Енциклопедія
КАВТАСЬКІН Лука
Ерзянський фольклорист, просвітитель. Нар. 07.02.1911, с. Покш Толкай (Бальшой Талкай), Похвістневський р-н, Самарська обл., РФ (Ерзянь Мастор). - Пом. 21.06.1977, м. Саран Ош (Саранськ), Республіка Мордовія (Ерзянь Мастор). Закінчив фіно-угорське відділення Ленінградського історико-лінґвістичного ін-та (1931), філ. фак. Мордовського держ. ун-ту (1939). Співробітник Морд. НДІ мови, літ-ри та історії. Навизначніший ерзянський літературний критик. Національність - ерзя. Ще...
 Нар. в родині ерзянського господаря Симона Кавтаськіна. Мати К. - Єлізавета - знавець і талантилива виконавиця фольклорних творів.
Захистив дисертацію при Морд. НДІ мови, літ-ри та історії (1953). Творчість фольклориста почалася 1934 - у першій фольклорній експедиції Мордовського НДІ соціялістичної культури (серед учасників А. Моро, В. Радаєв, І. Яушев). Ця подорож визначила його творчу долю: на основі зібраного матеріялу випустив збірку «Эрзянь фольклор» («Ерзянський фольклор», 1937), згодом підготував до видання вибрані праці свого великого попередника - М. Євсєвьєва (5 томів, 1961-1966), серії збірок усно-поетично творчости ерзянського народу.
Написав монографії «Творчество современных мордовских сказителей»(1951), «Мордовская народная песня» (1957), «Эпические и лироэпические песни мордовского народа» (1963).
Активний член авторського колективу багатотомної серії «Нариси історії мордовської совітської літератури» (1956), де працював як науковий редактор, перекладач, автор передмов та коментарів.
Також прислужився розвитку оригінальної ерзянської критики. Досліджував загальні процеси розвитку ерзянської літ-ри, руноспівної поезії, творчости Ілько Мориця, Нікула Еркая, Андю Йондола, Івана Прончатова.
Низка робіт надрукована у журналах Академії наук СССР.
Похований в Саран Ош.
http://www.lib.e-mordovia.ru/Library/
?Char=&id=50&PHPSESSID=
b02235f2e74c31d2f9507a8563fa4c2aДжерело: Мордовия. Кто есть кто. Энциклопедический словарь, 2000.
Дата: 25.10.2007 23:20
|
|
 |
Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів
|
Статті |
 |
03.07.2008
 За чотири роки фіно-угри зберуться в Угорщині. Ті, що виживуть
Шостий конгрес фіно-угорських народів відбудеться в Угорщині – таке рішення ухвалили в Західному Сибіру. Перший такий конгрес відбувся у столиці Комі - Сиктивкарі 1992 року, і наробив багато шуму. Другий – в Угорщині, мав здебільшого науковий характер. Третій – у Фінляндії, четвертий - в Естонії, копіювали попередні. Останній, скандальний, відбувся в столиці Ханти-Мансійського округу Югра. Здається, саме 2008 рік стане межею, коли федерало-російська балаканина про права фіно-угрів втратить будь-який сенс, а до керма нових громадських організацій стануть молоді фіно-угри. Нехай без знання рідних мов і зв'язків у моноетнічних селах. Це будуть менеджери нової, фіно-угорської Росії.
Автор: Антон Вишневський
|
01.07.2008
 Кремль претендує на пів Європи
Зустріч президентів Російської Федерації Дмітрія Мєдвєдєва та Естонії Тоомаса Хендріка Ільвеса в Ханти-Мансійську рясніє підтекстами.
Автор: Ахто Лобьякас
|
25.05.2008
 Дунайський кулак: «Вишеградська четвірка + 1»
Міністр оборони Юрій Єхануров та його угорський колега Імре Секереш перетнули "заповітну" межу - підписали «Програму розвитку співробітництва між Міноборони України та Міноборони Угорської Республіки на 2008-2010 роки». Тепер, в рамках парамілітарного союзу «Вишеградська четвірка+1», українські вояки поїдуть вчитися просто до касарень НАТО і де-факто рахуватимуться "своїми" в штабах чотирьох країн - Угорщини, Чехії, Словаччини та Польщі. |
|
22.05.2008
 Кузнецовськ чи Вараж? Угорські етноніми на українському Поліссі
Міста - не гриби і не ростуть на пустому місці за одну ніч. Кожне місто колись було селом, а кожне село починалося з 2-3 хат. Що ж до назви, то іноді назва зрозуміла і говорить сама про себе, а іноді значення її залишається таємницею, допускаючи різні припущення. Люди ж, які живуть у населеному пункті, часто особливо не вникають, що саме означає назва, головне, що це твоя мала Батьківщина, і чим глибше у часі сягає її коріння, тим більше є підстави пишатися її давньою історією. |
19.03.2008
 Підсумок правління Путіна - відродження ҐУЛАҐу
Підсумки діяльності вепса, який зрікся своєї національності, вражають. Владімір Путін на посту президента московської імперії відродив систему катівних колоній, знищену в 1990-і роки в рамках політики декомунізації країни. Це Росія не Алєксандра Солженіцина, а Владіміра Путіна. |
|
|
Думка |
|
Іван Заєць
26.12.2007 / 00:08
На жаль, в теперішній українській політиці присутні три політичні традиції або культури: азійсько-ординська, яка робить ставку на силу та примус, візантійська, заснована на інтригах, і європейська, базована на традиційних цінностях, ідеології та правилах. Переважно в реальній політиці в Україні тепер, на жаль, конкурують ординська та візантійська політичні культури.
Всі думки
|
|
Відгуки |
|
ІРИНА (запоріжжя)
2008.06.21 / 08:57
а ви відгуги дивитись? якщо так, чому ви не відповідаєте?дуже цікаво!!!!!
Всі відгуки
|
|
Наша кнопка |
|
|
