Енциклопедія

УГОРСЬКА АРМІЯ

Iсторiя виникнення та становлення Нацiональних збройних сил Угорщини бере свiй початок з ХIХ столiття. 150 рокiв тому були сформованi першi самостiйнi нацiональнi збройнi формування.

15 березня 1848 року в мiстi Пешт-Буде почалася буржуазна революцiя, угорцi пiднялися на боротьбу проти монархii династii Габсбургiв. Так звана революцiйна "березнева молодь" однiею з 12 вимог до правлячого клану висунула думку про створення нацiональноi гвардii - самостiйних збройних сил Угорщини.

Пiзнiше рiшенням Державного зiбрання, що вiдбулося у мiстi Пожонi (сучасна Братислава, Словаччина), було закрiплено таку необхiднiсть письмово. 11 квiтня 1848 року перший угорський уряд склав присягу на вiрнiсть народовi та визнав, що для захисту завоювань угорськоi революцii краiнi термiново треба створити самостiйну армiю. 16 травня того ж року уряд прийняв рiшення про створення добровiльноi армii чисельнiсть 10 тис. осiб.

Влiтку 1848 року, в умовах зовнiшньоi загрози незалежностi Угорщини, Державне зiбрання приймае рiшення щодо створення армii чисельнiстю 200 тис. осiб та видiлило кредит у обсязi 42 млн. форинтiв. У той же час i починають створюватися першi батальйони гонведiв на основi ранiше сформованих формувань нацiональноi гвардii та народних повстанцiв. Тисячi добровольцiв склали присягу прапору гонведiв, прикрашеному образом Дiви Марii та обрамленому трикутниками нацiональних кольорiв угорцiв.

Загроза вiйни примусила новий уряд Угорщини оголосити призов новобранцiв. Кожне село або мiсто мали надiслати по 2 новобранцi вiд 127 душ населення. До грудня 1848 року Угорщина мала оснащену та озброену армiю чисельнiстю 100-110 тис. осiб.

Монархii Габсбургiв за зовнiшньоi пiдтримки вдалося придушити угорську революцiю та народно-визвольний рух протягом 1848-1849 рокiв. Однак героiчна боротьба гонведiв не була даремною. Сучасна угорська армiя вважаеться у республiцi спадкоемицею армii гонведiв тих часiв. День Угорськоi армii щорiчно вiдмiчаеться 21 травня, цього дня у 1849 роцi угорська добровiльна армiя вiдвоювала Будайську фортецю.

Пiсля жорстокого придушення буржуазноi революцii, iмператор Габсбург у 1867 роцi пiдписав угоду з Австрiею, результатом якоi стало створення дуалiстичноi монархii Австро-Угорщина з спiльними збройними силами. Двi держави однiеi iмперii мали одну армiю, яка комплектувалася особовим складом з 103 округiв, 47 з яких знаходилися на територii Угорщини. Солдати австрiйського iмператора та угорського короля на випадок вiйни формували вiйськовий контингент чисельнiстю 800 тис. осiб, у мирний час вiн нараховував 250 тис. вiйськовослужбовцiв. Угорщина щороку мала надавати 40 тис. новобранцiв.

До 1912 року до складу регулярноi армii входили виключно пiхотнi пiдроздiли та кiннота. З 1913 року армiя була пiдсилена артилерiйськими батареями. На початок Першоi свiтовоi вiйни в Угорщинi нараховувалося майже 5 млн. вiйськовозобов'язаних. Пiсля оголошення вiйни в краiнi за багнети взялися 3,38 млн. осiб.

Участь у Свiтових вiйнах мала катастрофiчнi, трагiчнi наслiдки для Угорщини та ii збройних сил. На полях Першоi свiтовоi вiйни загинуло 530 тис. осiб, 500 тис. було поранено, а 800 тис. солдатiв та офiцерiв потрапили в полон. Пiд час Другоi свiтовоi вiйни 360 тис. угорцiв було вбито.

Пiсля закiнчення останньоi свiтовоi вiйни та розколу свiту на два табори, Угорщина потрапила до блоку соцiалiстичних краiн i стала однiею iз засновниць Органiзацii Варшавського договору 1955 року. У 1990 роцi назва Угорських збройних сил змiнилася i вони стали йменуватися Угорською армiею. З 1990 року бойовим прапором пiдроздiлiв Угорськоi армii знову став шовковий прапор, обрамлений клинами угорського триколору зi зображенням герба краiни на лицьовiй сторонi та Дiви Марii на зворотнiй. Пiсля розпаду СРСР Угорщина обрала курс на евроатлантичну iнтеграцiю i згодом була прийнята до Пiвнiчноатлантичного альянсу (НАТО).

Сьогоднi Угорська армiя здiйснюе реформу вiдповiдно до стандартiв НАТО i бере активну участь в дiяльностi вiйськового компоненту блоку. Вiйськовослужбовцi Угорськоi нацiональноi армii беруть участь в миротворчих мiсiях ООН, ОБСЕ, НАТО, а також MFO - мiжнародноi органiзацii, яка мае у своему складi спостерiгачiв та представникiв багатонацiональних збройних сил. Бiльшiсть угорських вiйськовослужбовцiв виконують завдання iз забезпечення миру у рамках операцiй СФОР та КФОР. Крiм Боснii та Косово, вони сприяють врегулюванню регiональних та локальних конфлiктiв у Iраку, на Синайському пiвостровi, у Захiднiй Сахарi, на Кiпрi, в Нагорному Карабасi та на грузинсько-абхазькому кордонi.

За повiдомленням представникiв вiйськового вiдомства Угорщини, у 2002 роцi службу у 24 закордонних гарнiзонах несли 724 вiйськовослужбовцi. В минулому роцi витрати республiки на участь угорських вiйськових у миротворчих мiсiях складали 30 млн. дол. США, у поточному роцi сума витрат збiльшена до 35 млн. Таке збiльшення пов'язане з вiдправкою спецiального контингенту для надання медичноi допомоги у Афганiстан.

Вiйськова служба у "гарячих точках" пов'язана з небезпекою для життя офiцерiв та солдатiв, тому угорська армiя укладае договори на страхування життя тих, хто бере участь в закордонних мiсiях. За час виконання мiжнародних миротворчих мiсiй, втрати угорських вiйськових складають чотири особи (Абхазiя, Синайський пiвострiв та Косово).

Мiсiя в Косово

З липня 1999 року у контингентi Мiжнародних миротворчих сил в Косово (КФОР) несе службу угорський вiйськовий контингент чисельнiстю 324 осiб. До кола завдань вiйськових входять: . охорона Верховного головнокомандування Збройних сил КФОР;

. несення варти;

. патрулювання, супроводження та захист вантажiв та вiйськового керiвництва КФОР;

. забезпечення дiяльностi комендантськоi служби.

У Косово працюе профiлактична медична лабораторiя у складi 14 осiб. Лабораторiя забезпечуе бактерiологiчний та епiдемiологiчний захист вiйськового контингенту КФОР та виконуе iншi завдання, пов'язанi з охороною здоров'я вiйськовослужбовцiв.

Міністр оборони Угорщини - Ференц Юхас

Начальник Генерального Штабу УА - генерал-майор Янош Мікіта