|
 |
Енциклопедія |
 |
08.07.2011
КРЕЙСІРААДІО
«Кре́йзіра́діо» (ест. «Kreisiraadio», англ. «Crazy Radio», укр. «Божевільне радіо») — естонський комедійний гурт, у склад якого входять: Ганнес Вирно (Hannes Võrno), Петер Ойя (Peeter Oja) і Тармо Лейнатамм (Tarmo Leinatamm). Ще...
Детальніше...
|
|
Новини |
|
|
Уґраїна |
|
|
Архів |
|
Енциклопедія
ВЕПСЛЯНДІЯ
 Фіно-угорська країна. Розташована у т.зв. Міжозер'ї - трикутнику між Онезьким, Ладозьким та Білим озером. Населення - вепси, чудь, карели, великоруси, українці, цигани. Територія поділена адміністративними кордонами 5 суб'єктів Російської Федерації - Вологодської, Тверської, Архангельської, Ленінградської областей та Республіки Карелія.
Детальніше...
|
|
|
|
Монографії
Бібліотека мокшанських текстів. Ч.1.
Кельгома ялгат! Мокшень кяльса фкя и сяка газетаньке - "Мокшень правдась" - вов ни пцтай кафксогемонь киза каннесыне кулатнень мокшетнень кудс, аралакшнесыне синь, тонафтсыне сембе ся цебярти, мезть сатозе цивилизованнай мирсь, тюри мокшень кяльть ванфтоманкса и ароптоманкса, мокшетнень культураснон, историяснон "панчсеманкса".
Полафни пингсь, полафнихть ломаттне, касондыхть газетати вешфксне, сяс "Мокшень правдаське" фалу полафни, и аньцек цебярь шири.
Тяни газетаса покодихть ламонь содай журналисст, конатненди кеподевомшка мокшетнень эряфста тя или тона темась, сяс тя периодическяй изданиясь крхка содержанияс коре, а техническяй ширде сон ащесь примеркс республиканскяй лия газетатаненди фалу. Версткась тиендеви компьютерса, и пяк мазыста.
Моли подпискась 2001 кизонь васенце пяле кизонди. Сонь питнец 49 цалковай 20 трешник, колма ковонди 24 цалковай 60 трешник. Газетать индексоц 52780. Мордовияса эряйхненди можна серматфтомс тязк, а сяда ичкозденнетненди ярмаксна лемснон-пилеснон, адресснон мархта кучемат редакцияв тяфтама адресс коре: 430000, Саран ош, Советонь ульця, 22, "Мокшень правда".
Арада газетати ялгакс тиньге!ПерекладДорогі друзі!
Єдина в цілому світі газета, яка виходить мокшанською мовою, - "Мокшень правда" - майже 80 років несе вістки до мокшанських родин, і є захисницею мокшан, прилучає їх до цивілізованого світу, розкриває їх історію, культуру, охороняє та зберігає мову.
Змінюється час, змінюються люди, змінюються вимоги до газети, тому змінюється й вона, і лише на краще.
Зараз у газеті працюють кваліфіковані журналісти, яким "підлягають" всі теми. Тому вона багата змістом, а за технічним оформленням газета була прикладом для всіх республіканських газет Мордовії завжди. Верстка газети компютерна, дуже цікава та сучасна.
Триває передплата на 1 піввріччя 2001 року. вартість її 49 руб. 20 коп., на 3 місяці - 24 руб. 60 коп. Індекс газети 52780. Мешканці Мордовії можуть передплатити її за місцем проживання, іногороднім же допоможуть у цій справі в редакції за адресою: 430000, м. Саран Ош, Советонь ульця. 22, газета "Мокшень правда".
Чекаємо на нових друзів!
Дата: 22.12.2007 23:42
|
|
|
Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів
|
Статті |
 |
19.01.2012
Микола Сірук: Фіни демонструють характер
"Цьогорічні вибори Президента Фінляндії по-новому показали фінів. Вони не хочуть розплачуватися за чужі прорахунки країн єврозони. Саме цим, за словами найімовірнішого переможця президентських виборів у Фінляндії Саулі Нійністо, пояснюється успіх партії «Справжні фінни» на парляментських виборах у квітні 2011 року. Пан Нійністо проходить у другий тур голосування за кандидатуру на посаду Президента Фінляндії", - пише Микола Сірук в газеті "День". Нагадаємо, президентські вибори відбудуться у Фінляндії у цю неділю, 22 січня. |
|
17.01.2012
Усталився західний кордон Мерянії
Перше товариство реетнізаторов, які стверджують, що білоруси мають балтське кривицьке походження, з'явилося 10 років тому. Тепер їхні однодумці є і в Російській Федерації. Вони твердять: балто-кривицькі території сягають Тверської та Московської областей. А там вже фіно-угорські кордони літописної Мері, яка також має власні активні групи "реетнізаторів" із десятирічною біографією. Важливо, що кривичі й меряни віднайшли спільний кордон. Поки що він умовний і не позначений на місцевости жодним чином. Але це й не потрібно Кривії та Мерянії. Своїм існуванням вони заперечують легітимність офіційної влади, яка привласнила право керувати "вигаданими слов'янськими спільнотами" - русскіми та беларусами. |
|
14.01.2012
Метушня довкола совєцького Достоєвського
Викладачі Женевського університету Жан-Поль Бронкар і Крістіан Бота опублікували сенсаційний матеріал «Викритий Бахтін. Історія брехуна, шахрайства та колективного марення» про спадщину совєцького вченого-лінгвіста Міхаїла Бахтіна (1895-1975). На переконання швейцарських дослідників, Бахтін присвоїв собі чужі роботи, написані про великоруського письменника-шовініста Достоєвського. Їх авторами насправді були вчені Павєл Медвєдєв і Валєнтін Волошинов. Перший, як відомо, був убитий 1938 року бандою НКВД - після інсценування "народного суду", а другого закатували сухотами. |
|
09.01.2012
Тарас Шевченко у фінських перекладах
Виявляється, першим перекладачем Шевченка фінською мовою був Вейкко Ервасті, поет із "лівацьким минулим". "Він народився в Фінляндії, але у 17-річному віці еміґрував до СССР. Це було 1931 року, під час активізації ультраправого «Лапуаського руху», адже сам Ервасті мав виразно ліві погляди. Йому вдалося уникнути долі багатьох інших «червоних» фінів, репресованих сталінським режимом. Ба більше, 1944 року він навіть став членом Спілки письменників СССР", - пише у своїх традиційних, дещо іронічних "нотатках інженера-філолога" Юрій Зуб. Із Гельсинкі він у добрий спосіб привітав зі святами - підготував перший в нашому літературознавстві нарис про фінські переклади поета Шевченка. |
|
05.01.2012
Богдан Червак намацав будапештські "вузли"
Київський публіцист Богдан Червак - із правовірного націоналістичного табору. Не так давно він побував на семінарі в Угорщині, результатом чого став шкіц про "будапештський вузол українських проблем". Написаний шкіц не за бандерівським, а за традиційним "рухівським" каноном. Червак бідкається і про вічно "молоду українську державу", і про саботаж україномовних служб в греко-католицьких парафіях Угорщини... Так, зараз годі шукати глибших чи просто політичніших роздумів про українсько-угорські взаємини. Тому U пропонує цю статтю до прочитання. Її оприлюднено на популярному сайті "Українська правда". |
|
|
Думка |
|
Сучасні великоруси охоче "грають" у фіно-угрів
14.09.2011 / 00:37
Игра - это способ избежать серьезного переосмысления своих истоков, это страх осознать, что русские не славяне, а сложный этнический конгломерат, это страх потерять привычные ориентиры, мифы, идеологические штампы. В то время как для финно-угров это реальность, а значит мы честнее и трезвее вглядываемся в свое прошлое. Разве это плохо? Maxim Ryabchikov
Всі думки
|
|
Відгуки |
|
Наталя (Київ)
2012.02.06 / 01:29
Цікаво. І з вашої тематики :
http://secret-r.net/publish.php?p=227
Всі відгуки
|
|
Наша кнопка |
|
|
|
