|
 |
Енциклопедія |
 |
10.03.2012
ЯНИШ ЯЛКАЙН
Марійський письменник та поет. Нар. 25 жовтня 1906, с. Чураєво, Східна Марій Ел (нині Мішкінський район Республіки Башкортостан). — Убитий 17 вересня 1938, тюрма НКВД, Москва. Також професійний бібліограф, фольклорист та етнограф. Жертва сталінського терору. Ще...
Детальніше...
|
|
Новини |
|
|
Уґраїна |
|
|
Архів |
|
Енциклопедія
ВЕПСЛЯНДІЯ
 Фіно-угорська країна. Розташована у т.зв. Міжозер'ї - трикутнику між Онезьким, Ладозьким та Білим озером. Населення - вепси, чудь, карели, великоруси, українці, цигани. Територія поділена адміністративними кордонами 5 суб'єктів Російської Федерації - Вологодської, Тверської, Архангельської, Ленінградської областей та Республіки Карелія.
Детальніше...
|
|
|
|
Енциклопедія
КІРОВ (КОСТРІКОВ) Сєргєй
Діяч фіно-волзького та осетинського революційного руху, один із лідерів банди ВКП(б). Сталініст. Нар. 15.03.1886, м.Уржум, Кіровська обл., РФ (Марій Ел). — Убитий 01.12.1934, м. Санкт-Петербург (Інгерманландія). Випускник церковно-приходської школи РПЦ. Альпініст. Брав участь у сепаратній Ризькій змові РСФСР та Польщі (1921), за якою розчленовано територію України. Учасник розправ над мешканцями Астрахані, член маріонеткових промосковських урядів Азербайджану. На посту 1-го секретаря Ленінградського міського комітету ВКП(б) СССР був запідозрений у намірі створити фіно-балтську федерацію з центром у Санкт-Петербурзі. Національність - імовірно марі. Офіційно - великорус. Ще...
 Біографія
Батько — лісівник Мірон Іванович Костріков - алкоголік, мати — Єкатерина Кузьмівна Казанцева - селянка, померла 1894 від чахотки. Сестри пішли на виховання бабусі, а хлопця Сєргєя віддали у притулок.
Закінчив Уржумське парафіяльне, а згодом — міське училище. 1901 - студент Казанського механіко-технічного промислового училища. Кесляр у м. Томськ, навчався на підготовчих курсах Томського політехнічного університету.
1904 - вступив до РСДРП (Російська соціал-демократична робітнича партія). Партійне псевдо — «Серж» (Сєрж). 1905 уперше брав участь в демонстрації, заарештований поліцією. Після виходу з тюрми очолив терористичні загони, т. зв. "бойові дружини". 1906 - ув'язнений в томській фортеці (тюрмі) на півтора роки. 1908 - професійний революціонер, діяльність в Іркутську та Новосибірську (Нованікалаєвск).
1909 - переїжджає у м. Владикавказ, де стає кор. кадетської газети «Терек», друкується пів псевдонімом Сергій миронов (рос. Сергей Миронов). Бере участь в аматорських спектаклях, захоплюється альпінізмом. Тут же знайомиться з єврейкою Марією Маркус, яка стає його дружиною.
Псевдонім "Кіров" начеб-то походить від календарного імени «Кір». 1912 в газеті «Терек» з'являється стаття «Поперек дороги», підписана «С. Кіров». Саме під цим псевдонімом Костриков ввійшов в історію СРСР.
До жовтневого перевороту 1917, симпатизує Тимчасовому уряду. Але перейшов на сторону більшовиків, після чого - стрімка кар'єра в лавах РСДРП.
1918 - вибраний членом Терської обласної ради. 1919 — голова тимчасового революційного комітету в Астрахані, бере участь у розправах над мешканцями міста. Член реввійськради 11-ої Червоної армії.
1920 — переїжджає до Баку в обозі окупаційної 11 армії. Невдовзі бере участь в організації сепаратної змови з Польщею у Ризі, яка поділила Україну на московську та польську зону окупації. Член Кавказького бюро ЦК РКП(б). 1921 на 10-ому з'їзді ЦК РКП(б) вибирається кандидатом у члени ЦК. Тоді ж впроваджений Першим секретарем ЦК компартії Азербайджана. 1923 обраний членом ЦК РКП(б).
1926 - обирають першим секретарем Ленінградського губернського комітету (обкома) і міськкома партії і Північно-Західного бюро ЦК ВКП(б). Увечері 1 грудня 1934 на режимній території Смольного, де розташовувалися Ленінградський міськом та обком ВКП (б), убитий пострілом в потилицю. Автор теракту - Леонід Ніколаєв.
Пам'ятники С. Кірову на 2007 стоять у Санкт-Петербурзі (Інгерманландія), Каргумякі (Карелія). Обласний центр і область в Україні носить ім'я К. (Кіровоград, Кіровоградська область).
Великор.: Сергей Киров
Сов.-укр.: Сергій Кіров
Використано матеріяли української редації Вікіпедія
Дата: 15.12.2007 23:56
|
|
|
Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів
|
Статті |
 |
17.05.2012
Карельський скандал докотився до України
Київський блогер Олег Медведєв оприлюднив "псхіятричний" скандал із далекої Карелії на одному з найвідвідуваніших сайтів "Українська Правда". Щоправда, традиційно для українців спотворив назву столиці Карелії - міста Петроскої, подавши її у великоруській транскрипції: "Блогер з Петрозаводська Максим Єфимов висловив думку, що РПЦ є такою ж партією влади як і "Єдина Росія", дурить, мовляв, народ байками й загрібає під себе гроші. Проти Єфимова порушили кримінальну справу, провели обшук у помешканні, "окреслили" покарання – штраф до 13 тисяч доларів". |
|
12.05.2012
Фіно-укри "в законі"
Міністерство юстиції РФ через півтора роки після скандальної ліквідації федеральної Організації Українців Росії (ОУР) зареєструвала нову, лояльну владі установу - Федеральну національно-культурну автономію українців. Це найбільша організація у світі, яка претендує на репрезентацію українців, що проживають у всіх фіно-угорських країнах Сходу Європи - від Сетумаа до Хантії, від Саамських Земель до Ерзянь Мастор. Щоправда, путінському режиму вдалося приборкати там українські осередки, які орієнтувалися на європейську ідентичність, і замістити їх або відвертими малоросами, або "гнучкими людьми"-заручниками, що мають бізнес або працюють на бюджетні гроші. Решта українців Фіно-Угрії пішла у внутрішню еміграцію. Про формальний бік події - Андрій Бондаренко. |
|
02.05.2012
Президентом Угорщини став багатодітний батько Янош Адер
Новим Президентом Угорщини став Янош Адер - креатура промосковського прем'єр-міністра Віктора Орбана. Дане рішення вже підтверджено парляментом Модьорорсоґ. Кандидатура Адера затверджена конституційною більшістю на таємному голосуванні, передає державний телеканал MTV. На посаді перебуватиме до 2017 року. Якщо, звісно, його не зловлять на незаконних оборудках, здійснених зараз або й у минулому. |
|
30.04.2012
Гранд-концерт Арво Пярта. Рік по тому
Наш сучасник естонець Арво Пярт, будучи гордістю своєї нації, став людиною світу. Його музика звучить на всіх континентах. Знають його творчість в Україні. Це підтвердив авторський концерт, який відбувся минулого року в Національній філармонії й був присвячений 75-річчю від дня народження композитора. У другому відділенні прозвучали невелика п’єса для струнного оркестру і ударних інструментів «Силует» і «Плач Адама» для змішаного хору і струнного оркестру. У ньому озвучений великоруський текст преподобного Силуана Афонського, який особисто близький "практикуючому православному" - Арво Пярту. |
|
29.04.2012
У столиці Комі Гітлер бореться з «Єдіною Росією»?
Вже неодноразово «КоміОнлайн» писала про виникнення в столиці Комі на стінах будинків символіки «СС» і «мертвої голови», свастичних символів, а ще подекуди з’являється напис «Adolf Hitler lebt». Після публікації новини в «КоміОнлайн», прокурор республіки Серґєй Бажутов доручив відомству провести перевірку. Чиновники з’ясували: «Напис перекладається як «Адольф Гітлер живий» і є однією із форм пропаганди нацизму та расової нетерпимости, оскільки «Гітлер» є символом нацизму». |
|
|
Думка |
|
Сучасні великоруси охоче "грають" у фіно-угрів
14.09.2011 / 00:37
Игра - это способ избежать серьезного переосмысления своих истоков, это страх осознать, что русские не славяне, а сложный этнический конгломерат, это страх потерять привычные ориентиры, мифы, идеологические штампы. В то время как для финно-угров это реальность, а значит мы честнее и трезвее вглядываемся в свое прошлое. Разве это плохо? Maxim Ryabchikov
Всі думки
|
|
Відгуки |
|
Андрей (samara)
2012.05.12 / 16:42
Про ФНКА «Українці Росії»
Міністерством юстиції РФ через півтора роки після ліквідації старої офіційно зареєстрована нова Федеральна національно-культурна автономія українців
Чотирнадцять років тому Міністерством юстиції Російської Федерації 15 травня 1998 року за обліковим номером 3517 була зареєстрована Федеральна національно-культурна автономія "Українці Росії". Вона була створена на установчому з'їзді 27 березня 1998 року рішенням делегатів чотирьох регіональних національно-культурних автономій: Української національно-культурної автономії Пензенської області, Національно-культурної автономії українців Камчатки, Української національно-культурної автономії Ханти-Мансійського автономного округу та Національно-культурної автономії українців Республіки Карелія. За позовом Міністерства юстиції РФ рішенням Верховного суду Росії Федеральна національно-культурна автономія українців Росії 24 листопада 2010 року ліквідована.
Установчий з’їзд по створенню нової Федеральної національно-культурної автономії українців Росії був проведений 2 березня 2012 за адресою: 109012, Москва, Старопанський провулок, 5, будівля 1.
9 квітня 2012 року Міністерством юстиції Російської Федерації зареєстровано загальноросійську громадську організацію "Федеральна національно-культурна автономія "Українці Росії". Як повідомляється на офіційному сайті Мінюсту РФ, адреса нової ФНКА УР: 121062, місто Москва, Трубніковський провулок, будинок 30А, корпус 2, кв. 7, обліковий номер 0012100020 (дивіться http://unro.minjust.ru/NKAs.aspx).
Згідно інформації Міністерства юстиції РФ, засновниками Федеральної національно-культурної автономії "Українці Росії" стали п’ять регіональних українських національно-культурних автономій (це більше, ніж 50 відсотків від кількості зареєстрованих в органах юстиції регіональних НКАУ):
1. Регіональна українська національно-культурна автономія «Колима-Славутич» Магаданської області (голова - Терешко Віктор Вікторович, директор ТОВ «Готельний комплекс «Океан», член Громадсько-консультативної ради при відділі Федеральної міграційної служби по Магаданській області, заступник голови Громадської ради при Управлінні Міністерства внутрішніх справ Росії по Магаданській області),
2. Національно-культурна автономія українців Мурманської області (голова - Лаврів Богдан Олексійович, голова профспілкового комітету федерального державного унітарного підприємства «Арктікморнафтогазрозвідка»),
3. Регіональна національно-культурна автономія українців Новосибірської області (голова - Шерсткіна Валентина Феодосіївна, директор Новосибірського обласного українського культурного центру (з 1991 р.), кавалер ордену Княгині Ольги),
4. Татарстанська об'єднана регіональна українська національно-культурна автономія (голова - Любченко Володимир Миколайович, пенсіонер Міністерства оборони РФ),
5. Регіональна українська національно-культурна автономія міста Москви (голова - Люлька Олександр В’ячеславович, генеральний директор видавництва «Повітряний транспорт», ТОВ «Альтервина», голова Таврійського товариства, координатор руху «Народний Собор», викладач Православного Свято-Тихонівського богословського університету).
Згідно інформації Мінюсту РФ, громадська організація "Регіональна українська національно-культурна автономія міста Москви" була офіційно зареєстрована в органах юстиції 8 листопада 2011 року за адресою: 119019, Москва, вул. Новий Арбат, д. 10, кв. 28, обліковий номер 7712100101.
Всі співзасновники Федеральної національно-культурної автономії «Українці Росії» стали членами правління нової громадської організації. Головою правління обраний Безпалько Богдан Анатолійович, заступник директора Центру україністики і білорусистики історичного факультету Московського державного університету ім. М.В.Ломоносова. Пана Олександра Люльку обрано головою виконкому ФНКА «Українці Росії», його заступником - пана Володимира Любченка.
Андрій БОНДАРЕНКО,
заслужений журналіст України.
Slobo51@yandex.ru
Всі відгуки
|
|
Наша кнопка |
|
|
|
