|
 |
Енциклопедія |
 |
05.07.2008
ЕНҐЕЛЬ Карл Людвіґ
Фінляндський та естонський архітектор, неоклясицист. Нар. 03.07.1788 у м. Берлін (Німеччина). Автор проекту Сенатського майдану м. Гельсінки, катедрального храму Євангелічно-Лютеранської Церкви Фінляндії - Туомікіркко, гол. корпусу Гельсінського ун-ту, кількох православних церков, Шведського теятру в Турку. Також міський архітектор Таллінна (1809-1814), де звів три будинки, що збереглися.
Детальніше...
|
|
Новини |
|
|
Уґраїна |
|
|
Архів |
|
|
|
|
|
|
Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів
|
Статті |
 |
05.07.2008
 Вітер свободи
Від редакції: Фіно-угри та українці тісно пов’язані не тільки спільною історією Київської Русі та Російської Імперії (пізніше – СССР). Останніми десятиліттями пасіонарна частина українського народу зблизька "ознайомилась" із укладом життя фіно-угорських … концтаборів. Переважно саме на землі фіно-угорських народів випав вибір імперії для організації системи каральних установ. В Україні і світі триває відзначення 55–ї річниці повстання українців у концтаборах Норильська – етнічній землі східних ненців.
Автор: Євген Сверстюк, доктор філософії
|
05.07.2008
 Клоуни та кар’єри на Таймирі
У Таймирському Долгано-Ненецькому районі (донедавна – автономному окрузі РФ) Красноярського краю вирішили "зберегти культуру старовинних народів Півночі". Для цього наступного року там з'явиться етнопарк.
Автор: Антон Вишневський
|
04.07.2008
 Імперії потрібні раби
Будь-яка імперія будується на кістках і їй не потрібні особистості, які чітко усвідомлюють свою національну приналежність і знають історію свого народу. Навіщо комусь знати, що впродовж 500-700 років його народ проходив криваву селекцію, коли кращих, сильніших духом і непокірних вбивали, а залишалися жити слабкі і не здатні, з різних причин, чинити опір. Цей «неприродний» відбір триває і зараз. |
03.07.2008
 За чотири роки фіно-угри зберуться в Угорщині. Ті, що виживуть
Шостий конгрес фіно-угорських народів відбудеться в Угорщині – таке рішення ухвалили в Західному Сибіру. Перший такий конгрес відбувся у столиці Комі - Сиктивкарі 1992 року, і наробив багато шуму. Другий – в Угорщині, мав здебільшого науковий характер. Третій – у Фінляндії, четвертий - в Естонії, копіювали попередні. Останній, скандальний, відбувся в столиці Ханти-Мансійського округу Югра.
Автор: Антон Вишневський
|
01.07.2008
 Кремль претендує на пів Європи
Зустріч президентів Російської Федерації Дмітрія Мєдвєдєва та Естонії Тоомаса Хендріка Ільвеса в Ханти-Мансійську рясніє підтекстами.
Автор: Ахто Лобьякас
|
|
|
Думка |
|
Іван Заєць
26.12.2007 / 00:08
На жаль, в теперішній українській політиці присутні три політичні традиції або культури: азійсько-ординська, яка робить ставку на силу та примус, візантійська, заснована на інтригах, і європейська, базована на традиційних цінностях, ідеології та правилах. Переважно в реальній політиці в Україні тепер, на жаль, конкурують ординська та візантійська політичні культури.
Всі думки
|
|
Відгуки |
|
ІРИНА (запоріжжя)
2008.06.21 / 08:57
а ви відгуги дивитись? якщо так, чому ви не відповідаєте?дуже цікаво!!!!!
Всі відгуки
|
|
Наша кнопка |
|
|
|
Естонський ліберальний політик, журналіст, економіст. Нар.28.12(10.01)1868 поблизу м. Вільянді. - Загин. імовірно 1940. Редактор найбільшої естонської газети Постімеес (1896). Засновник першої політичної партії естонців (1905). Депутат Державної Думи Петербурзької імперії (1906). Другий прем'єр-міністр незалежної Естонії (1918-20). Міністр закордонних справ (1931-32). Прихильник війни із СССР, який окупував Естонію (1940). Пам'ятник у м. Тарту. Ще...
Місто У Валґаському повіті Естонії. Поруч Гелмеський орденський замок. У роки Холодної війни - авіябаза "Тирва" СССР. 
Український поет-модерніст, хоровий диригент. Творець нового в світовій поезії музичного ладу, ритму і гармонії. Після поразки УНР - коляборант, голова промосковської Верховної Ради УССР (1955-59). Нариси про Фінляндію (1954). Пом.16.09.1967 у м.Київ. Ще...
Комі поет, письменник, тележурналіст, майстер історичного роману. Нар. 02.07.1937, с. Пажґа Сиктивдінського р-ну, Комі АССР. Автор слів державного Гімну Республіки Комі. Багаторічний редактор журналу “Войвыв кодзув”. Заступник голови правління Спілки письменників Республіки Комі. Художні твори включені до шкільних програм. Вірші перекладені українською, естонською, великоруською, угорською. Ще...
Фіномовний карельський письменник, драматург, громадський діяч. Нар. 01.05 1915 у д. Луусалмі, Калевальський р-н (Республіка Карелія). - Пом. 1990. Вихованець Петроскойського пед. технікуму. Учасник Другої Світової війни. Перші вірші надруковані 1931, збірка оповідань "Аероплан" (1933). Автор повісті "Від Карелії до Карпат" (1948-50), де відображене українське життя. Ще... 
Інгерманландська фольклористка. Нар.19.09.1916 у с.Мустила Лемболовського приходу (тепер - Всеволзький р-н Ленінградської обл.РФ) у багатодітній родині Степана Пеккі. Національність - інгерманландка. Випускниця Карело-Фінського ун-ту. Учениця фінського академіка Пертті Віртаранта. 
Комі письменник, поет, ветеран Другої Світової війни. Нар. 29.12.1919, с.Парч Усть-Сисольского уїзду, Вологодська губ. Петербурзької імперії (Комі). – Пом. 26.10.1986. Батько вбитий терористичними загонами ЧК СССР. Автор клясичних повістей "Зумыд кок йыло:", "Зумыш пармаын" (1986). За фахом - ветеринарний лікар. Агресивно відстоював національні права комі народу. Ще...
Український філолог, автор "Мерянської трилогії". Батько вбитий у сталінських концтаборах. 
Іжорський національний письменник, поет, публіцист. Нар.1935, с.Боркі Ломоносовського р-ну Ленінградської обл. (Іжорія). - Пом.2001. У семирічному віці НКВД СССР депортує Т. разом з батьками до Сибіру (весна, 1942). Провина - національність "іжор". Батько загинув у концтаборі. Т. - автор циклу віршів, присвячених американському поету Іосіфу Бродскому. Патріотична повість "Лоцманське селище". 
Студентський ансамбль карельської народної музики та група молодих фольклористів. Створено 1982р. при кафедрі фінської мови та літератури Петроскойського (Петрозаводського) держ.ун-ту. Чисельність - понад 50 чоловік. Основа репертуару - карельські, фінські, водьські, іжорські та інгерманландські пісні, ігри, танці. Представлені також взірці фольклору фіно-волзьких народів (удмурти, ерзяни та марі). Шукають спільність фіно-угорської та великоруської музичної культури. Серед керівників Т. карелів немає. Однак художній керівник Генріх Туровський у 70-их роках був наставником Вепського народного хору, а Алевтина Войтович закінчила кафедру музики фіно-угорських народів Петроскойського ун-ту.
