Енциклопедія

ЯНССОН Туве (Tove Marika Jansson)

Шведомовна фінська романістка, дитяча письменниця та ілюстратор. Нар.09.08.1914, Гельсінкі. — Пом.27.06.2001. Ілюструвала фіномовні видання Д.Толкієна та Л.Керола. Малювала комікси. Автор всесвітньовідомої серії дитячих оповідань "Мумі-Троль". Попри дитячу творчість, не мала власних дітей і ніколи не була одружена. Твори перекладені 30-ма мовами світу, у т.ч. польською (Т.Хлоповська) та українською (Н.Іваничук). Головний мотив у книжках - свобода. Ще...

Біографія:
Туве Маріка Янcсон зростала у творчій атмосфері. Її батько Віктор Янссон був відомим скульптором, що славився скульптурами воєнних монументів і сконструював статуї свободи в Латі і Тампере. Мати Туве - Сігне Гаммартсен була дизайнер-графік. Можна сказати, шлях майбутньої письменниці був визначений ледь не з перших її кроків. А ще у Туве була надзвичайна тітонька, особа винятково енергійна та активна. Її оптимізм і непосидючість передавалися всім. Вона страшенно любила ліпити з гіпсу різноманітні чудернацькі фігурки. Хто знає, можливо, з легкої руки саме цієї тітоньки і з'явилися на світ чарівні герої книг Туве Янссон. Що й казати, з такими батьками і такою тітонькою дитинство Туве було, звичайно, безхмарним. Вона так і не змогла розлучитися з ним, коли стала дорослою і, навіть, коли трішки постаріла.

У радісну пору дитинства Туве родина Янссон майже по півроку жила в будиночку рибалки на невеличкому острівці у Фінській затоці Балтійського моря. Як же чудово було гуляти в лісі, де звідусіль чулися шурхіт та шелестіння, уявляючи, що з-за стовбурів дерев дивляться маленькі сяючі очі, а на гілках сидять деревні феї, розчісуючи своє довге волосся! Що ще потрібно було пустотливій дівчинці з невгамовною уявою? Якось казкарка зізналася, що "...без щасливих дитячих років, проведених біля моря...", вона "...ніколи б не почала писати".

Одного разу Туве Янсcон сперечалася про щось зі своїм братом Ларсом і, передражнюючи його, намалювала на стіні маленького бегемотика. Вона тоді й не знала, що зватимуть його - Мумі-троль, і згодом він стане найвідомішим казковим персонажем.

Закінчивши середню школу, Туве Янссон вивчала художнє мистецтво у Гельсінкі, Стокгольмі, Флоренції, Парижі. Її живописні роботи було представлено на багатьох виставках Фінляндії і Швеції, а першу персональну виставку було відкрито у Гельсінкі 1943 - під сас Другої Світової війни. Любила англійську літературу і тому з особливим запалом працювала над малюнками до книг Л. Керролла та Дж. Толкієна.

А 1938 написала і проілюструвала свою власну книгу - казкову повість "Малюк троль та велика повінь" (1942) - і, нарешті, "...відчула справжню свободу, коли сама почала виконувати обидва види роботи". Але перша книга ще нікому не відомої письменниці побачила світ лише через три роки (1945). Як тільки це сталося, Т. Янсcон зрозуміла, що просто не в змозі назавжди забути про мумі-тролів, до яких пройнялася щирою симпатією. І вона написала ще одну книгу - "Мумі-троль і комета" (1946), згодом ще одну - "Диво-капелюх"(1949), і ще, і ще... Так з'явилося чимало надзвичайних книг з витонченими, оригінальними малюнками. У 1953-1960 Туве Янсcон малювала комікси для лондонської газети "The Evening News".

Популярність письменниці дуже швидко вийшла за межі її рідної Фінляндії. Книги про мумі-тролів були написані шведською мовою. Нині вони відомі у всьому світі, оскільки їх перекладено більше ніж 30 мовами.

Перші три книги про мумі-тролів тепер можуть читати рідною мовою й діти України. Переклад здійснила Наталія Іваничук, викладач норвезької мови та Директор Центру країн північної Європи при університеті імені Івана Франка у Львові.

Саме книги про мумі-тролів принесли письменниці загальне визнання. Неочікувано на Туве Янcсон посипався "золотий дощ" різноманітних премій і нагород, найголовніша з яких - Міжнародна золота медаль імені Г. К. Андерсена (1966). На початку 1978 року за бажанням польських дітей письменницю було нагороджено Орденом Посмішки.

Казки Туве Янсcон не обійшов увагою і кінематограф. Польська кіностудія за контрактом з письменницею здійснила випуск 39 серій лялькових короткометражних фільмів, що складаються з трьох циклів; шведським телебаченням знято повнометражний фільм за однією з книг Туве під назвою "Між дитиною і дорослим".

Т. Янсcон багато працювала для театру, який завжди був її пристрастю. За ініціативи письменниці стали йти вистави за мотивами мумі-казок. Вона брала активну участь у підготовці вистав і акторських костюмів до них. У Шведському театрі 1949 року ставиться п'єса "Мумі-троль і комета", а 1958 року в Лілла-театрі пройшла п'єса за участю самої Туве Янсcон. У 1974 році в Національному оперному театрі йшла "Мумі-опера".

Більшість казкових повістей письменниці - пригодницького характеру. Їй притаманний психологізм у зображенні героїв, реалістична деталізація у змалюванні природи та побуту мешканців Долини мумі-тролів. Казковості творам надають, насамперед, дивовижні персонажі, що є витвором фантазії автора. У кожному з них неначе втілюються ті чи інші прагнення дітей, ті чи інші риси їх характеру: жага до нового, таємничого і чарівного ("Мумі-троль і комета"), до будівництва і винахідництва ("Мемуари тата Муміна"), доброта і любов до маленьких і слабких ("Чарівна зима", "Дитина-невидимка", "А що буде потім?", "Хто розважить малятко?"), цікавість до непізнаних сил природи ("Тато і море"), схильність до гри і перевтілення ("Небезпечне літо"), прагнення самостійності і любов до свободи ("Пізньою осінню в листопаді"). Все це є життєвими принципами Янсcон-казкарки.

Якось письменниця зізналася, що задовго до того, як Мумі-троль зажив самостійним життям на сторінках її літературних казок, вона зображала його маленьку постать на карикатурах замість власного підпису.

Творчість:
Мумі-серія
«Малюк троль та велика повінь» (1938), опубліковано 1945)
"Мумі-троль і комета" (1946),
"Диво-капелюх" (1949)
"Мемуари тата Муміна" (1950),
"Небезпечне літо" (1954),
"Чарівна зима" (1957),
"А що буде потім?", дві книжки з малюнками для малюків (1952),
"Хто розважить малятко?" (1960),
"Дитина-невидимка" (1962) збірка казкових новел

Інші "дорослі" твори
"Тато і море" (1965),
«Дочка скульптора» (1968) автобіографічна повість,
«Літня книга» (1968) твори для дорослих,
«Місто сонця» (1974) роман,
Чесний обман", "Кам'янисте поле", "Слухачка" збірки оповідань (1971),
«Іграшковий дім» (1978) збірник оповідань,
«Камінне поле» (1984) повість

1969 - автобіографічна повість "Дочка скульптора".
1971 - новела «Та, що вміє слухати» дала назву першій збірці «дорослих» оповідань Я.
1982 - роман "Чесний обман".

Використано матеріяли вільної енциклопедії ВікіпедіяВеликоруською дивись:
http://www.knigoboz.ru/news/news1982.html