Новини
Сьогодні - День ерзянської мови
16 квітня відзначається День ерзянської мови. Традицію запроваджено у 1990-их роках, коли стало ясно: мокшани та ерзяни не будуть мордвою, а дві літературні мови "мордви" є базою для національного ідентитету окремих народів - ерзя та мокша.
Сьогодні не згадують саме про цей контекст запровадження свята. Ерзяни пішли далеко у своїх національних вимогах. Хоча й не переступили поріг ідеї національної Ерзянської держави на всіх історичних територіях: Нижегородській та Пензенській області, східній частині Республіки Мордовія та навіть у фіно-угорському степу - Самарській та Ульяновській області Російської Федерації.
У Саранську відбулася урочиста учта, яку очолили ветерани ерзянського руху - Кшуманцянь Пірґуж та Нуянь Відяз. Вони привітали присутніх із святом від імени українських ерзян - з таким проханням звернувся до організаторів мешканець Києва Ожомасонь Кірдя.
Крім того, до України запрошено представника ерзянської музичної інтелігенції - для участі в радіопередачі на 1-му каналі національного радіо. Її готує музикознавець Тамара Колотиленко спільно з членом Київського товариства культури народів фіно-пермської групи Ростиславом Мартинюком.
РМ
Дата: 16.04.2008 19:28
|
|
 |
Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів
|
Статті |
 |
19.03.2008
 Підсумок правління Путіна - відродження ҐУЛАҐу
Підсумки діяльності вепса, який зрікся своєї національності, вражають. Владімір Путін на посту президента московської імперії відродив систему катівних колоній, знищену в 1990-і роки в рамках політики декомунізації країни. Це Росія не Алєксандра Солженіцина, а Владіміра Путіна. |
18.03.2008
 КПРФ і фіно-угри
Перечитуючи матеріяли, опубліковані в січневому номері газети «Правда», можна подумати: Ґеннадій Зюґанов і КПРФ прямо-таки горою стоять за майбутнє корінних народів. Адже комуністи волають про апартеїд в межах Російської Федерації! Але з'ясовується: Зюґанова не цікавлять тюрки і фіно-угри. Він бідкається винятково про один народ - великорусів. |
18.03.2008
 Марійська "Троя"
Марійці Пермської і Свердловської областей Російської Федерації - це унікальний фіно-угорський анклав на південному Уралі. Вони формують найсхіднішу ареальну групу марійської діяспори. Про існування їх поселень свідчать джерела, які відносяться до початку ХVII ст.
Автор: Адмін сайту MariUver, випукник школи Васькіно
|
17.03.2008
 Битва за перевал
Уґраїна вже повідомляла про гострий конфлікт, який розгоряється між українською та угорською громадськістю через будівництво на українській території угорського пам'яника. Великою проблемою у досягненні порозуміння є відмовчування українських та угорських урядових кіл.
Автор: Богдан ЧЕРВАК
|
14.03.2008
 Фіно-угри: у пошуках могутнього союзника
Фіно-угри РФ мають мислити категоріями пошуку МОГУТНЬОГО СОЮЗНИКА. Марійцям буде цікавий міцний Казахстан, у віддаленій перспективі - Китай або група китайських держав. Удмуртам і комі потрібно сподіватися на народження північновеликоруської політичної ідентичності (Інгерманландії) - це довго. Ерзяни з мокшанами мають єдиного справжнього союзника поза Московською Ордою - Україну, Київську Русь. Білорусь - союзник Карелії і Вепсанма (звісно, не лукашенківська). |
|
|
Думка |
|
Іван Заєць
26.12.2007 / 00:08
На жаль, в теперішній українській політиці присутні три політичні традиції або культури: азійсько-ординська, яка робить ставку на силу та примус, візантійська, заснована на інтригах, і європейська, базована на традиційних цінностях, ідеології та правилах. Переважно в реальній політиці в Україні тепер, на жаль, конкурують ординська та візантійська політичні культури.
Всі думки
|
|
Відгуки |
|
ирина (запоріжжя)
2008.05.07 / 11:29
Привіт!
На вашому сайті ви опублікували матеріали "Мордва юго-восточного Башкортостана",це дослідницький матеріал Маннапова Марселя Муритовича без ссилок на нього, але з ссилками на Центральноазіатський історичний сервер.
urgaza.ru - це історико-краізнавчий сайт Маннапова Марселя, так само там ви з ним можете зв'язатися.
Тако ж в zilair.ru , baimak.ru публікувалися ті ж матеріали.
Будь Ласка викладете ссилкі на його книгу з цих сайтів.
С повагою Гунчекно Ирина Вікторівна.
Всі відгуки
|
|
Наша кнопка |
|
|
