|
 |
Енциклопедія |
 |
25.07.2010
КЬОРНЕР Ґабор
Угорський перекладач української та польської літератури. Нар.1969, Будапешт (Угорщина). Закінчив Будапештський ун-т ім. Етвеша, польський та український ф-т. З укр. перекладав Ю. Андруховича ("Рекреації" (1999), "Моя Європа" (2004), "Shevchenko is OK" (2004) - угорська назва "Дезорієнтації на місцевосці", "Московіаду" (2007), О.Забужко "Польові дослідження з українського сексу" (1999), С.Жадана "Депеш мод" (2010). Мешкає у Будапешті.
Детальніше...
|
|
Новини |
|
|
Уґраїна |
|
|
Архів |
|
|
Актуально |
|
Енциклопедія
ЛІВОНІЯ (Лівімаа)
 Фіно-угорська країна на узбережжі Ризької затоки Балтицького моря. Населення - ліви та латвійці. До ХІІ ст. моноетнічна країна лівів, розташована на північний схід від гирла Даугави та у північній частині курземського узбережжя...
Детальніше...
|
Монографії
ІРА: В БОРОТЬБІ ЗА СВОБОДУ
 Цей острів (70 тис.кв.км.), який ще називають Зеленим і який кельти, предки теперішніх ірландців, заселили ще в 4ст. до нашої ери, має нещастя бути сусідом Великобританії...
Детальніше...
|
|
|
|
Уґраїна — Мансія
Новини
Статтi
Енциклопедія
|
|
|
Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів
|
Статті |
 |
08.09.2010
Олексій Федорченко: русскіє - це меря
Мешканець уральського Єкатеринбурга Олексій Федорченко прорвався на європейський ринок фестивального кіна п'ять років тому, коли його ігрова картина «Перші на Місяці» була визнана «кращою документальною» на конкурсі у Венеції. Журі просто не зрозуміло, що спритний свердловський хлопець їх дурить, переконуючи, що москалі ще при Сталіні побували на Місяці. Тепер черга прийшла до нового одкровення: русскіє - це нащадки язицького фіно-угорського народу меря. А може бути - просто меря, яку через непорозуміння називають слов'янами.
|
|
02.09.2010
Президенти Марій Ел та Удмуртії мають зникнути
Ґосдума Російської Федерації затіяла комічну кампанію з ліквідації поста Президента у тих суб'єктах Федерації, де вони є або носять такий титул. Аби не виставляти комплекси замовника-Медвєдєва на посміховсько, створили ініціятивну групу з керівників підвладних кавказьких країн, які нібито хочуть добровільно перейменуватися у когось іншого - тільки б не бути "Президентами". Якщо чергова холуйська інтрига вдасться, то з політичної історії зникнуть одразу два Президенти фіно-угорських країн - Президент Республіки Марій Ел та Президент Удмуртської Республіки. Чи будуть при цьому ліквідовувати ще й посади президентів фірм та компаній різних форм власностей, Госдума не каже. Нижче подаємо "нередагований" темник Кремля, який некритично оприлюднили і українські ЗМІ. |
|
21.08.2010
Спікер Володимир Литвин як фінознавець
Фінський напрямок політики офіційного Києва - це суміш книжкової романтики та непоборного суму. Про це свідчить і офіційний візит до Фінляндії спікера Верховної Ради Володимира Литвина у далекий квітень 2004 року. Тоді вся Європа відчувала наближення того, що пізніше назвуть Помаранчевою революцією. А сам Литвин - відповідно до тодішнього мейнстриму - підігрував очікуванням Європи, прочитавши довжелезну лекцію фінські еліті про тисячелітні українсько-фінські зв'язки. Він навіть цитував фінські народні приказки. Винятковий документ! |
|
17.08.2010
Хто помер: Шулдир Васлі чи Васілій Крилофф?
В Йошкар-Олі помер марійський поет Шулдир Васлі, голова Спілки письменників Республіки Марій Ел. Теперішня влада називає його талановитим прозаїком, драматургом та журналістом. Насправді, поет мучився своєрідним духовним полоном, в який потрапляв кожен, хто присвячував себе роботі на літературній марійській ниві. Навіть після смерти офіціна влада уникала називати його справжнім іменем - Шулдир Васлі. Вживала більш "пристойне" і цілком паспортне - Васілій Крилофф. |
|
14.08.2010
Карельські гробки-2010
З 2 по 11 серпня представники неофіційної України традиційно їздили по ГУЛАГівських місцях Російської Федерації. Люди відбули дні пам'яти жертв сталінського терору в Сандармосі, на каторзі "Беломорканал", Кемі та установах СЛОН-СТОН на Соловецьких островах. Очолював делегацію народний депутат України Ярослав Кендзьор. Голова Спілки Української Молоді Олександр Задорожний написав звіт про цю прощу, в якому зроблено наголос на "карельській" долі перших лідерів СУМ - Павлушкова та Матушевського.
|
|
|
Відгуки |
|
Бляєнь Сиресь (Київ)
2010.09.06 / 10:41
Василь Стус
Не любити тебе —не можна.
Володіти тобою — жаль.
І хвилина діяння кожна
Випромінює нам печаль.
Бути разом... в однім цілунку.
Злить уста і серця свої.
Тільки в хвилі нема порятунку...
Плачуть вночі лишень солов'ї...
Ти в хвилину чуттєвої бурі
Не віддайся мені, дивись,
Бачиш вечора крила похмурі?
То над нами вони зійшлись.
Хай нам кажуть: любити можна
Тільки раз. Того разу й жаль,
І щаслива хвилина кожна
Випромінює нам печаль.
Не ховайся в зволоженім зорі,
Бо розгойдані береги
Поглинаючих фантасмагорій
Будуть завжди нам дорогі.
Ні! Знайти і в чуттєвих бурях
Не перейдену нами грань,
Щоб не відати днів похмурих,
Щоб не знати про гнів прощань.
Не любити тебе — не можна,
та й любитись з тобою — жаль,
бо хвилина кохання кожна
випромінює нам печаль.
Вечкемс - а мери вечкемась!
Кирдемс, -а муеви питне!
Шкань вишкапельксэзэ эрьвась,
Минек ризнэматнень витни.
Кавонек -ве паламосо
Човор - турвасо, седейсэ.
Арась идемась комболкссо,
Цёковтнэ авардить лейсэ.
Ёжов жорномасонть велязь
Олят монень иляк максо,
Чокшненть сёлмонзо менелесь
Эндинзе латопрянь ладсо…
Вечкемась се - кона вейкесь
Секс сон питнедеяк питней
Утяскав шкань вишкапельксэсь
Минек ризнэматнень витни.
А ваят летьке ваномас,
Содак, лымбакстнезь чиретнень
Фантасмагориянь коряс
Ванстасызь читне ды ветне.
Мусынек даволга ношкстазь
Утяскань кекшезь томбаленть!
Ризнэмась певери порксазь,
Вечкемась пурнасы аленть.
Вечкемс а мери вечкемась!
Ёминек, - човорявсть китне,
Шкань вишкапельксэзэ эрьвась,
Минек ризнэматнень витни.
Василь Стус
Ютавтызе эрзянь кельс Боляень Сыресь
Всі відгуки
|
|
Наша кнопка |
|
|
|
Товариство Матіяса Кастрена, прописане у Гельсінкі, визначило переможців щорічного конкурсу серед журналістів фіно-угорських країн Російської Федерації. 
"Газпром" готовий добути цієї зими на 11% більше у порівнянні з попереднім роком: 289,2 млрд. куб м в осінньо-зимовий період 2009-2010 проти 261,6 млрд. куб м сезону 2008-2009. 
Телекомпанія "Комі гор" отримала призи за участь у федеральному конкурсі на кращу передачу. Лавреатами стали "правильні" телевізійні роботи, присвячені радісному життю фіно-угорських народів РФ. 
Федерали відбирають у фіно-угорських енергетичних "житниць" Кремля останнє - 100% доходів від продажу нафти і газу тепер будуть забиратися до Москви. Такий захід прописаний у Проекті постанови уряду РФ від 27 серпня 2009 року, який оприлюднений на офіційному сайті. 
Роман «Божья Матерь в кровавых снегах» хантийський письменник Єремей Айпін написав 8 років тому. Доступним для широкого загалу цей твір став лише зараз — коли творчість автора була висунута цьогоріч на Нобелівську премію, а відтак санкт-петербурзьке видавництво „Амфора” видало його трьохтисячним накладом. Найяскравіший твір про визвольну війну югорських народів з’явився у київських книгарнях. 
Фінські бізнесмени готові заблокувати прокладення нового газогону Кремля Nord Stream, якщо РФ не поверне Фінляндії Карелію.
Нагадаємо, Карелія була окупована військами Совєтського союзу в результаті совєтсько-фінської війни.
Зустріч президентів Російської Федерації Дмітрія Мєдвєдєва та Естонії Тоомаса Хендріка Ільвеса в Ханти-Мансійську рясніє підтекстами.
Мансійська письменниця та політик. Неформальний лідер національної Мансії. Нар. у с.Ломбовож Берьозовського р-ну Ханти-Мансійського автономного округу Югра (Мансія). Очолювала Окружний комсомол. Депутат парламенту ХМАО, член Асамблеї представників корінних малочисельних народів Півночі. У творах критикує геноцид мансі з боку СССР, в окремих творах прояви "коміфобії" - відголоски комі-мансійських прикордонних воєн. Одна з авторів Законопроекту "Про святилища корінних малочисельних народів Півночі в Югрі". 
Мансійський письменник, журналіст. Нар. 22.06.1937, с.Камратка Берьозовського району Ханти-Мансійського автономного округу Югра. Національність - мансі. Батько - активіст комуністичного руху. Дід - спадкоємний шаман. Студентський товариш українського вченого-югрознавця В'ячеслава Кононенка. 