|
 |
Енциклопедія |
 |
25.07.2010
КЬОРНЕР Ґабор
Угорський перекладач української та польської літератури. Нар.1969, Будапешт (Угорщина). Закінчив Будапештський ун-т ім. Етвеша, польський та український ф-т. З укр. перекладав Ю. Андруховича ("Рекреації" (1999), "Моя Європа" (2004), "Shevchenko is OK" (2004) - угорська назва "Дезорієнтації на місцевосці", "Московіаду" (2007), О.Забужко "Польові дослідження з українського сексу" (1999), С.Жадана "Депеш мод" (2010). Мешкає у Будапешті.
Детальніше...
|
|
Новини |
|
|
Уґраїна |
|
|
Архів |
|
|
Актуально |
|
Енциклопедія
ЛІВОНІЯ (Лівімаа)
 Фіно-угорська країна на узбережжі Ризької затоки Балтицького моря. Населення - ліви та латвійці. До ХІІ ст. моноетнічна країна лівів, розташована на північний схід від гирла Даугави та у північній частині курземського узбережжя...
Детальніше...
|
Монографії
ІРА: В БОРОТЬБІ ЗА СВОБОДУ
 Цей острів (70 тис.кв.км.), який ще називають Зеленим і який кельти, предки теперішніх ірландців, заселили ще в 4ст. до нашої ери, має нещастя бути сусідом Великобританії...
Детальніше...
|
|
|
|
Уґраїна — Ерзянь Мастор
Новини
Статтi
Монографії
|
02.03.2010
Мордовский вариант московского православия
К середине XVIII в. эрзяне и мокшане приняли святое крещение, стали считаться народом православным. Однако по сей день эрзяно-мокшанская община сохраняет некоторые остатки своих прежних, языческих, дохристианских верований и обрядов. Часть из них бытует сама по себе, в первозданном виде, часть же — в синкретической форме, в контаминации с московским православием, причем в таком симбиозе, что вполне обоснованно можно говорить об особом, мордовском варианте православия, пишет в своей диссертации Елена Мокшина.
|
|
|
11.11.2007
Маризь Кемаль: Мы - эрзяне!
Было мне тогда лет 11–12. Старший брат, 20-летний парень, жил и работал в городе. Однажды на выходной он приехал в деревню с русским другом. По обычаю, гостя сначала угостили, потом юноши вышли на крыльцо покурить. Помыв посуду, я тоже выскочила к ним: любопытно же! Брат пошел в погреб за позой (квас),русский друг, высокий, улыбчивый парень, взъерошил своей широкой ладонью мои белесые космы и сказал: "Ну что, маленькая мордовка, купаться ходишь, что ли?"
|
Енциклопедія
|
24.12.2007
ПУРҐІНЄ Васілій
 Ерзянський літературознавець, фольклорист, драматург. Нар. 31.07.1914, с. Лобаскі, Ічалківський р-н, Республіка Мордовія (Ерзянь Мастор). - Пом. 11.12.1983, м. Саранськ, РМ (Ерзянь Мастор). Вперше створив наукову історію ерзянської літератури (навчальний посібник «Мордовська совітська література», 1952). Один з керівників авторського колективу тритомної «Історії мордовської літератури» (1968; 1971; 1974); автор низки програм, підручників, хрестоматій з ерзяно-мокшанської літератури для вищих навчальних закладів. Великоруське ім'я - Васілій Владімірович Ґорбунов. Національність - ерзя. Ще...
|
|
|
|
Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів
|
Статті |
 |
08.09.2010
Олексій Федорченко: русскіє - це меря
Мешканець уральського Єкатеринбурга Олексій Федорченко прорвався на європейський ринок фестивального кіна п'ять років тому, коли його ігрова картина «Перші на Місяці» була визнана «кращою документальною» на конкурсі у Венеції. Журі просто не зрозуміло, що спритний свердловський хлопець їх дурить, переконуючи, що москалі ще при Сталіні побували на Місяці. Тепер черга прийшла до нового одкровення: русскіє - це нащадки язицького фіно-угорського народу меря. А може бути - просто меря, яку через непорозуміння називають слов'янами.
|
|
02.09.2010
Президенти Марій Ел та Удмуртії мають зникнути
Ґосдума Російської Федерації затіяла комічну кампанію з ліквідації поста Президента у тих суб'єктах Федерації, де вони є або носять такий титул. Аби не виставляти комплекси замовника-Медвєдєва на посміховсько, створили ініціятивну групу з керівників підвладних кавказьких країн, які нібито хочуть добровільно перейменуватися у когось іншого - тільки б не бути "Президентами". Якщо чергова холуйська інтрига вдасться, то з політичної історії зникнуть одразу два Президенти фіно-угорських країн - Президент Республіки Марій Ел та Президент Удмуртської Республіки. Чи будуть при цьому ліквідовувати ще й посади президентів фірм та компаній різних форм власностей, Госдума не каже. Нижче подаємо "нередагований" темник Кремля, який некритично оприлюднили і українські ЗМІ. |
|
21.08.2010
Спікер Володимир Литвин як фінознавець
Фінський напрямок політики офіційного Києва - це суміш книжкової романтики та непоборного суму. Про це свідчить і офіційний візит до Фінляндії спікера Верховної Ради Володимира Литвина у далекий квітень 2004 року. Тоді вся Європа відчувала наближення того, що пізніше назвуть Помаранчевою революцією. А сам Литвин - відповідно до тодішнього мейнстриму - підігрував очікуванням Європи, прочитавши довжелезну лекцію фінські еліті про тисячелітні українсько-фінські зв'язки. Він навіть цитував фінські народні приказки. Винятковий документ! |
|
17.08.2010
Хто помер: Шулдир Васлі чи Васілій Крилофф?
В Йошкар-Олі помер марійський поет Шулдир Васлі, голова Спілки письменників Республіки Марій Ел. Теперішня влада називає його талановитим прозаїком, драматургом та журналістом. Насправді, поет мучився своєрідним духовним полоном, в який потрапляв кожен, хто присвячував себе роботі на літературній марійській ниві. Навіть після смерти офіціна влада уникала називати його справжнім іменем - Шулдир Васлі. Вживала більш "пристойне" і цілком паспортне - Васілій Крилофф. |
|
14.08.2010
Карельські гробки-2010
З 2 по 11 серпня представники неофіційної України традиційно їздили по ГУЛАГівських місцях Російської Федерації. Люди відбули дні пам'яти жертв сталінського терору в Сандармосі, на каторзі "Беломорканал", Кемі та установах СЛОН-СТОН на Соловецьких островах. Очолював делегацію народний депутат України Ярослав Кендзьор. Голова Спілки Української Молоді Олександр Задорожний написав звіт про цю прощу, в якому зроблено наголос на "карельській" долі перших лідерів СУМ - Павлушкова та Матушевського.
|
|
|
Відгуки |
|
Бляєнь Сиресь (Київ)
2010.09.06 / 10:41
Василь Стус
Не любити тебе —не можна.
Володіти тобою — жаль.
І хвилина діяння кожна
Випромінює нам печаль.
Бути разом... в однім цілунку.
Злить уста і серця свої.
Тільки в хвилі нема порятунку...
Плачуть вночі лишень солов'ї...
Ти в хвилину чуттєвої бурі
Не віддайся мені, дивись,
Бачиш вечора крила похмурі?
То над нами вони зійшлись.
Хай нам кажуть: любити можна
Тільки раз. Того разу й жаль,
І щаслива хвилина кожна
Випромінює нам печаль.
Не ховайся в зволоженім зорі,
Бо розгойдані береги
Поглинаючих фантасмагорій
Будуть завжди нам дорогі.
Ні! Знайти і в чуттєвих бурях
Не перейдену нами грань,
Щоб не відати днів похмурих,
Щоб не знати про гнів прощань.
Не любити тебе — не можна,
та й любитись з тобою — жаль,
бо хвилина кохання кожна
випромінює нам печаль.
Вечкемс - а мери вечкемась!
Кирдемс, -а муеви питне!
Шкань вишкапельксэзэ эрьвась,
Минек ризнэматнень витни.
Кавонек -ве паламосо
Човор - турвасо, седейсэ.
Арась идемась комболкссо,
Цёковтнэ авардить лейсэ.
Ёжов жорномасонть велязь
Олят монень иляк максо,
Чокшненть сёлмонзо менелесь
Эндинзе латопрянь ладсо…
Вечкемась се - кона вейкесь
Секс сон питнедеяк питней
Утяскав шкань вишкапельксэсь
Минек ризнэматнень витни.
А ваят летьке ваномас,
Содак, лымбакстнезь чиретнень
Фантасмагориянь коряс
Ванстасызь читне ды ветне.
Мусынек даволга ношкстазь
Утяскань кекшезь томбаленть!
Ризнэмась певери порксазь,
Вечкемась пурнасы аленть.
Вечкемс а мери вечкемась!
Ёминек, - човорявсть китне,
Шкань вишкапельксэзэ эрьвась,
Минек ризнэматнень витни.
Василь Стус
Ютавтызе эрзянь кельс Боляень Сыресь
Всі відгуки
|
|
Наша кнопка |
|
|
|
27 квітня на загальнонаціональному радіоканалі «Культура» поновлено випуск півгодинної передачі «Етнофорум» з ведучою Катериною Божко. Тема випуску – життя ерзянської громади України. Збережено формат передачі – вона виходить у прямому ефірі. 
"Мордвинізатори" ерзянського народу мають нести відповідальність згідно зі статтею 282 Кримінального кодексу РФ "Розпалювання ненависті або ворожнечі, а рівно приниження людської гідності". 
Понад 90 тисяч примірників - наклад загальноукраїнської газети "Україна Молода". У суботньому номері, від 17 квітня, тут з'явилася стаття про День ерзянської мови в Києві. Відзначено: свято вперше проведено за участю двох українських міністерств та Державного комітету у справах національностей та релігії. Автор замітки, якій дали досить дивну назву ("З пішаків - в ерзі"), людина з екзотичним ім'ям та прізвищем - Ожомасонь Кірдя. Як з'ясувалося - традиційно ерзянським. Зрештою, редакція газети запевнила організаторів Дня рідної мови: готові надавати цілі шпальти для дискусій про фіно-угорську Росію. Тема має попит на українському медія-ринку, є підготовлений читач. Далі подаємо оригінал повідомлення. 
Поп-співачка РФ ерзянського походження. Нар. 01.06.1960-их років у ерзянському селі Ташто Макалуш (Старий Маклауш, за іншими даними - у с.Горкі), Клявлінський р-н Самарської обл. (Південна Ерзянь Мастор). Вільно володіє ерзянською мовою. В юному віці виконувала ерзянські пісні на сценах сільських клюбів. Після переїзду до Москви виключає із репертуару ерзянські твори, хоча зберігає національне музичне мислення, етноорієнтований інтонаційний слух та локально-ерзянську виконавчу манеру. Свідомо пішла на мішаний шлюб (одружена з українцем Олександром Костюком, 1984). Солістка популярного ансамблю "Золоте кільце". Заслужена артистка Республіки Мордовія. Національність - ерзянка. 
Ерзянський письменник, педагог, історик. Нар. 06.10.1951, с. Новиє Турдакі, Кочкуровський р-н, Мордовська АССР (Ерзянь Мастор). Роман «Вклонися борозні» (1988) має виразно антиколоніяльний пафос. Есей «Пингень гайть» (Дзвін епох, 2004) апелює до національної гордости ерзян, закликає до всенародного опору русифікації. 