UGRAЇNA.org
 
Новини
Статтi
Монографії
Енциклопедія
Уґраїна
 
Енциклопедія

06.05.2008
ҐРОЗА Петру
Румунський політик, який анексував Північну Трансильванію (Угорщина). Нар. 07.12.1884, Угорська Трансильванія. - Пом. 07.01.1958, Румунія. Випускник Будапештського ун-ту (Угорщина). Перший Прем'єр-Міністр прокомуністичного уряду Румунії після Сталінської окупації (1945-52). Виступав за державну автономію Угорської Трансильванії у складі Румунії. Володів угорською мовою. Національність - трансильванський румун. Православний. Ще...
Детальніше...

Новини
Уґраїна
Архів
 

Енциклопедія


ҐАҐЕН Фердинанд
Український архітектор. На.1849. Вихованець Талліннської гімназії. Вживав форми неоренесансу, "цегляного стилю" і необароко. Основні споруди - у Січеславі (Дніпропетровськ), каплиця на ст.Лозова.
ҐАЛАҐАН Микола
ҐАЛАҐАН МиколаНадзвичайний посланик Української Народної Республіки в Угорщині.
ҐАЛАМБ Йожеф
Угорський інженер, автор проекту першого масового автомобіля, відомого за назвою моделі Т. Нар. 1881. - Пом. 1955.
ҐАЛЛЕН-КАЛЛЕЛА Аксель
ҐАЛЛЕН-КАЛЛЕЛА АксельФінський художник. Нар.1865. Оформлювач карельського епосу "Калевала". Автор національного прапора Карелії. Основопложник нової художньої школи фіно-балтського світу. Пом.1931.
ҐАРШКОВА Ольга (Горшкова Ольга)
Карельський фінознавець. Старший викладач кафедри карельської і вепської мови Петроскойського (Петрозаводського) державного університету, Республіка Карелія. Ще...
ҐАЧ-ЗОН
Комі поет, перекладач. Великоруське - Ігнатов Ніколай. Автор п'єси "Розрив-трава" ("Ызон (дона) турун"), збірки байок та віршів. Переклав комі мовою оповідання великоруських письменників Л.Талстого, І. Крилова, поему Г.Добжинського "Дві долі". Записки про розвиток комі літ-ри.
ҐЕНЕТЦ Арвід
Засновник карельського, східно-саамського та комі-язьвинського мовознавства. Нар.1848. Професор-фольклорист із Гельсінгфорського ун-ту, поет, політичний діяч. Один із збирачів карельських рун калевальського циклу. Автор теорії про вепське походження лівві та люді-карел. Видав три базові монографії: "Північні авангарди вепсів" (1872), "Дослідження про мову Великоруської Карелії" (1880), "Дослідження Олонецької мови" (1885). Пом.1915р. Праці Г. високо оцінювали карелознавці Ерккі Ітконен та Пьотр Зайцев.
ҐЕРД Кузебай
ҐЕРД КузебайКласик удмуртської літератури, фольклорист. Нар.02(14).01.1898 у с.Покчівуко (Большая Докъя - великор.), Удмуртія. Виступав як режисер, актор, музикант. Автор фундаментальних досліджень удмуртської культури. Перший в удмуртській літературі переклав "Заповіт" Т.Шевченка. Вбитий карателями НКВД в урочищі Сандармох (Карелія, листопад 1937).
ҐЕРЦМАН Міхаіл
ҐЕРЦМАН МіхаілКомі композитор єврейського походження. Нар. 1945. Випускник Ленінградської консерваторії. Автор музики до балету "Войпель" (за мотивами комі мітології, 1994), мюзіклу "Намисто Сюдбея" (1978). Журналіст, музичний критик, автор циклу популярних пісень. Написав музику державного Гімну Республіки Комі.
ҐЕРЬО Ерньо
Угорський сталініст єврейського походження. Нар. 08.07.1891. — Пом. 12.03.1980. Уроджений Ерньо Зінгер. Учасник терористичних актів комуністів на Іспанській війні (1937). Міністр держ. безпеки в уряді сталініста Ракоші. Перший секретар Угорської партії трудящих (УПТ). Пішов у відставку під час Угорської Революції (1956). На вимогу Москви повертається до Будапешта (1961).
ҐЕШВЕНД Федір
Український інженер фінляндського походження. Винахідник. Нар.02.10.1841 у Гельсінкі. - Пом.02.02.1890. У малому віці родина Ґ. переїхала з Фінляндії до Іжорії - м.Санкт-Петербург. Закінучує Лютеранську гімназію та Петербурзьке Будівельне училище. З 1860-их рр. - в Україні. Основні роботи - у Києві.
ҐІЛОЄВА Наталья
Дослідниця ліввіковської мови карелів. Старший викладач катедри карельської і вепської мови Петроскойського (Петрозаводського) державного університету Республіки Карелія. Досліджує практику перекладу з ліввіковської та ліввіковською мовою. Ще...
ҐЛУХІХ Алєксандр
ҐЛУХІХ  АлєксандрУдмуртський живописець в Україні. Нар.16.01.1932, с. Великий Кияїк (Удмуртія). Освіта - Харківський ХПІ (1961—65, викладачі Л.Чернов, М.Шапошников), Інститут живопису, скульптури та архітектури ім.Рєпіна АМ СССР (1965—67, Ленінґрад, викладачі Б.Уґаров, В.Арєшніков). Ще...
ҐОВОРОВ Лєанід
ҐОВОРОВ ЛєанідВійськовий діяч СССР, сталінський генерал. Професійний пушкар. Нар. 22.02.1897, с. Бутиркі, Кіровська обл., РФ. - Пом. 19.03.1955. Ветеран Армії адмірала Колчака, червоних загонів Блюхера (бої на півдні України). Підтримав союз СССР із Третім Райхом А. Гітлера. У цей час дослужився до заступника генерал-інсп. Гол. артуправління Сталінської Армії (1940). Брав участь в орг-ції артилерійського прориву Лінії Маннергейма (Зимова війна, 1939-40), окупації південної Карелії (Війна-Продовження, 1944). Керував масованими бомбордуваннями населених пунктів Іжорії, Інгерманландії, Вотландії (1943-44). Військовий ідеолог реокупації Естонії. Національність - імовірно комі. Ще...
ҐОҐОЛЄВА Татіяна
ҐОҐОЛЄВА ТатіянаМансійська письменниця та політик. Неформальний лідер національної Мансії. Нар. у с.Ломбовож Берьозовського р-ну Ханти-Мансійського автономного округу Югра (Мансія). Очолювала Окружний комсомол. Депутат парламенту ХМАО, член Асамблеї представників корінних малочисельних народів Півночі. У творах критикує геноцид мансі з боку СССР, в окремих творах прояви "коміфобії" - відголоски комі-мансійських прикордонних воєн. Одна з авторів Законопроекту "Про святилища корінних малочисельних народів Півночі в Югрі".
Стор.:  1   2   3  

Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів

Статті
19.03.2008
Підсумок правління Путіна - відродження ҐУЛАҐу Підсумок правління Путіна - відродження ҐУЛАҐу
Підсумки діяльності вепса, який зрікся своєї національності, вражають. Владімір Путін на посту президента московської імперії відродив систему катівних колоній, знищену в 1990-і роки в рамках політики декомунізації країни. Це Росія не Алєксандра Солженіцина, а Владіміра Путіна.
18.03.2008
КПРФ і фіно-угри КПРФ і фіно-угри
Перечитуючи матеріяли, опубліковані в січневому номері газети «Правда», можна подумати: Ґеннадій Зюґанов і КПРФ прямо-таки горою стоять за майбутнє корінних народів. Адже комуністи волають про апартеїд в межах Російської Федерації! Але з'ясовується: Зюґанова не цікавлять тюрки і фіно-угри. Він бідкається винятково про один народ - великорусів.
18.03.2008
Марійська "Троя" Марійська "Троя"
Марійці Пермської і Свердловської областей Російської Федерації - це унікальний фіно-угорський анклав на південному Уралі. Вони формують найсхіднішу ареальну групу марійської діяспори. Про існування їх поселень свідчать джерела, які відносяться до початку ХVII ст.
Автор: Адмін сайту MariUver, випукник школи Васькіно
17.03.2008
Битва за перевал Битва за перевал
Уґраїна вже повідомляла про гострий конфлікт, який розгоряється між українською та угорською громадськістю через будівництво на українській території угорського пам'яника. Великою проблемою у досягненні порозуміння є відмовчування українських та угорських урядових кіл.
Автор: Богдан ЧЕРВАК
14.03.2008
Фіно-угри: у пошуках могутнього союзника Фіно-угри: у пошуках могутнього союзника
Фіно-угри РФ мають мислити категоріями пошуку МОГУТНЬОГО СОЮЗНИКА. Марійцям буде цікавий міцний Казахстан, у віддаленій перспективі - Китай або група китайських держав. Удмуртам і комі потрібно сподіватися на народження північновеликоруської політичної ідентичності (Інгерманландії) - це довго. Ерзяни з мокшанами мають єдиного справжнього союзника поза Московською Ордою - Україну, Київську Русь. Білорусь - союзник Карелії і Вепсанма (звісно, не лукашенківська).
Думка

Іван Заєць
26.12.2007 / 00:08

На жаль, в теперішній українській політиці присутні три політичні традиції або культури: азійсько-ординська, яка робить ставку на силу та примус, візантійська, заснована на інтригах, і європейська, базована на традиційних цінностях, ідеології та правилах. Переважно в реальній політиці в Україні тепер, на жаль, конкурують ординська та візантійська політичні культури.

Всі думки

Відгуки

ирина (запоріжжя)
2008.05.07 / 11:29

Привіт!
На вашому сайті ви опублікували матеріали "Мордва юго-восточного Башкортостана",це дослідницький матеріал Маннапова Марселя Муритовича без ссилок на нього, але з ссилками на Центральноазіатський історичний сервер.
urgaza.ru - це історико-краізнавчий сайт Маннапова Марселя, так само там ви з ним можете зв'язатися.
Тако ж в zilair.ru , baimak.ru публікувалися ті ж матеріали.
Будь Ласка викладете ссилкі на його книгу з цих сайтів.
С повагою Гунчекно Ирина Вікторівна.

Всі відгуки

Наша кнопка
 
Copyright © 2004–2008 UGRAЇNA.org
Використання матеріалів з цього сайту дозволено
лише при гіпертекстовому посиланні на www.ugraina.org
Пишіть:
Розробка сайтуСтудія дизайну «Айкен»