Енциклопедія

ЮРТОВ Авксентій

Ерзянський вчений-просвітитель, священик РПЦ. Нар.08(20).02.1854 у с.Калєйкіно, Мензелінський р-н (Республіка Татарстан). - Пом. 20.04.1916 у с.Андрєєвка (Башкортостан). Педагог, етнограф, перекладач. Національність - ерзя. Ще...

Нар.в родині ерзянського господаря Філіпа Юртова.

По закінченні Казанської учительської інородницької семінарії (1872) залишився працювати вчителем "мордовського початкового училища". Викладав при семінарії. З 1883 працює народним вчителем у різних регіонах Ерзянь Мастор: Самарська губ. (с.Старая Бєсовка, з 1889 - с.Старая Бєнарадка).

У 1891 залишив педадагогічну діяльність і прийняв сан священика в ерзяно-чуваському селі Андрєєвка, Башкортостан. Служив у храмі св.Архангела Михаїла. Тут проводить велику просвітницьку роботу: заснував 3-клясну церковно-приходську школу (1895), сприяв відкриттю Земської школи (1906), Бібліотеки для ерзянських господарів (1912).

Ю. - соратник вченого Н.Ільмінського. Бере участь у реформуванні системи освіти ерзяно-мокшанського населення Імперії. Для цього опанував мокшанську мову (ерзянську знав від батьків), вивчав побут, релігійні вірування, збирав фольклор.

Автор масштабної монографії "Зразки мордовської народної словесности" (Образцы мордовской народной словесности, 1882-83). Сюди увійшли матеріяли, зібрані колективною працею учнів Духовної семінарії РПЦ. Працю високо оцінив марійський вчений-еницклопедист І.Смірнов.

Складав ерзяно-мокшано-великоруський словник.

Під керівництвом Ільмінського створив першу Ерзянську Абетку (1884), у якій відобразив досвід складання абеток у інших фіно-угорських та тюркських країнах Поволжя (зокрема, І.Яковлєва). У цій праці Ю. інноваційно підійшов до використання великоруської графіки, запровадивши оригінальні діякритичні знаки (34 літери плюс апостроф).

Ю. - перекладач ерзянською мовою цілого корпусу православних книжок (Священна історія Старого та Нового завіту", Казань (1880), "Покш празднякт" (Великі свята, 1881), Євангеліє від Матвія (Казань, 1882). Паралельно - експерт якости перекладної літерзянської літ-ри. Під час перекладацької роботи почав уніфікацію ерзянського правопису і запровадження нових єдиних орфографічних норм писемності. Цю працю закінчив учень Ю., великий ерзянський просвітитель Mакар Євсев`єв.

Діяльність Ю. сприяла становленню писемності ерзян, методики
навчання у національних початкових училищах, мала винятковий вплив на формування модерної ерзянської нації, її самосвідомости.

Велика частина творчого доробку Ю. зникла. Багаторічні пошуки не дали істотних результатів.

Твори:
Буквар для мордви-ерзі з приєднанням молитов і великоруської абетки, Казань,1884;
Поховальні обряди і повір'я хрещеної мордви Уфімської губернії, "Вісті Казанської єпархії", 1887, № 8, с. 227-29.

Література: Ільмінській Н. І., Досід перекладання християнських віровчительських книг на татарський та інші іноземні мови на початку поточного сторіччя, Казань, 1883;
Феоктістов А.П., Нариси з історії формування мордви, письмово-літературної,
мови, М., 1976;
Осовєкій Є.Г., Юртов А.Ф. - Предтеча мордви, просвітництва, Саранськ, 1995.