|
 |
Енциклопедія |
 |
06.05.2008
ҐРОЗА Петру Румунський політик, який анексував Північну Трансильванію (Угорщина). Нар. 07.12.1884, Угорська Трансильванія. - Пом. 07.01.1958, Румунія. Випускник Будапештського ун-ту (Угорщина). Перший Прем'єр-Міністр прокомуністичного уряду Румунії після Сталінської окупації (1945-52). Виступав за державну автономію Угорської Трансильванії у складі Румунії. Володів угорською мовою. Національність - трансильванський румун. Православний. Ще... Детальніше...
|
 |
Новини |
 |
 |
Уґраїна |
 |
 |
Архів |
 |
|
 |
Уґраїна — Ерзянь Мастор
Новини
Статтi
Монографії
 |
11.11.2007 Маризь Кемаль: Мы - эрзяне! Было мне тогда лет 11–12. Старший брат, 20-летний парень, жил и работал в городе. Однажды на выходной он приехал в деревню с русским другом. По обычаю, гостя сначала угостили, потом юноши вышли на крыльцо покурить. Помыв посуду, я тоже выскочила к ним: любопытно же! Брат пошел в погреб за позой (квас),русский друг, высокий, улыбчивый парень, взъерошил своей широкой ладонью мои белесые космы и сказал: "Ну что, маленькая мордовка, купаться ходишь, что ли?"
|
Енциклопедія
24.12.2007 ПУРҐІНЄ Васілій
Ерзянський літературознавець, фольклорист, драматург. Нар. 31.07.1914, с. Лобаскі, Ічалківський р-н, Республіка Мордовія (Ерзянь Мастор). - Пом. 11.12.1983, м. Саранськ, РМ (Ерзянь Мастор). Вперше створив наукову історію ерзянської літератури (навчальний посібник «Мордовська совітська література», 1952). Один з керівників авторського колективу тритомної «Історії мордовської літератури» (1968; 1971; 1974); автор низки програм, підручників, хрестоматій з ерзяно-мокшанської літератури для вищих навчальних закладів. Великоруське ім'я - Васілій Владімірович Ґорбунов. Національність - ерзя. Ще...
|
|
|
 |
Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів
 |
Статті |
 |
19.03.2008
Підсумок правління Путіна - відродження ҐУЛАҐу Підсумки діяльності вепса, який зрікся своєї національності, вражають. Владімір Путін на посту президента московської імперії відродив систему катівних колоній, знищену в 1990-і роки в рамках політики декомунізації країни. Це Росія не Алєксандра Солженіцина, а Владіміра Путіна. |
18.03.2008
КПРФ і фіно-угри Перечитуючи матеріяли, опубліковані в січневому номері газети «Правда», можна подумати: Ґеннадій Зюґанов і КПРФ прямо-таки горою стоять за майбутнє корінних народів. Адже комуністи волають про апартеїд в межах Російської Федерації! Але з'ясовується: Зюґанова не цікавлять тюрки і фіно-угри. Він бідкається винятково про один народ - великорусів. |
18.03.2008
Марійська "Троя" Марійці Пермської і Свердловської областей Російської Федерації - це унікальний фіно-угорський анклав на південному Уралі. Вони формують найсхіднішу ареальну групу марійської діяспори. Про існування їх поселень свідчать джерела, які відносяться до початку ХVII ст. Автор: Адмін сайту MariUver, випукник школи Васькіно
|
17.03.2008
Битва за перевал Уґраїна вже повідомляла про гострий конфлікт, який розгоряється між українською та угорською громадськістю через будівництво на українській території угорського пам'яника. Великою проблемою у досягненні порозуміння є відмовчування українських та угорських урядових кіл. Автор: Богдан ЧЕРВАК
|
14.03.2008
Фіно-угри: у пошуках могутнього союзника Фіно-угри РФ мають мислити категоріями пошуку МОГУТНЬОГО СОЮЗНИКА. Марійцям буде цікавий міцний Казахстан, у віддаленій перспективі - Китай або група китайських держав. Удмуртам і комі потрібно сподіватися на народження північновеликоруської політичної ідентичності (Інгерманландії) - це довго. Ерзяни з мокшанами мають єдиного справжнього союзника поза Московською Ордою - Україну, Київську Русь. Білорусь - союзник Карелії і Вепсанма (звісно, не лукашенківська). |
|
 |
Відгуки |
 |
ирина (запоріжжя) 2008.05.07 / 11:29
Привіт!
На вашому сайті ви опублікували матеріали "Мордва юго-восточного Башкортостана",це дослідницький матеріал Маннапова Марселя Муритовича без ссилок на нього, але з ссилками на Центральноазіатський історичний сервер.
urgaza.ru - це історико-краізнавчий сайт Маннапова Марселя, так само там ви з ним можете зв'язатися.
Тако ж в zilair.ru , baimak.ru публікувалися ті ж матеріали.
Будь Ласка викладете ссилкі на його книгу з цих сайтів.
С повагою Гунчекно Ирина Вікторівна.
Всі відгуки
|
 |
Наша кнопка |
 |
|
|