|
 |
Енциклопедія |
 |
08.07.2011 КРЕЙСІРААДІО «Кре́йзіра́діо» (ест. «Kreisiraadio», англ. «Crazy Radio», укр. «Божевільне радіо») — естонський комедійний гурт, у склад якого входять: Ганнес Вирно (Hannes Võrno), Петер Ойя (Peeter Oja) і Тармо Лейнатамм (Tarmo Leinatamm). Ще... Детальніше...
|
 |
Новини |
 |
 |
Уґраїна |
 |
 |
Архів |
 |
Енциклопедія ВЕПСЛЯНДІЯ
Фіно-угорська країна. Розташована у т.зв. Міжозер'ї - трикутнику між Онезьким, Ладозьким та Білим озером. Населення - вепси, чудь, карели, великоруси, українці, цигани. Територія поділена адміністративними кордонами 5 суб'єктів Російської Федерації - Вологодської, Тверської, Архангельської, Ленінградської областей та Республіки Карелія. Детальніше...
|
|
|
 |
Уґраїна — Ерзянь Мастор — Новини
Перша в Україні бібліотека ерзянської літератури
На базі київського товариства «Ерзянь вал» створено першу в Україні бібліотеку ерзянської літератури. Її фонди сформовані з особистих книгозбірень член-кореспондента Академії Наук України Ореста Ткаченка, журналіста Ростислава Мартинюка та лідера ерзянської громади Києва Александра Болькіна.
У Києві вже існувала бібліотека фіно-угорської літератури - вона працювала на початку 2000-их в бібліотеці імени Салтикова-Щедрина, що на бульварі Лесі Українки. У її фондах були представлені книжки й ерзянською мовою, зокрема епос «Масторава».
Але бібліотека товариства «Ерзянь вал» (Ерзянське слово) дещо інше явище. В ній буде зібрано практично всі фонди ерзяномовних видань, які існують в Києві. Принаймні, починаючи з 1990-их років - моменту, коли до Центральної універсальної бібліотеки імени Вернадського припинила надходити будь-яка ерзянська літерутара з РФ. Отже, нова громадська бібліотека стане спеціялізованою та орієнтованою на людей із знанням ерзянської мови, знанням ерзянської справи.
Найвагомішу частину представляють раритетні видання з книгозбірні вченого-філолога Ореста Ткаченка, який з початку 1960-их колекціонує ерзянську літературу, підтримує особисті взаємини з її представниками. Чого варті романи Кузьми Абрамова, які він особисто підписав українському другові – на добру згадку. Цікавими є зразки підручників з ерзянської мови для початкових клясів.
Инший мешканець Києва, Ростислав Мартинюк, також колекціонує ерзянські видання. Перші такі книжки у нього з’явилися після поїздки до Мордовії 2002 року.
- Аби не надірватися, везучи їх додому, я переслав їх із Саранська поштою аж шістьма пакунками – до себе, до Києва, - згадує Ростислав. - Це переважно твори Кузьми Абрамова – клясика, який помер кілька років тому у 94-річному віці. Але були там і художні альбоми Стьопана Ерзі, і низка видань великоруською мовою, що стосуються ерзянистики.
До бібліотеки товариства Мартинюк передав одинадцять видань - це тільки "перший транш", жартує він. Це збірка віршів Павла Любаєва «Сюкпря», і твори Серафіми Люлякіної «Евтань тыненк, мезде нудеесь морась», віршована абетка для школярів Юрія Пальтіна «Содакай». Найцікавіші - тритомники Кузьми Абрамова та мешканця Самари Числава Журавльова, видані у якісній твердій палітурці на межі 2000-их років.
- Ерзянської мови я до пуття так і не розумію, - зізнається Мартинюк. - Тому нерозумно тримати ці книжки у себе під замком. Натомість Алекскандр Болькін, голова нашого товариства, прекрасно володіє мовою і знається на ерзянські клясиці. Йому і "карти в руки".
Справді, директором Ерзянської бібліотеки, очевидно, стане голова товариства Александр Болькін. Його особисті книжки також "по факту" увійдуть до цієї книгозбірні.
Домовлено про можливість загального доступу до бібліотеки зацікавлених людей. Для цього складається електронний каталог бібліотеки, через який читачі матимуть змогу замовляти книжки. Не лише з Києва чи України, але й закордону.
Довідка.
Перелік видань, переданих Ростиславом Мартинюком до фонду Київської бібліотеки ерзянської літератури:
* збірка віршів Павла Любаєва «Сюкпря» (Саран Ош, 2000) – ерзянська мова;
* збірка творів Серафіми Люлякіної «Евтань тыненк, мезде нудеесь морась» (Саран Ош, 1994) – ерзянська мова;
* віршована абетка для школярів Юрія Пальтіна «Содакай» (Саран Ош, 1997) – ерзянська мова;
* твори Кузьми Абрамова у трьох томах:
«Кочказь произведеният. Колмо томсо. Исяк якинь Найманов» (Саран Ош, 2004);
«Кочказь произведеният. Колмо томсо. Исяк якинь Найманов» (Саран Ош, 2004);
«Кочказь произведеният. Колмо томсо. Евтнымат ды пьесат» (Саран Ош, 2004) – всі ерзянською мовою;
* Кузьма Абрамов. Собрание починений в 7 томах. 1 том. «Лес шуметь не перестал». Роман. «Люди стали близкими» (Саран Ош, 1998) – великоруська мова;
* Кузьма Абрамов. «Валонь евтнема валкс» (Саран Ош, 2002) – ерзянська мова;
* Кузьма Абрамов. «За волю» (Саран Ош, 1995) – великоруська мова;
твори Числава Журавльова у трьох томах:
Васенце томось. «Арсемат ды ежот» (Саран Ош, 1999);
Омбоце томось. «Вечкемань теште» (Саран Ош, 2000);
Колмо томсо. «Кемемань валдо» (Саран Ош, 2001) – всі ерзянською мовою.
Ожомасонь Кірдя
Дата: 30.06.2010 12:51
|
|
 |
Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів
 |
Статті |
 |
07.02.2012
Фінляндія обрала Президентом націонал-консерватора 5 лютого 2012 року в другому турі президентських виборів у Фінляндії перемогу здобув колишній спікер парламенту (Президент Едускунту в 2007-2011 роках), представник консервативної Національної коаліційної партії "Kansallinen Kokoomus" Саулі Нійністьо. "Цьогорічні президентські вибори у Фінляндії відбувались за новим виборчим законом, згідно з яким кандидатом у президенти країни може бути тільки уродженець Фінляндії. Його можуть висувати або політична партія, що отримала хоча б одне місце в Едускунту на попередніх виборах, або група виборців чисельністю не менше 20000 осіб", - пише січеславський політолог, активіст "Свободи" Денис Ковальов. |
 |
19.01.2012
Микола Сірук: Фіни демонструють характер "Цьогорічні вибори Президента Фінляндії по-новому показали фінів. Вони не хочуть розплачуватися за чужі прорахунки країн єврозони. Саме цим, за словами найімовірнішого переможця президентських виборів у Фінляндії Саулі Нійністо, пояснюється успіх партії «Справжні фінни» на парляментських виборах у квітні 2011 року. Пан Нійністо проходить у другий тур голосування за кандидатуру на посаду Президента Фінляндії", - пише Микола Сірук в газеті "День". Нагадаємо, президентські вибори відбудуться у Фінляндії у цю неділю, 22 січня. |
 |
17.01.2012
Усталився західний кордон Мерянії Перше товариство реетнізаторов, які стверджують, що білоруси мають балтське кривицьке походження, з'явилося 10 років тому. Тепер їхні однодумці є і в Російській Федерації. Вони твердять: балто-кривицькі території сягають Тверської та Московської областей. А там вже фіно-угорські кордони літописної Мері, яка також має власні активні групи "реетнізаторів" із десятирічною біографією. Важливо, що кривичі й меряни віднайшли спільний кордон. Поки що він умовний і не позначений на місцевости жодним чином. Але це й не потрібно Кривії та Мерянії. Своїм існуванням вони заперечують легітимність офіційної влади, яка привласнила право керувати "вигаданими слов'янськими спільнотами" - русскіми та беларусами. |
 |
14.01.2012
Метушня довкола совєцького Достоєвського Викладачі Женевського університету Жан-Поль Бронкар і Крістіан Бота опублікували сенсаційний матеріал «Викритий Бахтін. Історія брехуна, шахрайства та колективного марення» про спадщину совєцького вченого-лінгвіста Міхаїла Бахтіна (1895-1975). На переконання швейцарських дослідників, Бахтін присвоїв собі чужі роботи, написані про великоруського письменника-шовініста Достоєвського. Їх авторами насправді були вчені Павєл Медвєдєв і Валєнтін Волошинов. Перший, як відомо, був убитий 1938 року бандою НКВД - після інсценування "народного суду", а другого закатували сухотами. |
 |
09.01.2012
Тарас Шевченко у фінських перекладах Виявляється, першим перекладачем Шевченка фінською мовою був Вейкко Ервасті, поет із "лівацьким минулим". "Він народився в Фінляндії, але у 17-річному віці еміґрував до СССР. Це було 1931 року, під час активізації ультраправого «Лапуаського руху», адже сам Ервасті мав виразно ліві погляди. Йому вдалося уникнути долі багатьох інших «червоних» фінів, репресованих сталінським режимом. Ба більше, 1944 року він навіть став членом Спілки письменників СССР", - пише у своїх традиційних, дещо іронічних "нотатках інженера-філолога" Юрій Зуб. Із Гельсинкі він у добрий спосіб привітав зі святами - підготував перший в нашому літературознавстві нарис про фінські переклади поета Шевченка. |
|
 |
Відгуки |
 |
Наталя (Київ) 2012.02.06 / 01:29
Цікаво. І з вашої тематики :
http://secret-r.net/publish.php?p=227
Всі відгуки
|
 |
Наша кнопка |
 |
|
|