UGRAЇNA.org
 
Новини
Статтi
Монографії
Енциклопедія
Уґраїна
 
Енциклопедія

08.07.2011
КРЕЙСІРААДІО
«Кре́йзіра́діо» (ест. «Kreisiraadio», англ. «Crazy Radio», укр. «Божевільне радіо») — естонський комедійний гурт, у склад якого входять: Ганнес Вирно (Hannes Võrno), Петер Ойя (Peeter Oja) і Тармо Лейнатамм (Tarmo Leinatamm). Ще...
Детальніше...

Новини
Уґраїна
Архів
 

Енциклопедія
ВЕПСЛЯНДІЯ
Фіно-угорська країна. Розташована у т.зв. Міжозер'ї - трикутнику між Онезьким, Ладозьким та Білим озером. Населення - вепси, чудь, карели, великоруси, українці, цигани. Територія поділена адміністративними кордонами 5 суб'єктів Російської Федерації - Вологодської, Тверської, Архангельської, Ленінградської областей та Республіки Карелія.
Детальніше...

Відгуки


Олександр Сиктивкар 05.11.2011 / 13:12
Про Семена Верниченко:
Свiтлоi памятi, Семен Васильович Верниченко, правнук козацького сотника Верниченка, вже не спiва пiсень нiяких. Помер. В липнi 2011р. зупинилося серце украiнського соловя на Далекiй Пiвночi Росii в м.Сиктивкарi. Похований там же на лiсовому кладовиську селища рiчникiв Красний затон. Нi кого з родичiв не було, нi з Украiни, нi з iнших мiсць. Найближчими стали хористи сиктивкарського народного хору "Украiна" та хористи-пiвчi сиктивкарськоi православноi церкви. Семен, останнiм часом, почав спiвати там на хорах. Службу провiв Отець Олександр (украiнець за походженням). За могилою зараз наглядають двi жiнки з украiнськоi громади м.Сиктивкара.
Олександр Ярославль 10.10.2011 / 16:13
Це вибачте кремлівська маячня. Ярославль завжди був етнічно українським містом! Лише одне фінське плем'я у області, а не Ярославлі було на кордоні з костромською областю і відносило себе до Костроми. Те що, ви пишете про Ярославль не лише антинауково, а й просто обурює українських націоналістів Ярославшини. Якщо ви пане "Мерянин" будете і надалі висловлювати подібну єресь, то станете негром. На все добре.
Мерянин Тайна 08.09.2011 / 19:57
Разве не удивительно, как жители Ярославля, Рыбинска, Тутаева и иных мерянских городов сошлись в едином внутреннем эмоциональном порыве после гибели "Локомотива"? В других регионах России русские НИКОГДА не выходили на улицы в спокойные, молчаливые и одновременно мощные по внутренней силе шествия. Нигде так не поминали своих, что трусливый режим только и следил за ними с вертолетов с прожекторами, а полицейские сбежали из города.

Нигде еще русские так остро и глубоко не ощущали своей земли и ее трагедии. Туношна - Мировая земля с мерянского, ценой мировой жертвы, сплотила их - потомков крестьян, горожан, охотников и купцов Мерьямаа в единое целое.

Разве не хоккей - самый финно-угорский вид спорта в России. А хоккеисты, не наследники Духа героев иного времени?

В эти дни рождается Мерянская Нация. Кровь героев обагрила холодную Землю Мерьямаа. Кровь и Земля творят новую нацию.
Каргонь Вайгель Харків 26.01.2011 / 00:47
Дуже дякую за чудову статтю про великий народ ерзя. Потрібне продовження теми, особливо у контексті національного відродження українців і ерзян. Треба створити товариство дружби Україна-Ерзя Мастор. З радістю став би його активним членом.
Весна Київ 19.01.2011 / 14:39
Дякую за статтю про ерзян. Пройняло до самого серця.
Отак ми всі живемо - не знаючи, що маємо на споді...
Сиресь Київ 06.01.2011 / 01:14
Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест,
що перед вами, судді, не клонюся
в передчутті недовідомих верст,
що жив, любив і не набрався скверни,
ненависті, прокльону, каяття.
Народе мій, до тебе я ще верну,
як в смерті обернуся до життя
своїм стражданням і незлим обличчям.
Як син, тобі доземно уклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі
і в смерті з рідним краєм поріднюсь.


Кода паро, куломадонть а пелемс.
А кевкстнемс: -паряк покш сталмо кандан?
Мон видечинтень видьстэ ваннозь сельмес,
Томбалев кинть а сюдан, а сёлнан.
Эрян. Вечкан. Седеенть ваньксстэ ванстан
А кежть, а эрдэкстамот а пурнан.
Монь Раськем, юты шка, ды мон велявтан
Куломанть пачк ютазь, икелеть стян.
Майсемасом, эрямосом а каштан,
Сюконян эйдекс тонеть модас, пильгс.
Мон видестэ тонть виде сельмес варштан
Ды ули тонеть кисэзэм а виськс.


Василь Стус (Переклав ерзянською Боляєнь Сирєсь)
ЛЕЛЯ СВАРГА Донецьк 27.12.2010 / 22:56
Обожнюю вас! Поставила на свій сайт вашу кнопку. http://ppd.org.ua
Весна 20.12.2010 / 14:29
В Сибір - як на свято!
Естонці знали ролик!

http://www.istpravda.com.ua/videos/2010/12/19/9910/
Наталя Київ 14.09.2010 / 19:51
Цитую Кшиштофа Варгу: "...угорці можуть жити в тривалій летаргії, збирати злість і потім вибухнути сильним повстанням". Це така концентрована формула поведінки угро-фінів?
Весна Київ 08.09.2010 / 23:53
Боялєнь Сиресь, я не знаю ерзянської, я не можу оцінити художньої вартості перекладу Стусового вірша, проте відчуваю, що вклали Ви в нього частинку свого сєдєйсе. Дякую!
Бляєнь Сиресь Київ 06.09.2010 / 10:41
Василь Стус

Не любити тебе —не можна.
Володіти тобою — жаль.
І хвилина діяння кожна
Випромінює нам печаль.

Бути разом... в однім цілунку.
Злить уста і серця свої.
Тільки в хвилі нема порятунку...
Плачуть вночі лишень солов'ї...

Ти в хвилину чуттєвої бурі
Не віддайся мені, дивись,
Бачиш вечора крила похмурі?
То над нами вони зійшлись.

Хай нам кажуть: любити можна
Тільки раз. Того разу й жаль,
І щаслива хвилина кожна
Випромінює нам печаль.

Не ховайся в зволоженім зорі,
Бо розгойдані береги
Поглинаючих фантасмагорій
Будуть завжди нам дорогі.

Ні! Знайти і в чуттєвих бурях
Не перейдену нами грань,
Щоб не відати днів похмурих,
Щоб не знати про гнів прощань.

Не любити тебе — не можна,
та й любитись з тобою — жаль,
бо хвилина кохання кожна
випромінює нам печаль.


Вечкемс - а мери вечкемась!
Кирдемс, -а муеви питне!
Шкань вишкапельксэзэ эрьвась,
Минек ризнэматнень витни.

Кавонек -ве паламосо
Човор - турвасо, седейсэ.
Арась идемась комболкссо,
Цёковтнэ авардить лейсэ.

Ёжов жорномасонть велязь
Олят монень иляк максо,
Чокшненть сёлмонзо менелесь
Эндинзе латопрянь ладсо…

Вечкемась се - кона вейкесь
Секс сон питнедеяк питней
Утяскав шкань вишкапельксэсь
Минек ризнэматнень витни.

А ваят летьке ваномас,
Содак, лымбакстнезь чиретнень
Фантасмагориянь коряс
Ванстасызь читне ды ветне.

Мусынек даволга ношкстазь
Утяскань кекшезь томбаленть!
Ризнэмась певери порксазь,
Вечкемась пурнасы аленть.

Вечкемс а мери вечкемась!
Ёминек, - човорявсть китне,
Шкань вишкапельксэзэ эрьвась,
Минек ризнэматнень витни.


Василь Стус
Ютавтызе эрзянь кельс Боляень Сыресь
Боляєнь Сиресь Київ 04.09.2010 / 22:56
Весна, я маю "Листи далекого друга" Ореста Ткаченка. Звязок -
erzianjwal@i.ua
Олександр.
Поспілкуємось ерзянською...:)
Весна Київ 29.07.2010 / 21:29
Де можна купити книжку Ореста Ткаченка про ерзян?
Наталя Кляшторна Київ 11.06.2010 / 13:16
Щодо фестивалю європейського кіно - всім шанувальникам Ugrain'и у Києві рекомендую для перегляду наступні фільми: "Королі" (Ірландія), 11.06 о 17.00, к/т Київ, вул. В. Васильківська, 17; "Витівка" (Угорщина) - к/т Київ, 13.06 о 17.00; "Пять хвилин раю" (Великобританія-Ірландія), 16.06 0 19.00, к/т Київ. Особлива увага - історичній картині з Фінляндії "Кордон 1918" (15.06 о 19.00, теж к/т Київ). Гарного перегляду!
Дорога Київ 13.04.2010 / 00:05
У Мурманську салютують з нагоди "перемоги над фіно-уграми". А в Угорщині націоналісти взяли реванш на виборах. Чи не роз'єднаність цієї цивілізації є причиною того, що в одних - дуже добре, а в інших - дуже зле? Чому в першому випадку слов'янський субстрат пригнітив і розчинив, а в іншому - дав потужний пасіонарний поштовх? Справжня загадка...
Стор.:  1   2   3   4   5   6   7   8  

Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів

Думка

Сучасні великоруси охоче "грають" у фіно-угрів
14.09.2011 / 00:37

Игра - это способ избежать серьезного переосмысления своих истоков, это страх осознать, что русские не славяне, а сложный этнический конгломерат, это страх потерять привычные ориентиры, мифы, идеологические штампы. В то время как для финно-угров это реальность, а значит мы честнее и трезвее вглядываемся в свое прошлое. Разве это плохо? Maxim Ryabchikov

Всі думки

Сказати

Ваше ім'я:


E-Mail:


Місто:


Ваші слова:

Код:

Наша кнопка
 
Copyright © 2004–2012 UGRAЇNA.org
Використання матеріалів з цього сайту дозволено
лише при гіпертекстовому посиланні на www.ugraina.org
Пишіть: