UGRAЇNA.org
 
Новини
Статтi
Монографії
Енциклопедія
Уґраїна
 
Енциклопедія

08.07.2011
КРЕЙСІРААДІО
«Кре́йзіра́діо» (ест. «Kreisiraadio», англ. «Crazy Radio», укр. «Божевільне радіо») — естонський комедійний гурт, у склад якого входять: Ганнес Вирно (Hannes Võrno), Петер Ойя (Peeter Oja) і Тармо Лейнатамм (Tarmo Leinatamm). Ще...
Детальніше...

Новини
Уґраїна
Архів
 

Енциклопедія
ВЕПСЛЯНДІЯ
Фіно-угорська країна. Розташована у т.зв. Міжозер'ї - трикутнику між Онезьким, Ладозьким та Білим озером. Населення - вепси, чудь, карели, великоруси, українці, цигани. Територія поділена адміністративними кордонами 5 суб'єктів Російської Федерації - Вологодської, Тверської, Архангельської, Ленінградської областей та Республіки Карелія.
Детальніше...

Уґраїна — Мансія — Новини


Фонд Кастрена роздав премії журналістам РФ

Товариство Матіяса Кастрена, прописане у Гельсінкі, визначило переможців щорічного конкурсу серед журналістів фіно-угорських країн Російської Федерації.

Матіяс КастренСеред 70 претендентів на премію товариства, що надає підтримку журналістам, які пишуть рідною мовою, основні гроші отримала удмуртка Єлєна Мінніґараєва - редактор відділу політики газети "Удмурт Дунне". Головна лавреатка, як і дев’ять володарів почесних премій (окрім одного), пишуть рідними фіно-угорськими мовами у несприятливому інформаційному середовищі Російської Федерації.

Почесні премії також отримали: Ґаліна Кондіна,заступник головного редактора "Луіма серіпос" (пише мансійською мовою), Людміла Спірякова, кореспондент газети "Ханти ясанг" (пише хантийською та великоруською мовою), Єлєна Коньшина, головний редактор газети "Іньвенський край" (пише комі-перм’яцькою мовою), Татьяна Чернова, заступник відповідального секретаря редакції газети "Удмурт Дунне" (пише удмуртською).

Артур Артєєв, кореспондент газети "Молодьожь Сєвєра", також отримав премію, хоча пише великоруською мовою. Але захоплююче і зі знанням справи - про комі народ.

Решта переможців - Ілона Вейкколайнен, редактор карельської газети "Karjalan Sanomat", яка виходить фінською мовою; Марія Спіцина, кореспондент газети "Vienan Karjala" ("Біломорська Карелія"), пише північно-карельською; Крістіна Короткіх, редактор літературно-художнього журналу "Careliа" ("Карелія"), пише фінською; Єлєна Філіппова, редактор газети "Oma Мua" ("Рідна земля2), пише лівві-карельською.

Загалом у конкурсі взяли участь журналісти з 12 фіно-угорських країн РФ.

Як повідомив координатор проектів Товариства М.А.Кастрена Тармо Гаккарайнен, журі звертало особливу увагу на журналістські та "мовні" заслуги. При прийнятті рішень враховувалися тематика текстів, їх зміст та цікавість, а також сміливість при розгляді складних питань.

При остаточному виборі журі прагнуло надавати перевагу журналістам молодого покоління, які змогли представити як гарні тексти, так і задатки професійного розвитку. Журі складалося з шести членів, призначених товариством, і користувалося послугами фахівців з різних мов, пише finnougoria.ru.

Дата: 03.12.2009 17:00

Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів

Статті
19.01.2012
Микола Сірук: Фіни демонструють характер
"Цьогорічні вибори Президента Фінляндії по-новому показали фінів. Вони не хочуть розплачуватися за чужі прорахунки країн єврозони. Саме цим, за словами найімовірнішого переможця президентських виборів у Фінляндії Саулі Нійністо, пояснюється успіх партії «Справжні фінни» на парляментських виборах у квітні 2011 року. Пан Нійністо проходить у другий тур голосування за кандидатуру на посаду Президента Фінляндії", - пише Микола Сірук в газеті "День". Нагадаємо, президентські вибори відбудуться у Фінляндії у цю неділю, 22 січня.
17.01.2012
Усталився західний кордон Мерянії
Перше товариство реетнізаторов, які стверджують, що білоруси мають балтське кривицьке походження, з'явилося 10 років тому. Тепер їхні однодумці є і в Російській Федерації. Вони твердять: балто-кривицькі території сягають Тверської та Московської областей. А там вже фіно-угорські кордони літописної Мері, яка також має власні активні групи "реетнізаторів" із десятирічною біографією. Важливо, що кривичі й меряни віднайшли спільний кордон. Поки що він умовний і не позначений на місцевости жодним чином. Але це й не потрібно Кривії та Мерянії. Своїм існуванням вони заперечують легітимність офіційної влади, яка привласнила право керувати "вигаданими слов'янськими спільнотами" - русскіми та беларусами.
14.01.2012
Метушня довкола совєцького Достоєвського
Викладачі Женевського університету Жан-Поль Бронкар і Крістіан Бота опублікували сенсаційний матеріал «Викритий Бахтін. Історія брехуна, шахрайства та колективного марення» про спадщину совєцького вченого-лінгвіста Міхаїла Бахтіна (1895-1975). На переконання швейцарських дослідників, Бахтін присвоїв собі чужі роботи, написані про великоруського письменника-шовініста Достоєвського. Їх авторами насправді були вчені Павєл Медвєдєв і Валєнтін Волошинов. Перший, як відомо, був убитий 1938 року бандою НКВД - після інсценування "народного суду", а другого закатували сухотами.
09.01.2012
Тарас Шевченко у фінських перекладах
Виявляється, першим перекладачем Шевченка фінською мовою був Вейкко Ервасті, поет із "лівацьким минулим". "Він народився в Фінляндії, але у 17-річному віці еміґрував до СССР. Це було 1931 року, під час активізації ультраправого «Лапуаського руху», адже сам Ервасті мав виразно ліві погляди. Йому вдалося уникнути долі багатьох інших «червоних» фінів, репресованих сталінським режимом. Ба більше, 1944 року він навіть став членом Спілки письменників СССР", - пише у своїх традиційних, дещо іронічних "нотатках інженера-філолога" Юрій Зуб. Із Гельсинкі він у добрий спосіб привітав зі святами - підготував перший в нашому літературознавстві нарис про фінські переклади поета Шевченка.
05.01.2012
Богдан Червак намацав будапештські "вузли"
Київський публіцист Богдан Червак - із правовірного націоналістичного табору. Не так давно він побував на семінарі в Угорщині, результатом чого став шкіц про "будапештський вузол українських проблем". Написаний шкіц не за бандерівським, а за традиційним "рухівським" каноном. Червак бідкається і про вічно "молоду українську державу", і про саботаж україномовних служб в греко-католицьких парафіях Угорщини... Так, зараз годі шукати глибших чи просто політичніших роздумів про українсько-угорські взаємини. Тому U пропонує цю статтю до прочитання. Її оприлюднено на популярному сайті "Українська правда".
Відгуки

Наталя (Київ)
2012.02.06 / 01:29

Цікаво. І з вашої тематики :
http://secret-r.net/publish.php?p=227

Всі відгуки

Наша кнопка
 
Copyright © 2004–2012 UGRAЇNA.org
Використання матеріалів з цього сайту дозволено
лише при гіпертекстовому посиланні на www.ugraina.org
Пишіть: