|
 |
Енциклопедія |
 |
10.03.2012
ЯНИШ ЯЛКАЙН
Марійський письменник та поет. Нар. 25 жовтня 1906, с. Чураєво, Східна Марій Ел (нині Мішкінський район Республіки Башкортостан). — Убитий 17 вересня 1938, тюрма НКВД, Москва. Також професійний бібліограф, фольклорист та етнограф. Жертва сталінського терору. Ще...
Детальніше...
|
|
Новини |
|
|
Уґраїна |
|
|
Архів |
|
Енциклопедія
ВЕПСЛЯНДІЯ
 Фіно-угорська країна. Розташована у т.зв. Міжозер'ї - трикутнику між Онезьким, Ладозьким та Білим озером. Населення - вепси, чудь, карели, великоруси, українці, цигани. Територія поділена адміністративними кордонами 5 суб'єктів Російської Федерації - Вологодської, Тверської, Архангельської, Ленінградської областей та Республіки Карелія.
Детальніше...
|
|
|
|
Енциклопедія
ЧІНЯЄВ Ніколай
Лідер ерзянського національного руху другої пол. ХХ ст. Нар. 1928, с. Стандрово, Теньґушевський р-н, Республіка Мордовія. - Пом. 1995. Секретар Мордовського Обкому КПСС. Голова Тов-ва "Масторава" (1992-95). Автор резонансних історичних розвідок про ерзя народ, численних публіцистичних виступів у пресі Мордовії. Національність - ерзя.
За активну національну позицію зазнав переслідувань з боку союзної, а згодом федеральної влади. Представники Фонду порятунку ерзянської мови припускають, що передчасна смерть Ч. 1995 була невипадковою.
Праці:
Чиняев, Н.
Темниковонь воеводантень инязоронть пельде:(Cаноксаронь монастыренть историясто) [Текст] / Н. Чиняев //
Сятко.-1993.-N5.-C.61-63. Чиняев, Н. И.
Генералось-эрзя :[В.Г.Ениватов,чачсь Стандрово велесэ] [Текст] / Н. И. Чиняев // Эрзянь правда.-1993.-22 мая
Чиняев, Н.
Оймень валдомгавтыця:[Од церькова панжсть Напольной эрзянь велесэ] [Текст] / Н. Чиняев // Эрзянь правда.-1992.-24 дек.
Чиняев, Н. И.
Тонавтнемс эрзянь койтнень [Текст] / Н. И. Чиняев // Эрзянь правда.-1993.-15 мая
Чиняев, Н.
Мезде евтнить лемтне :[Геогр.лемтне ды кезэрень памятниктне Нижегород. губерниясо [Текст] / Н. Чиняев // Эрзянь правда.-1994.-2О авг.
Чиняев, Н.
Книгась и лувись [Текст] / Н. Чиняев // Мокша.-1992.-N7.-С.49-53.
Чиняев, И.
Минек раськень ташто койтнеде [Текст] / И. Чиняев // Сятко.-1994.-N8.-С.62-65 , N9.-C.61-64.
Чиняев, Н.
Свалшкань ояксчисэ [Текст] / Н. Чиняев // Сятко.-1978.-N4.-С.64-68.
Чиняев, Н.
Дух нации:Возможно ливозрождение эрзян. и мокш.яз.,нац. культуры и традиций? [Текст] / Н. Чиняев // Мокшень правда.-1992.-28 нояб.
Чиняев, Н.
Эрзятненень-эрзянь книга [Текст] / Н. Чиняев // Сятко.-1992.-N12.-С.6О-61.
Чиняев, Н. И.
Иттнень араламанкса :МССР-нь Верховной Советти :[ "Масторава" обществать председательть сермац Мордовияса демографическяй ситуациять колга] [Текст] / Н. И. Чиняев // Мокшень правда.-1993.-5 авг.
Чиняев, Н.
Возвращение к народным истокам:[Нац.возрождение.Деятельность биб-ки им.А.С.Пушкина] [Текст] / Н. Чиняев // Библиотека.-1995.-N9.-С.12-15.
Чиняев, Н.
Виеньке-мялямса [Текст] / Н. Чиняев // Мокша.-1991.-N5.-С.63-65.
Чиняев, Н. И.
Тяза уле зиян! : Мордовскяй ССР-нь экологиянь и природопользованиянь министрти Н.Е.Брагинонди:[Серма "Масторава"обществать председателенть] [Текст] / Н. И. Чиняев // Мокшень правда.-1993.-1О июля
Чиняев, Н. И
Зов предков:Как вернуть богатую мордов. нац.культуру мокшанам и эрзянам [Текст] / Н.И Чиняев // Мокшень правда.-1993.-23 февр.
Чиняев, Н.
"Масторавась"-минек сюпавчинек [Текст] / Н. Чиняев // Эрзянь правда.-1995.-9 февр.
Чиняев, Н. И.
Виензэ сатыть ламос:[Н.П.Медведев] [Текст] / Н. И. Чиняев // Эрзянь правда.-1991.-5 дек.
Чиняев, Н. И.
Народонь кис аштиця :Минек енксонь историясто [Текст] / Н. И. Чиняев // Эрзянь правда.-1994.-16 июня
Чиняев, Н.
Сонсь эрямось веши...:Неень шкась ды культурась:[Вельмевтемс нац. койтнень-кирдатнень] [Текст] / Н. Чиняев // Эрзянь правда.-1992.-2О авг.
Чиняев, Н.
Панжеза эрь народть сонцень панчфоц:Уральскяй кялень шуфтсь [Текст] / Н. Чиняев // Мокшень правда.-1992.-6 февр.
Чиняев, Н. И.
Мокшэрзянь общинась:Вал ученайти [Текст] / Н. И. Чиняев // Мокшень правда.-1993.-6 мая
Чиняев, Н. И.
Од порасто кочказь янга :[А.Д.Учуватовадо,Стандрова велень скалонь потявтыцядонть.Сон казезь"Знак Почета" ды Народтнэнь ояксчинь ды Трудовой Якстере Знамянь ордентнэсэ] [Текст] / Н. И. Чиняев // Эрзянь правда.-1993.-3О дек.
Чиняев, Н.
Майновдо вал [Текст] / Н. Чиняев // Сятко.-1991.-N2.-С.3
Чиняев, Н.
Маласкофнемс оттнень народонь юрхненди :[Мяльхть-арсемат кяленьконь и сонь тонафнеманц колга] [Текст] / Н. Чиняев // Мокшень правда.-199О.-2 окт.
Чиняев, Н. И.
Подвижничество :[С.М.Люлякина] [Текст] / Н. И. Чиняев // Мордовия.-1991.-11 окт.-С.6
Чиняев, Н. И.
Нужен ли Мордовии закон о государственных языках? [Текст] / Н. И. Чиняев // Мокшень правда.-1992.-24 дек.
Чиняев, Н. И.
Слово об Анатолии Павловиче Рябове [Текст] / Н. И. Чиняев // Анатолий Павлович Рябов (1894-1938):Библиогр. указ. /Сост.Т.В.Кистанова.-Саранск,1994.-С.6-7.
Чиняев, Н.
Кодамо сон,тиринь кельсэ книгась? [Текст] / Н. Чиняев // Сятко.-1992.-N5-6.-С.55-57.
Чиняев, Н.
"Скульптуранзо-ежомарямонь лей":[С.Д.Эрьзя] [Текст] / Н. Чиняев // Сятко.-1995.-N5-6.-С.1О3-1О7.
Чиняев, Н. И.
Народть штатолоц :Мокшень кяльть тячиец и вандыец [Текст] / Н. И. Чиняев // Мокшень правда.-1992.-15 авг.
Чиняев, Н. И.
Мелявтомс культуранть вельмевтемадо :[Эрзя-мокшонь народонь васенце Всеросийской съездэнть перька арсемат] [Текст] / Н. И. Чиняев // Эрзянь правда.-1992.-17 марта
Чиняев, И.
Улеме Суоминь масторса [Текст] / И. Чиняев // Мокшень правда.-1994.-15 нояб.
Чиняев, Н. И.
17 лет в положении изгоя: За что и как бывший руководитель Мордов.обкома КПСС преследовал Н.И.Чиняева /Вел беседу И.Кудашкин [Текст] / Н. И. Чиняев // Мокшень правда.-1991.-21 марта
Чиняев, Н.
Эсь уцяскадонть витькстамот /Кортамонть сермадызе А.Доронин [Текст] / Н. Чиняев // Сятко.-1993.-N12.-С.53-55.
Чиняев, Н. И.
Лезды раднянь,ялгань опытсь:Финно-угорскяй культурань шитне Эстонияса [Текст] / Н. И. Чиняев // Мокшень правда.-1991.-23 нояб.
Чиняев, Н.
Алкуксонь памятникть:Мокшэрзянь велетнесэ кудонь строицятнень мастерксчидест [Текст] / Н. Чиняев // Эрзянь правда.-1979.-4 окт
Чиняев, Н. И.
В.И.Ленин об идеологической работе партийных организаций [Текст] / Н. И. Чиняев // Дело всей партии,всех коммунистов.-Саранск,197О.-С.5-36
Чиняев, Н.
"Максода тейне панда и тиян Октябрти памятник":[С.Д.Эрьзя] [Текст] / Н. Чиняев // Мокшень правда.-1977.-2 июля
Джерело:
* Национальная библиотека им. А.С. Пушкина Республики Мордовия
http://www.library.saransk.ru/
* газета "Эрзянь Мастор"
http://www.erzia.saransk.ru/arhiv.php?n=2233&nom11=278
Дата: 15.08.2009 01:22
|
|
|
Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів
|
Статті |
 |
17.05.2012
Карельський скандал докотився до України
Київський блогер Олег Медведєв оприлюднив "псхіятричний" скандал із далекої Карелії на одному з найвідвідуваніших сайтів "Українська Правда". Щоправда, традиційно для українців спотворив назву столиці Карелії - міста Петроскої, подавши її у великоруській транскрипції: "Блогер з Петрозаводська Максим Єфимов висловив думку, що РПЦ є такою ж партією влади як і "Єдина Росія", дурить, мовляв, народ байками й загрібає під себе гроші. Проти Єфимова порушили кримінальну справу, провели обшук у помешканні, "окреслили" покарання – штраф до 13 тисяч доларів". |
|
12.05.2012
Фіно-укри "в законі"
Міністерство юстиції РФ через півтора роки після скандальної ліквідації федеральної Організації Українців Росії (ОУР) зареєструвала нову, лояльну владі установу - Федеральну національно-культурну автономію українців. Це найбільша організація у світі, яка претендує на репрезентацію українців, що проживають у всіх фіно-угорських країнах Сходу Європи - від Сетумаа до Хантії, від Саамських Земель до Ерзянь Мастор. Щоправда, путінському режиму вдалося приборкати там українські осередки, які орієнтувалися на європейську ідентичність, і замістити їх або відвертими малоросами, або "гнучкими людьми"-заручниками, що мають бізнес або працюють на бюджетні гроші. Решта українців Фіно-Угрії пішла у внутрішню еміграцію. Про формальний бік події - Андрій Бондаренко. |
|
02.05.2012
Президентом Угорщини став багатодітний батько Янош Адер
Новим Президентом Угорщини став Янош Адер - креатура промосковського прем'єр-міністра Віктора Орбана. Дане рішення вже підтверджено парляментом Модьорорсоґ. Кандидатура Адера затверджена конституційною більшістю на таємному голосуванні, передає державний телеканал MTV. На посаді перебуватиме до 2017 року. Якщо, звісно, його не зловлять на незаконних оборудках, здійснених зараз або й у минулому. |
|
30.04.2012
Гранд-концерт Арво Пярта. Рік по тому
Наш сучасник естонець Арво Пярт, будучи гордістю своєї нації, став людиною світу. Його музика звучить на всіх континентах. Знають його творчість в Україні. Це підтвердив авторський концерт, який відбувся минулого року в Національній філармонії й був присвячений 75-річчю від дня народження композитора. У другому відділенні прозвучали невелика п’єса для струнного оркестру і ударних інструментів «Силует» і «Плач Адама» для змішаного хору і струнного оркестру. У ньому озвучений великоруський текст преподобного Силуана Афонського, який особисто близький "практикуючому православному" - Арво Пярту. |
|
29.04.2012
У столиці Комі Гітлер бореться з «Єдіною Росією»?
Вже неодноразово «КоміОнлайн» писала про виникнення в столиці Комі на стінах будинків символіки «СС» і «мертвої голови», свастичних символів, а ще подекуди з’являється напис «Adolf Hitler lebt». Після публікації новини в «КоміОнлайн», прокурор республіки Серґєй Бажутов доручив відомству провести перевірку. Чиновники з’ясували: «Напис перекладається як «Адольф Гітлер живий» і є однією із форм пропаганди нацизму та расової нетерпимости, оскільки «Гітлер» є символом нацизму». |
|
|
Думка |
|
Сучасні великоруси охоче "грають" у фіно-угрів
14.09.2011 / 00:37
Игра - это способ избежать серьезного переосмысления своих истоков, это страх осознать, что русские не славяне, а сложный этнический конгломерат, это страх потерять привычные ориентиры, мифы, идеологические штампы. В то время как для финно-угров это реальность, а значит мы честнее и трезвее вглядываемся в свое прошлое. Разве это плохо? Maxim Ryabchikov
Всі думки
|
|
Відгуки |
|
Андрей (samara)
2012.05.12 / 16:42
Про ФНКА «Українці Росії»
Міністерством юстиції РФ через півтора роки після ліквідації старої офіційно зареєстрована нова Федеральна національно-культурна автономія українців
Чотирнадцять років тому Міністерством юстиції Російської Федерації 15 травня 1998 року за обліковим номером 3517 була зареєстрована Федеральна національно-культурна автономія "Українці Росії". Вона була створена на установчому з'їзді 27 березня 1998 року рішенням делегатів чотирьох регіональних національно-культурних автономій: Української національно-культурної автономії Пензенської області, Національно-культурної автономії українців Камчатки, Української національно-культурної автономії Ханти-Мансійського автономного округу та Національно-культурної автономії українців Республіки Карелія. За позовом Міністерства юстиції РФ рішенням Верховного суду Росії Федеральна національно-культурна автономія українців Росії 24 листопада 2010 року ліквідована.
Установчий з’їзд по створенню нової Федеральної національно-культурної автономії українців Росії був проведений 2 березня 2012 за адресою: 109012, Москва, Старопанський провулок, 5, будівля 1.
9 квітня 2012 року Міністерством юстиції Російської Федерації зареєстровано загальноросійську громадську організацію "Федеральна національно-культурна автономія "Українці Росії". Як повідомляється на офіційному сайті Мінюсту РФ, адреса нової ФНКА УР: 121062, місто Москва, Трубніковський провулок, будинок 30А, корпус 2, кв. 7, обліковий номер 0012100020 (дивіться http://unro.minjust.ru/NKAs.aspx).
Згідно інформації Міністерства юстиції РФ, засновниками Федеральної національно-культурної автономії "Українці Росії" стали п’ять регіональних українських національно-культурних автономій (це більше, ніж 50 відсотків від кількості зареєстрованих в органах юстиції регіональних НКАУ):
1. Регіональна українська національно-культурна автономія «Колима-Славутич» Магаданської області (голова - Терешко Віктор Вікторович, директор ТОВ «Готельний комплекс «Океан», член Громадсько-консультативної ради при відділі Федеральної міграційної служби по Магаданській області, заступник голови Громадської ради при Управлінні Міністерства внутрішніх справ Росії по Магаданській області),
2. Національно-культурна автономія українців Мурманської області (голова - Лаврів Богдан Олексійович, голова профспілкового комітету федерального державного унітарного підприємства «Арктікморнафтогазрозвідка»),
3. Регіональна національно-культурна автономія українців Новосибірської області (голова - Шерсткіна Валентина Феодосіївна, директор Новосибірського обласного українського культурного центру (з 1991 р.), кавалер ордену Княгині Ольги),
4. Татарстанська об'єднана регіональна українська національно-культурна автономія (голова - Любченко Володимир Миколайович, пенсіонер Міністерства оборони РФ),
5. Регіональна українська національно-культурна автономія міста Москви (голова - Люлька Олександр В’ячеславович, генеральний директор видавництва «Повітряний транспорт», ТОВ «Альтервина», голова Таврійського товариства, координатор руху «Народний Собор», викладач Православного Свято-Тихонівського богословського університету).
Згідно інформації Мінюсту РФ, громадська організація "Регіональна українська національно-культурна автономія міста Москви" була офіційно зареєстрована в органах юстиції 8 листопада 2011 року за адресою: 119019, Москва, вул. Новий Арбат, д. 10, кв. 28, обліковий номер 7712100101.
Всі співзасновники Федеральної національно-культурної автономії «Українці Росії» стали членами правління нової громадської організації. Головою правління обраний Безпалько Богдан Анатолійович, заступник директора Центру україністики і білорусистики історичного факультету Московського державного університету ім. М.В.Ломоносова. Пана Олександра Люльку обрано головою виконкому ФНКА «Українці Росії», його заступником - пана Володимира Любченка.
Андрій БОНДАРЕНКО,
заслужений журналіст України.
Slobo51@yandex.ru
Всі відгуки
|
|
Наша кнопка |
|
|
|
