UGRAЇNA.org
 
Новини
Статтi
Монографії
Енциклопедія
Уґраїна
 
Енциклопедія

06.05.2008
ҐРОЗА Петру
Румунський політик, який анексував Північну Трансильванію (Угорщина). Нар. 07.12.1884, Угорська Трансильванія. - Пом. 07.01.1958, Румунія. Випускник Будапештського ун-ту (Угорщина). Перший Прем'єр-Міністр прокомуністичного уряду Румунії після Сталінської окупації (1945-52). Виступав за державну автономію Угорської Трансильванії у складі Румунії. Володів угорською мовою. Національність - трансильванський румун. Православний. Ще...
Детальніше...

Новини
Уґраїна
Архів
 

Монографії


Бібліотека мокшанських текстів. Ч.1.

Кельгома ялгат! Мокшень кяльса фкя и сяка газетаньке - "Мокшень правдась" - вов ни пцтай кафксогемонь киза каннесыне кулатнень мокшетнень кудс, аралакшнесыне синь, тонафтсыне сембе ся цебярти, мезть сатозе цивилизованнай мирсь, тюри мокшень кяльть ванфтоманкса и ароптоманкса, мокшетнень культураснон, историяснон "панчсеманкса".

Полафни пингсь, полафнихть ломаттне, касондыхть газетати вешфксне, сяс "Мокшень правдаське" фалу полафни, и аньцек цебярь шири.

Тяни газетаса покодихть ламонь содай журналисст, конатненди кеподевомшка мокшетнень эряфста тя или тона темась, сяс тя периодическяй изданиясь крхка содержанияс коре, а техническяй ширде сон ащесь примеркс республиканскяй лия газетатаненди фалу. Версткась тиендеви компьютерса, и пяк мазыста.

Моли подпискась 2001 кизонь васенце пяле кизонди. Сонь питнец 49 цалковай 20 трешник, колма ковонди 24 цалковай 60 трешник. Газетать индексоц 52780. Мордовияса эряйхненди можна серматфтомс тязк, а сяда ичкозденнетненди ярмаксна лемснон-пилеснон, адресснон мархта кучемат редакцияв тяфтама адресс коре: 430000, Саран ош, Советонь ульця, 22, "Мокшень правда".

Арада газетати ялгакс тиньге!ПерекладДорогі друзі!

Єдина в цілому світі газета, яка виходить мокшанською мовою, - "Мокшень правда" - майже 80 років несе вістки до мокшанських родин, і є захисницею мокшан, прилучає їх до цивілізованого світу, розкриває їх історію, культуру, охороняє та зберігає мову.

Змінюється час, змінюються люди, змінюються вимоги до газети, тому змінюється й вона, і лише на краще.

Зараз у газеті працюють кваліфіковані журналісти, яким "підлягають" всі теми. Тому вона багата змістом, а за технічним оформленням газета була прикладом для всіх республіканських газет Мордовії завжди. Верстка газети компютерна, дуже цікава та сучасна.

Триває передплата на 1 піввріччя 2001 року. вартість її 49 руб. 20 коп., на 3 місяці - 24 руб. 60 коп. Індекс газети 52780. Мешканці Мордовії можуть передплатити її за місцем проживання, іногороднім же допоможуть у цій справі в редакції за адресою: 430000, м. Саран Ош, Советонь ульця. 22, газета "Мокшень правда".

Чекаємо на нових друзів!

Дата: 22.12.2007 23:42

Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів

Статті
19.03.2008
Підсумок правління Путіна - відродження ҐУЛАҐу Підсумок правління Путіна - відродження ҐУЛАҐу
Підсумки діяльності вепса, який зрікся своєї національності, вражають. Владімір Путін на посту президента московської імперії відродив систему катівних колоній, знищену в 1990-і роки в рамках політики декомунізації країни. Це Росія не Алєксандра Солженіцина, а Владіміра Путіна.
18.03.2008
КПРФ і фіно-угри КПРФ і фіно-угри
Перечитуючи матеріяли, опубліковані в січневому номері газети «Правда», можна подумати: Ґеннадій Зюґанов і КПРФ прямо-таки горою стоять за майбутнє корінних народів. Адже комуністи волають про апартеїд в межах Російської Федерації! Але з'ясовується: Зюґанова не цікавлять тюрки і фіно-угри. Він бідкається винятково про один народ - великорусів.
18.03.2008
Марійська "Троя" Марійська "Троя"
Марійці Пермської і Свердловської областей Російської Федерації - це унікальний фіно-угорський анклав на південному Уралі. Вони формують найсхіднішу ареальну групу марійської діяспори. Про існування їх поселень свідчать джерела, які відносяться до початку ХVII ст.
Автор: Адмін сайту MariUver, випукник школи Васькіно
17.03.2008
Битва за перевал Битва за перевал
Уґраїна вже повідомляла про гострий конфлікт, який розгоряється між українською та угорською громадськістю через будівництво на українській території угорського пам'яника. Великою проблемою у досягненні порозуміння є відмовчування українських та угорських урядових кіл.
Автор: Богдан ЧЕРВАК
14.03.2008
Фіно-угри: у пошуках могутнього союзника Фіно-угри: у пошуках могутнього союзника
Фіно-угри РФ мають мислити категоріями пошуку МОГУТНЬОГО СОЮЗНИКА. Марійцям буде цікавий міцний Казахстан, у віддаленій перспективі - Китай або група китайських держав. Удмуртам і комі потрібно сподіватися на народження північновеликоруської політичної ідентичності (Інгерманландії) - це довго. Ерзяни з мокшанами мають єдиного справжнього союзника поза Московською Ордою - Україну, Київську Русь. Білорусь - союзник Карелії і Вепсанма (звісно, не лукашенківська).
Думка

Іван Заєць
26.12.2007 / 00:08

На жаль, в теперішній українській політиці присутні три політичні традиції або культури: азійсько-ординська, яка робить ставку на силу та примус, візантійська, заснована на інтригах, і європейська, базована на традиційних цінностях, ідеології та правилах. Переважно в реальній політиці в Україні тепер, на жаль, конкурують ординська та візантійська політичні культури.

Всі думки

Відгуки

ирина (запоріжжя)
2008.05.07 / 11:29

Привіт!
На вашому сайті ви опублікували матеріали "Мордва юго-восточного Башкортостана",це дослідницький матеріал Маннапова Марселя Муритовича без ссилок на нього, але з ссилками на Центральноазіатський історичний сервер.
urgaza.ru - це історико-краізнавчий сайт Маннапова Марселя, так само там ви з ним можете зв'язатися.
Тако ж в zilair.ru , baimak.ru публікувалися ті ж матеріали.
Будь Ласка викладете ссилкі на його книгу з цих сайтів.
С повагою Гунчекно Ирина Вікторівна.

Всі відгуки

Наша кнопка
 
Copyright © 2004–2008 UGRAЇNA.org
Використання матеріалів з цього сайту дозволено
лише при гіпертекстовому посиланні на www.ugraina.org
Пишіть:
Розробка сайтуСтудія дизайну «Айкен»