|
 |
Енциклопедія |
 |
08.07.2011
КРЕЙСІРААДІО
«Кре́йзіра́діо» (ест. «Kreisiraadio», англ. «Crazy Radio», укр. «Божевільне радіо») — естонський комедійний гурт, у склад якого входять: Ганнес Вирно (Hannes Võrno), Петер Ойя (Peeter Oja) і Тармо Лейнатамм (Tarmo Leinatamm). Ще...
Детальніше...
|
|
Новини |
|
|
Уґраїна |
|
|
Архів |
|
Енциклопедія
ВЕПСЛЯНДІЯ
 Фіно-угорська країна. Розташована у т.зв. Міжозер'ї - трикутнику між Онезьким, Ладозьким та Білим озером. Населення - вепси, чудь, карели, великоруси, українці, цигани. Територія поділена адміністративними кордонами 5 суб'єктів Російської Федерації - Вологодської, Тверської, Архангельської, Ленінградської областей та Республіки Карелія.
Детальніше...
|
|
|
|
Енциклопедія
КУДАШКІН Іван
Мокшанський письменник. Нар. 15.09.1936, с. Мардовскоє Маскіно, Єльніковський р-н, Мордовська АССР (Мокшень Мастор). - Пом. 24.04.1998. Автор поетичних збірок «Кие колась удомаснон?» («Хто порушив солодкий сон?», 1978), «Лихтибрятне шавихть пайкт» («Джерела б’ють у дзвони», 1977), «…А Волгась шуди» («…А Волга тече», 1982), «Болдинаса» («У Болдіні», 1982). Ще...
|
|
КУРАТОВ Іван
 Великий комі поет, лінгвіст. Нар. 06.(18).07.1839, с. Кібра, тепер Куратово, Сисольський р-н, Республіка Комі. — Пом. 17.(29).11.1875, м. Алмати, Казахстан. З родини православного диякона Алєксія. Отримав духовну освіту. Писав патріотичну, сентиментальну лірику. Автор перекладів із світової літ-ри, зокрема української. Уклав граматику комі мови, збирав матеріяли для упорядкування граматики удмуртської та марійської мови. Ще...
|
КУУЛА Тойво (Toivo Timoteus Kuula)
 Фінський композитор, фольклорист, диригент. Нар.07.07.1883, м. Вааса. - Пом.18.05.1918, м.Війпурі (Вибарг, нині - зона окупації РФ). Протеже С.Палмгрена та учень Ю.Сібеліуса. Автор хорових та вокальних творів, зокрема для А.Сілвентойнен (дружина К.), популярних пісень, музики до вистав, інструментальних творів. Незакінчена симфонія "Юпітер" та опера на тему "Калевали". Представник "народофільської", романтичної композиторської школи Фінляндії із підкреслено емоційним почерком. Загинув від кульового поранення. Ще...
|
|
|
|
Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів
|
Статті |
 |
19.01.2012
Микола Сірук: Фіни демонструють характер
"Цьогорічні вибори Президента Фінляндії по-новому показали фінів. Вони не хочуть розплачуватися за чужі прорахунки країн єврозони. Саме цим, за словами найімовірнішого переможця президентських виборів у Фінляндії Саулі Нійністо, пояснюється успіх партії «Справжні фінни» на парляментських виборах у квітні 2011 року. Пан Нійністо проходить у другий тур голосування за кандидатуру на посаду Президента Фінляндії", - пише Микола Сірук в газеті "День". Нагадаємо, президентські вибори відбудуться у Фінляндії у цю неділю, 22 січня. |
|
17.01.2012
Усталився західний кордон Мерянії
Перше товариство реетнізаторов, які стверджують, що білоруси мають балтське кривицьке походження, з'явилося 10 років тому. Тепер їхні однодумці є і в Російській Федерації. Вони твердять: балто-кривицькі території сягають Тверської та Московської областей. А там вже фіно-угорські кордони літописної Мері, яка також має власні активні групи "реетнізаторів" із десятирічною біографією. Важливо, що кривичі й меряни віднайшли спільний кордон. Поки що він умовний і не позначений на місцевости жодним чином. Але це й не потрібно Кривії та Мерянії. Своїм існуванням вони заперечують легітимність офіційної влади, яка привласнила право керувати "вигаданими слов'янськими спільнотами" - русскіми та беларусами. |
|
14.01.2012
Метушня довкола совєцького Достоєвського
Викладачі Женевського університету Жан-Поль Бронкар і Крістіан Бота опублікували сенсаційний матеріал «Викритий Бахтін. Історія брехуна, шахрайства та колективного марення» про спадщину совєцького вченого-лінгвіста Міхаїла Бахтіна (1895-1975). На переконання швейцарських дослідників, Бахтін присвоїв собі чужі роботи, написані про великоруського письменника-шовініста Достоєвського. Їх авторами насправді були вчені Павєл Медвєдєв і Валєнтін Волошинов. Перший, як відомо, був убитий 1938 року бандою НКВД - після інсценування "народного суду", а другого закатували сухотами. |
|
09.01.2012
Тарас Шевченко у фінських перекладах
Виявляється, першим перекладачем Шевченка фінською мовою був Вейкко Ервасті, поет із "лівацьким минулим". "Він народився в Фінляндії, але у 17-річному віці еміґрував до СССР. Це було 1931 року, під час активізації ультраправого «Лапуаського руху», адже сам Ервасті мав виразно ліві погляди. Йому вдалося уникнути долі багатьох інших «червоних» фінів, репресованих сталінським режимом. Ба більше, 1944 року він навіть став членом Спілки письменників СССР", - пише у своїх традиційних, дещо іронічних "нотатках інженера-філолога" Юрій Зуб. Із Гельсинкі він у добрий спосіб привітав зі святами - підготував перший в нашому літературознавстві нарис про фінські переклади поета Шевченка. |
|
05.01.2012
Богдан Червак намацав будапештські "вузли"
Київський публіцист Богдан Червак - із правовірного націоналістичного табору. Не так давно він побував на семінарі в Угорщині, результатом чого став шкіц про "будапештський вузол українських проблем". Написаний шкіц не за бандерівським, а за традиційним "рухівським" каноном. Червак бідкається і про вічно "молоду українську державу", і про саботаж україномовних служб в греко-католицьких парафіях Угорщини... Так, зараз годі шукати глибших чи просто політичніших роздумів про українсько-угорські взаємини. Тому U пропонує цю статтю до прочитання. Її оприлюднено на популярному сайті "Українська правда". |
|
|
Думка |
|
Сучасні великоруси охоче "грають" у фіно-угрів
14.09.2011 / 00:37
Игра - это способ избежать серьезного переосмысления своих истоков, это страх осознать, что русские не славяне, а сложный этнический конгломерат, это страх потерять привычные ориентиры, мифы, идеологические штампы. В то время как для финно-угров это реальность, а значит мы честнее и трезвее вглядываемся в свое прошлое. Разве это плохо? Maxim Ryabchikov
Всі думки
|
|
Відгуки |
|
Наталя (Київ)
2012.02.06 / 01:29
Цікаво. І з вашої тематики :
http://secret-r.net/publish.php?p=227
Всі відгуки
|
|
Наша кнопка |
|
|
|
Військово-морський діяч СССР, сталінський адмірал. Нар. 11.07.1902, с. Медведкі, Котласький р-н, Архангельська обл. (Російська Федерація, [Комі]). - Пом. 06.12.1974, м. Москва (РФ). Брав участь у річкових боях на Північній Двині (1919), служив на Чорноморському флоті СССР (крейсер "Червона Україна"). Підтримав військовий союз СССР із Третім Райхом А. Гітлера (1939). Під час військового союзу з нацистами реформував мережу військово-мосрьких шкіл СССР (1939-41), зокрема заснував школу боцманів на окупованих фінських островах Валамо (Валаамські о-ви, весна 1941). З початком сталінсько-гітлерівського конфлікту керівав втечею окупаційного флоту СССР із Таллінна (Естонія). Головком Сталінських ВМС (1944). Національність - імовірно комі. Ще...
Мокшанський письменник, літ.критик, журналіст. Нар.29.06.1936, с.Мордовская Пішля Рузаївського р-ну Мордовської АССР (Мокшанія). - Пом.04.09.1981, м.Саран Ош (Ерзянь Мастор). Майстер літ-ної пародії. Ще...
Член ерзянського тов-ва "Масторава" (м.Москва). Нар. у Великобританії в родині совєцьких дипломатів. Дочка засновника Мордовської АССР Тімофєя Васільєва. Племінниця великого ерзянського вченого Анатолія Рябова, іменем якого названо групу радикальних ерзянських націоналістів - Товариство порятунку ерзянської мови. Учасниця ІІІ З'їзду мордовського народу в Саран Ош. Засудила спробу відновити інститут ерзянських жерців традиційного релігійного культу.
Комі політичний діяч. Нар. 20.02.1944 у с.Ічет-Ді Троїцько-Печорського району (Республіки Комі. - Пом.2005, м.Москва. Національність - великорус. Очолював Комі відділення руху "Россія православная". З 2003 року - Голова Державної Ради Республіки Комі (спікер). 
Народний депутат України від 25.05.2006. Нар. 02.08.1967. Член групи з міжпарляментських зв’язків з Естонською Республікою. Член фракціх Юлії Тимошенко (
№ 95). 
Ерзянський поет і драматург. Псевдонім - А.Йондол. Нар. 25.08.1906, с.Студєнєц Порєцкого р-ну Чувашської Республіки. - Пом.12.05.1991, м.Саран Ош (Республіка Мордовія). Автор поеми "Несмеян і Ламзурь", за мотивами якої створено однойменну оперу. Працював редактором газети "Эрзянь коммуна" та журналу "Сятко". Роман у віршах "Покш ки лангсо умарина" (Яблуня при битій дорозі, 1958). Розвинув епічну школу ерзянської літератури. 