Енциклопедія
ЯУШЕВ Ілларіон
Великий ерзянський співак (баритональний бас), дослідник ерзянської мелострофії. Нар.16.01.1902, с.Лобаскі Ічалковського р-ну Мордовської Республіки (Ерзянь Мастор). - Пом.31.05.1961, м.Саран Ош (Ерзянь Мастор). Соліст Мордовського держ.теятру опери та балету. Співав у церковному хорі. Разом із Дмітрієм Єрємєєвим та Раісою Бєспаловою представляє ерзянську співацьку школу світового рівня. Спільні партії із укр.співаком І.Козловським (на концерті, присвяченому 500-літтю автокефалії РПЦ). У репертуарі - укр.пісні. Національність - ерзя. Ще...
Народився в благочестивій ерзянській родині Максіма Яушева. В дитинстві співав у православному церковному хорі, де закладено смак і національний колорит майбутнього "ерзянського баса".
Випускник Московської консерваторії (1935), Оперної студії Бальшого теятру СССР (1936). Навчався у проф. Н.Сперанського, В.Петрової-Званцевої, С.Друзякіної, В.Петрова.
1937-1948 - соліст Мордовського державного теятру опери та балету. Культивує ерзянські пісні, зі сцени оприлюднює напівзабуті ерзянські наспіви із віддалених сіл країни.
1948 - емігрує до Москви, де 10 років працює у Московській філармонії. Співає разом з укр.спіаком Іваном Козловським на концерті, присвяченому 500-літтю проголошення автокефалії Російської Православної Церкви.
1958 - повертається до Ерзянь Мастор, де вступає на роботу до Мордовської консерваторії. За три роки помирає.
Я. володів сильним, гнучким голосом із красивим ерзянським тембром. У його репертуарі десятки оперних партій: Пумраз - "Несмеян і Ламзурь" Л.Кірюкова, Дон Базіліо - "Севільський цирульник" Дж.Россіні, Князь Галицький - "Князь Ігор" А.Барадіна, Івана Сусаніна - "Іван Сусанін" М.Глинки, Пімєн - "Баріс Гадунов" М.Мусаргского, Мельник - "Русалка" А.Даргамижского, Мефістофель - "Фауст" Ш.Гуно.У репертуарі - сотні романсів, а також українські, башкортські, чуваські, марійські пісні.
1961 - помер у Саран Ош.
1994 - ім'я Я. присвоєно Державному музичному теятру Республіки Мордовія.
Я. - найбільший ерзянський співак, пропагандист національної музики.
Дата: 26.04.2006 20:52
|
|
 |
Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів
|
Статті |
 |
04.07.2008
 Імперії потрібні раби
Будь-яка імперія будується на кістках і їй не потрібні особистості, які чітко усвідомлюють свою національну приналежність і знають історію свого народу. Навіщо комусь знати, що впродовж 500-700 років його народ проходив криваву селекцію, коли кращих, сильніших духом і непокірних вбивали, а залишалися жити слабкі і не здатні, з різних причин, чинити опір. Цей «неприродний» відбір триває і зараз. |
03.07.2008
 За чотири роки фіно-угри зберуться в Угорщині. Ті, що виживуть
Шостий конгрес фіно-угорських народів відбудеться в Угорщині – таке рішення ухвалили в Західному Сибіру. Перший такий конгрес відбувся у столиці Комі - Сиктивкарі 1992 року, і наробив багато шуму. Другий – в Угорщині, мав здебільшого науковий характер. Третій – у Фінляндії, четвертий - в Естонії, копіювали попередні. Останній, скандальний, відбувся в столиці Ханти-Мансійського округу Югра.
Автор: Антон Вишневський
|
01.07.2008
 Кремль претендує на пів Європи
Зустріч президентів Російської Федерації Дмітрія Мєдвєдєва та Естонії Тоомаса Хендріка Ільвеса в Ханти-Мансійську рясніє підтекстами.
Автор: Ахто Лобьякас
|
25.05.2008
 Дунайський кулак: «Вишеградська четвірка + 1»
Міністр оборони Юрій Єхануров та його угорський колега Імре Секереш перетнули "заповітну" межу - підписали «Програму розвитку співробітництва між Міноборони України та Міноборони Угорської Республіки на 2008-2010 роки». Тепер, в рамках парамілітарного союзу «Вишеградська четвірка+1», українські вояки поїдуть вчитися просто до касарень НАТО і де-факто рахуватимуться "своїми" в штабах чотирьох країн - Угорщини, Чехії, Словаччини та Польщі. |
|
22.05.2008
 Кузнецовськ чи Вараж? Угорські етноніми на українському Поліссі
Міста - не гриби і не ростуть на пустому місці за одну ніч. Кожне місто колись було селом, а кожне село починалося з 2-3 хат. Що ж до назви, то іноді назва зрозуміла і говорить сама про себе, а іноді значення її залишається таємницею, допускаючи різні припущення. Люди ж, які живуть у населеному пункті, часто особливо не вникають, що саме означає назва, головне, що це твоя мала Батьківщина, і чим глибше у часі сягає її коріння, тим більше є підстави пишатися її давньою історією. |
|
|
Думка |
|
Іван Заєць
26.12.2007 / 00:08
На жаль, в теперішній українській політиці присутні три політичні традиції або культури: азійсько-ординська, яка робить ставку на силу та примус, візантійська, заснована на інтригах, і європейська, базована на традиційних цінностях, ідеології та правилах. Переважно в реальній політиці в Україні тепер, на жаль, конкурують ординська та візантійська політичні культури.
Всі думки
|
|
Відгуки |
|
ІРИНА (запоріжжя)
2008.06.21 / 08:57
а ви відгуги дивитись? якщо так, чому ви не відповідаєте?дуже цікаво!!!!!
Всі відгуки
|
|
Наша кнопка |
|
|
