UGRAЇNA.org
 
Новини
Статтi
Монографії
Енциклопедія
Уґраїна
 
Енциклопедія

08.07.2011
КРЕЙСІРААДІО
«Кре́йзіра́діо» (ест. «Kreisiraadio», англ. «Crazy Radio», укр. «Божевільне радіо») — естонський комедійний гурт, у склад якого входять: Ганнес Вирно (Hannes Võrno), Петер Ойя (Peeter Oja) і Тармо Лейнатамм (Tarmo Leinatamm). Ще...
Детальніше...

Новини
Уґраїна
Архів
 

Енциклопедія
ВЕПСЛЯНДІЯ
Фіно-угорська країна. Розташована у т.зв. Міжозер'ї - трикутнику між Онезьким, Ладозьким та Білим озером. Населення - вепси, чудь, карели, великоруси, українці, цигани. Територія поділена адміністративними кордонами 5 суб'єктів Російської Федерації - Вологодської, Тверської, Архангельської, Ленінградської областей та Республіки Карелія.
Детальніше...

Уґраїна — Комі


Новини

09.06.2011
Нарешті встановлено пам'ятник комі літері «ö»
Це сталося у столиці Республіки Комі ранком 9 червня. Масивний камінь встановили на майданчику перед центром комі культури в місті Сиктивкар. Відкриття пам'ятника, який агенція Finugor.ru справедливо назвала "многострадальным", відбудеться 12 червня, на так званий День міста.
04.04.2011
Бандерівець Михайло Сорока і комі визвольний рух
27 березня виповнилось 100 років із дня народження Михайла Сороки, українського націоналіста, в’язня сумління, що майже 35 років провів у застінках польського та совєцького режимів, та не скорився. У цей день у Києві вшановували його пам’ять.
22.02.2011
Флешмоб у Сиктивкарі: молодь за комі мову
Флешмоб у Сиктивкарі: молодь за комі мову21 лютого - міжнародний день рідної мови – молодь Сиктивкара присвятила популяризації рідної комі мови. Формат, який обрали активісти молодіжної організації "МІ", - нестандартний флешмоб.
19.02.2011
На шляху до автокефалії Комі Православної Церкви (КПЦ)
Митрополит Ловечський Гаврило, представник Болгарської Православної Церкви, відвідав з офіційним візитом Республіку Комі. Він хоче оселити в Сиктивкарі болгарського священика, який би окормлював численну діяспору болгар у цій країні. А якщо можна, то й збудувати храм - подвір'я БПЦ у Комі.
09.02.2011
Мультимовний фіно-угорський розмовник не матиме вепської та іжорської версії
9 лютого у Сиктивкарі відбулася презентація мультимовного онлайн-розмовника фіно-угорських мов.

Статтi

11.12.2010
Комі: Незалежність у перспективі, валюта вже є
Комі: Незалежність у перспективі, валюта вже єУ травні в одній із груп соціяльної мережі «вконтакте» з’явилися зразки комі валюти. Автор - випускник Сиктивкарського державного університету Республіки Комі Серґєй Сівков. Він запропонував свої ескізи комі грошей: шайти (гривні) та ури (копійки). На банкнотах - зображення комі героїв. Це поет Ілля Вась (Васілі Литкін), убитий драматург Віктор Небдінса, комі просвітитель Іван Куратов, Веніямін Чистальов, засновник нової комі держави Дмітрій Батієв.
05.12.2010
Країна Комі - полігон ГУЛАГ
Українські політв'язні у країні Комі становили значну частину невільників протягом усього ГУЛАГівського періоду. Після Голодомору і пограбування приватних господарств українців, проведеного СССР, в Комі на 1939 рік нараховувалося 6010 етнічних українців. Близько 15 тис. громадян із західної України були депортовані після "золотого вересня". Не менше 20 000 українців у роки Другої Світової війни працювали в Комі АССР за колючим дротом. Третя, повоєнна хвиля депортації із Західної України становила понад 4 тисячі осіб. До 1959 року на території Комі проживали 81,415 українців - звільнених з таборів, спецпоселенців, вільнонайманих. Це понад 10% всього населення цієї фіно-угорської країни.
14.04.2010
Тато Шульц і комі сироти
Тато Шульц і комі сиротиУродженець Комі, німецький письменник Райнгольд Шульц, вирішив допомагати видаватися на Заході своїм колегам із фіно-угорського Приуралля. Оскільки він відомий під псевдонімом Тато Шульц, то саме під цим іменем він презентував на літературній сторінці німецької газети «Кругозір» оповідання «Червоний кисет». Його автор - комі белетрист Алєксей Попов. На жаль, сама Російська Федерація не популяризує літератури своїх народів у Німеччині. Виняток - для Пушкіна, Толстого, Гоголя та інших "брил", за якими не видно десятки інших національних літератур РФ.

Монографії

18.11.2007
Из истории Великопермской епархии Коми Церкви
Христианизацию Коми края и создание Усть-Вымской епархии связывают с именами святителей — Стефаном, Герасимом, Питиримом и Ионой. Они явились и первыми местночтимыми святыми Коми государства. В результате их деятельности были построены первые церкви, открыты монашеские обители, коми народ принял православие.
13.04.2007
Перспективи соціокультурної динаміки модерного світу в концепції Пітіріма Сорокіна
Стаття присвячена дослідженню різних вимірів соціокультурного буття в концепції відомого комі філософа та соціолога Пітіріма Сорокіна. Автор - працівник Донецького національного універистету М. Колінько.
14.03.2005
Андрій Микулин: Концентраційні табори в Совєтському Союзі
Андрій Микулин - публіцист з Організації Українських Націоналістів (Бандерівців) - написав 1958 року монографію про систему ГУЛАГ в СССР. Попри велику заполітизованість, автор зміг навести низку важливих документів з життя українських полонених у сталінських концтаборах. А ці табори, в свою чергу, розташовані на території двух найбільших островів ГУЛАГу - фіно-угорських країнах Комі (Комі АССР) та Мокшанії (Мордовська АССР).

Енциклопедія

25.02.2011
ХОМИЧ Людмила
Дослідниця ненецької мови та фіно-угорської конфліктології. Нар. 9 липня 1921, м. Петербург (Інгерманландія). - Пом. лютий, 2011, там само. Викладачка ненецької мови у Петербурзькому інституті ім. Герцена. 20 років провела в наукових експедиціях на території європейської та азійської Ненії, вивчала порубіжні стосунки комі, ханти та ненецької нації. Авторка двох базових монографій про стан ненецької цивілізації у ХХ ст.
04.11.2010
ВОРКУТИНСЬКЕ УБИВСТВО 470-ТИ ПОЛІТВ'ЯЗНІВ
Масове убивство політичних в’язнів Воркутлаґа працівниками НКВД СССР у районі міського цегельного заводу. Здійснено у березні 1938. Число жертв - 470 чоловік. Точне місце екзекуції розшукується тов. "Меморіял" Республіки Комі. Кримінальна справа не порушена. Винні не покарані. Ще...
25.12.2009
ВАРОДІ Василь
Український поет, журналіст, що контактував із Республікою Комі. Нар. 3 липня 1943 (с. Королево, Угорська Зона Окупації). - Пом. 5 вересня 1998. Автор поетичних збірок «Повноліття» (1967), «Цикли» (1972), «Червневий сполох» (1974), «Плуги і зорі» (1980), «Родинне вогни­ще» (1987), літзапис роману М. Климпотюка «Досвіт» (1985). Окремі вірші перекладені комі та угорською мовою.
23.11.2009
ЧІСТАЛЬОВ Прометей
Комі композитор, вчений-музикознавець, збирач та пропагандист національних інструментів. Нар. 27.02.1921, с. Нювчім (Республіка Комі). - Пом. 11.08.1988. Син комі поета Жана Мороса, представник видатної національної династії Чістальових. Заново відкрив для Комі комплекс національних духових та струнних іструментів (чіпсан, сігудьок, пелян). Перший голова Спілки композиторів Комі АССР. 11 серпня в Комі - День пам'яти Ч. Проводиться фестиваль його імени в рідному селі. Ще...
11.11.2009
ЖАКОВ Калістрат
ЖАКОВ КалістратКомі філософ, письменник, фольклорист, політик. Нар. 30.10.1866 у с. Давпон, Республіка Комі. - Пом. 20.01.1926, м.Рига (Латвія), перепохований у Сиктивкарі (1990). Комі ім'я - Палалей Кальб (Гара-морт). Автор епічної поеми "Біармія". Глибокі твори з комі побуту («У пошуках за Памом Бурмортом», «Під шум північного вітру», «У хвойних лісах», тощо). Писав великоруською мовою. Найпомітніша праця "Лімітизм. Єдність наук, філософій та релігії" (1929, Рига). Засновник комі-латвійських культурних та політичних зв'язків (зокрема, розкрив злочинний намір Петербурзької імперії депортувати латвійців на землі Комі за участь в Революції-1905). Навчався у Київському університеті (1896-1901(?), Україна). Ще...

Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів

Статті
19.01.2012
Микола Сірук: Фіни демонструють характер
"Цьогорічні вибори Президента Фінляндії по-новому показали фінів. Вони не хочуть розплачуватися за чужі прорахунки країн єврозони. Саме цим, за словами найімовірнішого переможця президентських виборів у Фінляндії Саулі Нійністо, пояснюється успіх партії «Справжні фінни» на парляментських виборах у квітні 2011 року. Пан Нійністо проходить у другий тур голосування за кандидатуру на посаду Президента Фінляндії", - пише Микола Сірук в газеті "День". Нагадаємо, президентські вибори відбудуться у Фінляндії у цю неділю, 22 січня.
17.01.2012
Усталився західний кордон Мерянії
Перше товариство реетнізаторов, які стверджують, що білоруси мають балтське кривицьке походження, з'явилося 10 років тому. Тепер їхні однодумці є і в Російській Федерації. Вони твердять: балто-кривицькі території сягають Тверської та Московської областей. А там вже фіно-угорські кордони літописної Мері, яка також має власні активні групи "реетнізаторів" із десятирічною біографією. Важливо, що кривичі й меряни віднайшли спільний кордон. Поки що він умовний і не позначений на місцевости жодним чином. Але це й не потрібно Кривії та Мерянії. Своїм існуванням вони заперечують легітимність офіційної влади, яка привласнила право керувати "вигаданими слов'янськими спільнотами" - русскіми та беларусами.
14.01.2012
Метушня довкола совєцького Достоєвського
Викладачі Женевського університету Жан-Поль Бронкар і Крістіан Бота опублікували сенсаційний матеріал «Викритий Бахтін. Історія брехуна, шахрайства та колективного марення» про спадщину совєцького вченого-лінгвіста Міхаїла Бахтіна (1895-1975). На переконання швейцарських дослідників, Бахтін присвоїв собі чужі роботи, написані про великоруського письменника-шовініста Достоєвського. Їх авторами насправді були вчені Павєл Медвєдєв і Валєнтін Волошинов. Перший, як відомо, був убитий 1938 року бандою НКВД - після інсценування "народного суду", а другого закатували сухотами.
09.01.2012
Тарас Шевченко у фінських перекладах
Виявляється, першим перекладачем Шевченка фінською мовою був Вейкко Ервасті, поет із "лівацьким минулим". "Він народився в Фінляндії, але у 17-річному віці еміґрував до СССР. Це було 1931 року, під час активізації ультраправого «Лапуаського руху», адже сам Ервасті мав виразно ліві погляди. Йому вдалося уникнути долі багатьох інших «червоних» фінів, репресованих сталінським режимом. Ба більше, 1944 року він навіть став членом Спілки письменників СССР", - пише у своїх традиційних, дещо іронічних "нотатках інженера-філолога" Юрій Зуб. Із Гельсинкі він у добрий спосіб привітав зі святами - підготував перший в нашому літературознавстві нарис про фінські переклади поета Шевченка.
05.01.2012
Богдан Червак намацав будапештські "вузли"
Київський публіцист Богдан Червак - із правовірного націоналістичного табору. Не так давно він побував на семінарі в Угорщині, результатом чого став шкіц про "будапештський вузол українських проблем". Написаний шкіц не за бандерівським, а за традиційним "рухівським" каноном. Червак бідкається і про вічно "молоду українську державу", і про саботаж україномовних служб в греко-католицьких парафіях Угорщини... Так, зараз годі шукати глибших чи просто політичніших роздумів про українсько-угорські взаємини. Тому U пропонує цю статтю до прочитання. Її оприлюднено на популярному сайті "Українська правда".
Відгуки

Олександр (Сиктивкар)
2011.11.05 / 13:12

Про Семена Верниченко:
Свiтлоi памятi, Семен Васильович Верниченко, правнук козацького сотника Верниченка, вже не спiва пiсень нiяких. Помер. В липнi 2011р. зупинилося серце украiнського соловя на Далекiй Пiвночi Росii в м.Сиктивкарi. Похований там же на лiсовому кладовиську селища рiчникiв Красний затон. Нi кого з родичiв не було, нi з Украiни, нi з iнших мiсць. Найближчими стали хористи сиктивкарського народного хору "Украiна" та хористи-пiвчi сиктивкарськоi православноi церкви. Семен, останнiм часом, почав спiвати там на хорах. Службу провiв Отець Олександр (украiнець за походженням). За могилою зараз наглядають двi жiнки з украiнськоi громади м.Сиктивкара.

Всі відгуки

Наша кнопка
 
Copyright © 2004–2012 UGRAЇNA.org
Використання матеріалів з цього сайту дозволено
лише при гіпертекстовому посиланні на www.ugraina.org
Пишіть: