродження ҐУЛАҐу Підсумок правління Путіна - відродження ҐУЛАҐу
Підсумки діяльності вепса, який зрікся своєї національності, вражають. Владімір Путін на посту президента московської імперії відродив систему катівних колоній, знищену в 1990-і роки в рамках політики декомунізації країни. Це Росія не Алєксандра Солженіцина, а Владіміра Путіна.
Думка

Іван Заєць
26.12.2007 / 00:08

На жаль, в теперішній українській політиці присутні три політичні традиції або культури: азійсько-ординська, яка робить ставку на силу та примус, візантійська, заснована на інтригах, і європейська, базована на традиційних цінностях, ідеології та правилах. Переважно в реальній політиці в Україні тепер, на жаль, конкурують ординська та візантійська політичні культури.

Всі думки

Відгуки

ІРИНА (запоріжжя)
2008.06.21 / 08:57

а ви відгуги дивитись? якщо так, чому ви не відповідаєте?дуже цікаво!!!!!

Всі відгуки

Наша кнопка
 
Copyright © 2004–2008 UGRAЇNA.org
Використання матеріалів з цього сайту дозволено
лише при гіпертекстовому посиланні на www.ugraina.org
Пишіть:
Розробка сайтуСтудія дизайну «Айкен»