Уґраїна — Марій Ел — Енциклопедія

КІРОВ (КОСТРІКОВ) Сєргєй

Діяч фіно-волзького та осетинського революційного руху, один із лідерів банди ВКП(б). Сталініст. Нар. 15.03.1886, м.Уржум, Кіровська обл., РФ (Марій Ел). — Убитий 01.12.1934, м. Санкт-Петербург (Інгерманландія). Випускник церковно-приходської школи РПЦ. Альпініст. Брав участь у сепаратній Ризькій змові РСФСР та Польщі (1921), за якою розчленовано територію України. Учасник розправ над мешканцями Астрахані, член маріонеткових промосковських урядів Азербайджану. На посту 1-го секретаря Ленінградського міського комітету ВКП(б) СССР був запідозрений у намірі створити фіно-балтську федерацію з центром у Санкт-Петербурзі. Національність - імовірно марі. Офіційно - великорус. Ще...

Біографія
Батько — лісівник Мірон Іванович Костріков - алкоголік, мати — Єкатерина Кузьмівна Казанцева - селянка, померла 1894 від чахотки. Сестри пішли на виховання бабусі, а хлопця Сєргєя віддали у притулок.

Закінчив Уржумське парафіяльне, а згодом — міське училище. 1901 - студент Казанського механіко-технічного промислового училища. Кесляр у м. Томськ, навчався на підготовчих курсах Томського політехнічного університету.

1904 - вступив до РСДРП (Російська соціал-демократична робітнича партія). Партійне псевдо — «Серж» (Сєрж). 1905 уперше брав участь в демонстрації, заарештований поліцією. Після виходу з тюрми очолив терористичні загони, т. зв. "бойові дружини". 1906 - ув'язнений в томській фортеці (тюрмі) на півтора роки. 1908 - професійний революціонер, діяльність в Іркутську та Новосибірську (Нованікалаєвск).

1909 - переїжджає у м. Владикавказ, де стає кор. кадетської газети «Терек», друкується пів псевдонімом Сергій миронов (рос. Сергей Миронов). Бере участь в аматорських спектаклях, захоплюється альпінізмом. Тут же знайомиться з єврейкою Марією Маркус, яка стає його дружиною.

Псевдонім "Кіров" начеб-то походить від календарного імени «Кір». 1912 в газеті «Терек» з'являється стаття «Поперек дороги», підписана «С. Кіров». Саме під цим псевдонімом Костриков ввійшов в історію СРСР.

До жовтневого перевороту 1917, симпатизує Тимчасовому уряду. Але перейшов на сторону більшовиків, після чого - стрімка кар'єра в лавах РСДРП.

1918 - вибраний членом Терської обласної ради. 1919 — голова тимчасового революційного комітету в Астрахані, бере участь у розправах над мешканцями міста. Член реввійськради 11-ої Червоної армії.

1920 — переїжджає до Баку в обозі окупаційної 11 армії. Невдовзі бере участь в організації сепаратної змови з Польщею у Ризі, яка поділила Україну на московську та польську зону окупації. Член Кавказького бюро ЦК РКП(б). 1921 на 10-ому з'їзді ЦК РКП(б) вибирається кандидатом у члени ЦК. Тоді ж впроваджений Першим секретарем ЦК компартії Азербайджана. 1923 обраний членом ЦК РКП(б).

1926 - обирають першим секретарем Ленінградського губернського комітету (обкома) і міськкома партії і Північно-Західного бюро ЦК ВКП(б). Увечері 1 грудня 1934 на режимній території Смольного, де розташовувалися Ленінградський міськом та обком ВКП (б), убитий пострілом в потилицю. Автор теракту - Леонід Ніколаєв.

Пам'ятники С. Кірову на 2007 стоять у Санкт-Петербурзі (Інгерманландія), Каргумякі (Карелія). Обласний центр і область в Україні носить ім'я К. (Кіровоград, Кіровоградська область).

Великор.: Сергей Киров
Сов.-укр.: Сергій Кіров

Використано матеріяли української редації Вікіпедія