|
 |
Енциклопедія |
 |
08.07.2011
КРЕЙСІРААДІО
«Кре́йзіра́діо» (ест. «Kreisiraadio», англ. «Crazy Radio», укр. «Божевільне радіо») — естонський комедійний гурт, у склад якого входять: Ганнес Вирно (Hannes Võrno), Петер Ойя (Peeter Oja) і Тармо Лейнатамм (Tarmo Leinatamm). Ще...
Детальніше...
|
|
Новини |
|
|
Уґраїна |
|
|
Архів |
|
Енциклопедія
ВЕПСЛЯНДІЯ
 Фіно-угорська країна. Розташована у т.зв. Міжозер'ї - трикутнику між Онезьким, Ладозьким та Білим озером. Населення - вепси, чудь, карели, великоруси, українці, цигани. Територія поділена адміністративними кордонами 5 суб'єктів Російської Федерації - Вологодської, Тверської, Архангельської, Ленінградської областей та Республіки Карелія.
Детальніше...
|
|
|
|
Енциклопедія
ЯУШЕВ Ілларіон
Великий ерзянський співак, дослідник ерзянської мелострофії. Нар.16.01.1902, с.Лобаскі Ічалковського р-ну Мордовської Республіки (Ерзянь Мастор). - Пом.31.05.1961, м.Саран Ош (Ерзянь Мастор). Соліст Мордовського держ.теятру опери та балету (баритональний бас). Співав у церковному хорі. Разом із Дмітрієм Єрємєєвим та Раісою Бєспаловою - ерзянська співацька школа. Спільні партії із укр.співаком І.Козловським (на концерті, присвяченому 500-літтю автокефалії РПЦ). У репертуарі - укр.пісні. Національність - ерзя. Ще...
Народився в благочестивій ерзянській родині Максіма Яушева. В дитинстві співав у православному церковному хорі, де закладено смак і національний колорит майбутнього "ерзянського баса".
Випускник Московської консерваторії (1935), Оперної студії Бальшого теятру СССР (1936). Навчався у проф. Н.Сперанського, В.Петрової-Званцевої, С.Друзякіної, В.Петрова.
1937-1948 - соліст Мордовського державного теятру опери та балету. Культивує ерзянські пісні, зі сцени оприлюднює напівзабуті ерзянські наспіви із віддалених сіл країни.
1948 - емігрує до Москви, де 10 років працює у Московській філармонії. Співає разом з українським маестро Іваном Козловським на концерті, присвяченому 500-літтю від'єднання Російської Православної Церкви від Вселенського Патріярхату.
1958 - повертається до Ерзянь Мастор, де вступає на роботу до Мордовської консерваторії. За три роки помирає.
Я. володів сильним, гнучким голосом із красивим ерзянським тембром. У його репертуарі десятки оперних партій: Пумраз - "Несмеян і Ламзурь" Л.Кірюкова, Дон Базіліо - "Севільський цирульник" Дж.Россіні, Князь Галицький - "Князь Ігор" А.Барадіна, Івана Сусаніна - "Іван Сусанін" М.Глинки, Пімєн - "Баріс Ґадунов" М.Мусарґского, Мельник - "Русалка" А.Дарґамижского, Мефістофель - "Фауст" Ш.Ґуно.У репертуарі - сотні романсів, а також українські, башкортські, чуваські, марійські пісні.
1961 - помер у Саран Ош.
1994 - ім'я Я. присвоєно Державному музичному теятру Республіки Мордовія.
Я. - найбільший ерзянський співак, пропагандист національної музики.
Дата: 26.04.2006 20:52
|
|
|
Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів
|
Статті |
 |
19.01.2012
Микола Сірук: Фіни демонструють характер
"Цьогорічні вибори Президента Фінляндії по-новому показали фінів. Вони не хочуть розплачуватися за чужі прорахунки країн єврозони. Саме цим, за словами найімовірнішого переможця президентських виборів у Фінляндії Саулі Нійністо, пояснюється успіх партії «Справжні фінни» на парляментських виборах у квітні 2011 року. Пан Нійністо проходить у другий тур голосування за кандидатуру на посаду Президента Фінляндії", - пише Микола Сірук в газеті "День". Нагадаємо, президентські вибори відбудуться у Фінляндії у цю неділю, 22 січня. |
|
17.01.2012
Усталився західний кордон Мерянії
Перше товариство реетнізаторов, які стверджують, що білоруси мають балтське кривицьке походження, з'явилося 10 років тому. Тепер їхні однодумці є і в Російській Федерації. Вони твердять: балто-кривицькі території сягають Тверської та Московської областей. А там вже фіно-угорські кордони літописної Мері, яка також має власні активні групи "реетнізаторів" із десятирічною біографією. Важливо, що кривичі й меряни віднайшли спільний кордон. Поки що він умовний і не позначений на місцевости жодним чином. Але це й не потрібно Кривії та Мерянії. Своїм існуванням вони заперечують легітимність офіційної влади, яка привласнила право керувати "вигаданими слов'янськими спільнотами" - русскіми та беларусами. |
|
14.01.2012
Метушня довкола совєцького Достоєвського
Викладачі Женевського університету Жан-Поль Бронкар і Крістіан Бота опублікували сенсаційний матеріал «Викритий Бахтін. Історія брехуна, шахрайства та колективного марення» про спадщину совєцького вченого-лінгвіста Міхаїла Бахтіна (1895-1975). На переконання швейцарських дослідників, Бахтін присвоїв собі чужі роботи, написані про великоруського письменника-шовініста Достоєвського. Їх авторами насправді були вчені Павєл Медвєдєв і Валєнтін Волошинов. Перший, як відомо, був убитий 1938 року бандою НКВД - після інсценування "народного суду", а другого закатували сухотами. |
|
09.01.2012
Тарас Шевченко у фінських перекладах
Виявляється, першим перекладачем Шевченка фінською мовою був Вейкко Ервасті, поет із "лівацьким минулим". "Він народився в Фінляндії, але у 17-річному віці еміґрував до СССР. Це було 1931 року, під час активізації ультраправого «Лапуаського руху», адже сам Ервасті мав виразно ліві погляди. Йому вдалося уникнути долі багатьох інших «червоних» фінів, репресованих сталінським режимом. Ба більше, 1944 року він навіть став членом Спілки письменників СССР", - пише у своїх традиційних, дещо іронічних "нотатках інженера-філолога" Юрій Зуб. Із Гельсинкі він у добрий спосіб привітав зі святами - підготував перший в нашому літературознавстві нарис про фінські переклади поета Шевченка. |
|
05.01.2012
Богдан Червак намацав будапештські "вузли"
Київський публіцист Богдан Червак - із правовірного націоналістичного табору. Не так давно він побував на семінарі в Угорщині, результатом чого став шкіц про "будапештський вузол українських проблем". Написаний шкіц не за бандерівським, а за традиційним "рухівським" каноном. Червак бідкається і про вічно "молоду українську державу", і про саботаж україномовних служб в греко-католицьких парафіях Угорщини... Так, зараз годі шукати глибших чи просто політичніших роздумів про українсько-угорські взаємини. Тому U пропонує цю статтю до прочитання. Її оприлюднено на популярному сайті "Українська правда". |
|
|
Думка |
|
Сучасні великоруси охоче "грають" у фіно-угрів
14.09.2011 / 00:37
Игра - это способ избежать серьезного переосмысления своих истоков, это страх осознать, что русские не славяне, а сложный этнический конгломерат, это страх потерять привычные ориентиры, мифы, идеологические штампы. В то время как для финно-угров это реальность, а значит мы честнее и трезвее вглядываемся в свое прошлое. Разве это плохо? Maxim Ryabchikov
Всі думки
|
|
Відгуки |
|
Наталя (Київ)
2012.02.06 / 01:29
Цікаво. І з вашої тематики :
http://secret-r.net/publish.php?p=227
Всі відгуки
|
|
Наша кнопка |
|
|
|
