|
 |
Енциклопедія |
 |
06.05.2008
 ҐРОЗА Петру
Румунський політик, який анексував Північну Трансильванію (Угорщина). Нар. 07.12.1884, Угорська Трансильванія. - Пом. 07.01.1958, Румунія. Випускник Будапештського ун-ту (Угорщина). Перший Прем'єр-Міністр прокомуністичного уряду Румунії після Сталінської окупації (1945-52). Виступав за державну автономію Угорської Трансильванії у складі Румунії. Володів угорською мовою. Національність - трансильванський румун. Православний. Ще...
Детальніше...
|
|
Новини |
|
|
Уґраїна |
|
|
Архів |
|
|
|
Енциклопедія
МАДЕТОЯ Лееві (Leevi Antti Madetoja)
 Фінський композитор, представник романтизму. Нар. 17.02.1887, м Оулу (Фінляндія). - Пом. 06.10.1947, м. Гельсінкі. Учень Я. Сібеліуса. Автор трьох симфоній (одна присвячена Громадянській війні), балету, хорових творів, популярних опер Pohjalaisia ("Остроботніянці", 1923), Juha (1935). Також написав музику до драм "Життя як сон" Кальдерона (1930), "Едіп цар" Софокла (1936), "Антоній і Клеопатра" Шекспіра (1944). Чоловік письменниці Л. Онерва. Побратим композитора Тойво Куула, з яким працював у Війпурі (Вибарґ). Ще...
|
|
|
|
Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів
|
Статті |
 |
19.03.2008
 Підсумок правління Путіна - відродження ҐУЛАҐу
Підсумки діяльності вепса, який зрікся своєї національності, вражають. Владімір Путін на посту президента московської імперії відродив систему катівних колоній, знищену в 1990-і роки в рамках політики декомунізації країни. Це Росія не Алєксандра Солженіцина, а Владіміра Путіна. |
18.03.2008
 КПРФ і фіно-угри
Перечитуючи матеріяли, опубліковані в січневому номері газети «Правда», можна подумати: Ґеннадій Зюґанов і КПРФ прямо-таки горою стоять за майбутнє корінних народів. Адже комуністи волають про апартеїд в межах Російської Федерації! Але з'ясовується: Зюґанова не цікавлять тюрки і фіно-угри. Він бідкається винятково про один народ - великорусів. |
18.03.2008
 Марійська "Троя"
Марійці Пермської і Свердловської областей Російської Федерації - це унікальний фіно-угорський анклав на південному Уралі. Вони формують найсхіднішу ареальну групу марійської діяспори. Про існування їх поселень свідчать джерела, які відносяться до початку ХVII ст.
Автор: Адмін сайту MariUver, випукник школи Васькіно
|
17.03.2008
 Битва за перевал
Уґраїна вже повідомляла про гострий конфлікт, який розгоряється між українською та угорською громадськістю через будівництво на українській території угорського пам'яника. Великою проблемою у досягненні порозуміння є відмовчування українських та угорських урядових кіл.
Автор: Богдан ЧЕРВАК
|
14.03.2008
 Фіно-угри: у пошуках могутнього союзника
Фіно-угри РФ мають мислити категоріями пошуку МОГУТНЬОГО СОЮЗНИКА. Марійцям буде цікавий міцний Казахстан, у віддаленій перспективі - Китай або група китайських держав. Удмуртам і комі потрібно сподіватися на народження північновеликоруської політичної ідентичності (Інгерманландії) - це довго. Ерзяни з мокшанами мають єдиного справжнього союзника поза Московською Ордою - Україну, Київську Русь. Білорусь - союзник Карелії і Вепсанма (звісно, не лукашенківська). |
|
|
Думка |
|
Іван Заєць
26.12.2007 / 00:08
На жаль, в теперішній українській політиці присутні три політичні традиції або культури: азійсько-ординська, яка робить ставку на силу та примус, візантійська, заснована на інтригах, і європейська, базована на традиційних цінностях, ідеології та правилах. Переважно в реальній політиці в Україні тепер, на жаль, конкурують ординська та візантійська політичні культури.
Всі думки
|
|
Відгуки |
|
ирина (запоріжжя)
2008.05.07 / 11:29
Привіт!
На вашому сайті ви опублікували матеріали "Мордва юго-восточного Башкортостана",це дослідницький матеріал Маннапова Марселя Муритовича без ссилок на нього, але з ссилками на Центральноазіатський історичний сервер.
urgaza.ru - це історико-краізнавчий сайт Маннапова Марселя, так само там ви з ним можете зв'язатися.
Тако ж в zilair.ru , baimak.ru публікувалися ті ж матеріали.
Будь Ласка викладете ссилкі на його книгу з цих сайтів.
С повагою Гунчекно Ирина Вікторівна.
Всі відгуки
|
|
Наша кнопка |
|
|
|
Народний депутат України 5-го скликання (25.05.2006-2007). Нар. 15.05.1936. Член групи з міжпарляментських зв'язків з Фінляндською Республікою. Член фракції "Наша Україна" (№ 20) за квотою ПППУ (Анатолія Кінаха). 
Надзвичайний та Повноважний посол України в Естонії (1999, липень - 2005, листопад). Нар.28.10.1940, с.Камінно-Товкачі, Овруцький р-н, Житомирська обл. (Україна). Кар'єрний комсомолець, апаратник МЗС УССР. До роботи в Естонії - посол України в Австрії. Ще...
Мокшанський вчений, математик-економіст. Нар. 10.12.1943, с. Н. Пшенєво, Ковилкінського р-ну, Мокшанія (Республіка Мордовія). Ректор Мордовського державного університету ім. Н.Огарьова (1991). Автор понад 200 наукових і навчально-методичних робіт, у т.ч. 20 монографій, підручників, посібників. Засновник нового наук. напрямку — економічна теорія надійности техніки. Брав участь у розробці Конституції РФ. Національність - мокша. Ще... 
Конструктор стрілецької зброї. Нар. 09(22).5. 1914, м. Сасово, Рязанська обл., РФ (Ерзянь Мастор). - Пом. 14.05.1988. Автор конструкції всесвітньовідомого "пістолета Макарова" (1948), який став на озброєння органів МВС СССР (1951) та закордонних країн (Болгарія, НДР, Китай). Початкове виробництво ПМ - в Удмуртії. Серед інших його винаходів авіяційна гармата АМ-23. Національність - імовірно цнінський ерзя. Родичі по мамі - татари-мішарі. Ще... 
Карельський історик. Досліджує лісову індустрію Півночі Європи. Праці з історії Православної Церкви, ГУЛАГ, участи Карелії в Другій Світовій війні. Зав.сектором історії Карельського інституту мови, літератури та історії (1989-2005). Ще...
Мокшанська поетеса та літературознавець. Нар.14.01.1944, с.Мамолаєво Ковилкінського р-ну Мордовської АССР. Головний редактор ж."Мокша". Автор першого систематизованого дослідження з теорії мокшанського віршування. Шукала теоретичну базу для формування "мордовської" літ-ри двома мовами - мокшанською та ерзянською. Національність - мокшанка. Ще...
Фінський військовий діяч лівого спрямування. Один із керівників червоних бригад під час Громадянської війни у Фінляндії 1918. 