UGRAЇNA.org
 
Новини
Статтi
Монографії
Енциклопедія
Уґраїна
 
Енциклопедія

06.05.2008
ҐРОЗА Петру
Румунський політик, який анексував Північну Трансильванію (Угорщина). Нар. 07.12.1884, Угорська Трансильванія. - Пом. 07.01.1958, Румунія. Випускник Будапештського ун-ту (Угорщина). Перший Прем'єр-Міністр прокомуністичного уряду Румунії після Сталінської окупації (1945-52). Виступав за державну автономію Угорської Трансильванії у складі Румунії. Володів угорською мовою. Національність - трансильванський румун. Православний. Ще...
Детальніше...

Новини
Уґраїна
Архів
 

Уґраїна — Естонія


Новини

06.05.2008
Оюланд порівняла Російську Федерацію з Нігерією
Відомий естонський політик Крістійна Оюланд виступила із резонансною заявою на Конгресі молодих лібералів у Барселоні. Пані Оюланд твердить, що більшість основних показників Російської Федерації є на рівні африканської сатрапії - Нігерії, а тому Москва та всі громадяни РФ все більше віддаляються від Європи.
20.03.2008
Знаєш фіно-угорську мову? Вчись та живи в ЄС!
Знаєш фіно-угорську мову? Вчись та живи в ЄС!Студенти Удмуртії дістали можливість вивчити естонську мову та вчитися в Естонії – країні ЄС. Цю можливість студентам Удмуртії дає Програма споріднених народів в Естонії. Фіно-уграм РФ потрібно лише знати рідну мову та мати вищу освіту.
18.03.2008
Президент Естонії може поїхати в Сибір
Президент Естонії може поїхати в СибірВсесвітній фіно-угорський конгрес, який проходив у Саран Ош минулого року, був прикметний політичним скандалом. До Мордовії федеральна влада не запросила Президента фіно-угорської Естонії - Тоомаса Гендріка Ільвеса. Аналітики переконані: це була помста за десталінізацію естонського суспільства. А саме - знесення у центрі Таллінна пам'ятника сталінським солдатам із свастикою СССР.
14.03.2008
Ільвес: Естонії без естонської мови бути не може
Ільвес: Естонії без естонської мови бути не можеСьогодні Естонія відзначає День рідної мови. З цієї нагоди президент країни Тоомас Хендрік Ільвес виступив із зверненням до народу.
11.03.2008
Естонці фінансують сучасне мистецтво фіно-угрів
На відміну від показового "лаптєво-лубочного" мистецтва фіно-угрів РФ, на яке Кремль охоче виділяє гроші, естонці фінансують справжнє мистетцво споріднених народів. Виставку «На північ через північний схід: Континентальна підсвідомість» можна назвати спробою прориву поза нав'язану Москвою провінційність та фольклорність фіно-угорського мистецтва.

Статтi

16.01.2008
Естонські парламентарі вважають вибори президента Грузії демократичними
Естонські парламентарі вважають вибори президента Грузії демократичнимиНа виборах Президента Грузії естонський парламент представляли двадцять депутатів Рійґікоґу зі ста одного. Такий інтерес естонських парламентарів пояснюється не тільки активною участю фіно-угорської держави у місіях ОБСЄ, але й бажанням допомогти Грузії у постколоніальний період.
16.12.2007
Арво Валтон. «Батьківське щастя»
Арво Валтон. «Батьківське щастя»"Боюся, пересічному громадянинові України це ім’я навряд чи щось скаже — небагато наших людей знає клясиків далекої й загадкової Естонії", - пише береговський журналіст Олег Супруненко в газеті "Дзеркало Тижня". "Тим цікавішим для поціновувачів сучасної літератури буде видана у вересні нинішнього року в Ужго­роді за підтримки фонду Еесті Култууркапітал (перекладу назва фонду, здається, не потребує — а ще кажуть, естонська мова така ж важка, як і угорська...) збірка Арво Валтона українською мовою — «Батьківське щастя».
07.12.2007
Посол Естонії Яан Хейн продавав светри. "За ідею"
Посол Естонії Яан Хейн продавав светри. "За ідею"На ці вихідні кияни мали можливість особисто познайомитися з багатьма послами дипломатичних місій. Керівники 38 посольств з’їхалися до Торгово-промислової палати України (вул. Велика Житомирська, 33, Львівська площа) на щорічну благодійну різдвяну виставку-ярмарок. Біля входу — ялинка, навколо неї співали колядки англійською. Якщо вслухатися, поміж столами можна було почути фінську та естонську. І дізнатися про ставлення самих естонців до дітей, до родини.

Монографії

17.11.2007
Карин Лутс – художница и её время
ХХ век исключительно важен для истории эстонского искусства, т.к. (именно) в начале века первые художники эстонского происхождения стали жить и работать на родине. В 1919 г., после провозглашения независимости Эстонии, в Тарту открывает свои двери первое национальное учебное заведение, которое обладает статусом высшей школы. Тартуская художественная школа «Паллас» остается единственным художественным учебным заведением периода Эстонской республики 1919-1940.
17.11.2007
Эстонская литература в эмиграции
Эстонская литература в эмиграции видела свое призвание в сохранении преемственности. Тон задавала проблематика, связанная с национальной идентичностью. Литературными центрами эстонской диаспоры стали Канада и Швеция, хотя книги издавались и в других странах.
17.11.2007
Речь Президента Тоомаса Хендрика Ильвеса в театре «Ванемуйне», Тарту
Эстония долгое время была лишь идеей. Идеей, родившейся в этом городе в головах интеллигентов, писателей и студентов. Идея начала прорастать в организациях и объединениях, в хоровых, библиотечных, оркестровых, крестьянских обществах и в обществах трезвости. Здесь, в Тарту в 1838 году было основано Ученое общество Эстонии, и из его деятельности родился наш национальный эпос.
14.02.2005
Театральна система Естонії
Звіт Міністерства культури Республіки Естонія Комісії з питань культури Європейського парламенту, березень 2002 р.
14.02.2005
Байба Тьярве: "Політика в галузі виконавських мистецтв у країнах Балтії"
Особлива подяка д-ові Мілені Драґішевич-Шешич і д-ові Драґану Клайчу за їхнє редагування

Енциклопедія

24.01.2008
ТИНІССОН Яан
ТИНІССОН ЯанЕстонський ліберальний політик, журналіст, економіст. Нар.28.12(10.01)1868 поблизу м. Вільянді. - Загин. імовірно 1940. Редактор найбільшої естонської газети Постімеес (1896). Засновник першої політичної партії естонців (1905). Депутат Державної Думи Петербурзької імперії (1906). Другий прем'єр-міністр незалежної Естонії (1918-20). Міністр закордонних справ (1931-32). Прихильник війни із СССР, який окупував Естонію (1940). Пам'ятник у м. Тарту. Ще...
22.01.2008
СУМЕРА Лепо (Lepo Sumera)
СУМЕРА Лепо (Lepo Sumera)Естонський композитор. Нар. 08.05.1950, м. Таллінн (Естонія). - Пом. 02.06.2000 від серцевого нападу (там само). Останній Міністр культури ЕССР та перший - незалежної Естонії. Піонер європейської електронної та комп'ютерної клясичної музики. Автор шести симфоній (1981, 1984, 1988, 1992, 1995, 2000), хорових та інструментальних творів, музики до кіна та мультфільмів. Найвідоміший твір - п'єса "Із 1981 року". Дружина - Керсті Сумера (Kersti Sumera). Національність - естонець.
21.01.2008
ПІТКА Йоган (Johan Pitka)
ПІТКА Йоган (Johan Pitka)Національний герой Естонії, контр-адмірал. Нар.19.02.1872, х.Яалгсема, Вихмута, Ярваський уїзд (Естонія). - Загинув 1944. Фундатор воєнізованої добровольчої орг-ції "Омакайтсе" (Omakaitse), пізніше перейменованої в Кайтселійт. Перший командир ВМС Естонії під час Визвольної війни (1918-20). Емігрував до Канади (1924), повернувся на Батьківщину (1930), знову емігрував - до Фінляндії (1940). Під час німецької окпуації створив антигітелрівську Естонську Армію (1944). Загинув у боях із сталінськими військами. Автор книжки "Мої спогади" (1921).
18.01.2008
ПЯТС Константін
ПЯТС КонстантінПерший Президент Естонії, професійний революціонер. Нар.23.02.1874, Тахкуранта, поблизу Пярну (Естонія). — Пом.18.01.1956, м. Твер, РСФСР (Тверська Карелія). Редактор газети "Teataja". Православний. Президентський пост обіймав з 24.04.1938 по 21.06.1940 - до окупації армією СССР. Депортований, замучений в психіятричній клініці-тюрмі. Особисті президентські відзнаки викрадені органами НКВД. Національність - естонець.
17.01.2008
ДЕГІО Ґеорґ (Georg Dehio)
ДЕГІО Ґеорґ (Georg Dehio)Естонський історик німецького мистецтва. Нар. 22.11.1850, м. Таллінн, Естонія. - Пом. 21.03.1932, м. Тюбінген, Німеччина. Вивчав історію в Тартуському ун-ті. Автор популярної монографії "Довідник з німецького мистецтва" (Handbuch der deutschen Kunstgeschichte, 1900). Національність - східнобалтицький німець.

Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів

Статті
19.03.2008
Підсумок правління Путіна - відродження ҐУЛАҐу Підсумок правління Путіна - відродження ҐУЛАҐу
Підсумки діяльності вепса, який зрікся своєї національності, вражають. Владімір Путін на посту президента московської імперії відродив систему катівних колоній, знищену в 1990-і роки в рамках політики декомунізації країни. Це Росія не Алєксандра Солженіцина, а Владіміра Путіна.
18.03.2008
КПРФ і фіно-угри КПРФ і фіно-угри
Перечитуючи матеріяли, опубліковані в січневому номері газети «Правда», можна подумати: Ґеннадій Зюґанов і КПРФ прямо-таки горою стоять за майбутнє корінних народів. Адже комуністи волають про апартеїд в межах Російської Федерації! Але з'ясовується: Зюґанова не цікавлять тюрки і фіно-угри. Він бідкається винятково про один народ - великорусів.
18.03.2008
Марійська "Троя" Марійська "Троя"
Марійці Пермської і Свердловської областей Російської Федерації - це унікальний фіно-угорський анклав на південному Уралі. Вони формують найсхіднішу ареальну групу марійської діяспори. Про існування їх поселень свідчать джерела, які відносяться до початку ХVII ст.
Автор: Адмін сайту MariUver, випукник школи Васькіно
17.03.2008
Битва за перевал Битва за перевал
Уґраїна вже повідомляла про гострий конфлікт, який розгоряється між українською та угорською громадськістю через будівництво на українській території угорського пам'яника. Великою проблемою у досягненні порозуміння є відмовчування українських та угорських урядових кіл.
Автор: Богдан ЧЕРВАК
14.03.2008
Фіно-угри: у пошуках могутнього союзника Фіно-угри: у пошуках могутнього союзника
Фіно-угри РФ мають мислити категоріями пошуку МОГУТНЬОГО СОЮЗНИКА. Марійцям буде цікавий міцний Казахстан, у віддаленій перспективі - Китай або група китайських держав. Удмуртам і комі потрібно сподіватися на народження північновеликоруської політичної ідентичності (Інгерманландії) - це довго. Ерзяни з мокшанами мають єдиного справжнього союзника поза Московською Ордою - Україну, Київську Русь. Білорусь - союзник Карелії і Вепсанма (звісно, не лукашенківська).
Відгуки

ирина (запоріжжя)
2008.05.07 / 11:29

Привіт!
На вашому сайті ви опублікували матеріали "Мордва юго-восточного Башкортостана",це дослідницький матеріал Маннапова Марселя Муритовича без ссилок на нього, але з ссилками на Центральноазіатський історичний сервер.
urgaza.ru - це історико-краізнавчий сайт Маннапова Марселя, так само там ви з ним можете зв'язатися.
Тако ж в zilair.ru , baimak.ru публікувалися ті ж матеріали.
Будь Ласка викладете ссилкі на його книгу з цих сайтів.
С повагою Гунчекно Ирина Вікторівна.

Всі відгуки

Наша кнопка
 
Copyright © 2004–2008 UGRAЇNA.org
Використання матеріалів з цього сайту дозволено
лише при гіпертекстовому посиланні на www.ugraina.org
Пишіть:
Розробка сайтуСтудія дизайну «Айкен»