Монографії
Угрознавчі дослідження спілки архівістів України
Поглибленню українсько-угорських наукових контактів у галузі архівістики сприяла участь представниці міністерства культури Угорщини Радойки Горянац у Міжнародній науковій конференції "Архіви та краєзнавство: шляхи інтеграції" (Трускавець-Дрогобич, 17-19 квітня 2003 р.) та Генерального директора Спілки архівістів Угорщини доктора Ласло Сьогі у Міжнародній науковій конференції "Сучасний стан та перспективи розвитку українського документознавства" (Київ, 2-3 грудня 2004 р.).
Розвиток міжнародного співробітництва
Спілки архівістів України
Ірина Матяш
Спілка архівістів України, створена на початку 1990-х рр., покликана сприяти розвиткові архівної справи в Україні та задоволенню й захисту законних соціальних, наукових, економічних, творчих, вікових, національно-культурних та інших спільних інтересів працівників архівних установ. З перших років існування САУ підтримує тісні творчі контакти із об'єднаннями істориків-архівістів Російської Федерації, Білорусі, Польщі, Угорщини, Канади і відкрита для взаємовигідного спілкування, розроблення спільних проектів. Особливо важливий розвиток міжнародного співробітництва у межах компетенції професійних спілок архівістів для удосконалення концепції діяльності САУ. Двосторонні взаємовигідні контакти уможливлюють обмін досвідом у сфері архівної справи, розроблення спільних проектів, дають підґрунтя для наукових досліджень, зрештою сприяють кращому розумінню проблем партнерів і колег. Відтак рішення останнього позачергового з'їзду САУ (2004 р.) торкалися необхідності поглиблення міжнародного співробітництва Спілки архівістів України, поновлення угод про співпрацю з зарубіжними професійними спілками, укладених у попередні роки, розроблення спільних наукових проектів.
Ділові, творчі й дружні стосунки склалися, зокрема, між архівістами України та Угорщини. Їх становленню сприяли зусилля колишньої харківської архівстки О. М. Курганової та участь українських науковців і архівістів (К. Є. Новохатського, М. В. Делегана, В. В. Резнікової, Е. А. Петренко, І. Б. Матяш, М. Г. Палієнко, Н. М. Христової) починаючи з другої половини 1990-х рр. у щорічних зібраннях Спілки угорських архівістів1. Вони, як правило, відбуваються щоразу в іншому місті й мають три обов'язкові складові: наукову конференцію, організаційне зібрання Спілки, культурну програму. Водночас зібрання угорських архівістів мають консолідуюче значення й сприяють розвитку міжнародного співробітництва, оскільки тут збираються представники професійних спілок багатьох країн (Польщі, Румунії, Естонії, Німеччини, Словаччини та ін.). Обговорення виступів представників САУ на таких імпрезах засвідчило, що досвід роботи українських архівістів у галузі архівної освіти, реставрації архівних документів, організації архівної справи має інтерес для угорських колег.
Активний внесок у розвиток українсько-угорського прикордонного співробітництва в 1990-х рр. зробив директор Державного архіву Закарпатської області к. і. н. М. В. Делеган. Проведення на базі архіву засідань двосторонньої українсько-угорської комісії з питань повернення переміщених культурних цінностей, передання копій документів до 1526 р., що зберігалися в Державному архіві Закарпатської області, до Національного архіву Угорщини, участь закарпатських науковців М. В. Делегана та Є. Є. Стойки у конференції церковних архівістів Угорщини в Ніредьгазі (26-27 серпня 1997 р.), видання першого у практиці українсько-угорського архівного співробітництва спільного двомовного видання опису № 1 фонду 10 "Наджупан Бережанської жупи", зміцнення ділових контактів між Державним архівом Закарпатської області та Ніредьгазським архівом значно активізували обмін інформацією в галузі архівної справи, науково-дослідну й публікаторську роботу архівістів, сприяли зміцнення довіри та добросусідства між народами2.
Поглибленню українсько-угорських наукових контактів у галузі архівістики сприяла участь представниці міністерства культури Угорщини Радойки Горянац у Міжнародній науковій конференції "Архіви та краєзнавство: шляхи інтеграції" (Трускавець-Дрогобич, 17-19 квітня 2003 р.) та Генерального директора Спілки архівістів Угорщини доктора Ласло Сьогі у Міжнародній науковій конференції "Сучасний стан та перспективи розвитку українського документознавства" (Київ, 2-3 грудня 2004 р.). Публікації д-ра Сьогі Ласло у наукових виданнях Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства репрезентували українському читачеві окремі аспекти організації роботи університетських архівів в Угорщині3.
Тривала професійна й наукові співпраця САУ зі Спілкою архівістів Угорщини помітно активізувалися в 2004-2005 рр. Офіційна зустріч Голови державного комітету архівів України, проф. Г. В. Боряка, Першого заступника Голови САУ, проф. І. Б. Матяш, директора Державного архіву Закарпатської області, к. і. н. М. В. Делегана з директором Національного архіву Угорщини проф. Лайошем Гечені, генеральним директором Спілки архівістів Угорщини Сьогі Ласло та іншими угорськими діячами архівної справи в Будапешті у червні 2004 р. підготувала підґрунтя підписаного 25 серпня 2004 р. у Відні Протоколу про спільні проекти Державного комітету архівів України та Національного архіву Угорщини. Результатом цієї зустрічі стала й участь САУ в спеціальному колоквіумі архівів Центральної Європи, ініційованому др. Сьогі Ласло, під час XV Міжнародного конгресу архівів "Архіви, пам'ять і знання" (Відень, 2004).
У засіданні, присвяченому ознайомленню зі структурою та завданнями архівних служб, унікальними фондами, проблемами та завданнями архівів різних країн, взяли участь представники товариств і об'єднань архівістів з Австрії, Греції, Німеччини, Латвії, Польщі, Румунії, України, Угорщини, Чехії, Словаччини. Учасники зібрання зацікавлено зустріли виступ проф. І. Б. Матяш, в якому висвітлювалися питання організації архівної справи в Україні4.
Наступним кроком у розвитку співпраці професійних спілок архівістів України та Угорщини став приїзд делегації українських архівістів у складі Першого заступника Голови САУ, директора УНДІАСД, д. і. н., проф. Ірини Матяш (керівник), заступника Голови САУ, директора Державного архіву Рівненської обл. Миколи Григорука, членів правління САУ: к. і. н., директора Державного архіву м. Києва Віри Купченко, к. і. н., директора Державного архіву Закарпатської обл. Михайла Делеган, директора Державного архіву Харківської області Євгена Ріяко та к. філол. н., директора Державного архіву Чернівецької області Дмитра Жмундуляка до Будапешта 28 березня - 5 квітня 2005 р.
Згідно з попередньою домовленістю між керівництвом Спілки архівістів України та Спілки архівістів Угорщини, а також рішенням Пленуму САУ про поновлення міжнародних угод, укладених САУ в попередні роки мета поїздки полягала у вивченні досвіду роботи угорських архівів та підписанні угоди про співпрацю між професійними організаціями архівістів двох країн.
Спілка архівістів Угорщини забезпечила цікаву наукову й фахову програму для українських колег. 29 березня Голова Спілки архівістів Угорщини, доктор Ласло Сьогі ознайомив гостей з фондами архіву та бібліотеки Будапештського університету, які працюють за його керівництвом. Увагу привернула повнота і стан збереженості фондів відділу стародруків, де зберігається 10 000 примірників стародрукованих книг ХVI ст., 12000 прим. - ХVIІ ст., 42000 прим. - VIІІ ст. Співробітники бібліотеки ведуть оцифрування книг передусім ХVI ст., репрезентуючи фонди бібліотеки в мережі Інтернет. А читачі мають змогу ознайомитися з "перлинами" фондів університетських бібліотеки і архіву, відвідавши виставки у великому читальному залі. Наприкінці березня тут було розгорнуто виставку унікальних середньовічних грамот (королівських, комітатських, міських).
30 березня українські архівісти знайомилися з роботою Національного архіву Угорщини. Надзвичайно цікавим було не лише відвідання архівосховищ та виставкового залу, але й ознайомлення з унікальною спорудою архіву. Приміщення Національного архіву Угорщини в Будайській фортеці - перша в Угорщині спеціальна архівна споруда, зведена впродовж 1913-1923 рр. за проектом відомого архітектора, професора Політехнічного інституту Шаму Пецу з врахуванням планів державного архіваріуса Дюли Паулера, який впродовж всього життя мріяв про будівництво архіву. Задум виник ще 1874 року, під час реорганізації Державного архіву Угорщини, який було переміщено з Братіслави, де він первісно розташовувався з 1756 р., до жіночого монастиря в Будайському замку. Довготривале через Першу світову війну будівництво завершилося певною мірою завдяки зусиллям міністра культури Куно Клебелсберга. Він не лише всіляко сприяв будівництву, але й розробив концепцію внутрішнього оздоблення будівлі. В 1923 р. під керівництвом директора Деже Чанки архів було розташовано в спеціально збудованому приміщенні. Нині тут зберігаються документи (до 1945 р.), що відклалися в діяльності органів державної влади та управління, значних підприємств і товариств, а також родинні архіви, латинською, німецькою, угорською та іншими європейськими мовами. Найціннішу частину зібрання складає зібрання середньовічних документів (близько 100000 од.), найстаріший серед яких - видана в 1109 р. грамота про створення жіночого монастиря у Веспремвьольдье. А приміщенні архіву біля Віденських Ворот Будайської фортеці зберігається багата колекція географічних карт і планів. Документи надаються для роботи дослідникам в оригіналах, а також у спеціально виготовлених у лабораторії архіву мікрофільмах, чи фото- і ксерокопіях. Документи після 1945 р. зберігаються в інших приміщеннях архіву, зокрема в новій будівлі в Обуді, зведеній 1996 р. Українські архівісти мали змогу познайомитися з цим приміщенням, оглянути архівосховища, читальні зали, робочі кабінети архівістів.
Не менш цікавим було знайомство з новим приміщенням Міського архіву м. Будапешта на вулиці Теве. Тут не лише створено найсучасніші умови для роботи архівістів та зберігання архівних документів, але й обладнано зручний читальний зал на 56 місць для дослідників, допоміжну бібліотеку на 30 000 примірників, доступ до мережі Інтернет, конференц-зал. У приміщенні функціонує сучасна лабораторія та видавничий відділ. У ході бесіди з керівництвом архіву було досягнуто домовленості про відвідання делегацією архіву Ужгорода з метою ознайомлення з роботою Державного архіву Закарпатської області.
31 березня - 1 квітня відбулося виїзне засідання до м. Самботхей, де вивчався досвід роботи обласного архіву, який зберігає архівні документи від XII ст., та районного архіву м. Кьосігі, а також монастирського архіву, де зберігаються, крім документів, першодруки Біблії.
4 квітня в приміщенні Посольства України в Угорській республіці в присутності Надзвичайного і Повноважного Посла України в Угорській республіці Юрія Мушки відбулося підписання Угоди про співробітництво між Спілкою архівістів України та Спілкою архівістів Угорщини. Угода передбачає поглиблення співпраці між професійними спілками, сприяння у вивченні україніки в угорських архівах та хунгаріки в українських архівах, щорічний обмін делегаціями архівістів, підготовку спільного архівного довідника про документи, пов'язані з історією Угорщини, які зберігаються в Державному архіві Закарпатської області, а також проведення спільних наукових конференцій з питань архівної справи, археографії, джерелознавства та ін. Керівник Спілки угорських архівістів др. Ласло Сьогі передав представникам України копії архівних документів, які відображають процес створення українських кафедр в Будапешті в 1918-1919 рр. Підписана угода відкриває новий етап у розвитку українсько-угорських контактів у галузі архівної справи.
У червні 2005 р. планується відвідання делегацією угорських архівістів України та проведення у вересні 2005 р. спільної науково-практичної конференції в м. Ужгород на базі Державного архіву Закарпатської обл.
1 І.М. "Архівні дні"-99 в Угорщині // Архівіст: "Вісник САУ". - 1999. - Вип. 1 (4). - С. 28-29.
2 Делеган Михайло. Україна та Угорщина: поглиблення співпраці // Студії з арх. справи та документознавства. - 1998. - Т. 3. - С. 188-192.
3 Сьогі Ласло. Університетська архівістика та історія архівних фондів угорських вищих шкіл // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство: Міжвідомчий зб. наук. праць. - Вип. 7: Архівна наука та наука в архівах. - К., 2005. - С. 35-39.
4 Матяш Ірина. XV Міжнародний конгрес архівів "Архіви, пам'ять і знання" // Студії з арх. справи та документознавства. - 2004. - Т. 12. - С. 240.http://www.archives.gov.ua/Publicat/Studii/Studii_2005.13.03-06.php
Дата: 27.07.2007 00:47
|
|
 |
Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів
 |
Статті |
 |
04.07.2008
Імперії потрібні раби Будь-яка імперія будується на кістках і їй не потрібні особистості, які чітко усвідомлюють свою національну приналежність і знають історію свого народу. Навіщо комусь знати, що впродовж 500-700 років його народ проходив криваву селекцію, коли кращих, сильніших духом і непокірних вбивали, а залишалися жити слабкі і не здатні, з різних причин, чинити опір. Цей «неприродний» відбір триває і зараз. |
03.07.2008
За чотири роки фіно-угри зберуться в Угорщині. Ті, що виживуть Шостий конгрес фіно-угорських народів відбудеться в Угорщині – таке рішення ухвалили в Західному Сибіру. Перший такий конгрес відбувся у столиці Комі - Сиктивкарі 1992 року, і наробив багато шуму. Другий – в Угорщині, мав здебільшого науковий характер. Третій – у Фінляндії, четвертий - в Естонії, копіювали попередні. Останній, скандальний, відбувся в столиці Ханти-Мансійського округу Югра. Автор: Антон Вишневський
|
01.07.2008
Кремль претендує на пів Європи Зустріч президентів Російської Федерації Дмітрія Мєдвєдєва та Естонії Тоомаса Хендріка Ільвеса в Ханти-Мансійську рясніє підтекстами. Автор: Ахто Лобьякас
|
25.05.2008
Дунайський кулак: «Вишеградська четвірка + 1» Міністр оборони Юрій Єхануров та його угорський колега Імре Секереш перетнули "заповітну" межу - підписали «Програму розвитку співробітництва між Міноборони України та Міноборони Угорської Республіки на 2008-2010 роки». Тепер, в рамках парамілітарного союзу «Вишеградська четвірка+1», українські вояки поїдуть вчитися просто до касарень НАТО і де-факто рахуватимуться "своїми" в штабах чотирьох країн - Угорщини, Чехії, Словаччини та Польщі. |
 |
22.05.2008
Кузнецовськ чи Вараж? Угорські етноніми на українському Поліссі Міста - не гриби і не ростуть на пустому місці за одну ніч. Кожне місто колись було селом, а кожне село починалося з 2-3 хат. Що ж до назви, то іноді назва зрозуміла і говорить сама про себе, а іноді значення її залишається таємницею, допускаючи різні припущення. Люди ж, які живуть у населеному пункті, часто особливо не вникають, що саме означає назва, головне, що це твоя мала Батьківщина, і чим глибше у часі сягає її коріння, тим більше є підстави пишатися її давньою історією. |
|
 |
Думка |
 |
Іван Заєць 26.12.2007 / 00:08
На жаль, в теперішній українській політиці присутні три політичні традиції або культури: азійсько-ординська, яка робить ставку на силу та примус, візантійська, заснована на інтригах, і європейська, базована на традиційних цінностях, ідеології та правилах. Переважно в реальній політиці в Україні тепер, на жаль, конкурують ординська та візантійська політичні культури.
Всі думки
|
 |
Відгуки |
 |
ІРИНА (запоріжжя) 2008.06.21 / 08:57
а ви відгуги дивитись? якщо так, чому ви не відповідаєте?дуже цікаво!!!!!
Всі відгуки
|
 |
Наша кнопка |
 |
|