UGRAЇNA.org
 
Новини
Статтi
Монографії
Енциклопедія
Уґраїна
 
Енциклопедія

06.05.2008
ҐРОЗА Петру
Румунський політик, який анексував Північну Трансильванію (Угорщина). Нар. 07.12.1884, Угорська Трансильванія. - Пом. 07.01.1958, Румунія. Випускник Будапештського ун-ту (Угорщина). Перший Прем'єр-Міністр прокомуністичного уряду Румунії після Сталінської окупації (1945-52). Виступав за державну автономію Угорської Трансильванії у складі Румунії. Володів угорською мовою. Національність - трансильванський румун. Православний. Ще...
Детальніше...

Новини
Уґраїна
Архів
 

Монографії


Эстонская литература в эмиграции

Эстонская литература в эмиграции видела свое призвание в сохранении преемственности. Тон задавала проблематика, связанная с национальной идентичностью. Литературными центрами эстонской диаспоры стали Канада и Швеция, хотя книги издавались и в других странах.

А.Кивикас, А.Гайлит, П.Крустен и др. прозаики продолжали работать в духе неореализма 1930-х, однако соприкосновение с западной литературой принесло свои плоды: Карл Ристикиви (1912–1977) пишет Новеллу, где наряду с сюжетом есть размышления о том, как следует писать литературное произведение этого жанра, которое можно назвать метановеллой. Так же построена часть его романа Ночь душ (1953), представляющего собой новый этап эстонского модернизма. До начала 1960-х Ристикиви уделяет много внимания обновлению стиля, а в последующем творчестве обращается к исторической тематике и создает серию романов (трилогия хроник – Горящий флаг, 1961; Последний город, 1962; Всадники смерти, 1963; трилогия романов-биографий Покрывало невесты (1965; Песнь радости, 1966; Ученик колдуна, 1967 и т.д.), отображающих обширный период времени от средневековья до ренессанса в разных европейских странах. Среди них выделяется последний роман писателя Римский дневник (1976), герой-рассказчик которого, остзейский просветитель 18 в., приехал в Рим знакомиться с историей и культурой Вечного города. Он задается вопросом, не является ли его бегство с родины уступкой злу и отказом исполнить свой долг. Во многом этот герой автобиографичен.

В эмиграции дебютировали такие эстонские прозаики, как Бернард Кангро (1910–1994), чей первый роман Земля, по которой тоскуют (1949) в лирическом ключе изображал жизнь эстонского крестьянства в середине 19 века; Валев Уйбопуу (1913–1997), почти сразу после бегства из Эстонии написавший роман Никто нас не услышит (1948) об Эстонии советского периода. К молодому поколению прозаиков относятся Хельга Ныу (1934) с ее романами о жизни и быте эмиграции Тигр, тигр (1969) и Дурной мальчишка (1973); Энн Ныу, Элин Тоома и др.

Поэзию в эмиграции представляли старый мастер Г.Суйтс своим последним сборником Огонь и ветер (1950), Х.Виснапуу, издавший несколько поэтических книг в разных странах, из которых стоит упомянуть сборник патриотических стихов Могилы предков (1946). В последних сборниках классика эстонской поэзии М.Ундер Искры в золе (1954) и На окраинах (1963), как и в прежние годы, немало любовной лирики, неомифологических стихов, основанных на народных преданиях и библейских мотивах. Но теперь к ним добавились тоска по родине и дому и горечь жизни на чужбине.

В 1946 в эмиграции дебютировали поэты Калью Лепик (1920–1999), Ильмар Лаабан (1921–2000) и Раймонд Колк. Лаабан со своим дебютным сборником Конец якорной цепи это начало песни (1946) стал первым сюрреалистом в эстонской поэзии. К.Лепик издал множество поэтических книг, построенных на ассоциативной образности, цветовой символике, обращении к экзистенциальным вопросам бытия.

Молодое поколение поэтов наиболее весомо представлено в творчестве Илоны Лааман (1934), предпочитающей верлибр.

Новая эстонская литература. Со второй половины 1980-х ситуация в в литературу входит молодое поколение поэтов, которое привнесло стилевую многополярность – вплоть до антипоэзии, метапоэзии (Хассо Крулль; 1964), панк-поэзии (Тыну Трубецки; 1963), маньеризма и т.п. Во второй половине 1990-х феноменом стало творчество поэта Contra (Маргус Коннула; 1974), опирающееся на новейший городской фольклор.

Многие прозаики среднего и старшего поколения выступили в этот период со значительными произведениями: роман Николая Батурина (1936) Сердце медведицы (1989), представляющий собой переплетение реальности и мифологии, посвящен самостоянью человека в современной зыбкой реальности. Новый роман Я.Кросса Полет на месте (1998) располагается на грани художественного и документального жанров. Широкий резонанс получает эссеистическая по своему складу проза Я.Каплинского Лед и Титаник (1995), Глаз и Гектор (оба 2000).

Прозаики молодого поколения приходят со своими темами и стилистическими новациями. Дебютный роман литературоведа Яана Ундуска (1958) Жара (1990) – это история любви, умело вплетенная в сложную языковую игру. Роман Тыну Ыннепалу (1962) (под псевдонимом Эмиль Тоде) Приграничье (1993) впервые в эстонской литературе касается темы сексуальных меньшинств и ставит проблему национальной идентичности эстонца в новом едином европейском пространстве. Андрус Кивиряхк (1970) в книге Воспоминания Ивана Орава (1995) выступает в роли пересмешника, предлагая альтернативную модель эстонской истории. Пришедший из рекламы Каур Кендер (1972) быстро обретает популярность своими жестокими романами День независимости (1998), Ненормальный и Бог яппи (оба 2000), молодые герои которых, пережив социальную травму в конце 1980-х – начале 1990-х, самоутверждаются за чужой счет, не брезгуя никакими средствами.

В новейшей драматургии следует отметить Яана Тятте (1964) с пьесами Пересечение с главной дорогой (1997), Мост (2000), Поздравляем с будним днем! (2001), где в парадоксальных обстоятельствах проверяется способность человека оставаться человеком.http://www.krugosvet.ru/articles/119/1011954/1011954a3.htm

Дата: 17.11.2007 02:29

Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів

Статті
19.03.2008
Підсумок правління Путіна - відродження ҐУЛАҐу Підсумок правління Путіна - відродження ҐУЛАҐу
Підсумки діяльності вепса, який зрікся своєї національності, вражають. Владімір Путін на посту президента московської імперії відродив систему катівних колоній, знищену в 1990-і роки в рамках політики декомунізації країни. Це Росія не Алєксандра Солженіцина, а Владіміра Путіна.
18.03.2008
КПРФ і фіно-угри КПРФ і фіно-угри
Перечитуючи матеріяли, опубліковані в січневому номері газети «Правда», можна подумати: Ґеннадій Зюґанов і КПРФ прямо-таки горою стоять за майбутнє корінних народів. Адже комуністи волають про апартеїд в межах Російської Федерації! Але з'ясовується: Зюґанова не цікавлять тюрки і фіно-угри. Він бідкається винятково про один народ - великорусів.
18.03.2008
Марійська "Троя" Марійська "Троя"
Марійці Пермської і Свердловської областей Російської Федерації - це унікальний фіно-угорський анклав на південному Уралі. Вони формують найсхіднішу ареальну групу марійської діяспори. Про існування їх поселень свідчать джерела, які відносяться до початку ХVII ст.
Автор: Адмін сайту MariUver, випукник школи Васькіно
17.03.2008
Битва за перевал Битва за перевал
Уґраїна вже повідомляла про гострий конфлікт, який розгоряється між українською та угорською громадськістю через будівництво на українській території угорського пам'яника. Великою проблемою у досягненні порозуміння є відмовчування українських та угорських урядових кіл.
Автор: Богдан ЧЕРВАК
14.03.2008
Фіно-угри: у пошуках могутнього союзника Фіно-угри: у пошуках могутнього союзника
Фіно-угри РФ мають мислити категоріями пошуку МОГУТНЬОГО СОЮЗНИКА. Марійцям буде цікавий міцний Казахстан, у віддаленій перспективі - Китай або група китайських держав. Удмуртам і комі потрібно сподіватися на народження північновеликоруської політичної ідентичності (Інгерманландії) - це довго. Ерзяни з мокшанами мають єдиного справжнього союзника поза Московською Ордою - Україну, Київську Русь. Білорусь - союзник Карелії і Вепсанма (звісно, не лукашенківська).
Думка

Іван Заєць
26.12.2007 / 00:08

На жаль, в теперішній українській політиці присутні три політичні традиції або культури: азійсько-ординська, яка робить ставку на силу та примус, візантійська, заснована на інтригах, і європейська, базована на традиційних цінностях, ідеології та правилах. Переважно в реальній політиці в Україні тепер, на жаль, конкурують ординська та візантійська політичні культури.

Всі думки

Відгуки

ирина (запоріжжя)
2008.05.07 / 11:29

Привіт!
На вашому сайті ви опублікували матеріали "Мордва юго-восточного Башкортостана",це дослідницький матеріал Маннапова Марселя Муритовича без ссилок на нього, але з ссилками на Центральноазіатський історичний сервер.
urgaza.ru - це історико-краізнавчий сайт Маннапова Марселя, так само там ви з ним можете зв'язатися.
Тако ж в zilair.ru , baimak.ru публікувалися ті ж матеріали.
Будь Ласка викладете ссилкі на його книгу з цих сайтів.
С повагою Гунчекно Ирина Вікторівна.

Всі відгуки

Наша кнопка
 
Copyright © 2004–2008 UGRAЇNA.org
Використання матеріалів з цього сайту дозволено
лише при гіпертекстовому посиланні на www.ugraina.org
Пишіть:
Розробка сайтуСтудія дизайну «Айкен»