Уґраїна — Інгерманландія — Енциклопедія

СТРАВІНСКІЙ Ігор

Інгерманландський композитор. Нар.05.(17).06.1882, м.Ораніенбаум (поблизу Санкт-Петербурга). — Пом.06.03.1971. Балети «Жар-птиця», «Петрушка», «Весна священна», хореографічні сцени «Весілля». Працював у м.Устилуг, Волинська обл. Ще...

З дитячих років вчився грі на фортепіано у А. П. Снеткової і Л. А. Кашперової. У 1900–05 займався на юридичному факультеті Петербурзького університету. У 1903–05 брав уроки композиції у Н.А. Римського-Корсакова, якого називав своїм духовним батьком. Багато років плідно співпрацював з балетмейстером С.П. Дягілєвим. У «Російських сезонах» в Парижі пройшли прем'єри балетів Стравінського «Жар-птиця» (1910), «Петрушка» (1911), «Весна священна» (1913), що принесли композиторові світову славу. З 1910 довго жив за кордоном. З 1914 влаштувався в Швейцарії, з 1920 — у Франції, з 1939 — в США (у 1934 прийняв французьке, в 1945 — американське підданство). Вів широку концертну діяльність (диригував переважно власними творами, виступав і як піаніст). У 1962 відбулися авторські концерти в Москві і Ленінграді.

Творчість Стравінського відрізняється образно-стилістичною багатоманітністю, проте підпорядкованою в кожен творчий період своєї стрижньовій тенденції.

У т.з. російський період (1908 — початок 20-х рр.), вершинними творами якого є балети «Жар-птиця», «Петрушка», «Весна священна», хореографічні сцени «Весілля» (1917, остаточний варіант 1923), Стравінській виявляв особливу цікавість до якнайдавнішого і сучаснішого йому російському фольклору, до ритуальних і обрядових образів, до балагана, лубка. У ці роки формуються принципи музичної естетики Стравінського, пов'язані з «театром уявлення», закладаються основні елементи музичної мови — «поспівковий» тематизм, вільний метроритм, остинатність, варіантний розвиток і т.д.

У наступний, т.з. неоклассицистський період (до початку 1950-х рр.) на зміну російській тематиці прийшла антична міфологія, істотне місце зайняли біблейські тексти. Стравінській звертався до різних стильових моделей, освоюючи прийоми і засоби європейської музики бароко (опера-ораторія «Цар Едип», 1927), техніку старовинного поліфонічного мистецтва («Симфонія псалмів» для хору і оркестру, 1930) і ін. Названі твори, а також балет із співом «Пульчинелла» (на теми Дж.Б. Перголезі, 1920), балети «Поцілунок феї» (1928), «Орфей» (1947), 2-а і 3-а симфонії (1940, 1945), опера «Пригоди гульвіси» (1951) — не стільки високі зразки стилізації, скільки яскраві оригінальні твори (використовуючи різні історико-стилістичні моделі, композитор відповідно до своїх індивідуальних якостей створює сучасні по звучанню твори).

Пізній період творчості (з середини 1950-х рр.) характеризується переважанням релігійної тематики («Священний спів», 1956; «Заупокійні співи», 1966, і ін.), посиленням ролі вокального початку (слова), вільним використанням додекафонної техніки (проте в рамках властивого Стравінському тонального мислення). При всій стилістичній контрастності творчість Стравінського відрізняється єдністю, обумовленою його російським корінням і наявністю стійких елементів, що виявляються в творах різних років. Стравінській належить до провідних новаторів 20 століття. Він одним з перших відкрив нові музично-структурні елементи у фольклорі, асимілював деякі сучасні інтонації (наприклад, джазові), вніс багато нового в метрорітмічеськую організацію, оркестровку, трактування жанрів. Кращі твори Стравінського істотно збагатили світову культуру і справили вплив на розвиток музики 20 в.

Стравінський і Україна

Для сучасної української музичної спільноти актуальними є дослідження духовних зв'язків Ігоря Стравінського з українською культурою. Значну частину своїх творів Стравінський писав на українській землі, а їх джерела знаходив в українському фольклорі.

Райським куточком для своєї творчості І.Стравінський називав містечко Устилуг поблизу Володимира-Волинського. Він приїжджав сюди до родини, а після одруження 1906 року Ігор Стравінський розробив проект, за яким на околиці Устилуга був побудований його власний дім. Щоліта з 1907 до початку Першої світової війни композитор писав свої твори в Устилузі. В Устилузі І.Стравінський написав перший твір — фантазію для оркестру «Феєрверк», якому присвятив півтора місяця напруженої праці. Загалом же в Устилузі він працював над 17 творами, серед яких «Жар-птиця», «Петрушка» і широко відома «Весна священна».

У 1994 році у Луцьку вперше було проведено міжнародний фестиваль "Стравінський і Україна", у програмі якого були концерти, а також наукова конференція, на якій чи не вперше в Україні розглядалося питання духовного зв’язку Ігоря Стравінського із українською культурою. У 2005 було проведено другий, а в 2006 - третій міжнародний фестиваль.Балети

Жар-Птиця для симфонічного оркестру 1910
Петрушка для симфонічного оркестру 1911
Весна Священна для симфонічного оркестру 1913
Соловей для голосу-соло, хору та оркестру 1914
Байка про Півня,
Лисицю, Кота та Барана для 4 солістів та камерного оркестру 1916
Історія солдата для камерного оркестру та три розповідача 1918
Пульчинела для камерного оркестру та солістів 1920
Свадебка для 4 фортепіано, ударних, хору і солістів 1923
Аполон Мусагет для струнного оркестру 1928
Поцілунок Феї для симфонічного оркестру 1928
Персефона для симфонічного оркестру 1933
Гра в карти для симфонічного оркестру 1936
Балетні сцени для симфонічного оркестру 1944
Орфей для камерного оркестру 1947
Аґон для камерного оркестру 1957

Опери

Соловей 1914
Байка (див. Балети) 1916
Мавра 1922
Цар Едип 1927
Персефона для чтеця, солістів, камерного оркестру 1933
Babel 1944
Пригоди гульвіса (рос. похождения повесы) 1951
Всесвітній потоп 1962

Оркестрові твори

Симфонія Мі-бемоль мажор для симф. оркестру 1907
Фантастичне скерцо для симф. оркестру 1908
Феєрверк для симф. оркестру 1908
Пісня солов'я для симф. оркестру 1917
4 етюди для симф. оркестру 1918
Симфонія для духових 1920
Сюїта з балету "Пульчинела" для симф. оркестру 1920
Сюїта №1 для камерного оркестру 1921
Сюїта №2 для камерного оркестру 1925
Концерт для фортепіано та духових 1923-24/1950
Капрічіо для фортепіано з оркестром 1929/1949
Концерт для скрипки з оркестром in D 1931
Сюїта з балету "Поцілунок Феї", для симф. оркестру 1934
Прелюдія для джаз-бенду 1937
Концерт in Es "Dumbarton Oaks" для камерного оркестру 1938
Симфонія in C для симф. оркестру 1940
Полька для циркового слона для симф. оркестру 1942
Danses Concertantes для камерного оркестру 1942
4 норвезькі настрої для симф. оркестру 1942
Ода для симф. оркестру 1943
Scherzo à la Russe для оркестру версія для Paul Whiteman's band) 1944,
Cимфонія в трьох частинах для симф. оркестру 1945
"Ебонітовий" концерт для кларнету і джаз-бенду 1945
Концерт in D для струнного оркестру 1946
Танго для камерного оркестру 1940/1953
Greeting Prelude для симф. оркестру 1955
"Movements" для фортепіано з оркестром 1958/1959
8 інструментальних мініатюр для 15 виконавців 1963, оркестровка Les Cinq Doigts)
Варіації пам'яті Aldous Huxley для симф. оркестру 1963/1964

Фортепіянні твори

Тарантела 1898
Скерцо 1902
Соната фа-дієз мінор 1903-4
4 етюди Op.7 1908
Весна священна, переклад для двох ф-но 1913
Вальс квітів, для двох ф-но 1914
Trois pièces faciles для двох ф-но 1915
Souvenir d'une Marche Boche for piano 1915
Cinq pièces faciles для двох ф-но 1917
Вальс для дітей 1917
Piano-Rag-Music (Регтайм) 1919
Хорал 1920
Les Cinq Doigts 1921
Соната 1924
Серенада 1925
Концерт для двох ф-но 1935
Танго 1940
Соната для двох ф-но 1943
2 ескізи для сонати 1967

Камерні твори

Три п'єси для струнного квартету 1914
Pour Pablo Picasso, для кларнету 1917
Канон для двох вальторн 1917
Дует для двох фаготів 1918
Сюїта з Історії солдата для скрипки, кларнета і ф-но 1919
Три п'єси для кларнету 1919
Концертіно для струнного квартету 1920
Октет для духових 1923
Duo Concertant для скрипки і фортепіано 1932
Пастораль для скрипки і фортепіано 1933
Італійська сюїта (із Пульчинели) для скрипки, віолончелі і ф-но 1933/1934
Елегія для альта соло 1944
Септет 1953
Епітафія для флейти, кларнету і арфи 1959
Подвійний канон для струнного квартету пам'яті Raoul Dufy 1959
Monumentum Pro Gesualdo Di Venosa (arrangement) для камерного ансамблю 1960
Fanfare for a New Theatre для двох труб 1964

Хорові твори

(великорос. "Звездоликий") для чоловічого хору й оркестру 1912
Pater Noster 1926
Симфонія псалмів для хору і оркестру 1930
Месса 1948
Кантата для сопрано, тенора, жіночого хору, 2 флейт, гобою, англ.ріжка, віолончелі 1953-1954
Canticum Sacrum 1955
Threni 1958
A Sermon, a Narrative and a Prayer 1961
Anthem (The dove descending breaks the air) для хору a capella 1962
Авраам і Ісаак 1963
Introitus 1965
Requiem Canticleshttp://uk.wikipedia.org/