Уґраїна — Чувашія — Статтi

За що чуваші люблять Ющенка?

Президент Ющенко має близького родича - заслуженого діяча культури Чувашії. Ні, його двоюрідний дядя Олекса - не чуваш. Але в часи розвитку "горизонтальних" міжлітературних зв'язків УССР із народами СССР він узявся за переклади творів найбільш контраверсійного чуваського поета, бойовика терористичних загонів Червоної армії Сеспеля Мішші. Тепер 92-річний Ющенко згадує: чуваші раділи першим українським перекладам мов діти.

«У Союзі дуже зважали на дружбу між народами. Просто таки примушували дружити. А потім я сам зацікавився. У 1922 році на Чернігівщині жив один молодий чуваський поет — Сеспель Мішші. Його звинуватили у троцькізмі, і він переховувався в селі. Повісився у 23 роки. Хворів. А ще — нерозділене кохання... Утік від чекістів, а попався Амурові! Писав він добре. Перекладали його Тичина, Рильський. І я теж. Я настояв, аби його вірші видали в Україні. Чуваші раділи, мов діти. 1994-го в Шупашкар (Чебоксари - великоруською) мені дали за це звання.»

У Києві є пам'ятні місця, пов'язані із Сеспелем Мішші. Найбільш відома адреса - Ульянових, 7. На двоповерховому будинку до 2005 року красувалася чавунна дошка, яка сповіщала, що в цьому приміщенні жив чуваський поет. Довгий час будинок був на реставрації, а потім його просто знесли. Історична дошка поділася невідомо куди, хоча на остові недоруйнованої будівлі ще довго біліло місце, на якому вона була. Тепер про Сеспеля Київ остаточно забув. Охочих судитися із фірмою-забудовником, яка, вочевидь, і дозволила собі такий вандалізм, немає.

Довідка Вікіпедії: Мішші Сеспель (Міхаіл Кузьміч Кузьмін; 16 листопада 1899, Шутурово. — †1922).

Народвився 16 листопада 1899 року в селі Шутурово Цивільського повіту Казанської губернії. Нині це село носить його ім'я і за новим адмінподілом належить Канаському району Чуваської Республіки.

Навчався в Шихазанській другокласній школі, в 1917 вступає до Тетюшинської учительської семінарії. Після Жовтневого перевороту в Петербурзі добровольцем вступає до лав Червоної Армії, сподіваючись на позитивні наслідки для чуваського народу. В армії вступає до комсомолу та ВКП(б). Одночасно пише вірші в яких критикує великороське самодержав'я, негативну роль московського православ'я, захищає чуваську мову від русифікації.

До творчого доробку входить: близько 60 віршів, уривки роману «Втікач», частина драми «Убік», записки з щоденника и більше 100 листів. Сповненими оптимізму, спрямованими в майбутнє рідного народу є вірші «Чуваська мова», «Синові чуваському», «Чувашці», «Пашня Нового дня», «Сталева віра», «До моря».

«Пашня Нового дня» перекладена на 55 мов світу, решта віршів перекладені українською та великороською мовами.

Сеспелю приписують роль основоположника сучасної чуваської поезії завдяки його статті від 17 листопада 1920 р. в чуваській газеті «Канаш» («Рада»). Стаття мала назву «Віршування та правила наголосу». Сеспель вніс в чуваську літературну мову силлабо-тоніку (властива народній чуваській мові від природи) і тим самим вказав шляхи подальшого розвитку і вдосконалення національної мовленнєвої культури.

Незважаючи на молодість Мішші займав досить відповідальні державні посади сталінського режиму: в 1919—1920 -их роках слідчий Тетюшинської слідчо-виправної комісії Ревтрибуналу, завідуючий відділу юстиції Чуваської Автономної Області. Під час голоду на Поволжі (1922 р.) відправляється в Україну в Чернігівську область, де допомагає розміщувати біженців з Поволжя в українських сім'ях. Одночасно працює в Остерському повітовому земельному відділі, вчителює в місцевій школі (зараз це гімназія, що носить його ім'я).

Життя поета обривається трагічно — бачачи всю безперспективність комуністичної ідеології, її антилюдську суть, відчуваючи себе причетним до звірств совєтського режиму Мішші Сеспель покінчив життя самогубством. За деякими версіями причиною стало не розділене кохання.

Фігура Сеспеля є знаковою для України. Видатний український письменник Юхим Збанацький відтворив його образ в романі «Сеспель». А кіностудія ім. Довженка в 1970 р. зняла біографічну дилогію «Полум'яне серце» (реж. Чичканов). Фільм був заборонений в УРСР і режисер відвіз оригінали в Шупашкар (Чебоксари). Ім'я Сеспеля носить вулиця в Шупашкарі, його рідне село, кінотеатри, гімназія в Чернігівській області і пароплав. В Шупашкарі на вулиці Сеспеля відкрито пам'ятник, в рідному селі — музей поета.

АК

На світлині: Олекса Ющенко згадує про Мішші Сеспеля