UGRAЇNA.org
 
Новини
Статтi
Монографії
Енциклопедія
Уґраїна
 
Енциклопедія

06.05.2008
ҐРОЗА Петру
Румунський політик, який анексував Північну Трансильванію (Угорщина). Нар. 07.12.1884, Угорська Трансильванія. - Пом. 07.01.1958, Румунія. Випускник Будапештського ун-ту (Угорщина). Перший Прем'єр-Міністр прокомуністичного уряду Румунії після Сталінської окупації (1945-52). Виступав за державну автономію Угорської Трансильванії у складі Румунії. Володів угорською мовою. Національність - трансильванський румун. Православний. Ще...
Детальніше...

Новини
Уґраїна
Архів
 

Енциклопедія


ШАБАЛІН Ніколай
Удмуртський композитор. Автор симфонічної поеми "Мовчання" (1997).
ШАВИКІН Дмітрій
Маляр і графік мерянського походження. Нар.1902 у м.Алєксандров Владімірської губ. (Мерянія). - Пом.1965. Емігрував до України (1915). Закінчив Київський художній ін-т у клясі М.Бурачека, Ф.Кричевського, Л. Крамаренка. Ш. робив настінні розписи, ескізи ґобеленів, тематичні пано, пейзажі (серія «Донбас», 1931 — 34, "Чайки", "Латаття", "Вечір на Дніпрі"). Ще...
ШАЛІМОВ Алєксандр
Один з лідерів української хірургічної школи, онколог. Нар.20.01.1918 у с.Ввєдєнка Задонського р-ну Ліпецької області [Ерзянь Мастор], РФ. - Пом.28.02.2006, м.Київ Україна. Автор 830 наукових праць та 112 винаходів, створив два НДІ — у Харкові і Києві. Імовірно ерзянського походження, про що не заперечував у приватній розмові. Ще...
ШАЛМАТОВ Сисой
Тверокарельський різьбар і скульптор ХVІІІ ст. Нар. у м.Асташков Тверської губ (Тверська Карелія). 1752 - емігрував до України, у м.Охтирка (Слобожанщина). Різьбив іконостаси для соборів Охтирського (1755 — 60), Мгарського (1762 — 65), Лохвицького (1765 — 70) і Полтавського (1772) манастирів. Найцінніший різьблений іконостас і статуї - для Покровської церкви в м.Ромни (Сумська обл., 1768 — 75), створені на замовлення Отамана Запор.Січі Петра Калнишевського. Ще...
ШАРОНОВ Александр
Ерзянський поет, критик, видатний фольклорист, політик. Нар.18.02.1942, с. Шокша, Теньгушевський р-н, Республіка Мордовія. Автор реконструкції ерзянського національного епосу "Масторава". Дослідник дохристиянської релігії ерзян (інешкіпазіянство), яку виклав у енциклопедії "Мордовская мифология". Лавреат премії Тов-ва ім.М.Кастрена. Автор 50 наукових робіт із загальної ерзяністики. Офіційно - великорус. Бере активну роль у визвольному ерзянському русі межі ХХ-ХХІ ст. З початку 2006 переслідуваний владою РМ (спроба через суд позбавити авторського права на епос "Масторава"). Ще...
ШАХОВ Пьотр
Комі поет, автор пісень. Нар. 1931. Ще...
ШЕВЧЕНКО Тарас
Український художник та поет. Нар.09.03.1814 (с.Керелівка, Корсунського р-ну, Україна). - Пом.10.03.1861, м.Петербург (Іжорія). Твори перекладено 18-ма фіно-угорськими мовами. Особисті контакти з ерзянами в Оренбурзькій губ. Ще...
ШЕМЙЕР Лайд (Козлов Владімір)
ШЕМЙЕР Лайд (Козлов Владімір)Онйижа (Князь) марійської нації. Лідер Всемарійської Ради "Мер канаш". Журналіст, письменник, правозахисник. Директор Центру-Музею ім.Валенитна Колумба (Республіка Марій Ел). Офіційне ім'я - Владімір Козлов. Національність - луговий марі. Ще...
ШЕСТАЛОВ Юван
ШЕСТАЛОВ ЮванМансійський письменник, журналіст. Нар. 22.06.1937, с.Камратка Берьозовського району Ханти-Мансійського автономного округу Югра. Національність - мансі. Батько - активіст комуністичного руху. Дід - спадкоємний шаман. Студентський товариш українського вченого-югрознавця В'ячеслава Кононенка.
ШИТОВ Дмітрій
ШИТОВ ДмітрійДослідник історії південної Карелії - зони окупації РФ. Перекладач з фінської мови на великоруську. Пише про архітектуру, археологію, історію старих волостей Карельського перешийка, карельський народний костюм. Ще...
ШИШКІН Іван
Татарстанський художник марійського походження. Археолог. Нар.1832 у м.Єлабуга (Татарстан). - Пом.20.3.1898. Всесвітній майстер лісового пейзажу («Ранок у сосновому лісі», «Жито»), насамперед північного. Низка робіт зберігається у Київ. музеї великорус. мистецтва. У Києві на честь Ш. названо вулицю (1939).
ШИШОНКО Василь
Комі-перм'яцький історик українського походження, краєзнавець, фольклорист. Нар.02.08.1831 у с. Баклан Мглинського повіту Чернігівської губернії (Україна). – Пом.17.11.1889, Перм (Комі-Парма). Громадський діяч. Автор семитомного твору «Пермская летопись». Ще...
ШІЛАДОРСА Міш (Шиладорса Миш)
Комі поет, критик, журналіст. Нар.1902. - Убитий 1939 у концтаборі НКВД СССР. Великоруське ім'я та прізвище - Доронін Міхаіл. Автор літературознавчих статей, зокрема про творчість наймоднішого комі поета Тіма-Вень, письменника І. Із'юрова. Редактор журналу "Ударник". Очолював КАПП (Комі асоціяція пролетарської літератури, 1935-37), шляхи розвитку комі літ-ри. Щоденники (1934-1935), де міститься унікальна інформація про творче життя Комі Му. Ще...
ШОЛЬ Войт
ШОЛЬ ВойтКомі письменниця епохи національного відродження (20-ті роки ХХ ст.), перекладач дитячої літератури, радіожурналістка. Нар. 12.10.1896, д. Джіян (Івановская), Усть-Сисольський уїзд, Вологодська губ. (Республіка Комі). - Пом. 03.10.1980. Великоруське - Попова Юстіна Авєркієвна. Перші твори - у журналах "Коми просвещенец", "Ордым". Перекладала з великоруської твори А. Гайдара, Л. Кассіля, В. Гаршина, а також укр. письменника В. Короленко. Оригінальні твори для дітей грунтувалися на комі фольклорі. Ще...
ШОМЛО
Базальтова гора в Угоршині. На ній руїни середньовічної фортеці. Навколо - виноробний район комітату Веспрем, на захід від оз. Балатон.
Стор.:  1   2  

Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів

Статті
19.03.2008
Підсумок правління Путіна - відродження ҐУЛАҐу Підсумок правління Путіна - відродження ҐУЛАҐу
Підсумки діяльності вепса, який зрікся своєї національності, вражають. Владімір Путін на посту президента московської імперії відродив систему катівних колоній, знищену в 1990-і роки в рамках політики декомунізації країни. Це Росія не Алєксандра Солженіцина, а Владіміра Путіна.
18.03.2008
КПРФ і фіно-угри КПРФ і фіно-угри
Перечитуючи матеріяли, опубліковані в січневому номері газети «Правда», можна подумати: Ґеннадій Зюґанов і КПРФ прямо-таки горою стоять за майбутнє корінних народів. Адже комуністи волають про апартеїд в межах Російської Федерації! Але з'ясовується: Зюґанова не цікавлять тюрки і фіно-угри. Він бідкається винятково про один народ - великорусів.
18.03.2008
Марійська "Троя" Марійська "Троя"
Марійці Пермської і Свердловської областей Російської Федерації - це унікальний фіно-угорський анклав на південному Уралі. Вони формують найсхіднішу ареальну групу марійської діяспори. Про існування їх поселень свідчать джерела, які відносяться до початку ХVII ст.
Автор: Адмін сайту MariUver, випукник школи Васькіно
17.03.2008
Битва за перевал Битва за перевал
Уґраїна вже повідомляла про гострий конфлікт, який розгоряється між українською та угорською громадськістю через будівництво на українській території угорського пам'яника. Великою проблемою у досягненні порозуміння є відмовчування українських та угорських урядових кіл.
Автор: Богдан ЧЕРВАК
14.03.2008
Фіно-угри: у пошуках могутнього союзника Фіно-угри: у пошуках могутнього союзника
Фіно-угри РФ мають мислити категоріями пошуку МОГУТНЬОГО СОЮЗНИКА. Марійцям буде цікавий міцний Казахстан, у віддаленій перспективі - Китай або група китайських держав. Удмуртам і комі потрібно сподіватися на народження північновеликоруської політичної ідентичності (Інгерманландії) - це довго. Ерзяни з мокшанами мають єдиного справжнього союзника поза Московською Ордою - Україну, Київську Русь. Білорусь - союзник Карелії і Вепсанма (звісно, не лукашенківська).
Думка

Іван Заєць
26.12.2007 / 00:08

На жаль, в теперішній українській політиці присутні три політичні традиції або культури: азійсько-ординська, яка робить ставку на силу та примус, візантійська, заснована на інтригах, і європейська, базована на традиційних цінностях, ідеології та правилах. Переважно в реальній політиці в Україні тепер, на жаль, конкурують ординська та візантійська політичні культури.

Всі думки

Відгуки

ирина (запоріжжя)
2008.05.07 / 11:29

Привіт!
На вашому сайті ви опублікували матеріали "Мордва юго-восточного Башкортостана",це дослідницький матеріал Маннапова Марселя Муритовича без ссилок на нього, але з ссилками на Центральноазіатський історичний сервер.
urgaza.ru - це історико-краізнавчий сайт Маннапова Марселя, так само там ви з ним можете зв'язатися.
Тако ж в zilair.ru , baimak.ru публікувалися ті ж матеріали.
Будь Ласка викладете ссилкі на його книгу з цих сайтів.
С повагою Гунчекно Ирина Вікторівна.

Всі відгуки

Наша кнопка
 
Copyright © 2004–2008 UGRAЇNA.org
Використання матеріалів з цього сайту дозволено
лише при гіпертекстовому посиланні на www.ugraina.org
Пишіть:
Розробка сайтуСтудія дизайну «Айкен»