Енциклопедія
РАПТАНОВ Тімафєй
Великий ерзянський письменник, журналіст, активіст ерзянського державницького руху. Нар.17.06.1906, с. Покш Толкай, південна Ерзянь Мастор (Похвістневський р-н Самарської обл., РФ). - Пом.04.06.1936, м.Ардатов, Ерзянь Мастор (Республіка Мордовія). Засновник нового жанру ерзянської літ-ри - роману та повісті. Вихованець церковно-приходської школи та Малотолкайського педтехнікуму - східного ерзянського університету.
Р. народився в бідній ерзянській родині. У 14 років став сиротою. Мандрував по країнах Поволжа, Сибіру та Середньої Азії.
1926 - Р. повертається до рідного села Покш Толкай в самарській Ерзянь Мастор. Захоплюється лівацькими рухами - комсомол, комунізм. Пише перший оригінальний твір ерзянською мовою "Комсомолка".
Становлення Р. як ерзянського націоналіста відбувається у Малотолкайському педагогічному тех-мі, який де-факто був університетом заволзьких ерзян. В Малому Толкаї Р. зазнає впливу потужного гуртка ерзянських націоналістів, до якого входили К.Петрова, Є.Скобелєв, В.Радаєв, А.Моро, П.Кіріллов, А.Лукьянов, тощо.
Публікує вірші в газеті "Якстере теште" (Червона зірка). Автобіографічний вірш "Монь эрямом" (Моє життя) увійшов до першої колективної збірки ерз.письм. "Васень сяткт" (Перші іскри, 1929).
1930 - Р. мешкає у Москві, де працює в місцевій редакції ерз.газети "Якстере теште". Разом з редакцією переїжджає до столиці Мордовської АО м.Саран Ош.
Працює заст.ред. молодіжної газети "Ленинэнь киява" (Шляхом Лєніна). Саме тут має змогу практикувати письменницькі здібности. З 1930 до смерти створив серію оповідань, три повісті і роман, які стали скарбом нової ерзянської літ-ри.
Видано "Тол Иван" (Іван-Огонь, 1930), "Кавонест братиники" (Два брати), "Тетят-цёрат" (Батько й син, 1932).
Драматизм антиерзянської політики комуністів відображено в повістях "Филянь кизэ" (Шлях Філі, 1932), "Стака иетнестэ" (У важкі роки, 1935). Роман "Чихан пандо ало" (Під Чіхан-горою, 1934) відображено становлення нової ерзянської самосвідомости серед молоді. Популярним читвом ерзян став роман "Татю" (1933), перекладений великоруською А.Кременським вже після Другої Світової війни (1954).
1948 - у Саран Ош видано вибрані твори Р. - "Кочкень сочиненият". У 60-тих роках творчости Р. присвятили літературознавчі розвідки Б.Кірюшкін та І.Інжеватов. 1971 року Інжеватов видав фундаментальну книжку "Час водив його пером. Нарис життя і творчости Т.А.Раптанова".
Останній раз Р. перевидали 1985 року (роман "Чихан пандо ало").
Особливости прози Р. - автобіографічність, документальність, багатство лексики, емоційне навантаження фрази.
Похований Р. у м.Ардатов (Республіка Мордовія), де в місцевій лікарні проходив курс лікування від невідомої "важкої хвороби". Місцезнаходження могили Р. відоме, але на ній немає жодного пам'ятника (дані на 2005 рік).Довідка: Прізвище Раптанов (або Роптанов) зустрічається в Україні. Членом команди Вінницького гуманітарного університету розвитку людини "Україна" є Дмитро Раптанов. Він твердить, що походить зі старовинного ерзянського роду, який еімгрував з Ерзянь Мастор до Сибіру 200 років тому.
http://www.ria.ua/print.php?event=news&id_news=24323Великор. - Раптанов Тимофей Алексеевич, с.Большой Толкай Бугуруласного уезда.
Совіт.-укр. - Раптанов Тимофій Олексійович, с.Великий Толкай.
Дата: 25.10.2005 01:28
|
|
 |
Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів
|
Статті |
 |
03.07.2008
 За чотири роки фіно-угри зберуться в Угорщині. Ті, що виживуть
Шостий конгрес фіно-угорських народів відбудеться в Угорщині – таке рішення ухвалили в Західному Сибіру. Перший такий конгрес відбувся у столиці Комі - Сиктивкарі 1992 року, і наробив багато шуму. Другий – в Угорщині, мав здебільшого науковий характер. Третій – у Фінляндії, четвертий - в Естонії, копіювали попередні. Останній, скандальний, відбувся в столиці Ханти-Мансійського округу Югра. Здається, саме 2008 рік стане межею, коли федерало-російська балаканина про права фіно-угрів втратить будь-який сенс, а до керма нових громадських організацій стануть молоді фіно-угри. Нехай без знання рідних мов і зв'язків у моноетнічних селах. Це будуть менеджери нової, фіно-угорської Росії.
Автор: Антон Вишневський
|
01.07.2008
 Кремль претендує на пів Європи
Зустріч президентів Російської Федерації Дмітрія Мєдвєдєва та Естонії Тоомаса Хендріка Ільвеса в Ханти-Мансійську рясніє підтекстами.
Автор: Ахто Лобьякас
|
25.05.2008
 Дунайський кулак: «Вишеградська четвірка + 1»
Міністр оборони Юрій Єхануров та його угорський колега Імре Секереш перетнули "заповітну" межу - підписали «Програму розвитку співробітництва між Міноборони України та Міноборони Угорської Республіки на 2008-2010 роки». Тепер, в рамках парамілітарного союзу «Вишеградська четвірка+1», українські вояки поїдуть вчитися просто до касарень НАТО і де-факто рахуватимуться "своїми" в штабах чотирьох країн - Угорщини, Чехії, Словаччини та Польщі. |
|
22.05.2008
 Кузнецовськ чи Вараж? Угорські етноніми на українському Поліссі
Міста - не гриби і не ростуть на пустому місці за одну ніч. Кожне місто колись було селом, а кожне село починалося з 2-3 хат. Що ж до назви, то іноді назва зрозуміла і говорить сама про себе, а іноді значення її залишається таємницею, допускаючи різні припущення. Люди ж, які живуть у населеному пункті, часто особливо не вникають, що саме означає назва, головне, що це твоя мала Батьківщина, і чим глибше у часі сягає її коріння, тим більше є підстави пишатися її давньою історією. |
19.03.2008
 Підсумок правління Путіна - відродження ҐУЛАҐу
Підсумки діяльності вепса, який зрікся своєї національності, вражають. Владімір Путін на посту президента московської імперії відродив систему катівних колоній, знищену в 1990-і роки в рамках політики декомунізації країни. Це Росія не Алєксандра Солженіцина, а Владіміра Путіна. |
|
|
Думка |
|
Іван Заєць
26.12.2007 / 00:08
На жаль, в теперішній українській політиці присутні три політичні традиції або культури: азійсько-ординська, яка робить ставку на силу та примус, візантійська, заснована на інтригах, і європейська, базована на традиційних цінностях, ідеології та правилах. Переважно в реальній політиці в Україні тепер, на жаль, конкурують ординська та візантійська політичні культури.
Всі думки
|
|
Відгуки |
|
ІРИНА (запоріжжя)
2008.06.21 / 08:57
а ви відгуги дивитись? якщо так, чому ви не відповідаєте?дуже цікаво!!!!!
Всі відгуки
|
|
Наша кнопка |
|
|
